Венесуела в обмін на Україну. Кремль озвучив свої наміри вустами фінансиста головного ФСБшного банку Росії. Журналістка "Fox Business" запитує Максима Шашенкова про втручання Росії в політику Венесуели.

І "Остапа понесло":
“ Ми кажемо американцям щодо України. І європейцям також. Чому б не зробити Україну територією спільних інтересів Європи і Росії?"

Ведуча навіть трохи зніяковіла: “Чекайте. Слухайте. Ви пропонуєте “Росіяни виходять з України, а Штати за це не реагують на ситуацію у Венесуелі”, - ви це нам пропонуєте?”

Звичайно, цей ефір на "Fox Business" це просто кола на воді від битви глибоководних гігантів. Вони пропонують обміняти Україну на Венесуелу, і в даному випадку кидають наживку - чи заковтне приману Америка. А нам, наразі, залишається спостерігати за наслідками геополітичних ігр сильних цього світу і рахувати обстріли на Донбасі.

Першоджерело тут, орієнтовно з 4:14 https://www.youtube.com/watch?v=YeanOVpzoCw

Сьогодні день військового журналіста. Ключове запитання до журналістів залишається незмінним: коли закінчиться війна на Донбасі. Дав на нього відповідь "Фактам". https://fakty.ua/295947-vojna-na-donbasse-budet-dlitsya-dolgo---andrej-caplienko

Якщо ви думаєте, що Україна – центр світу, навколо якого обертаються інтереси великих та сильних, то дуже помиляєтесь.

Бо ви, напевно, пропустили початок нової війни. З артобстрілами та повітряними боями.

Пакистан вже збиває індійські літаки. Пакистанська авіація завалила два МіГ-21. Індійськи пілоти «відмінусовали» один пакистанський F-16. Пакистанські телевізійники показали індійського пілота, який потрапив у полон. Всі ці новини – лише за сьогоднішній ранок.

«Війни тривають довше, ніж на це очікують лідери країн, які їх починають», - констатує прем'єр Пакистану Імран Хан. Слова, схожі на зойк, сповнений фаталізму.

«Мені по цимбалах, це далеко і на мої платіжки не впливає», - посміхнувся щойно один мій знайомий. Універсальна відповідь, хіба ні?

Ви, мабуть, не знаєте, що обидві країни володіють переконливим ядерним арсеналом. Індія має сотню зарядів. Приблизно стільки ж є у Пакистану. І вам, скоріше за все, байдуже, що обидві не підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Розумію вас. Мені теж, зізнаюсь, панчохи Марув і тони весняного компромату набагато цікавіше. Але кінець світу на літеру «п» може підібратися до нас зовсім не з того боку, з якого ми очікуємо.

На відео жахливі кадри взяття в полон одного зі збитих індійських пілотів.

Коли чуєш цей пронизливий свист вперше, здається, що снаряд поцілив у тебе, і тоді тебе раптово охоплює тваринний жах. Майже неконтрольований. Гарячкове тремтіння пальців. Шкіра ворушиться на загривку. Щось важке перекочується всередині і тяжіє кудись вниз. Ти, в спробі опанувати над собою, шукаєш очі впевненого в собі товариша по окопу. Але, заглянувши в них, як у дзеркалі, бачиш відображення своїх власних жахів. А, головне, свідомість відмовляється вірити акустиці та фізиці - якщо снаряд свистить, значить, він не твій.

Кажуть, що загиблі від прямого попадання позбавлені муки нескінченних секунд очікування і не чують вереск і свист снаряда на підльоті.

Але вони, Яна Червона і Саша Мілютін, які загинули вчора під Попасною, і не чекали. Вони були на бойовому чергуванні. Пліч-о-пліч. Думаю, не було в ці останні секунди у них всього того, про що книжки пишуть. Ані "все життя перед очима". Ані "найважливіші моменти". Кулемет. Боєкомплект. І команди з динаміка радіостанції. Вони просто працювали. Вони прикривали собою всіх нас. І вони - це не обличчя з бігбордів на вулицях мирних міст. А люди в однострої, яких знаєш. Знав.

