🫂 Звертатися до спеціалістів з питань ментального здоров'я та психосоціальної підтримки — це нормально. Саме ці спеціалісти можуть допомогти врятувати ментальне здоровʼя.

Міністерство освіти і науки України працює над тим, щоб кожен учасник освітнього процесу, хто потребує психологічної підтримки, мав змогу її отримати. Це головна мета пріоритетного проєкту МОН «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти» в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, що реалізовується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.

І ми раді, що в цій справі не самі 💙
Щоб забезпечити умови для збереження ментального здоровʼя учасників освітнього процесу, Міністерство освіти і науки України провело опитування серед членів громадських організацій, які нині надають психологічну допомогу та психосоціальну підтримку у сфері освіти. Опитування допомогло дізнатися, які послуги вже надаються у регіонах і де необхідне підсилення.

Основними ж напрямами в роботі громадських організацій є:
🧩 перша психологічна кризова допомога та робота з травматичним досвідом;
🧩 психологічна підтримка та профілактика вигорання педагогічних працівників;
🧩 психоемоційна підтримка дітей.

І це ще не все, пропонуємо ознайомитися з результатами опитування в добірці.

🇪🇺🇺🇦 Український народ не раз демонстрував боротьбу за демократичні цінності та спільне майбутнє в європейській сімʼї. І сьогодні Україна відзначає День Європи спільно з іншими країнами ЄС — це підкреслює важливість нашої єдності.

Попри повномасштабне вторгнення, Україна не зупиняється у своїх європейських прагненнях. У червні 2022 року наша держава отримала статус кандидата на вступ до ЄС та має чітке розуміння подальших кроків та реформ, необхідних для досягнення критеріїв членства.

Євроінтеграція — один із основних напрямів роботи Міністерства освіти і науки України. Впроваджуємо системні зміни, адаптуємо законодавство під стандарти європейського освітнього простору для виконання інтеграційних секторальних показників та перш за все — для поліпшення якості освіти та науки в Україні.

⬆️ Детальніше про конкретні результати та пріоритетні завдання в євроінтеграційній діяльності МОН читайте на картках.

🛳 Українське науково-дослідницьке судно «Ноосфера» нашого НАНЦ вчора завершило свій третій антарктичний сезон

Це був найдовший антарктичний сезон криголама з найбільшою науковою програмою.

З 17 листопада минулого року «Ноосфера» на чолі із капітаном Олександром Гришком вийшла за маршрутом Кейптаун – острів Кінг-Джордж (польська антарктична станція «Арцтовський») – острів Галіндез (українська антарктична станція «Академік Вернадський») – порт Пунта-Аренас (Чилі). На її борту були учасники експедицій і вантажі для української та польської антарктичних станцій.

🇦🇶 Другим етапом став вихід до Антарктики 15 березня із командою 29-ї Української антарктичної експедиції на борту, вантажами для її зимівлі, науковцями сезонної експедиції з України та інших країн. Капітаном цього рейсу став Павло Панасюк.

Саме в цій частині – дорогою до «Вернадського», в районі станції та на шляху назад – з борту «Ноосфери» було виконано багато досліджень:

✨ геологічної історії Землі та зміни клімату;
✨ глибоководної морської фауни Південного океану;
✨ акустичної комунікації рідкісних китів;
✨ поширення силіконів в Антарктиці;
✨ популяцій безхребетних, рослин, гірських порід на інших островах.

Знову до Чилі «Ноосфера» прибула 13 квітня, доправивши туди учасників річної 28-ї УАЕ та сезонної експедиції. У цьому переході криголаму довелося долати сильний шторм у протоці Дрейка з висотою хвиль до 10 м та швидкістю вітру до 35 м/с.

📍 Відтак судно вчергове вирушило до Антарктики – до острова Кінг-Джордж для ротації полярників на польській станції «Арцтовський». Звідти «Ноосфера» взяла курс на Кейптаун, куди успішно дісталася вчора.

Флагман українського науково-дослідницького флоту успішно виконав свою місію і найближчим часом перебуватиме в Кейптауні, готуючись до наступного антарктичного сезону.