Днями спілкувались з керівником Дніпровського польового офісу Всесвітньої продовольчої програми ООН, Jonas Lossau.

Разом з колегами він проінспектував точку видачі допомоги села Виводове, що у Мирівській громаді.

Одним з перших запитань Jonas Lossau було наступне: «Як змінилося життя людей у зв’язку з повномасштабним вторгненням росіян»?

Відповідь була поруч, тож ми повели гостей до зруйнованої школи, де близько тисячі днів тому навчалися і ходили у садочок діти. Сьогодні, це купи битої цегли та бетону із розкиданими в коридорах зошитами і підручниками. Навчальний заклад було зруйновано російськими ракетами. Вельми наочна ілюстрація життєвих змін частини мешканців Мирівської ТГ.

А ще - сльози матерів та батьків, що поховали своїх дітей. Прапори на кладовищах. Будь-які руйнування ніщо поруч з обірваними людськими долями.

Життя не змінилось, у кожного воно розділилось на «до» та «після»…

Можливо, цей допис потрапить на очі представників фондів та благодійних організацій, які допоможуть відновити навчальний заклад. Громада виготовила проєкт та готова розглянути питання співфінансування. Їм потрібна допомога.

Потрібна вона й іншим населеним пунктам Нікопольського району, куди щодня цілять росіяни знищуючи будівлі, плани та життя.

Отримав електричні обігрівачі для закладів району засновником яких є Дніпропетровська обласна рада. Наразі, освітній процес триває в дистанційному режимі.

Окремо для громад, котрі щодня перебувають під обстрілами - Мирівської, Марганецької, Червоногригорівської, Нікопольської та Покровської сільської.

Днями передамо їх за призначенням.

За допомогу транспортом дякую церкві "Добра вість", що в Марганці.

Дякую голові обласної ради, Миколі Лукашуку та благодійникам за допомогу Нікопольщині!

ИПСО - Информационно-психологические операции

Как вы можете помочь силам обороны Украины в борьбе против оккупантов?

Например проводя ИПСО против орков. Информация добытая таким образом спасет жизнь наших воинов и поможет оккупантам отправляться в ад в товарных количествах.

Как их проводить мы покажем в этом видео. На контрасте. Как проводят ИПСО клинические идиоты в армии РФ. И как их проводят волонтеры OSIN-Бджол. На примерах таких операций.

Ну и конечно расскажем, какую пользу для ВСУ приносит такая промывка мозгов оккупанту! Лишить целую дивизию рф топлива, это неплохой результат.

Подробности в видео тут https://www.youtube.com/watch?v=SNe3aZRVpWE

--------------------------------------------------
Координати, фото 🇷🇺 🐏 баранів сюди 👉 @osint_bees_bot все уважно перевіримо і віддамо знайомому з HIMARS-ом 💥

Хлопці працюють з початку вторгнення, мають історію успіху та велику кількість однодумців.

Кожен день війни – це новий виклик. Новий бій за незалежність нашої держави. І кожного дня Володимир Зеленський, Президент – Верховний Головнокомандувач ЗСУ, робить усе, щоб Україна вистояла і здобула справедливий мир.

Тиск на Президента – шалений. Європа лише зараз починає усвідомлювати, що насправді собою являє Росія. США мають власні інтереси. Кожна крана їх має. Росіяни намагаються за будь-яку ціну взяти під свій контроль внутрішню та зовнішню політику нашої держави.

Тим часом Україна вже одинадцять років дає по зубах агресору і щодня, щохвилини продовжує свою боротьбу. Особливо важку боротьбу протягом останніх трьох років.

Українці обрали Президента на демократичних виборах. Ніхто у світі не має права навʼязувати нам свої правила гри.

«Нічого про Україну без України». Позиція Глави держави – це про інтереси кожного з нас, про майбутнє кожного з нас і про мир для кожного з нас.

Лютий 2022-го був страшним, важким, без розуміння того, що буде завтра. Без розуміння, чи буде це «завтра» взагалі. Але водночас лютий 2022-го обʼєднав нас настільки сильно, що разом ми змогли дати відсіч лютому ворогу.

Зараз ми маємо залишатися такими ж обʼєднаними, як і тоді. Обʼєднаними навколо спільної мети, Президента, Сил Оборони, України. Бо лише разом ми матимемо силу й надалі давати росіянам по зубах.

🕯Нікополь: під час обстрілу росіян загинув енергетик ДТЕК

Велика трагедія для всієї родини українських енергетиків. Вчора російські окупанти вбили нашого колегу Геннадія Мусатова.

Разом з бригадою Геннадій приїхав відновлювати електромережі, пошкоджені обстрілами. Окупанти завдали повторного артилерійського удару і влучили в автокран, за кермом якого був наш колега.

Геннадію Мусатову було 56 років, 20 з яких він присвятив професії енергетика.

Немає слів, щоб описати біль. Глибокі співчуття рідним, близьким, колегам, всім, хто знав та любив Геннадія.

Вічна та світла пам'ять кожному, хто загинув під час битви за світло...

Сьогодні, у день третьої річниці повномасштабного вторгнення, єдині слова та побажання - дай Боже щоб четвертої річниці не було!