З річницею, Херсоне! 🌊🇺🇦

Сьогодні місту-герою — 248 років! Херсон пройшов крізь надважкі випробування окупацією, звільненням, затопленням внаслідок російського терористичного підриву Каховської ГЕС, щоденними обстрілами та воєнними викликами. Але попри всі труднощі, херсонці щодня демонструють єдність, силу духу, витримку, підтримують один одного та боронять рідний дім.

Зі святом, Херсоне! Миру, безпеки, відновлення та процвітання українському півдню! 💙💛

Ігор Терехов: Щоб люди не виїжджали, а поверталися, їх насамперед треба забезпечити житлом

Масове будівництво доступного житла має стати головним локомотивом відновлення економіки та стимулом для повернення українців додому. Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад, міський голова Харкова Ігор Терехов. Він пропонує створити державну компанію-оператора, яка об’єднає ресурси міст, держави та міжнародних донорів для зведення житла, розвитку пільгової іпотеки та створення нових робочих місць.

«Одна з моїх пропозицій: створити компанію – оператора державної програми житлового будівництва, де джерелами фондування виступатимуть кошти бюджету, приватних інвесторів, фінансових інституцій та міжнародних донорів. Бо є країни, які за своїм законодавством не можуть надавати Україні пряму фінансову допомогу на війну, але можуть підтримати цивільні програми. Зокрема, будівництво житла для вимушених переселенців.

Тож давайте зробимо так: місто надає земельну ділянку та підводить комунікації як внесок. Державна компанія-оператор проводить тендер, можливо, його виграє іноземна компанія, потім розробляються типові проєкти й будується доступне житло. Будівництво дає робочі місця, дає поштовх розвитку галузі будівельних матеріалів, виготовлення металопродукції. Так будівництво виступає одним з локомотивів відновлення економіки.

В результаті держава отримує податки, тобто надходження до бюджету. Люди отримують роботу. За рахунок масового типового будівництва скорочується собівартість квадратного метра. А запущені пільгові державні іпотечні програми мають зробити придбання житла ще більш доступним для громадян. Окремий сегмент, який потребує розвитку, – це житло, яке можна взяти у довгострокову оренду на доступних умовах та соціальне житло для найбільш незахищених українських родин».

«Україна не має ставати країною дешевої робочої сили»: Ігор Терехов проти залучення мігрантів для перекриття дефіциту кадрів

Голова Асоціації прифронтових міст і громад та міський голова Харкова Ігор Терехов виступив проти масового залучення іноземних мігрантів для перекриття дефіциту кадрів в Україні. За його словами, це тягне за собою ризики соціальних збурень та росту криміналу.

Очільник АПМГ наголошує, що держава має достатньо власного потенціалу, а за потреби бізнес може залучати іноземних фахівців дистанційно через аутсорсинг.

«Ви знаєте мою позицію щодо мігрантів – я категорично проти. У нас достатньо власних кадрів, а якщо не вистачатиме – можна працювати на аутсорсингу, коли фахівці сидять в Азії й працюють на нас. Це не стосується іноземних студентів – вони мають приїжджати і навчатися тут, це обіг валюти. А робоча сила – інша справа. Не хочу, щоб наша країна стала країною дешевої завізної робочої сили.

Це вже стає політичним питанням: наприклад, в Іспанії більшість емігрантів голосують за партії, які дозволяють завозити ще більше людей – а потім що? Ми тут проливаємо кров, наші хлопці гинуть, дівчата захищають країну – заради чого? Щоб у наших містах потім виникали етнічні ринки, конгломерації, "місто в місті" зі своїми правилами, старшими, криміналом? На жаль, це так працює у всьому світі. Плюс питання релігії, іншого укладу, іншої культури.

Зараз у нас відносно спокійно, немає екстремістів. Я зустрічаюсь з представниками усіх конфесій. Читаємо спільну молитву. А серед завезених мігрантів можуть бути різні екстремісти і це може призвести до соціальних збурень».

Для мільйонів українських родин просте «на добраніч» давно означає більше, ніж звичайні слова. За ним - надія, що вранці всі будуть живі.

Ми хочемо повернути собі прості речі. Спати до ранку. Відпускати дітей гуляти й просити лише вчасно повернутися додому. Збиратися за одним столом із близькими, яких розлучила війна. Дочекатися тих, хто нас захищає.

