З оглядом на героїчну боротьбу МЧС України з наслідками обстрілів, особливо на об’єктах критичної інфраструктури, варто згадати Маріуполь. Про наших звичайни Гроїв-МЧСників. Які під обстрілами та в нелюдських умовах рятували місто. Не те, що окупаційний МЧС. Який тушить пожежу спостерженням та надією на бога.
https://www.0629.com.ua/news/3459204/vodi-dla-gasinna-pozez-vistacalo-brali-z-riki-u-nas-tehniku-rosiani-znisili-golovnij-pozeznik-mariupola-rozpoviv-ak-ratuvali-misto-foto-video

Маріуполь. Драматичний театр. Соло на скрипці від російського солисту. Наші дні.
Досі вважаєте, що в цієї нації росіян є щось схоже на людяність?

Трохи про символізм та монументальну архітектуру.
Той клятий пам’ятник Олексндру Невському виходить дуже симовличним. Головна деталь він простягає в руці меч в ножнах гострим кінчем донизу. В монументальному містецтві це - прямий символ здачі в полон, капітуляції, визнання сили іншого. Враховуючи, що це пам’ятка про війну України з Росією, а Невській символізує Росію, то таке положення меча означає єдине. Русне п#зда. Що, власне, визнає автор скульптури. Який мабуть точно українець за походженням і в кого свого часу (як розберуться з символами) знайдуть якщо не шеврон Азову, то мінімум візитку Яроша.

Повідомляють про вибухи в Кальміуському районі Маріуполя близько 19:40. Вечір перестає бути томним. Чекаємо на подробиці ;)

Звернули увагу, як пропагандиське лайно швидко замовкло про блекаут? Нічого дивного насправді.
Просто прямо на зараз 63,7 тисячі абонентів на окупованої території Донецької області залишаються без електрики. Більше тижня. Мабуть, за таких умов вже не так воно весело? Особливо, якщо додати інших в Донецьку, Макеевці та Горлівці. Погано лише, що росіяни викають голову приблизно ніколи.

Маріуполь. На зараз.
⚡Енергетична криза зростає. Попри обіцянки, бензину не побільшало на відміну від черг. прем’єр-гауляйтер Хоценко пояснюючу причини прямо звинуватив Маріуполь у винекненні кризи. Каже що багато їздять. Протистояння Маріуполь-Донецьк повертається. Однак, не бензином єдиним. Вугілля. Напередодні зими через продаж вугілля населенню через підконтрольний (читай - власний) Хоченко та Пушиліну “торговий дім днр” ціни на тверде паливо стрімко взлетіли до небес. Тона вугілля від 11 до 15 тис. рублів. Та головне - навіть за таку ціна його майже неможливо купити. Обіцяна компенсація від гауляйтера Іващенко населеню знов виявилось брехнею. До зими залишається трохи, але навіть приватні будинки не можуть підготуватись до опалення через безмежну алчність та дупорукість окупантів.

⚡”Відновлення” триває. Правда, не скрізь. Через нестачу матеріалів та робочих рук черговий раз переносять строки всього. Особливо щодо ремонту “меневренного жилья” - дитячих садочків та шкіл. Однак це не завадило під приводом “паркан поганої якості - на заміну” демонтувати паркан в садочку №108 та перенести його для огорожи бази цивільних окупантів ТЦ Метро, нагородивши колючий дріт. А садочок? Якось потім.

В Маріуполі чергова криза. Тепер - з хлібом. Просто його немає. Черги. Черги. Черги.
На подолання кризи окупанти видають людям безкоштовно хліб з пенеціліном. Тобто - пліснявий.
Криза - слово синоним Маріуполя при окупантах.

Маріупольці звернулись до Президента України з пропозицією призначити Місто-Герой Маріуполь обласним центром замість Донецька. А саму область перейменувати на іншу назву.
Це мало статись. Було лише питання часу. Моя особиста та геть неофіційна думка, що це дійсно має відбутись. Маріуполь надійно боронив не просто кордони області та країни. Маріуполь на всіх фазах війни доводив, що це місто - столп, символ України на Сході.
Тому так. Прошу всіх доєднатись до підпису петиції. А область я би назвав Азовською. Аби замкнути логічне коло топономіки Сходу України та назавжди позбутись будь-якої згади про добас - наратив вигаданий радянською пропагандою.
https://petition.president.gov.ua/petition/163570

Маріуполь. Осінь. Понад 4 місяці окупації та будівельного мурашника окупантів. Обіцянок. Невиконаних обіцянок.
Тепер прогулянки містом виглядають так. Розбомблені будинки, де в половині живе смерть, в половині - люди. Електрика в мертвих домах. Сміття скрізь. Спалені автівки на вулицях. Реалії нікуда не поділись. Вони в моєму Маріуполі на місці. Якщо не двивтись вгору бачити. Далі спадуть листя і вся реальність повернеться в очі. Маріуполь - місто де люди виживають всупереч.

Маріупольцям вночі нагадали, що таке звуки обстрілів. Салютом.
В районі Центрального (Жовтневого при окупації) віддлку поліції окупаційні поліцаї запустили феєрверк. Просто розважились після «начиеного» алкоголем робочого дня. В місті, де подібні звуки доми викликають панічний страх.
Таке воно, дбання про мешканців та безпеку. Мало щодня стріляються, ще й додають розваги вночі.
МраZота як вона є.

Маріуполь. На зараз.
Місто плавно рухається до межі, коли “відновлення” не просто стає неможливим. Але повертається в іншій бік. Можна нескінченно не помічати пориви водогону та намагатись збільшити підклбчення. Однак, результат прогнозований. Окрім річок скоро з’являться нові “фонтани” та “озера”. Хоча, хотілося б води в будинках

Транспорт. Без зайвих слів. Кінцева зупинка. Автобиси набивються повністю. Епічна картина “все налагодилось” на фоні руїни.