☝🏼 До уваги суб’єктів процедури спільного транзиту!

З 25 травня 2026 року Румунія переходить на застосування NCTS Фаза 6. Це означає, що румунська митниця тимчасово не матиме технічної можливості приймати українські комбіновані транзитні декларації T1.

Відтак, додатково до українських транзитних декларацій Т1 для в'їзду до ЄС через Румунію обов'язково потрібно подавати Загальну декларацію прибуття (ENS) через систему ICS2.

Такий порядок діятиме до моменту повної технічної готовності румунської сторони до повної інтеграції системи NCTS Фаза 6 з ICS2.

Рекомендуємо врахувати дану інформацію та заздалегідь подавати ENS при плануванні маршрутів через територію Румунії з 25 травня 2026 року.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

🇺🇦 Україна готується до переходу на застосування NCTS Фаза 6 у червні 2026 року

Відповідно до плану DG TAXUD триває перехід на застосування NCTS Фаза 6 – наступного етапу розвитку Нової комп’ютеризованої транзитної системи, що використовується країнами-учасницями Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Тимчасово країни ЄС застосовуватимуть різні підходи до обміну даними між митними системами, що впливатиме на порядок оформлення документів при перетині кордону.

Як повідомлялось раніше, для в’їзду на територію ЄС через Румунію або Угорщину українським перевізникам, окрім стандартної транзитної декларації Т1, необхідно подавати Загальну декларацію в'їзду (ENS) до ICS2 відповідно до вимог європейського законодавства (орієнтовно за одну годину до прибуття транспортного засобу до пункту пропуску).

Водночас Польща та Словаччина забезпечать можливість використання єдиної комбінованої декларації для транзиту та безпекового контролю під час ввезення товарів до ЄС. Це означає, що їхні системи NCTS інтегровані з європейською системою контролю імпорту ICS2, що дозволить спростити здійснення митних формальностей.

Україна також завершує розгортання NCTS Фаза 6 з можливістю використання єдиної комбінованої декларації для транзиту з даними безпеки під час ввезення товарів до ЄС.

Разом із тим, з метою забезпечення узгодженого впровадження NCTS Фаза 6 та стабільної взаємодії інформаційних систем, в першу чергу України та Республіки Польща, до середини червня 2026 року триватиме перехідний період, під час якого українські суб’єкти господарювання зможуть використовувати попередню версію NCTS Фаза 5 та подавати комбіновані транзитні декларації з даними безпеки. Дзеркальний підхід на час перехідного періоду запроваджено також в Республіці Польщі. Детальніше за посиланням: https://puesc.gov.pl/aktualnosci?p_p_id=seaplfptlnewspublisher_WAR_seaplfptlnewspublisher&p_p_lifecycle=0&_seaplfptlnewspublisher_WAR_seaplfptlnewspublisher_action=showArticle&_seaplfptlnewspublisher_WAR_seaplfptlnewspublisher_articleId=771748330

Про точну дату переходу України на застосування NCTS Фаза 6 та про запланований час недоступності системи буде повідомлено додатково.

Таким чином, з 1 червня, додатково до транзитної декларації Т1 потрібно обов’язково подавати Загальну декларацію в'їзду (ENS) до ICS2 при в’їзді в Румунію та Угорщину, а також тимчасово в Словаччину (до переходу України на NCTS Фаза 6).

Подавати Загальну декларацію в'їзду (ENS) до ICS2 при перетині кордону з Польщею не потрібно, за умови наявності даних безпеки в декларації Т1.

Також, для коректного оформлення декларацій Т1 в NCTS Фаза 6 Держмитслужба оновила Методичні рекомендації щодо роботи в NCTS Фаза 6 та Технічну специфікацію. Матеріали містять правила заповнення транзитної декларації, а також інші особливості.

Ознайомитися з оновленими Методичними рекомендаціями можна на офіційному вебпорталі Державної митної служби України у підрозділі «Методичні та навчальні матеріали» розділу «Спільний транзит (NCTS)» - https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts

✅ Уряд схвалив проєкт нового Митного кодексу України

27 травня Кабінет Міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу України. Цей проєкт є важливим елементом виконання Розділу 29 «Митний союз» переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу.

Проєкт готувався протягом двох років у широкому професійному діалозі. У законопроєкті враховано результати оцінки, проведеної Європейською Комісією, а також пропозиції бізнесу.

Окремими важливими етапами стали взаємодія з українським бізнесом та європейською стороною. Після направлення документа до Європейської Комісії для оцінки відповідності митному законодавству ЄС було проведено 14 робочих зустрічей з європейськими експертами.

З жовтня 2025 року по березень 2026 року робоча група, створена на виконання доручення Уряду, до складу якої увійшли 15 представників найбільших бізнес-об’єднань і асоціацій, які впродовж останніх трьох років працюють над покращенням бізнес-клімату та захистом прав бізнесу в Україні, провела понад 60 консультацій. Значну частину пропозицій учасників було враховано.

Структура проєкту нового Митного кодексу

Структурно проєкт побудований за логікою європейського митного законодавства. Розділи I–IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС на рівні розділів та глав.

Розділи X–XI імплементують положення окремих регламентів ЄС. Розділи XII–XV охоплюють положення національного рівня, а розділи XVI–XVII містять перехідні положення, необхідні для функціонування системи до вступу України в ЄС. Загалом проєкт нового Митного кодексу на сьогодні складається з 781 статті.

Основні нововведення та зміни (у порівнянні з чинним законодавством) полягають у повному переході на митну термінологію ЄС, запроваджено систему авторизацій, митних процедур, передбачено європейський підхід до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій, звільнень від сплати мита тощо.

Для забезпечення безперервності бізнес-процесів новий Митний кодекс, зокрема, передбачає, що безстрокові авторизації продовжують діяти, а строкові – діють до завершення строку їх дії або до завершення відповідних операцій.

Зазначені кроки сприятимуть українському бізнесу, який веде зовнішньоекономічну діяльність, завчасно адаптуватися до нових правил, оптимізувати свої логістичні та виробничі процеси і підвищити свою конкурентоспроможність.

Більшість положень нового Митного кодексу будуть зрозумілими як для бізнесу, так і для митників. Цьому сприяло тривале формування вже чинної на сьогодні нормативно-правової бази за стандартами ЄС, а також практична реалізація європейських правил та процедур.

Наступний етап – подання законопроєкту на розгляд Верховної Ради.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X