21 вересня - Міжнародний день миру. Для Харкова та інших прифронтових міст і громад це привід сказати світові: нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній.

Ми працюємо, допомагаємо одне одному, відновлюємо зруйноване. Але людей, яких убив агресор, повернути неможливо. І щодня війна забирає ще чиєсь життя. Тому для нас так важливо використати кожну можливість її зупинити.

Ми підтримуємо українську переговорну команду й виступаємо за відновлення переговорів. Хочемо, щоб за словами «досягнуто домовленостей» настав ранок без обстрілів. Заради цього потрібні спільні дії наших партнерів і міжнародних організацій. Успіх дипломатії має вимірюватися врятованими життями.

Нам потрібен тривалий мир, підкріплений силою України та дієвими міжнародними гарантіями безпеки. Вони мають створити умови, за яких агресор розумітиме: відповідь на новий напад буде неминучою, а його ціна - неприйнятною.

Я хочу, щоб Україна відновлювалась. Щоб в українських містах і громадах відкривалися нові підприємства, щоб до наших університетів приїжджали вчитися. Щоб родини поверталися додому, мали роботу й могли планувати своє життя на роки вперед.

Ми маємо домогтися миру, який дозволить нашим дітям вирости й виростити власних дітей без війни.

«Забезпечити людей новим житлом, створити робочі місця та перезапустити економіку»: Ігор Терехов про пріоритети нової державної програми будівництва

Програма «єВідновлення» демонструє свою ефективність, однак спрямування житлових сертифікатів виключно на вторинний ринок не дає поштовху для розвитку економіки. На цьому наголошує голова Асоціації прифронтових міст і громад та міський голова Харкова Ігор Терехов. Він пропонує запустити державну програму житлового будівництва спільно з громадами – міста надають землі та комунікації, а держава через прозорі тендери залучає забудовників.

Це, на думку Ігоря Терехова, дозволить суттєво знизити вартість квадратного метра, забезпечити людей новим житлом, створити робочі місця та перезапустити економіку країни.

«Дійсно, я хочу сказати, що «Євідновлення» дуже потужна програма, яка працює. Так, незважаючи на брак і дефіцит кошту державного бюджету, все ж таки люди отримують сертифікати і придбають собі житло. Але я категорично проти того, що сьогодні ці сертифікати йдуть на вторинний ринок, бо ми не розвиваємо економіку ні міст, ні країни взагалі.

Тому я пропонував, щоб уряд зробив крок щодо створення державної програми будівництва, яка б дала можливість перезапуску економіки, яка дала б можливість сьогодні людям отримувати нове житло, а не житло на вторинному ринку. І це дуже-дуже важливо. І, наприклад, я хочу сказати, у нас є Асоціація прифронтових міст та громад, до речі, яку я очолюю, ми маємо конкретні пропозиції щодо цієї державної програми. Бо тут потрібен симбіоз між державою та органами місцевого самоврядування.

Наприклад, органи місцевого самоврядування надають земельну ділянку, підводять комунікації, що суттєво зменшує собівартість житла. А держава вже на відкритому тендері визначає забудовника, який будує по сучасним проєктам житлові будинки, і люди отримують житло. І це дуже-дуже важливо. По-перше, це робота, по-друге, це заробітна плата, і по-третє, це можливість людям отримати нове житло в тому чи іншому місті, яке він обирає собі для подальшого житла».

Ігор Терехов: «Бідність не можна просто констатувати – з нею треба боротися»

Асоціація прифронтових міст та громад послідовно лобіює рішення, яке здатне полегшити фінансовий тягар українціа, — зменшення ставки ПДВ на лікарські засоби, медичні вироби, окремі дитячі товари, засоби гігієни та спеціальне медичне харчування з 7% до 5%. Очільник Асоціації прифронтових міст та громад, міський голова Харкова Ігор Терехов наголошує:

«Війна рік за роком руйнує добробут людей, забирає роботу, доходи, заощадження, у когось власний дім, можливість жити, можливість працювати. І в якийсь момент родина, яка ще кілька років тому була благополучною, забезпечувала себе та своїх дітей, уже не має грошей. Згодом вона відкладає покупку продуктів харчування, лікування, необхідних речей. І сьогодні в такій ситуації, на жаль, опинилися мільйони наших співвітчизників».