Вибори не скасовують війну. І навіть не призупиняють. Від цієї незручної правди не сховаєшся під ковдрою соціального інфантилізму.

Ми просто їхні боржники. Без пафосу. Без художніх перебільшень. За те, щоб Україна була країною і народом, а не територією і населенням, ці двоє віддали не те, що найцінніше. Незрівняно більше. На своїх дітей Яна Червона буде дивитися з портретів, але вони ніколи тепер не відчують тепло її зашкарублих від кулемета долоней. Їм тепер рости без мами. Тепер їм потрібна наша допомога. Ми ж народ великої країни, а не населення великої території, хіба ні?

Тут картка Сергія, чоловіка Яни: 5168742230861985. І Даші, доньки Саши Мілютина: 4149439105275709. Це той мінімум боргу, який ми можемо зараз віддати.

Київ. Вибух. В Голосіївьке УП надійшло повідомлення про підрив автомобіля, під який було закладено саморобний вибуховий пристрій. Автівка "Chevrolet", як стверджує джерело в поліції, належить, можливо, співробітникові військової розвідки. Встановлюється. Ймовірний виконавець живий і затриманий

Це детонатор від снаряду, який вбив Яну Червону та Олександра Мілютіна. Сьогодні його знайшли на позиції, яку тримали загиблі бійці. Чітко видно маркування 3В35. Спробую написати, що це означає. Без емоцій. Це детонатор для 120-мм боєприпасів до самохідної артсистеми "Нона", втім, найчастіше він ставиться на 100-мм снаряди до гармати 2А70. Про те, що стріляла саме вона, говорить і характер наскрізних уражень на позиції. Снаряди йшли настилом. "Нона" так не стріляє, а от 2А70 так. Гармата розроблена в 1990 році. В середині 90-х її почали встановлювати на бойовий модуль "Бахча-У" до БМП-3, БМД-4, БТР-90. Система 2А70 відносно нова зброя, яку Росія продає лише в Кувейт і в Емірати. В Україні, звісно, такої немає. Більше того, її раніше не було і в "7 бригаді" бойовиків, яка стоїть навпроти нашого батальйону "Донбас-Україна". Росіяни зазвичай відправляють в "сімку" металобрухт. Одну "беху" збирають з трьох. Тож, висновок. Або в господарів до найманців ставлення чомусь змінилось саме зараз, в дні виборчої турбулентності. Або, ймовіріше за все, на Донбас заходять росіяни з новою технікою. І випробовують її на нас.

На відео: російське озброєння, яке зберігалося, - увага, - в Україні. Належить компанії "Рособоронекспорт". В березні його виявили в Миколаєві. 36 ракет 5В27Д, які входять до складу ЗРК "Печора". Гранатомети РПГ-22, РПГ-18, РПГ-7. Протитанкові міни ТМ-62М. Протипіхотні міни МОН-100. Ремкомплекти до гелікоптерів Мі-24, до БМП-1 і БРДМ, до зенітно-ракетних комплексів "Оса" та "Волга". Всього чотириста тон. Вартість $20 мільйонів. Все це переміщалося через митний кордон України по підроблених документах для отримання дозволу ДСЕК України. Контрабанда. Вбивча. На складі вона зберігалася, як "технічне майно". Все це піде на озброєння української армії. Але. Хтось воює з Росією, а хтось заробляє з нею гроші.

Кремлівські плани на Азов. Для чого ФСБ засилає шпигунiв в Маріуполь. О 19:30, менше, ніж за дві години, я покажу вам подвійного агента Богдана Бодунова (Ковальчука) і в режимі on-line зв'яжусь з його ФСБшним куратором, полковником Петром Гороховим. Вмикайте "1+1", дивіться "ТСН Тиждень".