Покращення на кожному кроці.
Русня зайняла приміщення Маріупольського ЦНАПу (Мультіцентру). Не повірете, але теж під надання “державних послуг”. Правда, є невелика різниця між ЦНАПом та оцим … Сотні людей в “живой черзі”, ніякої “електроної реєстрації”, ніяких місць очікування та он-лайн послуг. Все як за радянського союзу. Встати як мога раніш, піщшки дістатись з віддаленого району, прийти зайняти чергу в сподіванні щось вирішити. Якщо повезло - потрапити всередину, отримати свою порцію хамства та бюрократичного “очікуйте”.
Просто стрибок в минуле. Просто росія.

Маріуполь. 2023 рік. Березень.Близько тисячі людей в черзі за гуманітаркою в штабі “єдної росії”.
Буденність окупації.

До новин з іншого, мирного життя.
Metallica - кращій гурт всіх часів, придбав Furnace Record Pressing - кампанію з виготовлення вінілових платівок.
Тепер ще більше гарантовано гарної якості вінілу та напевно, що самої Метли. Win-win.
Мабуть не всі знають, що в Metallica кращій в шоубізі маркетинг існує власний вініл-клуб, де за підпискою люди рандомного отримують нові платівки з раритетами від метрів. Кожен такий вініл у підсумку на вторинному ринку коштує втрічі дорожче за стандарт.
Сама Метла займає місце в першій дестяці подажів альбомів в США майже щорік. 2022 - 6 місце з 387,000 копій та No. 7 у 2021 з 337,000 проданих альбомів.
Такий він, справжній Thrash Metal від кращіх.
Для нагадування. В перші місцяці війни Metallica через власний благодійний фонд зібрала 1 млн. доларів США, який пішов на підтримку України. Всі гроші було передано The World central kitchen. Тому кожен маріуполець влітку отримував допомогу у тому числі завдякі Metallica

Річниця великої трагедії... 🕯Вшануймо пам'ять загиблих внаслідок авіаудару по Драмтеатру в Маріуполі!

Для вшанування пам'яті загиблих 16 березня 2023 року в дев'яти українських містах відбудеться мирна акція "ДЕ ТИ".ДЕ ТИ - цей напис з’явився перед маріупольським Драмтеатром за декілька днів до трагедії. Це спроба показати, що в будівлі перебувають мирні маріупольці, які шукають прихисток і мають надію на порятунок.

Приєднатися можуть усі охочі. Беріть з собою свічки та лампадки.
▪️12:00, Львів, біля пам’ятника Тарасові Шевченку на проспекті Свободи
▪️12:00, Тернопіль, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Т.Г. Шевченка (вул. Тараса Шевченка, 6)
▪️13:00, Чернівці, внутрішній двір Чернівецької ратуші (Центральна площа, 1).
▪️17:00, Ужгород, Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв (вул. Льва Толстого, 12)
▪️17:30, Київ, площа перед Національним академічним театром опери та балету України імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 50)
▪️17:30, Івано-Франківськ, Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка (вул. Незалежності, 42)
▪️18:30, Кривий Ріг, Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім.Тараса Шевченка (просп. Поштовий, 23)
Очікується підтвердження місця і часу проведення у Черкасах.

Ми повинні говорити про трагедію Маріуполя, щоб світ не забував про скоєні воєнні злочини проти мирних людей!

Все еще неясно, что это за херь, но распространяется живенько.

Драматичний театр. Роковини про які боляче згадувати.

Рік тому російські льотчики скинули авіабомби на буднок Драматчиного театра незважаючи на напис “ДЕТИ”. За підрахунками загибло від 400 до 800 людей.
Бобма влучла в задню частину театру, де у тому числі в грмерних на третьому поверсі було розміщено жінок з немовлятами. Тих самих жінок, які перевезли з розбомбленого пологового будинку. Та тих самих немовля, які народились одразу після бомбардування.
Зараз він виглядає так. Фронтон та частина коридору одразу над сховищем. Все, що було фізичним доказом злочину - демонтовано. Всі трупи з під завалі ексгумовано та вірогідно поховано в братських могилах в Старому Криму.
Літаки вбивць з московії злітали з аеропорту біля м. Приморсько-Ахтарськ на росії.

Ніяких пробачень. Ніякого забуття. Знайдемо всіх. Помстимось. Відплата невідворотня.

Символізм в стилі русні в роковини трагедії Драматичного театру Маріуполя.
Русня має повиздохнути. Вся.

Так це було. Пекло, яке спустилось на землю. Одразу після.
Це перший і досі майже єдиний день за часів війни, коли опустились руки. Було відчуття, що та клята бомба вибухнула всередині. Занадто багато особистого пов’язано з ДрамТеатром. Я виріс напроти. Все дитинство – тут. Всі важливі моменти життя – поруч. Історії від мого діда, який навчив української та назавжди навчив любити Україну. Дитяче «хуліганство». Сюди, в ці вікна ми залазили та потайки вешталися за кулісами підглядаючи за життям артистів. Тут, поруч, заручини з головної на все життя дівчиною, з якою вже разом майже 30 років. Тут перші кроки обох дочок. Тут все, що нагадує про життя, якого вже ніколи не буде. Через війну. Через ту кляту бомбу.
Таке неможна забути або пробачити. Це назавжди. Лише перетворити біль на ненависть. Ненависть на лють та помсту.
Не знаю, скільки піде часу на встановлення всіх винних. Але ми точно знайдемо кожного. Та дістанемось помститись.

Аби не забувати. Зараз всі інфомразота Маріуполя знов будує теорії, аби перекрутити правду.
Як бути з цим? Вже в момент злочину русня не заперечувала. Поки не стало відомо про розмах трагедії.

Нагадування, чому ми ніколи не дізнаємось ані скількі людей вбила русня бомбардировкою Драм театру. Ані кого саме. Біль, який залишиться назавжди.

Двадцять хвили після бомбардування Драматичного театру.
Архівне фото, надане маріупольцями. Яскраво видно місце влучання.

Нам пишуть:

День добрый.это момент авиаудара по драмтеатру.снято с ул.Пушкина от лицея

К сожалению только фото