Глибину цієї проблеми щодня бачать і медики, адже для пацієнтів із обмеженими статками брак коштів перетворюється на відмову від лікування.

«Я за стільки років роботи не можу звикнути до того, коли людина, яка має обмежений матеріальний ресурс щодо підтримки свого здоров’я або лікування якоїсь хвороби, просто каже: “Я не буду розоряти свою сім’ю”. Це просто неможливо, тим паче коли мова йде про абсолютно виліковні захворювання, які можна вилікувати, і людина буде жити багато-багато років», — зазначила лікар-інфекціоніст, професор Ольга Голубовська на одній з зустрічей з АПМГ.

Зниження податкового навантаження на медикаменти — це необхідна підтримка українських родин. Ми продовжуємо наполягати на ухваленні цієї ініціативи.

«Сьогодні нам потрібно зробити все, щоб досягти нашої мети – миру», – Ігор Терехов

Шлях до миру, повернення українців, відбудова житла та стягнення компенсацій за рахунок заморожених російських активів – комплекс стратегічних завдань держави і громад, які вимагають практичних юридичних та політичних рішень вже сьогодні. Про це голова Асоціації прифронтових міст і громад, міський голова Харкова Ігор Терехов наголосив під час виступу на Харківському міжнародному юридичному форумі.

Очільник АПМГ підкреслив: подолання цих надскладних викликів можливе лише через фахову правову експертизу, спільну консолідацію зусиль та чіткий план дій.

«Сьогодні нам потрібно зробити все, щоб досягти нашої мети, а саме – миру. Який політико-правовий шлях можливий, які закони потрібно ухвалити для того, щоб вирішити це? Це надто складне питання. І його потрібно обговорювати, потрібно давати правовий висновок, щоб потім мати можливість крокувати цим шляхом».

«Щоб діти могли навчатися, а їхні батьки не хвилювалися про те, як дитина дістанеться до школи»: Ігор Терехов поділився досвідом організації освітнього процесу, який може стати прикладом для всієї країни

Задля збереження життів та безперервності освіти прифронтові регіони змушені переносити освітній і соціальний процес під землю. Ця модель безпечної інфраструктури вже довела свою ефективність і має стати загальнонаціональною практикою для всіх прикордонних та прифронтових громад, які зазнають постійних обстрілів. Про необхідність комплексного розгортання таких рішень заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад, міський голова Харкова Ігор Терехов.

Сьогодні безпечні підземні простори в умовах загрози балістики та КАБів – єдина реальна можливість повернути дітей до очного навчання та дати батькам упевненість у захисті малечі. Харків став пілотним майданчиком для такого масштабування: тут уже діють 24 безпечні об'єкти (зокрема 10 підземних шкіл та навчальні класи на станціях метрополітену), де здобувають освіту 28 тисяч учнів. Також у розробці та зведенні – підземні дитсадки та медичні блоки.

Водночас створення підземної інфраструктури – критично вартісний процес, ресурсів якого бракує будь-якому муніципалітету самотужки. Очільник АПМГ наголошує: щоб поширити цей захист на інші області, потрібна консолідація зусиль – партнерство державного бюджету, громад та міжнародних донорів.

«Знаєте, ми напланували робити так, щоб люди знаходилися під землею, особливо діти, але ми були вимушені почати будівництво підземних шкіл, почати будівництво зараз підземного садочку, підземних лікарень для того, щоб зберегти життя людей, для того, щоб більш-менш нормально діти мали можливість вчитися, і родини не хвилювалися, коли дитина йде до школи. Так, взагалі нам вдалося за цей час побудувати вже 24 безпечних простора. Це школи, це ПРУ, це 10 підземних шкіл, переобладнали 7 станцій метрополітену для того, щоб діти мали можливість вчитися, хоч і в комбінованому режимі.

Взагалі хочу сказати, що з часу користується цими послугами навчання дітей у підземних школах, 28 тисяч маленьких харків'ян, і ми не зупиняємось, продовжуємо роботу. Ми плануємо ще побудувати підземні школи і, як я вже сказав, будуємо підземний садочок, для того, щоб саме маленькі харків'яни мали можливість ходити до дитячого садочка. Взагалі, якщо сказати, то вже всі 9 районів міста Харкова обладнані підземними просторами, для того, щоб діти мали можливість вчитися, але це не вистачає.

