✅Сьоме підприємство отримало статус АЕО-Б: до початку переговорів про взаємне визнання з ЄС залишилося ще три авторизації
Державна митна служба України надала ще одному підприємству авторизацію АЕО типу Б. Відтепер в Україні вже сім компаній мають цей статус, що наближає нас до початку переговорів з Європейським Союзом щодо взаємного визнання програми авторизованих економічних операторів.
Статус АЕО-Б підтверджує найвищий рівень довіри з боку митних органів та засвідчує, що підприємство відповідає вимогам безпеки і надійності, контролює свої операції, є фінансово стабільним та дотримується митного і податкового законодавства.
Саме цей тип авторизації є основою для укладення угод про взаємне визнання з іншими країнами. Після досягнення позначки у 10 підприємств зі статусом АЕО-Б Україна зможе розпочати відповідні переговори з ЄС. Це відкриє українському бізнесу додаткові можливості та спрощення під час міжнародної торгівлі не тільки в Україні, а й у країнах-партнерах.
Наразі в Україні 126 підприємств мають статус АЕО-С, з яких сім також отримали авторизацію АЕО-Б. Від початку функціонування програми кількість компаній із підтвердженим статусом безпеки та надійності стабільно зростає. Зокрема, лише з початку 2026 року статус АЕО-Б отримала така ж кількість підприємств, як і протягом усього 2025 року.
Показово, що серед підприємств, які отримують авторизацію АЕО-Б, представлені компанії різних сфер діяльності, зокрема митні брокери, транспортні компанії, виробники та їх представники, підприємства з переробки, а також експрес-перевізники. Окрім підтвердження надійності для клієнтів і партнерів, для них цей статус означає цілком практичні переваги: економію часу та коштів, пріоритетне проходження митних формальностей та більш прогнозовані терміни доставки вантажів.
З огляду на перспективу міжнародного взаємного визнання програми АЕО, статус АЕО-Б стає для бізнесу інвестицією як у власну репутацію, так і у майбутню конкурентоспроможність на світовому ринку.
Приєднуйтесь до родини АЕО та користуйтесь перевагами цього статусу!
🔗Більше інформації про статус АЕО та авторизації на застосування спрощень доступно за посиланням: https://customs.gov.ua/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv
Державна митна служба України надала ще одному підприємству авторизацію АЕО типу Б. Відтепер в Україні вже сім компаній мають цей статус, що наближає нас до початку переговорів з Європейським Союзом щодо взаємного визнання програми авторизованих економічних операторів.
Статус АЕО-Б підтверджує найвищий рівень довіри з боку митних органів та засвідчує, що підприємство відповідає вимогам безпеки і надійності, контролює свої операції, є фінансово стабільним та дотримується митного і податкового законодавства.
Саме цей тип авторизації є основою для укладення угод про взаємне визнання з іншими країнами. Після досягнення позначки у 10 підприємств зі статусом АЕО-Б Україна зможе розпочати відповідні переговори з ЄС. Це відкриє українському бізнесу додаткові можливості та спрощення під час міжнародної торгівлі не тільки в Україні, а й у країнах-партнерах.
Наразі в Україні 126 підприємств мають статус АЕО-С, з яких сім також отримали авторизацію АЕО-Б. Від початку функціонування програми кількість компаній із підтвердженим статусом безпеки та надійності стабільно зростає. Зокрема, лише з початку 2026 року статус АЕО-Б отримала така ж кількість підприємств, як і протягом усього 2025 року.
Показово, що серед підприємств, які отримують авторизацію АЕО-Б, представлені компанії різних сфер діяльності, зокрема митні брокери, транспортні компанії, виробники та їх представники, підприємства з переробки, а також експрес-перевізники. Окрім підтвердження надійності для клієнтів і партнерів, для них цей статус означає цілком практичні переваги: економію часу та коштів, пріоритетне проходження митних формальностей та більш прогнозовані терміни доставки вантажів.
З огляду на перспективу міжнародного взаємного визнання програми АЕО, статус АЕО-Б стає для бізнесу інвестицією як у власну репутацію, так і у майбутню конкурентоспроможність на світовому ринку.
Приєднуйтесь до родини АЕО та користуйтесь перевагами цього статусу!
