Очолив делегацію українських міст під час візиту до Тайваню. У складі — понад 30 представників місцевого самоврядування та бізнесу з Києва, Тернополя, Ужгорода, Вінниці, Миколаєва, Дніпра, Харкова, Житомира, Бучі та інших міст.
Всі витрати — коштом приймаючої сторони.

Це не просто офіційний візит. Це — початок нової, сильної співпраці.

Тайвань підтримує Україну не на словах, а ділом: гуманітарна допомога, інвестиції у відбудову, партнерство в енергетиці, транспорті, медицині та високих технологіях.

У грудні ми підписали грантову угоду на €5 млн. Зараз повертаємось із домовленостями про наступний пакет допомоги — це вже про інновації в сфері медичних даних, цифрові рішення для лікарень і «розумну» інфраструктуру, яка рятує життя навіть під час війни.

Перший транш у €1,5 млн вже на рахунках. Триває тендер на підрядника для реконструкції центру реабілітації на Пекарській.

Ми також запросили тайванський бізнес до Львова — на інвестиційний форум. А в червні 20 львівських компаній вирушать до Тайваню, щоб будувати зв’язки і відкривати нові можливості для міста та країни.

Міська дипломатія дає результат. Працюємо далі. 💪

Чому закон 12089 небезпечний для України. Петиція!

Цей закон унеможливлює повернення вкрадених земель громадам і державі.
Йдеться про ліси, береги річок, памʼятки історії.

❗️Щоб подати позов — треба спершу заплатити ринкову вартість землі в суд.
Немає грошей — немає суду.

❗️Навіть якщо землю повернуть — держава має заплатити “власнику” компенсацію.
Навіть якщо він отримав її через схеми.

Або ми платимо мільярди тим, хто крав, або втрачаємо землю назавжди. І все це — під час війни.

Таке враження, що закон писали ті, хто вважає: красти в міст і громад — це нормально.
Але ні. Є сотні випадків, коли ті, хто розкрадав землю, досі не покарані.

Разом з Асоціацією міст України та громадськими організаціями маємо створити справедливий закон — той, що захищає громади й карає злодіїв.

👉 Підтримайте петицію до Президента з вимогою ветувати цей закон:
https://petition.president.gov.ua/petition/243846

Сьогодні ранок почали не з кави, а з дуже важливої місії, яка вже стала традицією.
Вітаємо найкращу двірничку Львова!
Пані Іванна Кучма вже 5 років працює на Тракті Глинянському. У дощ, сніг — що б не сталося, ця жінка дбає про порядок і ділиться своїм теплом з мешканцями. А у відповідь отримує щиру вдячність та підтримку. Дуже гарна історія.

Також вітаємо всіх переможців, яких обрали самі ж мешканці у районах. Сьогодні кожен отримає гідну винагороду, а ще разом оберемо, в яку подорож поїдуть найкращі двірники Львова.

Алкоголь у Львові під час комендантської години. Позиція

Мене часто на зустрічах запитують, чому після півночі у Львові вільно продають алкоголь. Це викликає цілком зрозуміле обурення.
Останнім часом це питання дедалі частіше звучить від ветеранів. Вони прямо кажуть: у місті, яке живе війною, подібне — неприпустиме. І вони праві!

Сьогодні в Ратуші провели велику нараду з усіма службами — поліцією, податковою. Показав свіже відео з магазину «Новий градус» на вул. Юрія Липи: після опівночі компанія без проблем купує алкоголь і розраховується карткою. Все зафіксовано.

Закон чітко визначає відповідальність:
▪️ поліція — штрафи
▪️ податкова — анулювання ліцензії

Місто, зі свого боку, готове поновити моніторингові групи в районах, щоб виявляти порушення і передавати інформацію правоохоронцям.

Знімайте на камеру факти порушення і надсилайте мені в приватні повідомлення або телефонуйте на Гарячу лінію міста 1580.
Будемо передавати докази правоохоронним органам. Якщо потрібно всім містом організувати порядок — давайте зробимо це раз і назавжди!

Як виглядатиме перша в Україні церква, яку збудують за результатами архітектурного конкурсу

Маємо результати професійного конкурсу на проєкт нової церкви Ікони Пресвятої Богородиці Скоропослушниці на вулиці Пекарській, поблизу Університету ветеринарної медицини.

Це буде перша за останні 130 років православна церква, збудована в історичній частині Львова. Будівництво парафія буде здійснювати за благодійні кошти після завершення війни.

Це поєднання давніх православних традицій і сучасних архітектурних рішень.
Ось як описує храм архітектор Андрій Лесюк:

Фасади та куполи запроєктовано з цегляної кладки з використанням технологій, що забезпечують довговічність конструкції та органічне поєднання з навколишнім середовищем. Натуральні матеріали роблять храм частиною природного ландшафту, а освітлення створює особливу атмосферу всередині святині. Дзвіниця, розташована окремо, підкреслює мінімалістичний стиль, доповнюючи силует храму та створюючи просторову рівновагу ансамблю. Під храмом передбачені додаткові приміщення: недільна школа, укриття, санвузли та інші функціональні зони.