Дмитро Кулеба та Мевлют Чавушоглу скоординували кроки задля припинення війни Росії проти України
Під час робочого візиту до Анталії міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів переговори із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу.
Дмитро Кулеба поінформував свого турецького колегу про актуальну обстановку російського вторгнення, воєнні злочини та цілеспрямовані обстріли військами РФ цивільних об‘єктів в українських містах, внаслідок яких гинуть мирні люди, зокрема діти.
Він окреслив три ключові питання, на яких наполягатиме на тристоронній зустрічі з Лавровим:
⁃ негайне припинення вогню
⁃ поліпшення гуманітарної ситуації в Маріуполі, Харкові, Сумах, Волновасі та інших українських містах
⁃ виведення російських військ з території України
Український міністр закликав Туреччину продовжити роботу з Москвою, аби вона припинила кровопролиття в Україні.
Під час робочого візиту до Анталії міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів переговори із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу.
Дмитро Кулеба поінформував свого турецького колегу про актуальну обстановку російського вторгнення, воєнні злочини та цілеспрямовані обстріли військами РФ цивільних об‘єктів в українських містах, внаслідок яких гинуть мирні люди, зокрема діти.
Він окреслив три ключові питання, на яких наполягатиме на тристоронній зустрічі з Лавровим:
⁃ негайне припинення вогню
⁃ поліпшення гуманітарної ситуації в Маріуполі, Харкові, Сумах, Волновасі та інших українських містах
⁃ виведення російських військ з території України
Український міністр закликав Туреччину продовжити роботу з Москвою, аби вона припинила кровопролиття в Україні.
Дмитро Кулеба на переговорах із Сергієм Лавровим закликав до розблокування гуманітарних коридорів для евакуації цивільних людей з Маріуполя та постачання до оточеного міста гуманітарної допомоги. Він також вимагав встановлення 24-годинного перемир’я для вирішення найбільш критичних гуманітарних проблем.
Дмитро Кулеба підкреслив, що міністр Лавров не був уповноважений надавати гарантії з обидвох питань, але має передати запит української сторони військовому командуванню та колегам у російській владі.
💬 «Я почув сьогодні від російської сторони, що вони пов’язують припинення вогню з виконанням вимог Путіна на адресу України. Україна не здалася і не здасться. Ми готові до дипломатичних рішень, але поки їх немає, будемо самовіддано захищати нашу землю від російської агресії», — підкреслив міністр.
Дмитро Кулеба підкреслив, що міністр Лавров не був уповноважений надавати гарантії з обидвох питань, але має передати запит української сторони військовому командуванню та колегам у російській владі.
💬 «Я почув сьогодні від російської сторони, що вони пов’язують припинення вогню з виконанням вимог Путіна на адресу України. Україна не здалася і не здасться. Ми готові до дипломатичних рішень, але поки їх немає, будемо самовіддано захищати нашу землю від російської агресії», — підкреслив міністр.
Збройна агресія Російської Федерації проти України супроводжується грубими порушеннями норм і принципів міжнародного права, зокрема міжнародного гуманітарного права, воєнними злочинами і злочинами проти людяності, а також іншими порушеннями прав людини з боку російської армії.
Одним із таких грубих порушень стало викрадення 11 березня міського голови міста Мелітополь Івана Федорова. Російські війська, які вже другий тиждень завдають ракетно-бомбових ударів по цивільних об’єктах та інфраструктурі в Україні, зокрема дитячих лікарнях та школах, цинічно звинувачують мера в «тероризмі».
Викрадення міського голови Мелітополя кваліфікується як воєнний злочин за Женевськими конвенціями та І Додатковими протоколом, які забороняють захоплення цивільних заручників під час війни.
Ми закликаємо міжнародну спільноту негайно відреагувати на викрадення Івана Федорова та інших цивільних людей в Україні, посилити тиск на Росію, аби змусити її припинити варварську війну проти українського народу.
Факти викрадення міського голови Мелітополя, так само як і сотні інших фактів воєнних злочинів російських окупантів на українській землі, ретельно документуються правоохоронними органами. Винні у цьому та інших злочинах будуть притягнуті до найсуворішої відповідальності.
Одним із таких грубих порушень стало викрадення 11 березня міського голови міста Мелітополь Івана Федорова. Російські війська, які вже другий тиждень завдають ракетно-бомбових ударів по цивільних об’єктах та інфраструктурі в Україні, зокрема дитячих лікарнях та школах, цинічно звинувачують мера в «тероризмі».
