Академія наук, центр Києва, яка ідіотська війна.

У путіна немає іншого бачення свого існування, окрім продовження та розширення війни. Розширення можливе лише на Європу, на жаль.

Дякую Президенту України Володимиру Зеленському за те, що прийняв мою заяву на звільнення.

Три роки в ЦПД РНБО - це довгий шлях. Вдячний за цю можливість принести користь державі на цьому напрямку. Вважаю, що нам з командою вдалося розбудувати сильну інституцію, наростити медійні продукти для протидії дезі і формуванню українського порядку денного. А також значно посилити взаємодію з міжнародними партнерами.

Для мене настав час рухатися далі. Радий цьому.

Залишаюся в процесах нацбезпеки і когнітивного протиборства з росією.

ЦПД РНБО - лише успіхів. Чудова команда, яка точно зробить ще багато для держави.

Продовжуємо рух.

P.S. Мої особисті медійні сторінки працюватимуть далі і дещо більш активно, ніж коли обіймав цю посаду. Так само, як в 2022 році ;)

Слава Україні.

Росія планує витратити $202 мільярда на оборону у 2027 році, що на 27% більше, ніж початково закладено у бюджет. Це є найвищим показником з початку повномасштабки, — Reuters.

В путіна немає іншого бачення, окрім розширення війни…

Центр Сум, школа, КАБи. Російська армія зараз веде саме демографічну війну проти великих міст. Їх армія не здатна просуватися до них, але дронами та всіма повітряними засобами російські військові намагаються тероризувати цивільне населення. Це використання так званого «роттердамського сценарію» щодо міст - бомбардування з метою примусу до капітуляції.

Втім, історія нагадує замкнене коло. росія не вивчила уроки історії, що українців неможливо таким чином зламати. Так, це постійні трагедії і горе, але рф не досягала ніколи щодо українців своєї мети терором. Зараз, навпаки, вперше за тривалий історичний час українці нарощують удари по росії. Тому це безглуздя, і скільки воно триватиме відомо лише путіну.

Ворог свідомо не йде на енергетичне перемирʼя і атакує енергетику, оскільки це входить в план путіна по терору цивільного населення. Фантазії про капітуляцію України не полишають хвору голову цього закомплексованого злочинця.

Київ сьогодні.

російський дрон вибухнув неподалік міста Бендери у Молдові.

Основна війна путіна цього і наступного року - це війна за фрагментацію ЄС, крах нинішніх еліт в ключових економіках Євросоюзу, зростання панічних настроїв серед громадян Німеччини, Франції, Італії, Польщі, допомога з перемогою на виборах політичних сил, готових на діалог з рф на умовах рф.

В нас ці політичні сили називають популістичними. Для досягнення своїх цілей росія буде проводити гібридні операції, включно з диверсіями, а машина пропаганди має максимально лякати європейців, і перекладати вину на Україну як в економічних так і в безпекових негараздах ЄС.

Політична фрагментація ЄС, на думку росії, має допомогти їм позбавити Україну допомоги, у тому числі фінансової, або ж загальмувати її. Така логіка дій нашого ворога.

Втім, вона дещо ламається, оскільки навіть ті політичні сили, які вважаються «дружніми до рф» у Європі, у випадку отримання влади змінять свій популізм на реальну політику. А реальна політика - це врахування безпекових загроз. росія ж є саме загрозою для ЄС, ніж навпаки. У настрої щодо росії серед європейців точно не будуть позитивними ще дуже і дуже довго, які б зусилля на це не витрачав режим путіна.

Збереження коаліції навколо підтримки України - це стратегічний і безпековий інтерес Європи, на який не впливає політичний популізм та заяви.

Але з суспільною думкою в країнах ЄС дуже важливо працювати, бо вся політика витікає з суспільного запиту. Підтримка України має і може залишатися на високому рівні попри зусилля росії.

Удари росіян по школах є свідомою дією. Мета - не просто зірвати навчання, але й впливати на батьків, яких хочуть примусити знизити економічну активність або забрати дітей з Києва і міст, де здійснюються такі удари.

Взагалі, якщо оцінювати готовність столиці до подібних атак, вона мене особисто дивує. З 2024 року точно серед фахівців велася дискусія про імовірність нарощення повітряних атак ворога, про розвиток дронів, які змінять життя киян. Підземними обʼєктами для дітей не сильно заморочувалися, та і наземними для людей також. Прикро.

Країна тримається на СОУ, тримається на людях. З Днем захисників та захисниць України.

росіяни використовують технологічне вікно можливостей не тільки для атак на бізнес на енергетику й цивільні обʼєкти, але й для ударів, що створені від початку для картинки.

Загроза для київських мостів існувала від самого початку широкомасштабної війни, так само, як і для мостів в інших великих містах, по яких рф била. Зараз відбуваються удари по Південному мосту в Києві, який є конструкцією, яку важко зруйнувати. Реактивні шахеди - не та зброя, яка на це здатна, але пошкодити міст вони можуть, як і блокувати його нормальну роботу. Саме ж блокування створить проблему, а також картинку для поширення паніки.