Ми будемо відверто казати, що це дуже дорого сьогодні коштує, і сьогодні за рахунок тільки міського бюджету це зробити неможливо, бо за нашими попередніми підрахунками нам потрібно ще повноцінно побудувати 10 підземних шкіл, для того, щоб діти, які сьогодні перебувають у місті Харкове, і діти, які приїжджають до міста Харкова, я маю на увазі дітей вимушених переселенців, мали можливість вчитися».

«Ми робимо все, щоб зірвати плани ворога залишити нас без тепла та світла», – Ігор Терехов

Розбудова децентралізованої генерації, створення автономних енергетичних островів, встановлення когенераційного обладнання та блочно-модульних котелень допоможуть прифронтовим громадам пройти найскладніший опалювальний сезон.

Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад та міський голова Харкова Ігор Терехов. За його словами, повністю відокремитися від загальної енергосистеми країни за короткий термін неможливо, а ворог і надалі намагатиметься знищити тепло-, водо- та енергопостачання. Втім, очільник АПМГ запевнив, що цілодобова робота комунальних служб та підготовка локальних джерел живлення дозволять подолати всі виклики.

«Відверто кажучи, я хочу, щоб усі розуміли, що зима буде дуже важкою, і сьогодні наш противник має таке бажання, як він заявляє, зруйнувати нам енергетичну систему, теплову систему, систему водопостачання. І так, сьогодні дуже важко передбачити всі наслідки, які можуть бути, але я можу гарантувати, що всі наші комунальні підприємства, всі наші комунальні служби будуть працювати в цілодобовому режимі, щоб відновлювати все це, що буде пошкоджено.

І так, буде важко, але я впевнений, що ми витримаємо цю напругу і пройдемо опалювальний сезон».

Реформа ТЦК має унеможливити хабарі та порушення прав людей: Ігор Терехов наполягає на змінах у мобілізації

Затримка з реформуванням ТЦК та регулярні скандали б’ють по найдорожчому — по повазі до української армії та довірі між суспільством і військовими. Очільник Асоціації прифронтових міст та громад та міський голова Харкова Ігор Терехов наголошує, що системні проблеми в тилу потребують негайних і рішучих кроків.

«На початку року президент доручив міністру оборони реформувати ТЦК. На жаль, поки що відчутних зрушень немає, а реформування безумовно потрібне. Перше, що турбує суспільство: деяких службовців ТЦК викривають на хабарах – вони беруть кошти, щоб відпускати людей, а потім це потрапляє в інформаційний простір, і довіри вже немає. Якщо це поодинокі випадки – це одне, "погана вівця" трапляється всюди. Але якщо це стає системою – ставлення зовсім інше»

В АПМГ переконані: людяність, справедливість і прозорість у тилу — це така ж частина нашої обороноздатності, як і забезпечення фронту. Зневажливому ставленню до людей та корупції не має бути місця в країні, яка виборює свою свободу.

«Друге, що турбує суспільство, – ставлення до самих людей. Ми бачили жахливі випадки, я коментував їх, люди виходили на вулиці через це. Це треба прибрати – це б'є по довірі до Збройних Сил. Я спілкуюся зі справжніми військовими, які воюють на найгарячіших ділянках фронту, і вони кажуть, що така поведінка руйнує їхній імідж – вони самі зневажають такі методи».

Ігор Терехов: Держбюджет-2027 має врахувати потреби людей, необхідність допомоги бізнесу та підтримки прифронтових громад

Голова Асоціації прифронтових міст та громад, міський голова Харкова Ігор Терехов представив пропозиції Асоціації до державного бюджету на 2027 рік під час засідання правління АПМГ. Йдеться, зокрема, про додаткове фінансування відновлення та підтримки прифронтових громад, збереження їхньої фінансової спроможності, енергетичну стійкість, соціальну сферу та реалізацію ключових інфраструктурних проєктів.

Участь у засіданні взяли керівники громад, народні депутати - представники міжфракційних депутатських об’єднань «Прифронтові території» та «ВПО України».

