В Маріуполі завершили формування путінюгенського неокомсомолу. Псевдостуденти псевдоуніверситету ПГТУ вскочили в “Молоду гвардію”. Самі. Нажаль, це та частина молоді, яка зросла на вигаданих ідеалах батьків про срср, російському кіно та музиці. Хороша новина - подивиться скількії їх - крапля в морі молоді Маріуполя. Продеградаційна меншість.
Але лекала розбудови проросійського суспільства залишаються незмінні за віки. Спочатку псевдокультура, потім феєрично-скрепна ідеологія, потім окупація і зрадникі в голові керівництва. “Человек с ружьем” знов повернувся в Україну.

Маріуполь. Приморській район. Черемушкі. Місце, яке завжди стояло трохи осторонь в Маріуполі. Тому, що тут розселялись свого часу сім’ї моряків. Тому після Центру міста саме тут острів певної свободи та культури за радянськів часів.
Тепер тут суцільні наслідки “русского мира”. Зруновані життя тисяч людей.

Знущання над маріупольцями не мають межи. Подивиться на цю “роздачу безкоштовного хліба”. Знов. Путіюгенський неокомсол роздає подачки заради відео хліб. Апофеоз цинізму - забрати ва людей все, а потім вихвалятись “допомогою”, наче це не вони саме довели до цього півмільонне місто.

Шахтарськ плавно перетворюється на Чернобаєвку. Знову паливо і знову залізницею. Добре, що окупантів не вчить ніщо. Казали ж - палити шкідливо, особливо якщо палити бавовну

Судячи за відео від місцевих - там набагато більше за 12 цистерн сьогодні …
До слова, від сьогодні в Маріуполі знов проблеми з паливом на заправках. Мабуть, завтра його не буде взагалі. І це - хороша новина зі всіх боків.

Шахтарськ. Окупанти кажуть про 4 цистерни. Але з місця можна побачити, що точно більше і не лише ємкості з паливом. Красиве….

Бердянська окупаційна адміністрація повідомила про запровадження процедури огляду телефонів містян для пошуку підписок на проукраїнські телеграм канали. Зокрема, «Бердянск. Сейчас», «Бердянск в оккупации», «Вазелин».
Це цілком привична для маріупольців, та абсолютно нова для бердянців частина процедури фільтрації в рамках оперативно-пошукових заходів.
Задля безпеки, без втрати доступу до каналів за досвідом Маріуполя можемо порадити тимчасово видалити канали, аби не відображалісь у колонці “усі канали”, однак одразу знайте їх через пошуковий запит. Тоді вони будуть збережені в пошуку та вразі переходу в строку пошуку будуть одразу випадати в переліку каналів, які нещодавно шукали. На питання звідки вони тут взялись відповідати перевіряючим треба приблизно так “прочитав перелік каналів на ТГ каналі влади та вирішив перевірити, чи раптом не підписаний. Тому вбивав в строку пошуку, побачив що немає підписки”.
Окупанти думають, що вони розумні. Але ми точно хитріші та креативніші. А окупанти - бовдури, які мають повиздохнути.
Бережить себе.

Наша рубрика #ЖиттяЯкЄ від “корисного” росіянина.
Лівобережний район поруч з Азовсталлю. Той, який окупанти планують повністю знести.
Тут. Живуть. Люди. Досі. Якщо це можна назвати життям.
Без води. Без світла. Готуючи на вулиці. Їх грабують мародери. Вони бояться ман’яка, якого за думкою пропаганди окупантів немає.
Життя без прикрас. Та без коментарів.

Маріуполь. вул. Волгодонська. Люди продовжують виживати у підвалах. Навіть адресу назвають “вулиця-номер будинку-підвал”.
А в той самий час окупаційна адміністрація разом з “підрядниками” цивільними окупантами вигидалий новий заробіток. Тепре маріупольці можуть “викупити” свій будинок від знесення. Достатьно “занести правильному человеку” в оточені гайляйтера Іващенка і твій дім залишається як є.
Нажива на горі маріупольців не зупиняється. Просто росія.

Я не розумію.

Я не розумію, чому депутати проросійської партії ОПЗЖ сидять у Раді, а не в тюрмі.

Я не розумію, чому представники ОПЗЖ, «Партії Шарія», інших проросійських сил сидять у міських і обласних органах влади.

Я. Не. Розумію.

Цих людей ніхто не примушував вступати до лав проросійських сил. Вони самі, добровільно, все усвідомлюючи брали партійні квитки, вішали значки на груди, поширювали російську пропаганду, подавали і голосували за антиукраїнські законопроекти. Вони виступали на телебаченні і пишалися тим, що вони проти України, проти Збройних Сил України, проти всього українського.

Я покладаю на них частину провини за війну. Я вважаю, що вони з ніг до голови забризкані кров‘ю українців. Я вважаю, що вони винні. Я звинувачую їх у цьому.

Те, що ці партії юридично заборонені, не змінило нічого по факту. Всі їхні депутати на місці – окрім тих, що переїхали на окуповані землі і стали там керувати від імені ворога. Вони просто позмінювали назви. Зкинули шкіру, як змія.

Всі вони тут, у владі. Шуфрич, Бойко, Рабинович, Льовочкін і всі інші. І вони вважають, що їхне місце у парламенті. Вони вважають, що їм нічого не буде.

Я вважаю інакше.

