Як безпечно повідомити про булінг у школі?
Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми через страх осуду чи погіршення ситуації.
Проте відтепер про булінг можна повідомити онлайн, зробивши лише декілька простих кроків:
1️⃣ Заходь на сайт АІКОМ та натискай кнопку «Повідомити про булінг».
2️⃣ Реєструйся або ввійди в уже наявний акаунт.
3️⃣ Заповнюй коротку анкету. Заяву можна подати анонімно чи зазначити свої дані.
4️⃣ Натискай кнопку «Продовжити» та підтверджуй заяву.
5️⃣ Ознайомся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
А в добірці ми зібрали найактуальніші питання щодо повідомлення про булінг онлайн 💻
Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми через страх осуду чи погіршення ситуації.
Проте відтепер про булінг можна повідомити онлайн, зробивши лише декілька простих кроків:
1️⃣ Заходь на сайт АІКОМ та натискай кнопку «Повідомити про булінг».
2️⃣ Реєструйся або ввійди в уже наявний акаунт.
3️⃣ Заповнюй коротку анкету. Заяву можна подати анонімно чи зазначити свої дані.
4️⃣ Натискай кнопку «Продовжити» та підтверджуй заяву.
5️⃣ Ознайомся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
А в добірці ми зібрали найактуальніші питання щодо повідомлення про булінг онлайн 💻
👍18❤7👏1👌1
11 жовтня в Луцьку обговорили впровадження «Профільної» — реформи старшої школи
📖 Головна мета зустрічі МОН із представниками громад й ОВА — узгодити першочергові кроки реформування старшої школи та напрацювати спільні рішення.
На заході розглянули основні аспекти успішного впровадження реформи:
🔹реформа має підвищити якість освіти й запропонувати учнівству більше можливостей незалежно від місця проживання;
🔹під час формування мережі закладів освіти необхідно зважати на особливості громад Волині;
🔹академічні ліцеї можливо створювати на умовах співробітництва громад.
Реформа старшої школи — це відповідь на запит суспільства.
Всеукраїнське соціологічне дослідження, яке було проведено КМІС у квітні–травні цього року, саме у Волинській області зафіксувало один із найвищих у країні рівнів підтримки реформи старшої школи серед управлінців — понад 80%. Такий показник свідчить про готовність до змін і бажання створювати нові освітні можливості для учнів.
Більше читайте ➡️ на сайті
Захід організовано в партнерстві зі Швейцарсько-український проєкт DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Волинська обласна державна адміністрація.
📖 Головна мета зустрічі МОН із представниками громад й ОВА — узгодити першочергові кроки реформування старшої школи та напрацювати спільні рішення.
На заході розглянули основні аспекти успішного впровадження реформи:
🔹реформа має підвищити якість освіти й запропонувати учнівству більше можливостей незалежно від місця проживання;
🔹під час формування мережі закладів освіти необхідно зважати на особливості громад Волині;
🔹академічні ліцеї можливо створювати на умовах співробітництва громад.
Реформа старшої школи — це відповідь на запит суспільства.
Всеукраїнське соціологічне дослідження, яке було проведено КМІС у квітні–травні цього року, саме у Волинській області зафіксувало один із найвищих у країні рівнів підтримки реформи старшої школи серед управлінців — понад 80%. Такий показник свідчить про готовність до змін і бажання створювати нові освітні можливості для учнів.
Більше читайте ➡️ на сайті
Захід організовано в партнерстві зі Швейцарсько-український проєкт DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Волинська обласна державна адміністрація.
👍10👌2
🚧 МОН затвердило механізм використання 5 млрд грн дотації на укриття у школах та профтехах
📍 77 проєктів укриттів буде реалізовано у 8 прикордонних і прифронтових областях. У межах дотації передбачено облаштування 24 укриттів у закладах професійної освіти та 53 укриттів у школах.
🔹 Які особливості використання коштів:
🛡️ Укриття мають бути протирадіаційними або спорудами подвійного призначення, що відповідають державно-будівельним нормам захисних споруд цивільного захисту.
📝 Дотація покриває лише будівельні роботи, а проєктно-кошторисну документацію громади повинні розробити заздалегідь або до 1 грудня 2024 року. Типові проєкти можна знайти на сайті «Моя Фортеця» у розділі «Хочу укриття».
💰 Якщо вартість робіт перевищує дотацію, громади мають покрити різницю з місцевих бюджетів.
📊 Моніторинг здійснюватиме МОН через систему DREAM, а громади звітуватимуть про бюджет, хід робіт та графік до 10 числа щомісяця.
🏫 Кінцева мета — ввести укриття в експлуатацію до 1 вересня 2025 року, що гарантуватиме безпеку та можливість очного навчання для десятків тисяч дітей.
🔗 Детальніше про критерії та перелік дібраних проєктів читайте за покликанням
📍 77 проєктів укриттів буде реалізовано у 8 прикордонних і прифронтових областях. У межах дотації передбачено облаштування 24 укриттів у закладах професійної освіти та 53 укриттів у школах.
