Війна перетворила життя багатьох українських дітей у пекельні випробовування. Саме про це виставка «Щоденники війни: Непочуті голоси українських дітей» Фундації Христі Храновської, яку я відвідав у Chatham House.
Там я зустрів двох підлітків, чиї історії стали частиною цієї експозиції. В їхніх очах – досвід, якого не повинно бути у дітей. Хтось пережив окупацію, був під постійними обстрілами, а хтось втратив близьких. Але ці діти знайшли в собі дорослу мужність поділитися емоціями, думками та власними історіями.
Ця виставка – не просто експозиція, а й нагадування про те, що війна – це не лише цифри, карти, стратегії. Це зламані долі, це діти, які змушені подорослішати надто рано. Тисячі дітей втратили своїх батьків, сотні дітей загинули від російських обстрілів. І про це має знати весь світ. Про кожен злочин, який вчиняє агресор у цій кривавій війні.

Мав честь супроводжувати Його Величність Короля під час візиту до Центру досліджень травм Імперського коледжу Лондона.
У розмовах із британськими дослідниками та лікарями ми говорили про медицину, новітні дослідження та реабілітацію поранених. Про те, як Велика Британія використовує свій досвід лікування бойових травм, здобутий в Афганістані та Іраку, щоб допомогти Україні.
Але я бачив не лише бажання допомогти, а й готовність вчитися. Українські лікарі, парамедики, військові медики за ці роки війни здобули унікальний досвід, який стає важливим не тільки для нас, а й для всього світу.
Україна, яка змушена щодня рятувати життя у надзвичайних умовах, стала лабораторією передової медицини. Ми не лише беремо – ми віддаємо, ділячись знаннями про тактичну медицину, організацію евакуації, лікування мінно-вибухових травм та реабілітацію ампутантів.
Вдячний Його Величності Королю та всім британським друзям за підтримку🇺🇦🇬🇧

Кожен день цієї війни – це подвиг українського народу. Це наші воїни, які тримають фронт у надскладних умовах. Це наші лікарі, які рятують життя. Це матері, які чекають додому синів та дочок. І це наші діти, які ростуть у війні, але звісно, мріють про мир.

Ми втратили багато, але ворог помилився, тому що Україна – це не просто земля, це народ. І цей народ вже ніколи не стане на коліна🇺🇦

Відвідав Український католицький собор у Лондоні, де відбувся молебень з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення.

Тисячі людей прийшли на мітинг в центрі Лондона в знак підтримки нашої країни. Тут була неймовірна атмосфера солідарності та єднання. 

Три роки тому світ похитнувся. Для нас це був день, коли вибір між страхом і гідністю став очевидним. Ми обрали боротьбу. Ми обрали свободу. Ми обрали Україну.

За три роки ми навчилися цінувати кожен новий світанок. Кожен момент з рідними. Ми навчилися бачити світ по-іншому – у світлі мужності, у відтінках болю. Але завжди з надією. Ми стали нацією, що знає справжню ціну життя і свободи.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Зустрівся з журналістами в особливому місці - у стінах St. Bride’s Church. Ця будівля зберігає пам’ять про тих, хто присвятив своє життя правді.

Повномасштабна війна, яку розв’язала Росія три роки тому, триває не лише за територію. Це спроба знищити історію, змусити світ бачити Україну так, як хоче Кремль.

Ми згадуємо тих, хто заплатив найвищу ціну за свободу слова. Але також підтримуємо тих, хто продовжує цю боротьбу. Історія показує, що диктатори бояться правди більше, ніж зброї. Тому вони завжди прагнуть атакувати журналістів, щоб їх контролювати. Але істина все одно прорветься крізь брехню.

Дякуємо кожному журналісту, фоторепортеру, оператору, фіксеру – всі вони на інформаційному фронті ризикують життям, щоб показати світові правду про Україну🇺🇦.
Ми єдині у цій боротьбі.