Оглянув місце нічного удару.
Спершу казали, що це складське приміщення, але насправді там працювали скульптори — виготовляли пам’ятники.

Не знаю, по чому вони ціляться, але влучають у місця, що мають і творять історичну та духовну цінність. Це те, чого вони ніколи не зрозуміють.

Добре, що ніхто не постраждав — уночі там нікого не було. Зараз хлопці розбирають завали. Ми готові допомогти всім необхідним.

Рік після наймасованішого обстрілу Львова.
Тієї ночі ми втратили 8 людей. Серед них — сім’я Базилевичів. Це біль, який неможливо стерти.

Сьогодні на місці трагедії молилися за загиблих. Молебень очолив митрополит Філадельфійський Борис Гудзяк.
Львів пам’ятає🕯️

У родині львівських університетів з’явився новий — Університет UNBROKEN.
Він створений, аби відповідати на виклики війни.
Університет має дві складові:

▪️Медичну школу, де лікарі здобуватимуть спеціалізації у сфері реабілітації, протезування, хірургії, психологічної допомоги.

▪️Школу муніципального управління, яка готуватиме нове покоління управлінців для українських громад.


Ректором став знаний психіатр і психотерапевт, професор Олександр Фільц. Дякуємо за довіру!
Вірю, що це буде місце, де народжуватиметься сила й знання, потрібні Україні сьогодні.

Сьогодні Львів попрощався з двома воїнами, чиї життя були різними, але однаково обірвалися через війну з росією.

Микола Кобенко – батько й опікун понад тридцяти дітей. Він мав власних дітей, але його серце завжди знаходило місце для ще когось, хто потребував дому. Коли почалася війна – став на захист країни.

Артем Налято – хлопець, який у дитинстві втратив батьків, виріс в інтернаті, а згодом був усиновлений італійською родиною. Та коли росія напала, він повернувся, щоб боронити Україну.

Дві різні долі. Дві історії про любов і відвагу. І спільний біль втрати, який місто сьогодні розділяє разом із родинами героїв.