«Питання, які ми обговорюємо безпосередньо стосуються фінансової спроможності наших громад, підтримки людей і бізнесу та тих рішень, які необхідно було ухвалити ще вчора. Тому дуже розраховую на відверту і конструктивну розмову. Люди в наших громадах чекають конкретних державних рішень», — зазначив Ігор Терехов.

За його словами, потреба прифронтових громад у додатковому фінансуванні становить майже 67 млрд грн. Водночас 34 громади подали 51 пріоритетний проєкт публічних інвестицій загальною вартістю близько 8,4 млрд грн. Це проєкти у сфері водопостачання та водовідведення, енергетики, медицини, укриттів, житла та комунальної інфраструктури.

«Ми прийшли не з переліком побажань. Фахівці Асоціації прорахували практично кожен з запропонованих напрямок. На сьогодні ми маємо пакет пропозицій на 75 мільярдів гривень. За цією цифрою стоять дуже конкретні речі: водогони і системи водовідведення, лікарні, укриття, енергетика, житло та комунальна інфраструктура. Тобто об’єкти, від яких у прямому сенсі залежить, чи залишатимуться люди у своїх громадах, і чи зможуть ці громади нормально працювати», — наголосив голова Асоціації.

Серед ключових пропозицій Асоціації:

• залишити 64% ПДФО у бюджетах прифронтових громад — додаткові 4% мають залишатися на місцях для фінансування комунальної інфраструктури, громадського транспорту, аварійних ремонтів, енергетичної та соціальної інфраструктури;
• не застосовувати реверсну дотацію до громад, які постійно працюють в умовах війни;
• забезпечити фактичне фінансування різниці в тарифах — у проєкті бюджету на це передбачено 18,2 млрд грн;
• збільшити фінансування укриттів в освітніх закладах та публічних інвестицій у медицину;
• передбачити достатні ресурси на соціальні послуги, підтримку сімей із дітьми, людей з інвалідністю, критичну інфраструктуру, енергетичну стійкість і поводження з відходами від руйнувань.

Асоціація також пропонує підвищити мінімальну заробітну плату з передбачених у проєкті бюджету 9546 грн щонайменше до 10 тис. грн, а мінімальну пенсію — до 6 тис. грн.

Окремий блок пропозицій стосується освіти. За словами Терехова, освітню субвенцію необхідно збільшити щонайменше на 25 млрд грн. Це має дозволити вже з наступного навчального року розпочати підвищення мінімальної зарплати вчителів до двох прожиткових мінімумів із подальшим переходом протягом двох-трьох років до рівня трьох прожиткових мінімумів, відповідно до законодавства.

Учасники засідання підтримали пропозиції щодо збереження 64% ПДФО, компенсації різниці в тарифах та перенесення залишків коштів на наступні бюджетні періоди, якщо реалізація проєктів затягується через безпекову ситуацію або пізнє надходження фінансування.

Своєю чергою народні депутати порушили питання законодавчих гарантій для людей, які продовжують жити й працювати у прифронтових громадах. Йшлося, зокрема, про можливість запровадження окремих гарантій для працівників, які забезпечують функціонування громад в умовах постійної небезпеки, а також про врахування умов праці під час нарахування пенсійного стажу.

«Підтримка тих, хто сьогодні залишається і працює поруч з війною, це водночас і питання нинішньої стійкості, і питання майбутнього цих територій», — зазначив Ігор Терехов.

Він повідомив, що Асоціація разом із народними депутатами продовжить доопрацювання відповідного законопроєкту та після завершення роботи над текстом перейде до його реєстрації у Верховній Раді.

Ігор Терехов підкреслив, що Асоціація продовжує збирати пропозиції від громад, опрацьовувати їх та формувати єдиний пакет для подальшої роботи з Кабінетом Міністрів і Верховною Радою.

«Громади найкраще бачать потреби людей і територій. Уряд формує державний бюджет і державну політику, а парламент ухвалює остаточні рішення. І наше завдання зробити так, щоб у цьому процесі голос прифронтових громад не загубився», — зазначив він.

«Бо від всіх цих цифр, зрештою, залежить найголовніше. Здатність наших громад працювати, відновлюватись і забезпечувати нормальне життя для людей, там до сьогодні найважче», — підсумував Ігор Терехов.

