Грушевского, 31. Во дворе рвануло громко. Пусть только мрази про разминирование не свистят. Подробности позже…

Донецька область під постійними обстрілами окупантів. Херсон після звільнення - під обстрілами. Запоріжжя, Харків, Кривий Ріг, Нікополь … будь яке місто, до якого можуть дотягнуться росіяни вони пробують перетворити на Маріуполь.
Нема іншого шляху, окрім перемоги. Русня має повиздохнути.

Пушилин сообщил о продвижении союзных сил по всей линии соприкосновения в эфире Россия 24. Правда, забув сказати в яку сторону вони посуваються. Про всяк випадок 🙂

Наша рубрика #МраZота
Горюнов Володимир п. Ялта. Був начальником 59 дпрч дснс України. Добровільно перейшов на бік ворога. Зараз начальник де-факто тієї ж частини,тільки 68 псч днр. Безпосередньо керував розсенням окупантів, які прибули з херсонського напрямку.

МраZота. Закарбовано. Відплата вже поруч.

👇Повідомити про колаборантів, зрадників, переміщення ворога, зберігання техніки та БК, керівництва окупантів або долучитись до спротиву можна звернувшись напряму адміну Маріупольського Спротиву 👉 @mrplsprotuv_admin

більше про колаборантів та зрадників в каналі Маріупольського Спротиву 👉 https://t.me/mrplsprotyv

Маріуполь. Вул. Київська, 53. Там, де було поховано у руїнах понад 100 людей.
Будинок продовжує своє життя. Без опалення. Без ремонту. Без надії. Люди змушені жити на могильнику. Єдине “покращення” за місяці окупації - проведена ексгумація.
В іншому - без права на надію.
Такі справжні реалії Маріуполя.

Архівне відео від березня. Остання служба Пастора Церкви Димченко Павло Іванович у вже розбитої церкви релігійна громада "Церква Христа Спасителя" по бульвару Морский 11а. Зворушливо. Він виїхал разом з вірянами. Так саме, як і наша церква Петра і Могили ПЦУ.
А в місті залашились лише агенти в рясі - русняві попи. Церкви яких росіяни не обстрілювали. Які зараз обслуговують окупантів.
А ми досі робимо вигляд, що вигнатит під час війни агентів в рясі - складно….
P.S. як був так і залишаюсь атеїстом. Однак з повагою ставлюсь до всіх релігій та конфесій. Окрім русні.

Прочитав інтерв’ю міністра культури щодо втрати цінностей. Зокрема, в Маріуполі. Що я маю сказати. Досить емоційнj. Такої огиди через перекладання з хворої голови на здорову давно не відчував.
Виявляється, пан міністр прочитав в якісь пабліках, що 23 лютого в Маріуполі почалось мародерство. За добу до війни, якої майже ніхто не очікував, наш міністр читав новини з майбутнього. При тому що саме мародерство в місті хоч і почалось вже 4 березня (через два тижні війни), але ніяк не торкнулось жодного музею. А 23 лютого в Маріуполі просто проходила сессія Міської ради. Мабуть, прям посеред мародерства в місті, ага.
А щодо розмов хотілося б спитати. А краще побачити хоч один папірець за його підписом, який наказував би евакуювати вже втрачені цінності Маріуполя в порушення вимог переміщення цінностей, затверджених міністерством.
Єдині мати. Всі колекції Маріуполя втрачені через одне – через небажання міністерством займатись виключно їх питанням.
А що Маріуполь? А Маріуполь зробиd що міг в тих умовах. Сховав. Та якби не зрадниця- директорка музею, то окупанти б досі шукали нашого Куїнджі.
Фу. Нема слів. Цензурних. Одна огида.
Журналістам Української правди - респект. Не дали “викрутити” чорне в біле.

Це відео можна назвати - а потім їх переселять в наші домівки.
Знесення будинків - єдине що не зупиняється ані на день. Навпаки. Набирає обертів. Цікаво взагалі окупанти вирішили питання не лише з розміщенням тих, в кого все зруйнували. Віддати чуже. Дуплет. І квартира і майно. Цинізму немає меж.