Викрадення міського голови Мелітополя кваліфікується як воєнний злочин за Женевськими конвенціями та І Додатковими протоколом, які забороняють захоплення цивільних заручників під час війни.
Ми закликаємо міжнародну спільноту негайно відреагувати на викрадення Івана Федорова та інших цивільних людей в Україні, посилити тиск на Росію, аби змусити її припинити варварську війну проти українського народу.
Факти викрадення міського голови Мелітополя, так само як і сотні інших фактів воєнних злочинів російських окупантів на українській землі, ретельно документуються правоохоронними органами. Винні у цьому та інших злочинах будуть притягнуті до найсуворішої відповідальності.
За результатами засідання Рада рішуче засудила порушення РФ суверенітету та територіальної цілісності України, а також атаки російських військових на комерційні судна. Було закликано до повного відновлення прав України як прибережної держави, держави прапора і держави порту та наголосила на необхідності встановлення морського гуманітарного коридору для евакуації цивільних суден та екіпажів із зони бойових дій та відновлення комерційного судноплавства.
Для екіпажів тих суден, які не залишили небезпечні води з міркувань безпеки судноплавства, мають бути встановлені наземні гуманітарні коридори для евакуації. Рада також закликала держави-члени Міжнародної морської організації та відповідні організації забезпечити безпеку морських ланцюгів постачання, зокрема для доставки продуктів та ліків для цивільного населення України, а також надавати максимальну допомогу морякам.
МЗС України разом з іншими органами державної влади на дипломатичному фронті продовжує вживати максимальних заходів задля відновлення порушених прав України та притягнення Росії до відповідальності.
Для екіпажів тих суден, які не залишили небезпечні води з міркувань безпеки судноплавства, мають бути встановлені наземні гуманітарні коридори для евакуації. Рада також закликала держави-члени Міжнародної морської організації та відповідні організації забезпечити безпеку морських ланцюгів постачання, зокрема для доставки продуктів та ліків для цивільного населення України, а також надавати максимальну допомогу морякам.
МЗС України разом з іншими органами державної влади на дипломатичному фронті продовжує вживати максимальних заходів задля відновлення порушених прав України та притягнення Росії до відповідальності.
Повідомлення для громадян України в РФ
У зв’язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил РФ в Україну 24 лютого 2022 року було розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією.
Посольство України в Москві та консульські установи України на території РФ були вимушені припинити виконання своїх функцій.
У зв’язку із цим Міністерство закордонних справ України наполегливо рекомендує громадянам України утриматися від будь-яких поїздок до Російської Федерації, а тим, хто перебуває в цій країні – негайно залишити її територію.
У разі необхідності надання невідкладної консульської допомоги громадянам України, які перебувають на території РФ, просимо звертатися на «гарячу лінію» МЗС: +38 044 238 15 88, або на електронну пошту mfa.hotline.cons@gmail.com.
У зв’язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил РФ в Україну 24 лютого 2022 року було розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією.
Посольство України в Москві та консульські установи України на території РФ були вимушені припинити виконання своїх функцій.
У зв’язку із цим Міністерство закордонних справ України наполегливо рекомендує громадянам України утриматися від будь-яких поїздок до Російської Федерації, а тим, хто перебуває в цій країні – негайно залишити її територію.
У разі необхідності надання невідкладної консульської допомоги громадянам України, які перебувають на території РФ, просимо звертатися на «гарячу лінію» МЗС: +38 044 238 15 88, або на електронну пошту mfa.hotline.cons@gmail.com.
«Тимчасовий захист» для громадян України в країнах ЄС 🇪🇺
У звʼязку із війною Росії проти України українські громадяни можуть звертатися за міжнародним захистом в ЄС. Окрім відомого статусу біженця актуальним став ще один інструмент – «тимчасовий захист».
Тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця, втім, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця.
☑️ Строк дії тимчасового захисту
1 рік, цей період може бути автоматично продовжено на наступний рік в залежності від ситуації в Україні
☑️ Права осіб, які користуються тимчасовим захистом
▪️ дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю продовження)
▪️ доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має)
▪️ доступ до освіти. Діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні громадян країни перебування
▪️ забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання)
▪️ доступ до соціального забезпечення
▪️ доступ до медичного обслуговування
▪️ право на відповідну інформацію про тимчасовий захист
▪️ можливість отримати статус біженця у майбутньому
▪️ можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент
Конкретні права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.