🔹 Які особливості використання коштів:
🛡️ Укриття мають бути протирадіаційними або спорудами подвійного призначення, що відповідають державно-будівельним нормам захисних споруд цивільного захисту.
📝 Дотація покриває лише будівельні роботи, а проєктно-кошторисну документацію громади повинні розробити заздалегідь або до 1 грудня 2024 року. Типові проєкти можна знайти на сайті «Моя Фортеця» у розділі «Хочу укриття».
💰 Якщо вартість робіт перевищує дотацію, громади мають покрити різницю з місцевих бюджетів.
📊 Моніторинг здійснюватиме МОН через систему DREAM, а громади звітуватимуть про бюджет, хід робіт та графік до 10 числа щомісяця.
🏫 Кінцева мета — ввести укриття в експлуатацію до 1 вересня 2025 року, що гарантуватиме безпеку та можливість очного навчання для десятків тисяч дітей.
🔗 Детальніше про критерії та перелік дібраних проєктів читайте за покликанням
👍6
Новий старт: набір на навчання в межах програми «Точка дотику»
Запрошуємо долучитися до 8-тижневого курсу навчання для осіб, які втратили зір унаслідок війни, та осіб, які їх супроводжують.
Протягом двох місяців учасники програми зможуть:
1️⃣ Пройти скринінг фізичного і психологічного стану, на основі якого фахівці розроблять індивідуальну програму навчання.
2️⃣ Навчитися самостійно готувати їжу, здійснювати покупки в магазинах та аптеках, а також орієнтуватися в просторі, пересуватися незнайомими маршрутами та користуватися громадським транспортом.
3️⃣ Опанувати сучасні технології і застосунки, які допомагатимуть у повсякденному житті.
4️⃣ Розпочати читати й писати шрифтом Брайля.
5️⃣ Отримати підтримку фахівців після завершення навчання за місцем постійного проживання.
📌 Участь для осіб, які втратили зір унаслідок війни, а також для осіб, які їх супроводжують, є безплатною, зокрема проїзд, проживання та харчування. Заняття проводять фахівці реабілітаційного центру «Левеня» та ГС «Сучасний погляд» на базі Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу.
Для того, щоб долучитися, звертайтеся до менеджерки проєкту Марини Варбан за телефоном 050-974-56-50 або 050-334-54-30.
Проєкт «Точка дотику» — державна програма навчання, соціальної адаптації та психолого-педагогічного супроводу осіб, які втратили зір, реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першої леді України Олени Зеленської.
Ініційований Міністерством освіти і науки України і реалізуться Міжнародним благодійним фондом «Альянс громадського здоров’я». Донором цього проєкту є Бюро Всесвітньої організації здоров’я в Україні за фінансової підтримки уряду Великої Британії.
Запрошуємо долучитися до 8-тижневого курсу навчання для осіб, які втратили зір унаслідок війни, та осіб, які їх супроводжують.
Протягом двох місяців учасники програми зможуть:
1️⃣ Пройти скринінг фізичного і психологічного стану, на основі якого фахівці розроблять індивідуальну програму навчання.
2️⃣ Навчитися самостійно готувати їжу, здійснювати покупки в магазинах та аптеках, а також орієнтуватися в просторі, пересуватися незнайомими маршрутами та користуватися громадським транспортом.
3️⃣ Опанувати сучасні технології і застосунки, які допомагатимуть у повсякденному житті.
4️⃣ Розпочати читати й писати шрифтом Брайля.
5️⃣ Отримати підтримку фахівців після завершення навчання за місцем постійного проживання.
📌 Участь для осіб, які втратили зір унаслідок війни, а також для осіб, які їх супроводжують, є безплатною, зокрема проїзд, проживання та харчування. Заняття проводять фахівці реабілітаційного центру «Левеня» та ГС «Сучасний погляд» на базі Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу.
Для того, щоб долучитися, звертайтеся до менеджерки проєкту Марини Варбан за телефоном 050-974-56-50 або 050-334-54-30.
Проєкт «Точка дотику» — державна програма навчання, соціальної адаптації та психолого-педагогічного супроводу осіб, які втратили зір, реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першої леді України Олени Зеленської.
Ініційований Міністерством освіти і науки України і реалізуться Міжнародним благодійним фондом «Альянс громадського здоров’я». Донором цього проєкту є Бюро Всесвітньої організації здоров’я в Україні за фінансової підтримки уряду Великої Британії.
❤6👍5
🎓 17 українських університетів увійшли до Times Higher Education World University Rankings 2025!
У світовому рейтингу цього року взяли участь 2095 університетів зі 115 країн, і серед них – 17 українських ЗВО! Найвищу позицію серед українських університетів посів Сумський державний університет (група 801–1000), а всі інші ЗВО увійшли до групи 1501+.
Вперше в рейтингу з’явилися Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова та інші.
🔬 Університети аналізували за 18 показниками, серед яких освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень та міжнародна відкритість.
📊 Детальніше про рейтинг
У світовому рейтингу цього року взяли участь 2095 університетів зі 115 країн, і серед них – 17 українських ЗВО! Найвищу позицію серед українських університетів посів Сумський державний університет (група 801–1000), а всі інші ЗВО увійшли до групи 1501+.
