«Я захоплююсь тим, що роблю, і хочу для свого сина хорошого майбутнього, а для цього – маю працювати». Так про себе розповідає пані Світлана – інженер з релейного захисту та електроавтоматики однієї з високовольтних підстанцій «Укренерго».

Зацікавленість енергетикою наша колега виявила ще у дитинстві, тож з вибором професії – довго не вагалась. Нині Світлана – вже 9 років працює в галузі. А в «Укренерго» прийшла вже під час повномасштабного вторгнення. Зізнається, що спочатку було складно, оскільки працювати довелося з обладнанням високого класу напруги. Для цього потрібно було багато навчатись. Але колеги завжди підтримували та допомагали.

Від початку масштабних атак на енергооб’єкти – пані Світлана бере участь в аварійно-відновлювальних роботах. Зізнається, що коли вперше бачить масштаби руйнувань – стає страшно. Але щойно поринає у роботу – це відчуття зникає. «Вражає, як швидко всі намагаються відновити пошкоджене: працюємо у вихідні, за будь-якої погоди – щоб максимально швидко усунути наслідки обстрілів. Я потрапила у такий колектив, де всі живуть своєю роботою, і це надихає», – розповідає колега.

Рідні підтримують Світлану, хоча й дуже за неї переживають, адже добре знають про нинішню небезпечність професії енергетика. Сама ж колега каже: «Хочеться, щоб всі люди з розумінням ставились до нашої роботи. На жаль, ворог руйнує енергетичну інфраструктуру. Відключення – це вимушений захід, до якого енергетики вдаються, щоб не сталось більш складних аварій з тривалими наслідками. Треба об’єднуватися, працювати та вести нашу країну до Перемоги. Якщо будемо скаржитись на незручності – краще від цього не стане».

Дякуємо пані Світлані та всьому її колективу за сміливість і невтомну роботу. Завдяки людям, що справді віддані своїй справі, наша незламність ніколи не згасне!