Підтримка міжнародних партнерів є життєво необхідною для забезпечення стійкості української енергосистеми в умовах постійних ворожих атак. Особливої ваги ця підтримка набуває зараз, коли енергетики готуються до чергової важкої зими і намагаються створити достатні запаси матеріалів та обладнання для ремонтно-відновлювальних робіт. На цьому наголосив член Правління НЕК «Укренерго» Олег Павленко, виступаючи перед керівниками закордонних дипломатичних установ України.

«Однією з головних цілей ворога протягом останніх чотирьох років залишається цивільна енергетична інфраструктура. Масштаби руйнувань і втрати цінного обладнання дуже значні. Ми покладаємо великі надії на ефективну роботу наших дипломатів щодо залучення зарубіжного бізнесу, донорів і кредиторів до створення вкрай необхідних запасів обладнання та матеріалів. Українським енергетикам потрібно буквально все – трансформаторне обладнання різних типів і класів напруги, вимикачі, роз’єднувачі, турбіни, матеріали. Ці запаси дозволять оперативно відновлювати енергопостачання для мільйонів українців після можливих масованих атак ворога наступної зими», – зазначив Олег Павленко.

Він нагадав, що впродовж попередніх опалювальних сезонів резерви обладнання, сформовані за підтримки міжнародних партнерів, допомогли Україні вистояти попри цілеспрямовані ракетні та дронові атаки на енергетичну інфраструктуру. Олег Павленко закликав і надалі приділяти увагу потребам української енергетики та зберігати їх серед пріоритетів міжнародної підтримки.

Олег Павленко також наголосив на важливості міжнародної підтримки для подальшої розбудови системи інженерного захисту об’єктів енергетичної інфраструктури. Ця система вже довела свою ефективність, забезпечивши збереження цінного та дефіцитного обладнання на десятки мільярдів гривень. З огляду на постійні ризики для енергетичного сектору, роботу із посилення захисту необхідно продовжувати. Водночас реалізація таких масштабних проєктів потребує значних ресурсів, і без підтримки іноземних партнерів забезпечити їх належне фінансування буде вкрай складно. Саме тому він закликав дипломатів активізувати пошук можливостей для залучення грантового та пільгового фінансування, а також запропонував практичні кроки задля забезпечення прискорення постачання обладнання.

«На нашу підстанцію за кілька днів прилетіло тридцять чотири дрони. Ми тоді два тижні жили на роботі – не бачили ні дому, ні родин. Працювали під проливними дощами, у холод. А що робити? Треба відновлювати…», – так без зайвих емоцій розповідає про найтяжчі дні своєї роботи пан Олександр, електрослюсар з ремонту устаткування однієї з високовольтних підстанцій НЕК «Укренерго».

У компанії наш колега працює вже 16 років. До цього – мав досвід складних ремонтів на АЕС. Близькість до кордону об’єкта, на якому нині працює пан Олександр, далася взнаки з перших годин повномасштабного вторгнення. О п'ятій ранку чоловік прокинувся від вибухів, а над його будинком почали літати ворожі літаки і ракети. Попри це, пан Олександр із колегами вийшов на зміну. І після цього – майже одразу їхня підстанція опинилась в окупації, яка тривала цілий місяць. Персоналу довелося жити прямо на роботі, не маючи змоги дістатись додому. «Їсти було нічого, діставали з колегами якусь картоплю, так і виживали. Але територію підстанції ніхто не залишив», – згадує колега.

Після початку повномасштабної війни обсяг ремонтних робіт зріс у багато разів. Відновлювати розбите обладнання доводиться і в лютий мороз, і в нестерпну спеку. Попри колосальні навантаження та щоденну небезпеку (адже ворожі дрони та ракети регулярно літають над головами), пан Олександр категорично відмовляється називати себе чи своїх колег героями. «Герої – це ті хлопці й дівчата, що зараз «на нулі» стоять. А ми просто робимо свою роботу. Це наша праця, і ми повинні її виконувати. Ніхто в груди себе не б'є, мовляв – подивіться, які ми молодці! Ми просто беремо і лагодимо», – каже він.

Дякуємо панові Олександру та всім його колегам за відвагу, неймовірну витривалість та щоденну важку працю. Незламність не згасає!