Асоціація прифронтових міст та громад та програма «Polaris: Підтримка багаторівневого врядування в Україні» розвиватимуть співпрацю у напрямках підтримки громад, зміцнення муніципального партнерства та залучення ресурсів для відновлення

Про це йшлося під час зустрічі голови Асоціації прифронтових міст та громад, міського голови Харкова Ігоря Терехова з командою програми «Polaris». До складу делегації увійшли керівниця команди «Polaris», уповноважена SALAR International в Україні Сусанна Делланс, керівник Програми SALAR International Олександр Мазуркін, а також експерти, які опікуються питаннями місцевих і національних стейкхолдерів, комунальних підприємств та відновлення на місцевому рівні.

https://frontlineua.org/apmg-ta-polaris-rozvyvatymut-spivpraczyu-dlya-posylennya-pidtrymky-pryfrontovyh-gromad/

Від статусу до маршруту: у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, ініційований Ігорем Тереховим, про нову систему підтримки ВПО

Перейти від фрагментованої системи окремих виплат та статусів для вимушених переселенців до цілісної державної політики підтримки. Такий підхід передбачає законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб», який зареєстровано у Верховній Раді України.
Документ ініційований Асоціацією прифронтових міст і громад (АПМГ) на чолі з Харківським міським головою Ігорем Тереховим та підтриманий народними депутатами МФО ВПО.

Документ передбачає створення єдиного маршруту супроводу людини – від моменту евакуації до інтеграції в нову громаду або безпечного повернення додому.

Документ покликаний вирішити проблему, з якою стикаються мільйони українців: замість того, щоб самостійно шукати потрібні установи та розбиратися в численних програмах, людина має отримати комплексну підтримку від держави.

«Держава має не просто зафіксувати статус ВПО і призначити переселенцю окрему виплату, а провести людину по всьому маршруту від моменту евакуації до нормального життя, з житлом, роботою, освітою для дітей, соціальними та медичними послугами», – прокоментував документ Ігор Терехов.

https://frontlineua.org/vid-statusu-do-marshrutu-u-verhovnij-radi-zareyestruvaly-zakonoproyekt-iniczijovanyj-igorem-terehovym-pro-novu-systemu-pidtrymky-vpo/

«Кожне місто повинно мати свій план і спеціалізацію, а держава — формувати загальну стратегію», – Ігор Терехов про економічну стратегію України

Голова Асоціації прифронтових міст і громад та міський голова Харкова Ігор Терехов наголошує на необхідності єдиної економічної стратегії для всієї країни. На його думку, кожен регіон повинен мати чітку спеціалізацію, а державні програми та допомога міжнародних партнерів мають спрямовуватися за зрозумілим плануванням, а не витрачатися на хаотичні й подвійні проєкти. Водночас ключовим пріоритетом для розвитку бізнесу та зниження тарифів Ігор Терехов називає перехід до дешевої енергетики.

«Тому й потрібен чіткий економічний план, якого сьогодні не існує. У Харкові ми розробили генеральний план розвитку міста – це і про архітектуру, але головне – про економіку.

Я прихильник того, щоб кожне місто мало свою спеціалізацію: Харків – місто студентства, ІТ, енергомашинобудування нового рівня. Луцьк з автопромом, Запоріжжя з металургією – кожне місто повинно мати середньо- й довгостроковий економічний план і стратегію, а держава на основі цього – з урахуванням наявного інтелектуального й наукового ресурсу – формує загальний економічний план країни.

Не можна фінансувати хаос. Я маю на увазі, що ось прошу гроші на трамвай, а може, потрібні електробуси? Прошу на децентралізоване опалення, а держава в цей час окремо просить на велику ТЕЦ – і виходить подвійне витрачання грошей. Я казав західним партнерам: тоді фінансуйте за чітким планом і стратегією, де зрозуміло, хто за що відповідає. Партнери погодилися, що фінансувати треба і міста, і державу – але за наявності чіткого плану.

Моя позиція – рух до дешевої енергетики. Це інвестиції, реінвестиції, розвиток бізнесу – все. Дешева енергетика впливає на собівартість метро, тарифи, інше. Для нас основне зараз – зробити енергетику дешевою, за цим майбутнє, і на цьому треба наполягати».

