Та до хороших новин. Русня можє залишитися без інтернету через зношеність оптоволоконних ліній. Навіть без нас.

За даними Мінцифри РФ, понад 50% усіх ліній зв’язку в країні потребують заміни, а гарантований термін служби оптоволоконного кабелю становить близько 25 років.

З часом волокно мутніє й гірше пропускає світловий сигнал, через що знижуються швидкість і дальність передачі даних.

На повну модернізацію знадобиться близько 400 млрд рублів. Поки старі лінії вдається підтримувати за рахунок резервних волокон усередині магістральних мереж.

🇭🇺🇺🇦 ЄП: Угорщина знімає вето. Розповідаємо про домовленість, що відновлює рух України до ЄС

Жорстка криза у відносинах України та Угорщини, яка загострилася останніми тижнями та шкодила обом сторонам, схоже, добігає завершення.

Після публічного протистояння Київ і Будапешт у тихому режимі перейшли до конструктиву та узгодили рішення, виграшне для усіх сторін.

▪️Як почалося українсько-угорське примирення

Кілька джерел "Європейської правди" запевняють, що переломним моментом стала сесія Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Угорщину тут представляла Аніта Орбан, яка зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою – і міністри домовилися деякий час не повідомляти про ці переговори публічно.
...
Більш насиченим був також євроінтеграційний трек, у якому візаві Аніти Орбан є український віцепрем'єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов. "Ченцов зараз стільки спілкується з Анітою, що, мабуть, вже вивчив угорську мову", – влучно пожартував нещодавно один зі співрозмовників.

Ці переговори, присвячені питанням та умовам руху України до ЄС, почалися ще до Карпатського саміту.

Скандал, ініційований Петром Мадяром, перервав їх, але згодом діалог відновився. Кілька співрозмовників стверджують що саме це відновлення було одним із ключових результатів переговорів з Сибігою у Нью-Йорку.

▪️План обміну для України та Угорщини

Наразі деталі домовленості свідчать про брак навіть базового рівня довіри. Причин тому багато.

І це не лише останні жорсткі звинувачення з угорського боку, після яких складно говорити про довіру. Впливають і попередні дії – наприклад, у Києві переконані, що чинний угорський уряд порушив власну обіцянку щодо відкриття усіх кластерів. Також значення має антиукраїнська налаштованість частини угорських виборців.

"Орбан 16 років пояснював угорському народу, що Україна – це ворог. І когось дійсно переконав. "Відмотувати" це доведеться довго, тим більше зважаючи на те, що Мадяр хоче перебрати до себе виборців Орбана", – пояснює один зі співрозмовників.

У загальних обрисах "угода" між Києвом та Будапештом звучить просто.

Україна зобов'язалася ухвалити зміни до закону "Про освіту", узгоджені з представниками різних нацменшин. Це не нове зобов'язання - конкретно ці зміни прописані у "дорожній карті", яка є одним з офіційних "бенчмарків" вступного процесу до ЄС.

Зі свого боку, Угорщина зобов'язалася відкрити ще два кластери у переговорах про вступ України до ЄС. І це також не нове зобов'язання для угорців – адже вони обіцяли зняти вето ще у червні, коли узгоджували ту саму дорожню карту. 

Але довіри між столицями немає і близько. Тому для виконання домовленості побудували схему, в якій дві країни йдуть до мети паралельно, крок за кроком, та залишаючи можливість "зістрибнути", якщо партнери порушать обіцянку.

Перший публічний крок за домовленістю мала зробити Україна: і вона це зробила. У парламенті з'явився проєкт змін до закону.

Наступний крок має зробити Угорщина. 6 жовтня на засіданні робочого органу з питань розширення ЄС угорці дадуть згоду, щоб ірландське головування надіслало Україні лист з проханням надати ЄС свої перемовні позиції по кластерах №2 та №3.

Звучить як глибоко технічне рішення, але саме цей бюрократичний крок Угорщина досі ветувала, блокуючи тим самим відкриття кластерів.

Так само крок за кроком ЄС і Україна проходитимуть подальші технічні процедури. Україна – готуючи закон до ухвалення у ВР. Угорщина – дозволяючи наступні кроки до відкриття кластерів.