☑️ Особи, на яких поширюється тимчасовий захист
1. громадяни України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військового вторгнення російських військ
2. особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року
3. члени сімей перших двох категорій, у тому числі чоловік/дружина (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі відносини визнає відповідна держава ЄС) та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини (без різниці, чи вони народжені у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні осіб з перших двох категорій
4. громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження
ℹ️ За додатковою інформацією звертайтесь до відповідних відомств в країнах-членах ЄС. Питання надання тимчасового захисту або статусу біженця є винятковою прерогативою компетентних органів країни перебування.
⚠️Зверніть увагу, що статус біженця та статус особи під тимчасовим захистом суттєво відрізняються (у строках прийняття рішення про надання статусу, свободі вибору місця проживання, можливостях пересування, обсязі допомоги тощо). З огляду на те, що кожна країна імплементує ці міжнародні статуси у власне законодавство з певними відмінностями, рекомендуємо приймати рішення щодо отримання того чи іншого статусу лише після отримання повної інформації від офіційних органів країни вашого перебування. Закордонні дипломатичні установи України оприлюднюють контактну інформацію таких органів, а також посилання на відповідні першоджерела (зокрема, у перекладі українською) на інтерактивній мапі tripadvisor.mfa.gov.ua та сторінках посольств/консульств у Facebook.
У звʼязку із війною Росії проти України українські громадяни можуть звертатися за міжнародним захистом в ЄС. Окрім відомого статусу біженця актуальним став ще один інструмент – «тимчасовий захист».
Тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця, втім, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця.
☑️ Строк дії тимчасового захисту
1 рік, цей період може бути автоматично продовжено на наступний рік в залежності від ситуації в Україні
☑️ Права осіб, які користуються тимчасовим захистом
▪️ дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю продовження)
▪️ доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має)
▪️ доступ до освіти. Діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні громадян країни перебування
▪️ забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання)
▪️ доступ до соціального забезпечення
▪️ доступ до медичного обслуговування
▪️ право на відповідну інформацію про тимчасовий захист
▪️ можливість отримати статус біженця у майбутньому
▪️ можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент
Конкретні права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.
☑️ Особи, на яких поширюється тимчасовий захист
1. громадяни України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військового вторгнення російських військ
2. особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року
3. члени сімей перших двох категорій, у тому числі чоловік/дружина (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі відносини визнає відповідна держава ЄС) та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини (без різниці, чи вони народжені у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні осіб з перших двох категорій
4. громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження
ℹ️ За додатковою інформацією звертайтесь до відповідних відомств в країнах-членах ЄС. Питання надання тимчасового захисту або статусу біженця є винятковою прерогативою компетентних органів країни перебування.
⚠️Зверніть увагу, що статус біженця та статус особи під тимчасовим захистом суттєво відрізняються (у строках прийняття рішення про надання статусу, свободі вибору місця проживання, можливостях пересування, обсязі допомоги тощо). З огляду на те, що кожна країна імплементує ці міжнародні статуси у власне законодавство з певними відмінностями, рекомендуємо приймати рішення щодо отримання того чи іншого статусу лише після отримання повної інформації від офіційних органів країни вашого перебування. Закордонні дипломатичні установи України оприлюднюють контактну інформацію таких органів, а також посилання на відповідні першоджерела (зокрема, у перекладі українською) на інтерактивній мапі tripadvisor.mfa.gov.ua та сторінках посольств/консульств у Facebook.
Діти без супроводу: ключові повідомлення та поради
1. Поради для батьків. Щоб дитина не загубилась
⁃ Проводьте з дитиною бесіди як поводити себе у натовпі. Дайте чіткі інструкції, що робити, якщо загубився.
⁃ Проговорюйте та визначайте місце, де зустрінетесь, якщо раптом дитина загубиться.
⁃ Якщо дитина маленька, і не може назвати своє та ваше ім’я, скористайтесь бейджем чи біркою, на яких зазначте своє ім’я та свої контакти. Кріпіть бірку до одягу, який дитина не залишить (до светра чи штанців, а не до рюкзака, чи куртки, яку дитина може зняти і забути). Або покладіть до кишені дитини записку.
⁃ Увімкніть геолокацію на телефоні дитини або скористайтесь смарт-годинником з геолокацією.
2. Якщо дитина загубилась
⁃ Не панікуйте. Зараз треба зібратись з думками, щоб діяти чітко.
⁃ Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон - зателефонуйте.
