За часів срср існував податок на відсутність дітей. Тепер росія пішла далі - покаранання за “пропаганду” відмови від дітей. Наступним кроком заборонять контрацепцію та аборти.
Такого міксу релігозного махрового безглуздя, імперії та автократії ця територія, яка раптом вирішила що вона держава, ще не знала.
Буде дуже цікаво подивитись до чого це призведе після нашої перемоги та розвалу московії.

27 лютого 2014 року росіяни відкрито почали окупацію Криму. По суті мабуть це дата початку війни.
Дев’ять років назад вони захопили будівлю КабМіну та Вреховної ради АР Крим.
Потім з’явить російський тренд “Ввічливих людей”.
Так почалася війна.
Але, навіть не про це. Дев’ять років назад окупанти виглядали космічно в порівнянні з нашою армією. Відверто. Форма, зброя, техника ….
Проте вже в 2014 українці в тому, що є, в тому що збирали, одягали, діставали всією країної не дали росіянам окупувати всю Донетчину та Луганщину. Мій рідний Маріуполь пройшов окупацію та деокупацію.
Тому, що це не наша війна, але війна без шансів для росіян. Тому, що форма це одне, а Батьківщина та Свобода - інше.
От пройшло дев’ять років. І ті самі самовпевнені росіяни вже програли в повномаштабної війні з нами. А наши Воїни тепер приклад для заздрощів русні. Волонтери збирають не шоломи та форму, а бойві БПЛА та танки.
Єдина думка, що не покидає. Якби в тому далекому лютому 2014 року ми в Криму проявили силу замість ста тисяч ультіматумів, сміливість чинити спротив заміть страху “путін нападет”, можливо ця війна не мала таких наслідків. Хоча історія не знає ретроградного руху. Але.

24 години сім днів на тиждень без паузи на обід та погану погоду окупанти добивають Маріуполь до стану нульового рівня. Просто аби сховати навіть згадку про власну нелюдяність. Все в горнило пропаганди.

Справжне ставлення окупантів до культури. Це - приміщення бібліотеки в одному з коледжів Маріуполя на вчора. Більшість книг (точніш абсолютна більшість) - російською. Проте окупанти лише сподобались намалювати “Хто читає, той лох” і забули до початку демонтажу.
Потім знов будуть волати про фейки мабуть. Про те, що це не знищення, а зберігання.
Але - правда вона так. Велика російська культура існує тількі у вигляди руїни.
Такі вони наслідки та відповідь на питання Достоєвського “тварь я земная или право имею”…

"Воздушное пространство над Санкт-Петербургом закрыто до 13:00.

Почти все рейсы на табло в Пулково сейчас светятся с задержкой. Самолеты, летевшие в город, в том числе рейс Москва – Калиниград, который проходит через воздушное пространство Ленинградской области, возвращаются в аэропорты вылета".

Ставлю на НЛО.

Інсталяція “Залишки снарядів з двору”
Останній день зими 2023.
Маріуполь. Вулиця Вузівська Кальміуського району.
Війна та її страшні наслідки нікуди не поділись з Маріуполя. Вони досі живуть тут.

Штош.

1) Мои ожидания о начале массовой мобилизации в феврале не оправдались. Это было бы разумно с военной точки зрения, но видимо возобладала политическая целесообразность, и решили россиян пока не пугать.

2) Это хорошо, потому что при таком раскладе пополнение для российских сил, серьезно прореженных попытками наступления, запоздает.

А это значит, что в апреле-мае перед нами приоткроется то самое окно возможностей.

Оно, имхо, и так бы приоткрылось, потому что мобики "второй волны" были бы сильнее деморализованы, но так еще лучше.

Типові носії “великой русской руской культурьІ”, яких понаїхало захищати “рускоязьІчное население” Маріуполя. Їм в місті - легіон. Правда, по російськи трохи проблема. Проте покращили кардинально умови мешкання. З юрти в чужу маріупольську квартиру або в будівельний табор. На все готове.
В перспективі окупаці (якби вона затягнулась на роки) саме так за пару років виглядав би типовий маріуполець з російським паспортом.
Ніякого расизму. Просто констатація факту.

Вул. Італійська. В школі №3 - один зі штабів Єдиної росії. Дуже показово напроти дірки від колишньої багатоповерхівки та руїн зодного боку, та зруйнованого обстрілами міського моргу з іншого. Кращого місця для подібного використання русня вигадати не могла. Так їх і тягне до трупів та руїн. Нація рабів, вбивць та мародерів.

Наша рубрика #МраZота

Перша заміна составу від нового гауляйтера Маріуполя. “Права рука” Морогуна (голова окупаційної адміністрації міста) -Перепечай Богдан Миколаєвич вже поруч на нарадах. До того “офіційно” працював
“Директор Донецкой Республиканской Специализированной Детско-Юношеской Школы Олимпийского Резерва по конному спорту, современному пятиборью и триатлону Министерства Молодежи Спорта иТуризма Донецкой Народной Республики” (простігосподі назва). Але де-факто завжди був поруч з Моргуном по особливо-мутних справах в Новоазовську та районі. Тепер - в Маріуполі.
На чиє місто - з’ясовуємо, але перший пішов.
Іншої мраzоті з коло Іващенко дедалі некомфортніше. Але, що робити. Така доля зрадників.
Мраzота. Закарбовано. Відплата вже поруч.