Засідання Ради Євросоюзу, де мають ухвалити фінальне рішення, відбудеться у Брюсселі 13 жовтня. А до цього український парламент має схвалити закон.

Щоби вкластися у цей календар, Верховна Рада змушена зібратися на позачергове засідання 12 жовтня і ухвалити на ньому зміни до закону "Про освіту" відразу у першому читанні та в цілому.

Це дуже щільний календар. Для Верховної Ради ухвалення закону за тиждень після внесення – це супершвидкість. А зрив або відтермінування голосування у парламенті означатиме зрив усього процесу.

Та є високий рівень впевненості, що тут несподіванок не буде. Голоси наявні.

Чи стало менше діпстрайків у вересні?

Жахлива садистська тактика майже нон-стоп атак на Київ створила в соцмережах стійке переконання, що наших ударів стало менше. Начебто це підтверджує російські наративи про успішність атак.

Проте чи так це? Читайте в новій колонці на Лівому березі

https://lb.ua/blog/petro_andriushchenko/770028_chi_stalo_menshe_dipstraykiv.html

Про мости та правила війни. Якщо вже відповідати.

Всі після ударів по Київу знову логічно замислились про Кримський міст. Але, окрім тотемної функції та суто морального задоволення його ліквідація буде мати мінімальні логістични наслідки.

Проте, є інше місто та інші мости в зоні ураження з неба, ліквідація яких просто зупинить російську залізничну та дорожну (а бонусом і морську) логістику.
Ростов-на-Дону. Загалом різноманітних мостів через Дон п'ять, але важливі насправді два (з половиною).

Перший - розвідний залізничний міст. (марковано 1). Саме він є основним з точки зору промислової залізничної логістики. Його ліквідація або суттєве пошкодження зупиняють залізницю та судноплавство. Упс. Рядом ще автомобільний міст - теж одна з головних артерій.

Другий - міст в залізничному районі (марковано 2). Спарений залізнично-автомобільний. Другим пунктом і все. Російські танки залізницею їдуть нах#й приблизно. Вантажний транспорт теж. Сухопутний коридор перетворюється на тотальний затор.

Інші мости вже в будь-якої послідовності. Головне навіть не зламати, а зробити небезпечним проїзд.

Далі, з Ростову вся логістика йде на фронт. Як вона буде йти без цих мостів - питання. Хоча, сокріше, відповідь.

Наш дрон біля Маруіполя... 🤔

російський Мі-8 вчора був збитий російським літаком.
Прекрасно. Не запинайтесь головне

Крим. Джанкой. Центральна районна лікарня.

Із пункту пропуску «Джанкой» привозять важкопораненого окупанта. Проникаюче поранення, стан тяжкий.

Що робить чергова зміна лікарні?

Правильно. Відмовляється приймати. Везіть у військовий шпиталь.

«Один народ», казали вони.

Джанкойська лікарня просто вирішила уточнити, хто саме та з ким "один". 😬🤷😂

Хроніки пікіруючої економіки.

За рік кількість закладів громадського харчування скоротилася на 7,8% — до 223,8 тисячі. Це перше падіння з 2022 року.

Найгірше у пекарень: -13%.
Фастфуд -11,8%, кав’ярні на виніс -10,6%, звичайні кав’ярні -10,2%, піцерії та стрітфуд майже -9%.

Причина цілком російська - війна: ростуть податки й витрати, а населення все частіше економить на їжі поза домом.

Welt з'ясували імена підозрюваних у підготовці диверсії в аеропорту Лейпцига. За підготовку атаки дрона на український літак може відповідати російський байкер на прізвище Льовушкін.

До реалізації атаки він залучив громадянина Білорусі Андрія Каршакова. Льовушкін багато років підтримував зв'язок зі співробітником ГРУ, який очолює відповідальний за операції проти України відділ.

До Німеччини Льовушкін прилетів із Туреччини. Він орендував авто і відвідав кілька місць, де зберігали вибухівку. Саму атаку дрона доручив виконати Каршакову. Дрон влучив у крило літака, як і було заплановано, але не здетонував.

Якби вибух літака з 25 000 тоннами авіапалива таки стався, вогонь охопив би аеропорт.