Tochnyi випустили матеріал "Як «німецький воїн» Ноа Крігер з’їздив на фотосесію в окуповану Україну та отримав медаль за «бойову доблесть». Це про того самого чеченського-німецького політика на війні в Україні. Окрім тексту в матеріалі ідентифіковано повністю його місця перебування разом... з російськими місцями перебування. Тому, почитайте/ подивиться.

Чистий бронежилет пісочного кольору. Жодного бруду, пилу чи слідів тривалого перебування на позиціях.

Саме так уродженець Чечні та праворадикальний блогер Ноа Крігер з’явився на тлі руїн окупованої Авдіївки, заявляючи, що нібито воює у складі російських сил.

Німецькі медіа підхопили цю історію. Однак аналіз його відео, фотографій і геолокацій показав зовсім інше: замість бойового відрядження Крігер здійснив коротку, ретельно організовану пропагандистську екскурсію безпечними тиловими районами окупованої України.

Казарін вихідного дня

https://www.pravda.com.ua/articles/2026/07/19/8044747/

Енергодар, Запорізькв область окупована .

Ти диви. Починає доходити.... Навіть до людожерів. Що палаючий WB робить.

Наслідки ураження аеродрому «Енгельс-2» у Саратовській області Службою безпеки України в ніч на 16 липня. Знищено стратегічний бомбардувальник-ракетоносець Ту-95МС.

Крупнее - Ту-95МС на аэродроме "Энгельс-2".

Говорят, что в случае опасности российские стратеги могут отбрасывать хвост 🤔

Коли ми почали системно документувати та висвітлювати мілітаризацію українських дітей, центри «ВОЇН», «Юнармію», знищення української освіти, примусову паспортизацію та русифікацію на окупованих територіях, багатьом це здавалося другорядною темою. Не хайпово, не на часі, не клікбейтно.

Але, ми продовжували. Збирали факти. Аналізували. Пояснювали, що це не окремі епізоди, а цілісна державна політика Росії.

Сьогодні нарешті можна сказати про перші, але справді вагомі результати є.

Новий звіт ОБСЄ фактично підтверджує фактаж та затверджує саме той підхід, який ми відстоювали всі ці роки.

Міжнародні експерти дійшли висновку, що Росія створила єдину систему русифікації, мілітаризації та знищення української ідентичності дітей. Не набір випадкових рішень, а продуману державну політику.

Для мене це не привід сказати «ми ж говорили». Це підтвердження того, що системна аналітика та наполегливість має значення.

Я щиро вдячний усій команді Центру вивчення окупації, нашим дослідникам, аналітикам, джерелам в окупації та всім партнерам, які роками допомагали збирати й верифікувати ці дані.

Саме завдяки цій щоденній роботі міжнародні інституції дедалі частіше спираються не на окремі свідчення, а на системні докази.

Попереду ще багато роботи. Але сьогодні можна впевнено сказати: правда про те, що відбувається з українськими дітьми в окупації, перестає бути лише українською позицією. Вона стає міжнародно визнаним фактом. Не без нашої заслуги.

Кожного з вас.