Я звертаюся до всіх, від кого це залежить, з вимогою зробити те, що мало бути зроблено роки тому: відкрити провадження проти всіх народних депутатів ОПЗЖ по відповідних статтях. Їхня антиукраїнська діяльність має бути оцінена та зважена на вагах українським правосуддям. А обвинувальний вирок, згідно Конституції, є підставою для позбавлення депутатського мандату.

А так як розслідування та суд це процес тривалий, а провина зрозуміла, я вимагаю негайно включити всіх депутатів ОПЗЖ у санкційні списки, заарештувати їхні рахунки та майно і не дати їм тим самим можливості заткнути грошима роти суддям та прокурорам. Я наполягаю, що жодні політичні вигоди від голосів у парламенті, жодні кулуарні домовленості, жодне кумовство не мають заважати справедливості.

Вони самі склали списки ворогів України. Ці списки – партійні. Вони самі записувались у ці списки, робили це добровільно і з задоволенням. Тепер ми маємо відпрацювати ці списки згори вниз, з парламенту і до місцевих рад.

Всіх і кожного.

Чи дійсно є серійні вбивства в Маріуполі? Насправді, розмови та чутки щодо серійних вбивств в Маріуполі не стихають. За “народною” версією не менш шістьох жінок вбито однаковим способом та у всіх відстуні очі. Далі, трохи різниться місце концентрації вбивств - дехто каже про ЖМР23, дехто - про Лівобережний район. Зрозуміло, що окупанти “антіфейкають”, але що насправді відомо?
За даними наших джерел в медичної сфері та наближених до окупаційної поліції ми не бачемо підтвердження версії серійних вбивств. Але, дійсно за останній місяць в Маріуполі було не менш 11 випадків насильницької смерті жінок. “Лідерами” насправді є Центральний та Лівобережний райони. Що спадає на очі, всі смерті зафіксовано в районах компактного розміщення російських будівеьників.
⚡23-20-17 житловий мікрорайони Центрального району - навколо містечка будівельників на території “Порт-Сіті”.
⚡Територія від заводоуправління Азовсталь до площі Перемоги - навколо містечка будівельників в районі колишнього супермаркету Амстор
Полійія розводить руками - змова мовчання. Це прямо вказує на пряму підозру в скоєнні саме росіянами відповідних злочинів. Чому? Тому, що жоден поліцай навіть підійти до громадян росії не може, не те що підозрювати. Через замовчення фактів відстуні будь-які активні дії з пошуку вбивць. Безкарність росії розповсюджується навіть на насильницькі злочини за умовно мирний час.
Тому місто стає пустим навіть до темноти та комендатської години. Люди уникають вештатись вулицею без зайвої потреби. І це абсолютне вірне рішення в умовах тотальної небезпеки.

Ремонти Маріуполя від окупантів за логікою “квадратне катити, кругле переносити”.
Центр Маріуполя поруч з Драматичним театром. Заміна троутарної плітки, яка майже непошкоджена, в сквері перед зруйнованим будинком. Мабуть так має виглядати затишний куточок за задумом окупантів.

Росіяни продовжують міфологізувати вбивць та робити з нх героїв. Сьогодні в Донецьку встромили пам’ятник Павлу Судоплатову, НКВДшніку. Героїзація лише через те, що саме він вважається організатором та виконавцем вбивства креівника ОУН Коновальця.
При тому, історія Судоплатова трохи ширше. Та окрім цього вбивства варто було б згадати, що у 1953 році його було заарештовано та засуджено до 15 років ув’язнення за організацію репресій та політичних вбивств. У тому числі його звинуватили, а він підтвердив намагання у 1941 році у зговорі з Берією укласти мирну угоду з нациською Німетчиною. Був активним учасником “Справи Тухачевського” - апофеозу військових репресій, результатом яких була у тому числі втрата бойовий здатності радянської армії з наслідками в 1941.
Так, за його особистим зізнанням (мовою оригіналу):
«1. По указанию члена Политбюро ЦК ВКП(б) И первого секретаря ЦК Украины Хрущева, по плану, разработанному МГБ УССР и одобренному Хрущевым в гор. Мукачево, был уничтожен Ромжа — глава греко-католической церкви, активно сопротивляющийся присоединению греко-католиков к православию.
2. По указанию Сталина в Ульяновске был уничтожен польский гр-н Самет, который работал в СССР инженером, добыл сов. секретные сведения о советских военных подводных лодках, собирался выехать из Советского Союза и передать эти сведения американцам.
3. В Саратове был уничтожен известный враг партии Шумский, именем которого, „шумкизм", называлось одно из течений среди украинских националистов. Абакумов, отдавая приказ об этой операции, ссылался на указания Сталина и Кагановича.
4. В Москве по указанию Сталина и Молотова был уничтожен американский гражданин Оггинс, который, отбывая наказание в лагере во время войны, связался с посольством США, и американцы неоднократно посылали ноты о его освобождении и выдаче ему разрешения на выезд в США...»
Після закінчення 2 Світової він пачками відправляв радянських бійців після полону та концтаборів до ГУЛАГУ.
Перед смертю він писав “Сознательно или бессознательно, но мы позволили втянуть себя в работу колоссального механизма репрессий, масштабы которых ужасают меня. Каждый из нас обязан покаяться за страдания невинных”
Такий новий символ. Але, про це не розповідають окупанти. Впевен, ті хто зараз пише, що “він знав що робити з УПА” навіть не знають, що це був кат росіян в першу чергу.
Кати - як вічний символ героїзму росії. Нічого нового. Просто історична традиція.