🔗Більше інформації про статус АЕО та авторизації на застосування спрощень доступно за посиланням: https://customs.gov.ua/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv
❤13👍1🔥1
Про актуальний хід реформи та фактори, які слід враховувати при трансформації митної служби – розповів Голова Держмитслужби Орест Мандзій у інтервʼю для Цензор.НЕТ – https://censor.net/ua/resonance/4006880/golova-derjmytslujby-orest-mandziyi-pro-perezavantajennya-mytnytsi
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17😁8🥴4👍3🤯3⚡1
🔩 Під виглядом цинкового порошку через «Ягодин» намагалися вивезти понад 16 тонн техногенних відходів, що можуть містити дорогоцінні метали
Відповідно до товаросупровідних документів, у причепі вантажного автомобіля, який прямував з України до Німеччини, перевозилося понад 20 тонн цинкового композиту у вигляді порошку. За інформацією декларанта, зазначений матеріал використовується у виробництві легованої сталі та сплавів, а його хімічна формула не містить дорогоцінних металів.
Під час митного огляду із застосуванням технічних засобів митного контролю митники встановили, що в кожному біг-безі знаходилося подвійне пакування. Верхній поліетиленовий пакет дійсно містив цинковий порошок, загальна вага якого становила майже 4 тонн. Натомість в інших пакетах, розміщених усередині, митники виявили понад 16 тонн брухту техногенних відходів у вигляді механічно подрібнених фрагментів електронних плат, мікросхем, конденсаторів та радіодеталей.
За попередніми висновками, зазначені матеріали можуть містити дорогоцінні метали. Їхній склад та вартість будуть встановлені за результатами експертизи.
Товар тимчасово вилучено та передано на склад митниці. За ознаками порушення, передбаченого статтею 483 Митного кодексу України, складено протокол про порушення митних правил.
☝🏼Нагадуємо, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року №1795 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік» обсяг квоти на експорт відходів і брухту дорогоцінних металів становить 0 тонн.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Відповідно до товаросупровідних документів, у причепі вантажного автомобіля, який прямував з України до Німеччини, перевозилося понад 20 тонн цинкового композиту у вигляді порошку. За інформацією декларанта, зазначений матеріал використовується у виробництві легованої сталі та сплавів, а його хімічна формула не містить дорогоцінних металів.
Під час митного огляду із застосуванням технічних засобів митного контролю митники встановили, що в кожному біг-безі знаходилося подвійне пакування. Верхній поліетиленовий пакет дійсно містив цинковий порошок, загальна вага якого становила майже 4 тонн. Натомість в інших пакетах, розміщених усередині, митники виявили понад 16 тонн брухту техногенних відходів у вигляді механічно подрібнених фрагментів електронних плат, мікросхем, конденсаторів та радіодеталей.
За попередніми висновками, зазначені матеріали можуть містити дорогоцінні метали. Їхній склад та вартість будуть встановлені за результатами експертизи.
Товар тимчасово вилучено та передано на склад митниці. За ознаками порушення, передбаченого статтею 483 Митного кодексу України, складено протокол про порушення митних правил.
☝🏼Нагадуємо, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року №1795 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік» обсяг квоти на експорт відходів і брухту дорогоцінних металів становить 0 тонн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👍5😱3🤯1
✅ NCTS Фаза 6: результати проведення семінару щодо переходу на нову версію системи
Держмитслужба провела семінар, присвячений переходу України на застосування NCTS Фаза 6. Під час заходу представники Держмитслужби поінформували учасників про ключові новації NCTS Фаза 6, порядок заповнення транзитних декларацій із внесенням даних безпеки та захисту, рівень готовності суміжних країн до переходу на оновлену систему, а також практичні аспекти перетину кордону з державами Європейського Союзу після впровадження нової фази.
Крім того, за результатами опрацювання питань, порушених представниками бізнесу під час семінару, надаємо додаткові роз’яснення щодо заповнення окремих даних у NCTS Фаза 6.
Так, наявність номера EORI для вантажовідправника та вантажоодержувача не є обов’язковою. Водночас номер EORI підлягає обов’язковій перевірці для таких учасників транзитної операції: суб’єкта процедури транзиту, перевізника, а також представника та додаткового учасника ланцюга постачання (у разі їх наявності в декларації).
Також слід звернути на заповнення поля «Референтний номер» у розділі «Перевізний документ». У зазначеному полі має вказуватися унікальний номер транспортного документа, тобто використання одного й того самого номера транспортного документа для одного суб’єкта процедури транзиту протягом року не допускається.
🎬 Запис семінару доступний за посиланням: https://youtu.be/8WrbYYzp_gs.
