Очікувана заява росіян: компромісного варіанту плану щодо закінчення війни в Україні поки не знайдено.

Тому що в них нема мотиваціі і бажання зупинятись.
І коли говорять, що росіянам потрібна пауза. Це дискусійна теза. Бо після паузи вони не наберуть такий темп війни і матимуть проблеми з комплектуванням нової хвилі контрактників. А мобілізацію путін боїться проводити.

Після такого заголовку обидві сторони повинні залишити об‘єкт, бо він засвічений для ворога.
Тепер там вкрай небезпечно знаходитись і військовим ЗСУ, і ГУР.

Наша армія - це наша єдина гарантія миру.

Тому сьогодні не просто День ЗСУ, це фактично - день національної безпеки і збереження державності.

Щиро і з глибокою вдячністю вітаю кожного і кожну, хто тримає на собі фронт!
Завдяки вам є Україна.

ПОСИЛАННЯ НА ФІЛЬМ 👉https://youtu.be/dToTd7g5Wqc?si=5TsffEBeLdotTJi8

Сподіваюсь, це просто від нерозуміння - але і офіційні установи, і експерти, які коментують тему енергетики - роблять велику послугу ворогу і шкоду Україні.

Ми ж і без коментарів та піару бачимо - є в нас дома світло чи ні.
Не треба ніякі цифри називати, не треба стан коментувати.
Всі все розуміють.

Це український Центр досліджень? Бо по контексту повідомлення під час воєнного стану наче як російський.

Трамп заявив, що понад 80% українців "вимагають укладення угоди" для завершення російської війни проти України.

Він лише не уточнив на яких умовах і від кого вимагають.

У Трампа чергова версія мирного плану.
На перший погляд триває переговорний процес - який вже є. І це нормально, що план і його пункти змінюються - це пошук точок можливих мирних домовленостей.

Але наразі порушена послідовність подій. Спочатку має бути припинення вогню, а потім процес переговорів щодо мирної угоди. Інакше це шантаж і тиск, а не перемовини.

Сили Оборони зупинили армію рф на Куп’янському напрямку, заблокували противника в Куп‘янську та зачистили всю північно-західну околицю міста.

Ця новина розходиться значно гірше, ніж «котел, оточення, зрада, скрізь один совок».

Але реальність така як у новині.

Коментар, який набрав найбільше лайків, під інтерв‘ю Сирського британському телеканалу Sky News

📎переклад коментаря(автоматичний): Я вважаю, що США мають відмовитися від Техасу й повернути його законному власникові — Мексиці. Переконаний, що Україна охоче погодилася б виступити чесним посередником, медіатором у «угоді століття». Мексика запропонувала б Трампу гарну ціну.

Росіяни на жаль будуть посилювати - і удари ракетами по критичній інфраструктурі, і наступ на фронті.
Тому що це їх інструмент тиску на перемовний процес.

Саме тому, спочатку треба зупиняти вогонь, а потім вести перемовини.
Або принаймні посилити допомогу Україні з засобами ППО, ракетами тощо.

Але всі, крім України, бояться божевільної росіі.
Тож у нас нема іншого шляху як бути сильними і вистояти.

Відбулась українська прем’єра документального фільму "Битва за Київ" відомого французького журналіста-документаліста та письменника Олів'є Трука.

Радію, що була причетна до створення цієї унікальної стрічки.

"Битва за Київ" висвітлює найскладніші моменти боїв у районах Гостомеля, Ірпеня, Мощуна і містить унікальні кадри хроніки тих днів, які ще ніде не показували.

Фільм "Битва за Київ" уже вийшов на французькому телеканалі Canal+ та планується до показу у країнах ЄС. А потім, Сподівюсь, буде демонструватись в Україні.

Часто від нерозуміння політичних процесів люди починають організовувати комусь публічну підтримку на кшталт «Микола хороший, Миколу на політичну посаду, він впорається».

Але добрими намірами чи то бажанням наперед показати відданість - перекривають «Миколі» перспективи.

Це ж легко простежити.

Глава Кремля Володимир Путін є головною причиною того, що російсько-українська війна досі триває, переконаний генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Яке сміливе і неочікуване прозріння 🤔

Здавалось би написати визначення агресії, яке б відповідало реаліям сучасної війнам, простіше аніж створювати нове покоління дронів чи роботизованих платформ.

Але дрони і платформи створюються, а норми права – ні.

Правовий вимір війни виявився набагато складнішим, ніж політичний чи військовий.

✔️Військовий – це фактор виживання, тому оборонні технології невпинно розвиваються, долаючи навіть корупцію і бюрократію.

✔️Політичний – очевидний. Політична мета війни і в нас, і у ворога – всім зрозумілі. Ворог хоче знищити нашу державність, а політична мета нашої боротьби – зберегти незалежність і суверенітет.

✔️А от з правовим виміром все складно. Норми міжнародного і нашого національного права, які визначають агресію як злочин – безнадійно застаріли.

Колись війни стимулювали не лише розвиток оборонних технологій, а й роботу над визначенням агресії в міжнародному праві. Натомість сьогодні бюрократичні процедури ухвалення міжнародних правових актів об’єктивно не дозволяють встигати за новими проявами сучасної війни.
Тобто, на заваді покаранню агресора стоїть не лише політика, а й застарілість норм права.

В українському законодавстві ситуація ще складніша, аніж у міжнародному праві, оскільки немає єдиного підходу до визначення та розуміння війни. Це дуже ускладнює судову практику.

Кому як не Україні очолити сьогодні цей процес.

Почали невпевнено вкидатись меседжі про «пробачити і нє русскій язик на нас напав».

Росіяни завжди це роблять вустами співаків, акторів, спортсменів та інших популярних в Україні людей. Звісно це не полковник ФСБ приходить до них і пропонує це сказати. Просто в колі їхнього найближчого оточення ворожі спецслужби відпрацьовують людину, яка переконливо сіє ці думки. Так до речі і з високопосадовцями роблять.
І людина потім їх транслює геть щиро. Бо коли не знаєш історії України і «я внє палітікі», то будь-які ідеї можна проковтнути.

Тому, всім хто збирається маніпулювати і вкидувати в український інфо простір ідеї «прощення» мушу повідомити, що цей процес давно вже досліджений наукою. Наша війна ж не перша.

Покоління, яке бачило на власні очі війну, ніколи не пробачить агресора. Ні дорослі, ні діти.
Ймовірність пробачення існує лише починаючи з покоління онуків, які народились після війни. І то не факт. Найчастіше пробачення не відбувається взагалі.