Левко Стек: Сильні сторони Драпатого, план реформ і головні труднощі, які чекають попереду - перший грунтовний аналіз (1/2)

Аналітики з групи Frontelligence Insight підготували доповідь про призначення Михайла Драпатого на посаду Головнокомандувача ЗСУ. Особливої цінності цьому звіту додають коментарі військових, які в різний час служили поруч з Драпатим і можуть на основі власного досвіду доповнити портрет генерала, відомості про особисті і професійні якості якого досі є доволі обмеженими.

Також, як на мене, автори доволі структуровано і чітко окреслили ті виклики, з якими зіштовхнеться новопризначений Головком. Тверезий аналіз - саме те, що зараз треба аби утриматись від подальших розчарувань та завищених очікувань.

(частина цитат подається зі скороченнями)

⚫️ Відкритість до діалогу

Можливо, найважливішим аспектом репутації Драпатого є не лише його бойовий шлях, а й принципово інший підхід до роботи з особовим складом та сприйняття інформації.

Кілька офіцерів та сержантів, які проходили службу під його орудою і з якими ми поспілкувалися, описали стиль управління, що кардинально відрізняється від традиційної вертикально-ієрархічної культури («командно-адміністративного підходу»), притаманної пострадянським арміям. На відміну від багатьох старших офіцерів старого гарту, Драпатий, за наявними даними, постійно залучав підлеглих командирів до обговорення рішень, заохочував чесний зворотний зв’язок і був готовий коригувати задум дій на основі оперативних даних безпосередньо з поля бою.

⚫️ Людиноцентричне лідерство

Один із офіцерів, який служив разом із ним і бере участь у війні з 2014 року, охарактеризував Драпатого як «людяного офіцера». Це означає, що він постійно зважує ціну бойових завдань у людських життях і береже власні сили та засоби.

Цей аспект його командирського стилю може виявитися критично важливим за нинішніх обставин в Україні. Після років повномасштабної війни людський ресурс став одним із найобмеженіших, і немає жодних підстав вважати, що ця проблема зникне у найближчому майбутньому.

⚫️ Розуміння війни на всіх рівнях

Ще однією сильною стороною Драпатого є те, що він пройшов усі щаблі командної ієрархії безпосередньо в умовах бойових дій. Його досвід охоплює тактичний, оперативний та стратегічний рівні — таке зростання залишається відносно рідкісним явищем навіть у сучасних Збройних Силах України.

Тож кар'єра Драпатого дає унікальний комплексний досвід. Це командир, який особисто вів солдатів у бій, а згодом ухвалював рішення стратегічного рівня та керував великими оперативно-стратегічними формуваннями. Наразі небагато офіцерів мають настільки широкий спектр командного досвіду воєнного часу на всіх рівнях військового управління.

⚫️ Візія військової реформи

Михайло Драпатий має чітке розуміння системних проблем у ЗСУ, які потребують першочергового вирішення. За даними наших надійних джерел, серед його пріоритетів — вдосконалення системи підготовки та адаптації особового складу задля зниження рівня СЗЧ, що стало серйозним викликом для українського війська.

Він також наголошує на необхідності ефективнішого розподілу сил і засобів, зокрема на відмові від постійного створення нових бригад на користь раціонального доукомплектування та підсилення вже існуючих частин.

Серед інших критичних напрямків — викорінення радянських методів догматичного («згори-вниз») управління та подолання неефективного менеджменту військами, зокрема практики системного «подрібнення» та тимчасового підпорядкування окремих підрозділів іншим формуванням (створення «приданих сил»).

👇👇👇

Левко Стек: Сильні сторони Драпатого, план реформ і головні труднощі, які чекають попереду - перший грунтовний аналіз (2/2)

🔴 Командування за межами поля бою

Посада Головнокомандувача сягає далеко за межі суто військового планування та вимагає вміння маневрувати у високополітизованому середовищі. Драпатий обіймає цю посаду в період кризи, коли суспільство й військо покладають на нього високі сподівання щодо вирішення найгостріших проблем ЗСУ. Однак це неминуче вимагатиме зламу усталених практик, кулуарних інтересів та внутрішніх номенклатурних структур.

Як показав досвід інших реформаторів (зокрема Михайла Федорова), головна складність полягає не стільки у визначенні необхідних реформ, скільки в подоланні опору з боку тих, хто зацікавлений у збереженні старої системи.

За словами багатьох офіцерів ЗСУ, опір цим трансформаціям є цілком реальним. Чи зможе Драпатий втілити своє бачення у життєздатні реформи, залежатиме не лише від якості його рішень, а й від спроможності долати інституційну протидію та утримувати підтримку у військовій ієрархії.

🔴 Реформування системи мобілізації

Один із найгостріших викликів для Збройних Сил та всього українського суспільства — це мобілізація. Багато хто сподівається, що призначення нового Головнокомандувача разом із кадровими змінами в Міністерстві оборони допоможе розв'язати цю проблему. Втім, до таких очікувань варто ставитися стримано й реалістично.

Ані Драпатий, ані Міністр оборони не здатні розв'язати проблему мобілізації одноосібно. Ключові питання мобілізації виходять далеко за межі компетенції суто військового командування чи Міноборони. Навіть якщо робота над цими змінами розпочнеться негайно, відчутні результати навряд чи з'являться у короткостроковій перспективі — для їх втілення знадобиться щонайменше 6–12 місяців.

🔴 Межі можливостей військового керівника

Стратегічні кроки спроможні кардинально змінити ситуацію, але жоден Головнокомандувач не здатний самотужки подолати системні обмеження, зумовлені дефіцитом людського ресурсу, матеріально-технічним забезпеченням та загальною логікою тривалої війни виснаження — особливо без системної та тривалої підтримки з боку Президента та Міністерства оборони, яка поки що не матеріалізувалася повною мірою.

ПІДСУМОК

Ми вважаємо, що призначення Драпатого було, можливо, найкращим рішенням з усіх доступних Президенту за нинішніх обставин. Втім, очікування мають залишатися реалістичними, адже на подальший перебіг та результат війни впливатиме величезна кількість чинників, і особа Головнокомандувача — лише один із них.

Виклики та ризики, які стоять перед Михайлом Драпатим, є колосальними, а шлях попереду буде надзвичайно важким. Проте його багатий бойовий досвід, командирський авторитет і глибоке розуміння системних проблем Збройних Сил дають підстави вірити у можливість реального позитивного зрушення.