Багато пишуть про важливість відповіді по Кримському мосту, який має сакральне значення.

Але у рф є також набагато більш логістично привабливі цілі саме на її території.

Побудова на території білорусі, поблизу кордону з ЄС, вишок для Mash-звʼязку свідчить про підготовку до сценарію пусків повітряних цілей в напрямку ЄС. Такий сценарій у рф існує ще з минулого року. І сценарій може бути запущений, якщо відповідне рішення ухвалить путін. Проблема у тому, що армії НАТО взагалі не готові до інтенсивної повітряної війни - рф робить ставку на масовість недорогих засобів, а у ЄС досі протидія на рівні армії Холодної війни. Вони не готові до виснажливої кампанії.

Що хоче зробити рф - аналізуючи їх комунікацію, можна припустити, що з одного боку йде ядерне залякування, а з іншого вкидаються припущення щодо можливих одиничних ударів по виробництвам озброєнь. З одного боку в ЄС присутні антивоєнні настрої, які росія намагається посилити. І на цих настроях грають ті ж AfD в Німеччині. З іншого, вкидання про можливі удари по оборонці росія намагається вмонтувати в антивоєнну риторику. Мовляв, знищимо ці заводи і війна Європі не світить - гібридна спроба підготувати суспільну думку, що це «нічого страшного», і ці заводи - проблема НАТО, а не навпаки.

Дуже прикро, що в 2022 році не було колективного рішення знищити режим путіна. Ось це постійне відкладання і вічні поступки з тим, що Європа не помічала російські дрони над їх аеропортами, не робила нічого по збиттю випадкової ракети рф по Польщі, ледь впоралися з «випадковими» дронами - все це відтягування лише зробить майбутню війну в ЄС страшнішою, ніж та, яка могла бути в 2022. Бо технологічно щодня армії НАТО летять в прірву у порівнянні з тим, що відбувається на фронті в Україні та на росії.

А могли почати в 2023.

Європейців все одно можна похвалити. Тривалий час політичні еліти не хотіли брати на себе відповідальність за реальність. Коли було зрозуміло, що ризик російської агресії проти них зростає (а це було ясно з другої половини 2023 року), вони закривали очі і не бажали цим тривожити власних громадян.

Зараз, коли рейтинги політичних еліт Німеччини та Франції падають на дно, воєнна риторика дуже непопулярна, вони визнають реальність і системно вже як рік готують громадян до того, що війна може бути. Не дивлячись на існування популістів, які вірять в можливі домовленості з москвою без втрати власних інтересів.

Попри кризу і обвал політичних балів інтереси держави виходять на перше місце для багатьох політиків.

І це доволі важливо. Бо для політика державні інтереси завжди мають бути важливішими власних рейтингів. Бо рейтинги - це тут і зараз, а державні інтереси - стратегічне бачення майбутнього як свого після політики, так і країни в цілому.

Все більше пускових іскандерів втрачає росія внаслідок вдалих операцій СОУ в прикордонні.

путін постійно лякає застосуванням ядерки, але перед цим мають проводитися заходи з підготовки, доволі тривалі. Цих заходів немає, всі розуміють, що не буде ніякої ядерки від рф.

Тема миру є однією з найзручніших для цинічних маніпуляцій.

росія, яка каже про мир, пропонує хіба капітуляцію. Агресор не згоден на жодні поступки і далі переслідує мету для створення демонтажу української державності.

Україна говорить про мир з точки зору збереження держави. А також про безпеку на довгі роки.

Саме бажання миру є цілком нормальним. Але це не просто дефініція. Мир - це умови існування.

В російському баченні миру ми отримаємо Олешки в масштабах всієї території України, яка буде окупована. Або ж чистки в масштабі цілої держави, якщо план поставити російського ставленика і побудувати проросійську систему мав би успіх. Не секрет, що за планом рф, у випадку окупації України в 2022 році, вони до 2026 мали завершити цей процес, який включав би переселення, увʼязнення, вбивства українців, а також підготовки спільної армії рф-білорусі-українців (України б на політичній карті не існувало б там, де була б росія) для відновлення зони впливу Варшавського договору в Європі.

Але був би так званий мир, побудований на кістках невинних людей.

Так який ми хочемо мир?

Дуже просто говорити про мир як завершення війни, бо цього хочуть всі. Дуже легко на цьому спекулювати. І дуже невигідно говорити про мир, як про умови життя, його якість для майбутнього.

Бажання українців жити в мирі є нормальним. Підтримка миру - теж.

Але росія, агресор, не пропонує мир, який нам потрібен. Вона пропонує капітуляцію, яку називає миром.

Наш мир потрібно ще вибороти.

І дуже прикро, що питання геноциду нашого народу не звучить у високих кабінетах, на міжнародних майданчиках.

Все починалось з ТрО. Зі святом всіх причетних.

росія продовжує бити по мостах у Києві з метою заблокувати рух через них. Зруйнувати мости вони не можуть, але пошкодити і створити проблеми дуже хочуть.