Пішли подробиці. Не тільки ППО працювало в Калугі вночі.
Ми уразили ще один дата центр Яндекса. Хорошо

«Дорога смерті» з Олешок. Reuters задокументував, як мешканці окупованого міста ризикують життям заради їжі

«Безпечного виходу немає».

Reuters опублікував окремий репортаж про гуманітарну катастрофу в окупованих Олешках Херсонської області. Журналісти поспілкувалися з місцевими мешканцями, родичами людей, які залишаються в місті, та гуманітарними організаціями. Також перевірили відеоматеріали зруйнованого міста й дороги до Раденська, якою люди намагаються дістатися продуктів.

Останні регулярні поставки продуктів до місцевого магазину, за свідченнями мешканців, були ще у травні 2026 року. Відтоді люди змушені проходити або проїжджати велосипедами близько 20 км замінованою дорогою, де постійно діють безпілотники. Одна зі співрозмовниць Reuters підірвалася на міні під час повернення з Раденська. За її словами, за кілька днів до цього на тій самій дорозі загинули ще троє людей. Незалежно підтвердити саме ці випадки агентство не змогло, але перевірені відео показують численні знищені автомобілі вздовж маршруту.

За даними керівниці Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль, в Олешках залишаються приблизно 1700 мешканців, серед них 47 дітей. До повномасштабного вторгнення населення становило близько 24 тисяч. У місті немає стабільного електропостачання, води й опалення.

Один із мешканців, про якого розповіла дружина, все літо харчується овочами та коржами з давно зіпсованого борошна. Запаси їжі закінчуються, а з наближенням зими можливості вирощувати продукти практично зникають. Російська окупаційна влада визнає критичні проблеми з постачанням, але звинувачує в них Україну. Київ повідомляє, що Росія відхилила пропозицію локального перемир’я та евакуаційних маршрутів.

Ухта Республіка Комі. Насолода для очей

«Успішне проходження фільтрації». Саме формулювання огидно - прекрасне.

Українці вже окремо вчаться, що залишати в телефоні, що видаляти і як відповідати в Шереметьєво.

Не тому, що порушили закон. А тому, що російському силовику можуть не сподобатися їхні фото, листування, підписки чи погляди. Або просто - не сподобатися

Якщо фашизм виглядає якось інакше - я не знаю як.

В Україні почала застосувати нові ударні БпЛА Ан-196 RS, які сьогодні атакували Ухтинський НПЗ та дрони FP-6 (модифікація FP-1), які вчора уразили Омський НПЗ, — Зеленський.

Ні, ну можуть де коли хочуть.

Давайте частіше.

В Бєлгороді російські ППОшники влупили ракетою з ПЗРК по кондитерському магазину «Каньйон».

США готують нові пропозиції щодо завершення війни та план повоєнного відновлення України, повідомляє Axios

Сьогодні представники адміністрації Дональда Трампа мають презентувати українській стороні план повоєнного відновлення та економічного розвитку України, а також нові ініціативи щодо припинення бойових дій.

За інформацією Axios, Стів Віткофф і Джаред Кушнер обговорять з українськими представниками можливі механізми завершення війни, гарантії безпеки та перспективи відбудови країни.

Серед запропонованих варіантів розглядається часткове припинення вогню, зокрема взаємне припинення атак на енергетичну інфраструктуру та забезпечення безпеки постачання зерна.

Вашингтон прагне досягти дипломатичного прогресу до проміжних виборів у Конгрес США та початку зимового періоду. В американській адміністрації розраховують знайти формат домовленостей, який міг би стати основою для подальших переговорів.

Один з українських посадовців припускає, що на позицію Кремля можуть вплинути перспектива послаблення санкцій та зацікавленість адміністрації Трампа у швидкому дипломатичному результаті.

Водночас у Києві зберігають стримані очікування щодо можливості досягнення реальних домовленостей із Росією.

Наразі йдеться про обговорення дипломатичних ініціатив, а не про погоджений мирний план. Ключовими питаннями залишаються гарантії безпеки України, механізми контролю за дотриманням можливого перемир'я та готовність Росії виконувати взяті зобов'язання.

У Києві відкрили британський оборонний бізнес-центр для розвитку спільного виробництва озброєнь

Міністерство оборони України повідомило про відкриття Kyiv Business Centre, створеного за підтримки уряду Великої Британії для поглиблення співпраці між оборонними підприємствами двох країн.

Основне завдання центру полягає у спрощенні виходу британських виробників озброєнь і військових технологій на український ринок. Особливу увагу приділятимуть малим та середнім компаніям, які потребують допомоги у пошуку партнерів, налагодженні контактів із замовниками та організації роботи в умовах війни.

Через центр британські виробники зможуть безпосередньо взаємодіяти з українськими оборонними відомствами, отримувати інформацію про актуальні потреби Сил оборони та долучатися до спільних технологічних проєктів.

Окремим напрямом стане локалізація виробництва озброєнь в Україні. Центр сприятиме залученню інвестицій, запуску нових розробок, розширенню виробничих потужностей та розвитку спільних виробничих проєктів.

Водночас українські оборонні компанії отримають додаткові можливості для виходу на британський ринок, налагодження міжнародної кооперації та відкриття власних представництв у Великій Британії.

І це справді хороші новини для українського ОПК. Адже йдеться не просто про розширення міжнародної співпраці, а про створення умов для розвитку власного оборонного виробництва, залучення інвестицій та доступу до новітніх технологій.

Особливо важливо, що Україна поступово переходить від ролі отримувача військової допомоги до повноцінного партнера у спільній розробці та виробництві озброєнь.

Це ще один крок до інтеграції українського ОПК у європейську оборонну промисловість та зміцнення довгострокової оборонної спроможності України.

ЄС готується до сценарію масштабної гібридної атаки з людськими жертвами

У Європейському Союзі за закритими дверима обговорюють можливі дії у разі масштабної гібридної атаки, яка призведе до загибелі громадян країн-членів. За словами європейських дипломатів, імовірність такого сценарію дедалі зростає.

Посли всіх 27 держав ЄС уже кілька тижнів працюють над механізмами реагування. Обговорення активізувалися після виявлення в серпні дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпцига.

Серед запропонованих заходів створення оперативних кризових груп, екстрене фінансування постраждалої держави та координація дій на рівні керівництва Євросоюзу.

Водночас усередині ЄС немає єдності щодо такого підходу. Частина країн побоюється, що нові механізми Брюсселя дублюватимуть функції НАТО та лише ускладнять ухвалення рішень під час кризи.

Окрема проблема — довіра до обміну розвідувальною інформацією. Деякі держави воліють передавати чутливі дані виключно через структури НАТО.

Один із дипломатів зі східного флангу Європи висловився особливо різко: за його словами, розвідувальна інформація, передана до Брюсселя, нерідко опиняється або в медіа, або безпосередньо в Москві.

Таким чином, ЄС намагається підготуватися до потенційної масштабної кризи, однак розбіжності щодо повноважень, швидкості реагування та захисту секретної інформації залишаються серйозним викликом.