28 травня заступниця міністра Мар’яна Беца взяла участь в урочистій церемонії вручення Drahoman Prize – відзнаки для перекладачів з української мови на мови світу.

💬 "Російська агресія спрямована не лише проти української державності, а й проти історії, мови та культурної пам’яті України. На тимчасово окупованій території Росія нищить українські пам’ятки культури, вилучає й знищує українські книжки, намагається стерти українську мову та нав’язати власну імперську версію історії", – зазначила Мар’яна Беца.

Заступниця міністра також наголосила, що захист українського слова є невід’ємною складовою боротьби за правду. Вона підкреслила, що без притягнення Росії до відповідальності за злочини проти України, її громадян і культурної спадщини справедливий і тривалий мир неможливий.

Українська дипломатка також зазначила, що література є одним із найпотужніших інструментів культурної дипломатії, адже допомагає світові не лише дізнаватися про Україну, а й глибше розуміти її культуру, досвід і боротьбу.

Цьогорічною лауреаткою Drahoman Prize стала Ніна Мюррей за переклад англійською мовою драми Лесі Українки "Кассандра".

Серед фіналістів премії також були Алессандро Акіллі та Ярина Груша з Італії за переклад поетичної збірки Ірини Шувалової "Кінечні пісні" італійською мовою, та Нільс Хокансон зі Швеції за переклад шведською мовою роману Софії Андрухович "Амадока".

Спеціальну відзнаку отримала Мрідула Гош з Індії за внесок у побудову спільного контексту між двома віддаленими культурами. Вона була номінована за переклад "Кобзаря" Тараса Шевченка бенгальською мовою.

Від імені Міністра Андрія Сибіги Мар’яна Беца подякувала лауреатці, фіналістам, організаторам премії та спільноті перекладачів української літератури, завдяки яким українські тексти звучать новими мовами, знаходять нових читачів і наближають Україну до світу, а світ – до України.

ℹ️ Довідково: Премія Drahoman Prize була заснована у 2020 році Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Другий рік поспіль премія відбувається у партнерстві з Фундацією ЗМІН і підтримує перекладачів, які відкривають світові українську літературу та сприяють її промоції за кордоном.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у форумі "Архітектура безпеки 2026", де заявив, що спроможність самостійно захищатися від балістичних загроз є питанням стратегічної автономії Європи та її глобального позиціонування.

💬 "Україна готова відіграти ключову роль в розробці захисту від балістики разом з європейськими партнерами. Маємо надалі долати критичні залежності. Розвивати наші далекобійні спроможності та дронові технології. Сьогодні ми виходимо на нову модель стримування – це вже не стільки про тисячі кілотон зброї масового знищення, скільки про тисячі дешевих дронів, далекобійність та захист неба", – зазначив міністр.

Глава МЗС зауважив, що російське вторгнення зруйнувало дві ключові європейські ілюзії: уявлення про "кінець історії" та віру в європоцентричність світу. За його словами, Європа була змушена різко вийти із зони комфорту, що спонукало формування нової архітектури Європи.

💬 "Україна сьогодні перебуває в центрі європейської трансформації: як оборонно-промисловий хаб, як військовий R&D-центр зі зворотним зв’язком у реальному часі, як носій унікального бойового досвіду та країна з найсильнішою армією на континенті. Власне, як один із ключових контрибуторів європейської безпеки. Саме тому членство України в ЄС є не лише гарантією безпеки для нас, а й безпековим активом для самого ЄС", – наголосив міністр і додав, що союзникам також доведеться рано чи пізно усвідомити, що Україна в НАТО є найбільш економічно вигідною та безпеково логічною моделлю майбутнього для всієї Європи.

Андрій Сибіга підкреслив дієвість принципу асиметричності в боротьбі з більшим ворогом та заявив, що Україна стала реальним рушієм безпекового прогресу.

💬 "Відбувається технологічна революція, що нагадує бум ІТ у каліфорнійських гаражах. Тепер це переважно українські та європейські гаражі, де збирають не системні блоки, а дрони. Взаємопов’язаність світу й надалі зростатиме, а тому кожна війна на будь-якому континенті матиме наслідки далеко за межами свого регіону", – зазначив він.

Глава МЗС висловив переконання, що кожна війна тепер є світовою за своїми наслідками. За його словами, дедалі більше значення набувають швидкість, креативна гнучкість та асиметричні рішення.

💬 "Російські дії відгукуються голодом в Африці, проявляються інцидентами з російськими дронами в Румунії та спонукають Іран до агресивної самовпевненості. У цих умовах Україна вже вийшла на рівень глобального безпекового партнера. Наші Drone Deals уже стали інструментом зовнішньої політики. Наразі ми ґрунтовно опрацьовуємо відкриття експорту озброєнь. Це буде системна державна політика, яка посилюватиме як наших партнерів, так і нас самих", – зазначив український дипломат.

Міністр підкреслив, що для партнерів критично важливими є справжнє союзництво та спільне усвідомлення того, що Росія становить екзистенційну загрозу. Саме таке розуміння спонукатиме союзників до формування нових альянсів і партнерств. За його словами, необхідно бути впевненими, що в майбутньому жодна держава не залишиться наодинці перед агресором.

💬 "І, певно, ключова потреба тут – це невідворотність покарання за злочини. Історичним кроком стало створення в Гаазі Спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Вперше з часів Нюрнберга міжнародна спільнота отримує інструмент притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва держави-агресора та її поплічників. І це не лише питання справедливості. Це питання майбутньої безпеки. Адже безкарність завжди породжує нову агресію. Невідворотність покарання – це юридичне стримування", – зазначив він.

Андрій Сибіга окреслив головні пріоритети для посилення світової безпекової архітектури.

💬 "Перше. Ми маємо назавжди закріпити у своєму мисленні парадигму, що безпека – передусім. Будь-яка економічна угода, будь-який інфраструктурний проєкт і будь-яка стратегічна залежність повинні оцінюватися насамперед через призму безпеки. Друге. Не може бути жодної альтернативи повноцінному членству України в Європейському Союзі. Третє. Ми маємо реформувати міжнародні безпекові інституції", – наголосив міністр.