Вперше в рейтингу з’явилися Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова та інші.
🔬 Університети аналізували за 18 показниками, серед яких освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень та міжнародна відкритість.
📊 Детальніше про рейтинг
❤12👍11
Міністерство освіти і науки України створило Комітет для відбору наглядових рад у трьох закладах вищої освіти:
🏫 Національному авіаційному університеті (незабаром — ДНП «Київський авіаційний інститут»)
🏫 Запорізькому національному університеті
🏫 Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника
Ці ЗВО беруть участь в експерименті з підсилення повноважень наглядових рад щодо врядування університетів.
До Комітету для відбору наглядових рад входять троє представників іноземних організацій, які співпрацюють з Україною в сфері вищої освіти, а також троє номінантів від МОН:
🔹 Яак Аавіксоо — позаштатний консультант Kaksus OU (Естонія), колишній міністр освіти, колишній міністр оборони Естонії, колишній ректор університету Тарту і Технічного університету Талінна
🔹 Теодора Делл — заступниця голови місії USAID в Україні (США)
🔹 Чарльз Кормак — голова CCG, засновник проєкту Twinning (Велика Британія)
🔹 Тарас Кицмей — президент корпорації SoftServe, голова правління Асоціації «Інформаційні технології України»
🔹 Костянтин Невядомський — керівник EY Ukraine Digital, компанія «Ернст енд Янг» Україна
🔹 Ірина Тулякова — голова Ради Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту
Цей крок є важливою частиною реформи системи вищої освіти, спрямованої на підвищення якості освітніх підходів та зміцнення прозорості управління 💪
🏫 Національному авіаційному університеті (незабаром — ДНП «Київський авіаційний інститут»)
🏫 Запорізькому національному університеті
🏫 Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника
Ці ЗВО беруть участь в експерименті з підсилення повноважень наглядових рад щодо врядування університетів.
До Комітету для відбору наглядових рад входять троє представників іноземних організацій, які співпрацюють з Україною в сфері вищої освіти, а також троє номінантів від МОН:
🔹 Яак Аавіксоо — позаштатний консультант Kaksus OU (Естонія), колишній міністр освіти, колишній міністр оборони Естонії, колишній ректор університету Тарту і Технічного університету Талінна
🔹 Теодора Делл — заступниця голови місії USAID в Україні (США)
🔹 Чарльз Кормак — голова CCG, засновник проєкту Twinning (Велика Британія)
🔹 Тарас Кицмей — президент корпорації SoftServe, голова правління Асоціації «Інформаційні технології України»
🔹 Костянтин Невядомський — керівник EY Ukraine Digital, компанія «Ернст енд Янг» Україна
🔹 Ірина Тулякова — голова Ради Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту
Цей крок є важливою частиною реформи системи вищої освіти, спрямованої на підвищення якості освітніх підходів та зміцнення прозорості управління 💪
❤8👍7
👧🧒 Понад 85% дітей, які перебувають в Україні, мають доступ до змішаного або офлайн-навчання
Очна освіта сприяє соціальному розвитку учнівства й дає змогу ефективніше долати освітні втрати.
🔵 Саме тому держава впроваджує комплексну політику «Школа офлайн» та інвестує у відновлення очного навчання, створення для нього надійних безпекових умов, а також залучає допомогу міжнародних партнерів.
Сьогодні розкажемо, як ЄС і Литва долучаються до створення підземних шкіл в Україні та чому це важливо для громад.
ℹ️ Нині Литва реалізовує 5 проєктів програми ЄС–Литва з будівництва бомбосховищ, 4 з яких планується добудувати до кінця 2025 року і 1 — у листопаді 2024. До того ж литовським партнерам вдалося залучити ще одного донора — Ірландію, — який анонсував допомогу в розмірі 3 млн євро для розширення програми будівництва бомбосховищ в Україні.
Створено на основі матеріалів, наданих литовськими партнерами для статті УП. Життя
Дякуємо нашим партнерам за підтримку! 🇪🇺🇱🇹
#CoCreateFutureOfUkraine
Очна освіта сприяє соціальному розвитку учнівства й дає змогу ефективніше долати освітні втрати.
🔵 Саме тому держава впроваджує комплексну політику «Школа офлайн» та інвестує у відновлення очного навчання, створення для нього надійних безпекових умов, а також залучає допомогу міжнародних партнерів.
Сьогодні розкажемо, як ЄС і Литва долучаються до створення підземних шкіл в Україні та чому це важливо для громад.
ℹ️ Нині Литва реалізовує 5 проєктів програми ЄС–Литва з будівництва бомбосховищ, 4 з яких планується добудувати до кінця 2025 року і 1 — у листопаді 2024. До того ж литовським партнерам вдалося залучити ще одного донора — Ірландію, — який анонсував допомогу в розмірі 3 млн євро для розширення програми будівництва бомбосховищ в Україні.
Створено на основі матеріалів, наданих литовськими партнерами для статті УП. Життя
Дякуємо нашим партнерам за підтримку! 🇪🇺🇱🇹
#CoCreateFutureOfUkraine
❤🔥11👍4🤝1