Семінар проведено за підтримки Програми з управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Презентація, представлена на семінарі, та оновлені Методичні рекомендації доступні у розділі «Методичні та навчальні матеріали» за посиланням: https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts
Держмитслужба провела семінар, присвячений переходу України на застосування NCTS Фаза 6. Під час заходу представники Держмитслужби поінформували учасників про ключові новації NCTS Фаза 6, порядок заповнення транзитних декларацій із внесенням даних безпеки та захисту, рівень готовності суміжних країн до переходу на оновлену систему, а також практичні аспекти перетину кордону з державами Європейського Союзу після впровадження нової фази.
Крім того, за результатами опрацювання питань, порушених представниками бізнесу під час семінару, надаємо додаткові роз’яснення щодо заповнення окремих даних у NCTS Фаза 6.
Так, наявність номера EORI для вантажовідправника та вантажоодержувача не є обов’язковою. Водночас номер EORI підлягає обов’язковій перевірці для таких учасників транзитної операції: суб’єкта процедури транзиту, перевізника, а також представника та додаткового учасника ланцюга постачання (у разі їх наявності в декларації).
Також слід звернути на заповнення поля «Референтний номер» у розділі «Перевізний документ». У зазначеному полі має вказуватися унікальний номер транспортного документа, тобто використання одного й того самого номера транспортного документа для одного суб’єкта процедури транзиту протягом року не допускається.
🎬 Запис семінару доступний за посиланням: https://youtu.be/8WrbYYzp_gs.
Семінар проведено за підтримки Програми з управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Презентація, представлена на семінарі, та оновлені Методичні рекомендації доступні у розділі «Методичні та навчальні матеріали» за посиланням: https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts
❤15
🛃За п’ять місяців 2026 року товарообіг України склав $58 млрд
📅 Протягом січня-травня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $40,5 млрд, а експортували – на $17,5 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $27,8 млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-травні 2026 року склало 0,56 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай - $11,1 млрд, Польща - $3,9 млрд, Туреччина - $2,7 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі - на $2 млрд, Туреччини - на $1,5 млрд, Італії - на $1,1 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-травні 2026 року товарів 72% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт - $17 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 95,9 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні - $6,4 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 126,2 млрд грн, що складає 35% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості - $5,7 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 47,2 млрд грн, що складає 13% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари - $10,6 млрд
⚙️метали та вироби з них - $1,7 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт - $1,5 млрд
У січні-травні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 744,3 млн грн.
📅 Протягом січня-травня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $40,5 млрд, а експортували – на $17,5 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $27,8 млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-травні 2026 року склало 0,56 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай - $11,1 млрд, Польща - $3,9 млрд, Туреччина - $2,7 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі - на $2 млрд, Туреччини - на $1,5 млрд, Італії - на $1,1 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-травні 2026 року товарів 72% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт - $17 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 95,9 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні - $6,4 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 126,2 млрд грн, що складає 35% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості - $5,7 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 47,2 млрд грн, що складає 13% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари - $10,6 млрд
⚙️метали та вироби з них - $1,7 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт - $1,5 млрд
У січні-травні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 744,3 млн грн.
❤6👍1🔥1
Сьогодні, 9 червня, у пункт пропуску «Краківець – Корчова» з Республіки Польща прибув мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter.
Водій, 35-річний мешканець Івано-Франківської області, для проходження митного контролю обрав смугу руху «червоний коридор» та задекларував переміщення побутових товарів і особистих речей.
Однак під час застосуванням технічних засобів митного контролю митники зафіксували аномалії.
В ході огляду авто спільно з прикордонниками було виявлено 207 шприц-ручок Mounjaro KwikPen з розчинами для ін’єкцій, вироблених у Нідерландах.
Зазначені товари належать до категорії лікарських засобів, обіг яких заборонено в Україні. Їх вартість перевищує 4,6 млн гривень.
Крім того, в автомобілі було виявлено 70 тис. голок для ручного шиття шкіри «John James» на суму 560 тис. гривень.
За цими фактами складено протоколи про порушення митних правил відповідно до ч. 3 ст. 471 і ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8🔥2
🤝 Митниця та бізнес: професійний діалог щодо контролю митної вартості
У 2025 році рішення про коригування митної вартості застосовувалися лише щодо 0,2% від загальної кількості товарів, митне оформлення яких здійснювалося у цей період. Водночас Держмитслужба розуміє наявність певної проблематики між бізнесом та митними органами з питань, що виникають під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості.
Для цього у Державній митній службі України відбулася робоча нарада з питань здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за участі фахівців Держмитслужби, територіальних органів та громадськості.