⁃ Попросіть когось із знайомих чи родичів залишитись на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
⁃ Попитайте у людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності - покажіть фото дитини.
⁃ За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
⁃ Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102.
Пам’ятайте! У надзвичайній ситуацій, як от під час військового стану, дитина не вважається сиротою чи покинутою навіть якщо поруч із нею зараз немає дорослих. Поки державні органи не встановлять ситуацію з родичами дитини, її не можна всиновити.
3. Поради для громадян. Якщо бачите дитину без дорослих
⁃ Переконайтеся, що дитина дійсно без супроводу. Можливо, дорослі просто кудись відійшли? Попитайте людей поруч, чи не знають вони дитину.
⁃ Запитайте в дитини, як її звати і звідки вона. Спробуйте дізнатись, коли востаннє вона бачила маму/тата чи іншого дорослого, який був із нею.
⁃ Відведіть дитину в тепле і безпечне місце, де є інші дорослі (зала очікування вокзалу, відділ поліції, волонтерський центр). Проте неподалік від місця, де знайшли дитину, на випадок, якщо знайдуться її родичі. Не залишайте дитину на самоті.
⁃ Повідомте в поліцію або зверніться до представників місцевої влади. Не забудьте передати інформацію, яку вам вдалося дізнатися про дитину.
Пам’ятайте! У надзвичайній ситуацій, як от під час військового стану, дитина не вважається сиротою чи покинутою навіть якщо поруч із нею зараз немає дорослих. Поки державні органи не встановлять ситуацію з родичами дитини, її не можна всиновити.
Дитина, яка залишилась без супроводу, за рішенням служби у справах дітей може бути передана під тимчасову опіку. Якщо ви хочете стати тимчасовим опікуном, зверніться до служби у справах дітей.
1. Поради для батьків. Щоб дитина не загубилась
⁃ Проводьте з дитиною бесіди як поводити себе у натовпі. Дайте чіткі інструкції, що робити, якщо загубився.
⁃ Проговорюйте та визначайте місце, де зустрінетесь, якщо раптом дитина загубиться.
⁃ Якщо дитина маленька, і не може назвати своє та ваше ім’я, скористайтесь бейджем чи біркою, на яких зазначте своє ім’я та свої контакти. Кріпіть бірку до одягу, який дитина не залишить (до светра чи штанців, а не до рюкзака, чи куртки, яку дитина може зняти і забути). Або покладіть до кишені дитини записку.
⁃ Увімкніть геолокацію на телефоні дитини або скористайтесь смарт-годинником з геолокацією.
2. Якщо дитина загубилась
⁃ Не панікуйте. Зараз треба зібратись з думками, щоб діяти чітко.
⁃ Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон - зателефонуйте.
⁃ Попросіть когось із знайомих чи родичів залишитись на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
⁃ Попитайте у людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності - покажіть фото дитини.
⁃ За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
⁃ Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102.
Пам’ятайте! У надзвичайній ситуацій, як от під час військового стану, дитина не вважається сиротою чи покинутою навіть якщо поруч із нею зараз немає дорослих. Поки державні органи не встановлять ситуацію з родичами дитини, її не можна всиновити.
3. Поради для громадян. Якщо бачите дитину без дорослих
⁃ Переконайтеся, що дитина дійсно без супроводу. Можливо, дорослі просто кудись відійшли? Попитайте людей поруч, чи не знають вони дитину.
⁃ Запитайте в дитини, як її звати і звідки вона. Спробуйте дізнатись, коли востаннє вона бачила маму/тата чи іншого дорослого, який був із нею.
⁃ Відведіть дитину в тепле і безпечне місце, де є інші дорослі (зала очікування вокзалу, відділ поліції, волонтерський центр). Проте неподалік від місця, де знайшли дитину, на випадок, якщо знайдуться її родичі. Не залишайте дитину на самоті.
⁃ Повідомте в поліцію або зверніться до представників місцевої влади. Не забудьте передати інформацію, яку вам вдалося дізнатися про дитину.
Пам’ятайте! У надзвичайній ситуацій, як от під час військового стану, дитина не вважається сиротою чи покинутою навіть якщо поруч із нею зараз немає дорослих. Поки державні органи не встановлять ситуацію з родичами дитини, її не можна всиновити.
Дитина, яка залишилась без супроводу, за рішенням служби у справах дітей може бути передана під тимчасову опіку. Якщо ви хочете стати тимчасовим опікуном, зверніться до служби у справах дітей.