На мою думку, замах на життя військового, так само як і вбивство, має каратися довічним ув’язненням.

Військові ризикують своїм життям заради нашої країни. Ніхто взагалі не має права навіть подумати про найменшу агресію щодо людей, які захищають Україну.

Очевидно, що спроби спровокувати конфлікт між військовими та цивільними — це мрія ворога.
Нашою відповіддю має стати жорстка реакція суспільства, кримінальна відповідальність і ще більше донатів на Збройні Сили України.

У соцмережах поширюють відео зі штрафмайданчика Національної поліції України, облаштованого у Львові. Він заповнений пікапами, які перебувають під слідством.
Пояснюю, цей майданчик не є комунальним, і місто не має жодного відношення до цих автомобілів!

Що ми можемо зробити зі свого боку?
Я написав звернення до міністра МВС України Ігоря Клименка з ініціативою пришвидшити експертизу транспортних засобів та розгляд кримінальних проваджень, де вони фігурують як докази, щоб якнайшвидше повернути ці автомобілі на фронт. Якщо для цього потрібно внести зміни до законодавства, то давайте це зробимо.

Не може бути так, що в країні, де військові та волонтери щодня збирають гроші, щоб придбати авто, десь на штрафмайданчику вони перетворюються на брухт!

За тиждень мине 11 років відтоді, як лідери української опозиції, заручившись підтримкою європейських дипломатів, підписали мирну угоду з Януковичем.
Майдан засудив це рішення, і вже наступного дня проросійський президент утік.

За 10 днів мине 3 роки від початку повномасштабного вторгнення. Тоді світові лідери давали Україні ще три дні. Але український народ став щитом, перетворився на військо, відбив атаку ворога і розгромив усі прогнози.

Варто вже нарешті запам’ятати один ключовий чинник — український народ.
Можна скільки завгодно говорити, писати й підписувати.
Але наша сила — в єдності.
Ось про що треба думати.

Ми зайшли в зону світової турбулентності.
На безпекових форумах це називають новою архітектурою світу.

Ця нова архітектура нагадує гру в шахи з непередбачуваним суперником.
Посеред партії він може взяти шахову дошку, вдарити вас по голові й запитати: «Чого чекаєш – ходи!»
Усі довкола бачать, що сталося, дехто навіть допомагає складати шахи по місцях. Але свідки вдають, ніби все це відбувається в рамках правил. Кожен переживає, що попереду його партія. Ось така нова архітектура світу – без правил і будь-яких безпекових гарантій.

Наше завдання – не здатися й дограти цю гру. Не скурвитися і не загризти одне одного.
Ворог робить усе, щоб дестабілізувати нас, знищити малими й великими неправдами. Він розпалює злість не до агресора, а до Президента, військовослужбовців чи загалом до того, що називаємо державою.
Кінцева мета – знищити нас як країну всіма можливими гібридними способами. Посіяти паніку, зневіру, ненависть. Так це працює.

Після двох Майданів і 11 років війни ми дійшли занадто далеко, щоб зараз зупинитися й почати виконувати чиїсь бажання.
Український народ, армія, громадянське суспільство і діти, які відмовляються від іграшок на користь донатів, точно переможуть!
Тільки разом!

⚡️⚡️Сьогодні, напевно, вперше на сесії Львівської міської ради я зачитав звернення не тільки до органів державної влади, а й до всього українського народу.

Якщо пригадати нашу історію, то навіть у найскладніші часи точилася боротьба з політичними опонентами всередині країни. Українські державні діячі боролися один з одним навіть тоді, коли російські війська вже топтали українську землю.
Але я переконаний: ми зобов’язані зупинити цю традицію, яка ніколи не приводила до нічого доброго.

Сьогодні перед нами новий виклик — неприязна політика з боку нової американської адміністрації. Президент Зеленський прийняв цей виклик і дав зрозуміти всім, що не збирається поступатися інтересами держави.

Я вважаю, що сьогодні ми маємо його підтримати, незалежно від власної оцінки його діяльності.
Це час, коли Україна має бути єдиною як ніколи — плече до плеча.
Тільки українці мають право давати оцінку людям, яких обираємо!
Тільки українці будуть вирішувати коли і за кого нам голосувати!
Будьмо мудрими й не піддаваймося на провокації.
І пам’ятаймо, хто наш справжній ворог.