Основною темою обговорення стали питання, пов’язані з практикою контролю митної вартості, зокрема підходи до коригування митної вартості товарів, аналіз судової практики, пошук шляхів мінімізації спірних ситуацій між митними органами і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення практики здійснення митного контролю.
Учасники наради обмінялися практичним досвідом та пропозиціями щодо вдосконалення роботи як з боку митних органів, так і з боку бізнесу. Окрему увагу приділили необхідності надання документів, достатніх для усунення виявлених розбіжностей у відомостях, заявлених під час митного оформлення, а також проведення роз’яснювальної роботи з декларантами та підвищення рівня професійної підготовки посадових осіб, які здійснюють контроль правильності визначення митної вартості.
Представники громадськості презентували практичні аспекти формування та документального підтвердження складових митної вартості при здійсненні доставки товарів морським транспортом. Учасники обговорили особливості оцінки транспортних документів, врахування умов поставки та комплексного аналізу відомостей, що подаються до митного оформлення.
Поступове напрацювання узгоджених підходів між митними органами та бізнесом вже відображається у зниженні кількості розбіжностей у визначені митної вартості товарів. Так, якщо у січні–квітні 2023 року митними органами було прийнято 6 763 рішення про коригування митної вартості товарів, то за аналогічний період 2026 року - 3 684 рішення.
Водночас кількість рішень, оскаржених у адміністративному та судовому порядку, зменшилася з 42% до 24% відповідно.
Також під час зустрічі учасники розглянули питання використання цінової інформації щодо окремих груп товарів, статистичних даних митних органів іноземних держав із відкритих джерел та результати міжнародної взаємодії щодо підтвердження автентичності документів. Зокрема, було приділено увагу відповідям, отриманим Держмитслужбою від митних органів іноземних держав, у тому числі від митних органів Китайської Народної Республіки, протягом травня–червня 2026 року.
Держмитслужба продовжує системну роботу над удосконаленням практики контролю митної вартості та підтримує постійний діалог з бізнесом для формування прозорих, зрозумілих і однакових підходів до застосування митного законодавства.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У 2025 році рішення про коригування митної вартості застосовувалися лише щодо 0,2% від загальної кількості товарів, митне оформлення яких здійснювалося у цей період. Водночас Держмитслужба розуміє наявність певної проблематики між бізнесом та митними органами з питань, що виникають під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості.
Для цього у Державній митній службі України відбулася робоча нарада з питань здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за участі фахівців Держмитслужби, територіальних органів та громадськості.
Основною темою обговорення стали питання, пов’язані з практикою контролю митної вартості, зокрема підходи до коригування митної вартості товарів, аналіз судової практики, пошук шляхів мінімізації спірних ситуацій між митними органами і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення практики здійснення митного контролю.
Учасники наради обмінялися практичним досвідом та пропозиціями щодо вдосконалення роботи як з боку митних органів, так і з боку бізнесу. Окрему увагу приділили необхідності надання документів, достатніх для усунення виявлених розбіжностей у відомостях, заявлених під час митного оформлення, а також проведення роз’яснювальної роботи з декларантами та підвищення рівня професійної підготовки посадових осіб, які здійснюють контроль правильності визначення митної вартості.
Представники громадськості презентували практичні аспекти формування та документального підтвердження складових митної вартості при здійсненні доставки товарів морським транспортом. Учасники обговорили особливості оцінки транспортних документів, врахування умов поставки та комплексного аналізу відомостей, що подаються до митного оформлення.
Поступове напрацювання узгоджених підходів між митними органами та бізнесом вже відображається у зниженні кількості розбіжностей у визначені митної вартості товарів. Так, якщо у січні–квітні 2023 року митними органами було прийнято 6 763 рішення про коригування митної вартості товарів, то за аналогічний період 2026 року - 3 684 рішення.
Водночас кількість рішень, оскаржених у адміністративному та судовому порядку, зменшилася з 42% до 24% відповідно.
Також під час зустрічі учасники розглянули питання використання цінової інформації щодо окремих груп товарів, статистичних даних митних органів іноземних держав із відкритих джерел та результати міжнародної взаємодії щодо підтвердження автентичності документів. Зокрема, було приділено увагу відповідям, отриманим Держмитслужбою від митних органів іноземних держав, у тому числі від митних органів Китайської Народної Республіки, протягом травня–червня 2026 року.
Держмитслужба продовжує системну роботу над удосконаленням практики контролю митної вартості та підтримує постійний діалог з бізнесом для формування прозорих, зрозумілих і однакових підходів до застосування митного законодавства.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6👍3👌2