Недільне.

Бан на радість
Сьогодні в Україні з’явилося нове табу — на радість.
Святкувати стало «неетично». Можна матюкатися, ображати, знецінювати, брехати, але тількти не радіти. Такі реалії війни.

Вчора в Шевченківському гаю я бачив, як молоді люди танцюють Дриґ. Майже всі — дівчата. Хлопців дуже мало, а ті, що є, здебільшого неповнолітні. Бо сьогодні святкувати можуть не всі. Хтось на фронті. Хтось віддав життя. Хтось ховається. Але є ті, хто через вік чи інші причини не є військовозобов’язаними. Вони залишаються тут і творять цю країну на своєму місці також. 

Я зайшов у коментарі під відео цього свята. Там — шквал обурення. 
«Під час війни веселитися не можна». Пишуть це переважно ті, хто живе за межами України або ховає своє обличчя. 
Читаю і думаю про страх, у який нас хочуть загнати невігласи, вороги і просто глупі люди, які з розвитком соцмереж отримали аудиторію, а часом і популярність.

Тут важливо поставити питання: чого хоче ворог? Він прагне знищити не тільки нашу державу, а й те, що формує відчуття себе як нації. Це — люди, традиції, здатність передавати їх далі. І не всі наші традиції про війну, кров і сльози. Є й радість, свята, вміння жити наперекір обставинам. Соромитися цього — означає грати за сценарієм ворога.

Молодь, яка залишилася в Україні — це кращі з кращих. Вони вчаться, воюють, працюють, творять і живуть.
Не треба їх «скасовувати»!

Після трирічної паузи завдяки благодійникам почали відновлювати озеро на Панча.

Уже цього року тут з’явиться вода та частково облаштована територія, а восени мешканці зможуть відпочивати біля оновленого берега.
Бюджетні кошти, які мали піти на цей проєкт, спрямували на купівлю дронів для наших військових.

Треба підтримати💪

Reuters опублікувало перелік вимог, які путін нібито озвучив Трампу на Алясці.
Ніхто не може підтвердити, що це правда. Але варто звернути увагу: серед них – офіційний статус російської мови й вільна діяльність РПЦ в Україні.

Це ще раз показує: війна росії – не за території. Це війна за ідентичність. За право нав’язати нам свою мову і свою віру.

Що відбувається за зачиненими дверима переговорів – невідомо.
Але відомо інше: силу України визначають не чужі слова й домовленості.
Її визначають наші хлопці й дівчата на передовій.

Сто років тому, коли ми втратили армію, світ нас більше не чув.
Сьогодні – навпаки. Саме завдяки нашому війську про Україну говорить увесь світ.

Сьогодні, якщо ти за Україну – ти або воюєш, або готуєшся воювати, або допомагаєш війську.

❗️У Львові було чути вибухи. Можливо це була робота ППО.
З’ясовуємо деталі.
У напрямку Львова летять ще два шахеди!
Будьте у безпечному місці!

Третій вибух❗️

Ракета в напрямку міста❗️

Підтверджено, що одна людина загинула.
Двоє постраждалих.
Один чоловік у важкому стані, зараз у операційній.
Інший має поранення грудної клітки та ноги, його стан середньої важкості. Лікарі проводять обстеження.

Повідомили про ще одну третю постраждалу.
Жінка, 38 років, у лікарні святого Пантелеймона.
Поверхнева рана грудної клітки, гематоми, забій легень.
Стан середньої важкості, обстежується.