«Освітню субвенцію необхідно збільшити щонайменше на 25 мільярдів гривень»: АПМГ наполягає на підвищенні зарплат вчителям у Держбюджеті-2027

Навчати дітей у прифронтових областях — це щоденна мужність. Асоціація прифронтових міст та громад наполягає, що держава має закласти у бюджет ресурс для реального підвищення зарплат педагогам. Очільник АПМГ, міський голова Харкова Ігор Терехов підкреслює:

«Люди в наших громадах чекають конкретних державних рішень. Громади найкраще бачать потреби людей і територій. Уряд формує державний бюджет і державну політику, а парламент ухвалює остаточні рішення. І наше завдання зробити так, щоб у цьому процесі голос прифронтових громад не загубився».

Робота в Україні - передусім для українців. І жодна реформа не повинна послаблювати їхній захист

У парламенті готують новий Трудовий кодекс. Паралельно уряд пропонує спростити працевлаштування іноземців - запровадити єдиний дозвіл на проживання і роботу.

Але перш ніж шукати працівників за кордоном, маємо допомогти знайти роботу своїм людям. Тим, чиї підприємства знищила росія. Переселенцям, які починають життя заново. Ветеранам, які повертаються з фронту. Українцям за кордоном, яких ми чекаємо вдома.

Заклик «повертайтеся» має підкріплюватися робочим місцем і зарплатою, на яку можна жити.

Трудове законодавство України має передусім захищати українців, а не створювати додаткові стимули для залучення трудових мігрантів.

Якщо десь справді не вистачає працівників - треба запропонувати ці вакансії перед усім українцям. Навчити тих, кому потрібна нова професія. Допомогти ветеранам і ВПО знайти роботу. Підняти зарплати там, де за нинішні гроші люди просто не йдуть працювати.

Міста і громади готові разом з урядом та бізнесом допомагати людям опановувати потрібні професії, повертати ветеранів і переселенців до роботи, шукати рішення для підприємств, яким бракує кадрів.

Водночас нестачу працівників не можна розглядати окремо від рівня зарплат. Небажання трудитися за копійки - не доказ того, що в Україні немає кому працювати. Людина повинна мати змогу утримувати родину своєю працею.

Не підтримую й окремі норми нового Трудового кодексу: збільшення базового ліміту понаднормової роботи та скорочення додаткової відпустки для одиноких матерів і батьків. Людям потрібен час на відновлення та виховання дітей. Ці гарантії маємо зберегти.

Сподіваюсь, українським політикам вистачить відповідальності не витрачати час на «ліберальні експерименти», а правильно розставити пріоритети: захист людей, боротьба з бідністю, підтримка бізнесу та посилення обороноздатності країни.

Нам потрібні рішення, які дадуть бізнесу можливість розвиватися, а українським громадянам - роботу й гідний заробіток. Саме так ми зміцнюватимемо економіку та допоможемо людям. Нашим людям.

Українці не повинні стояти останніми в черзі на увагу власної держави.

«Наша позиція незмінна: 4% ПДФО мають залишатися в громадах», — Ігор Терехов

Поки наші захисники боронять країну на передовій, у тилових та прифронтових містах має вирувати життя – у домівках повинні бути світло, вода й тепло, мають працювати лікарні, школи та транспорт, а після чергових обстрілів комунальники мусять відновлювати все за лічені години. На цьому під час засідання Правління Асоціації прифронтових міст та громад наголосив голова АПМГ і міський голова Харкова Ігор Терехов.

Він підкреслив, що обговорення бюджету – це не про розподіл ресурсів між центральною та місцевою владою, а про можливість громад вистояти та дбати про своїх людей. Очільник Асоціації відзначив позитивні кроки уряду щодо дотацій, укриттів та компенсації різниці в тарифах, але зауважив, що АПМГ підготувала й детально прорахувала додатковий пакет потреб прифронтових територій на 75 мільярдів гривень, де головним пунктом є збереження 64% ПДФО в громадах.

«Ми оцінюємо додаткову потребу місцевих бюджетів прифронтових громад у майже 67 мільярдів гривень. Окремі громади сформували пакет із майже півсотні пріоритетних публічних інвестиційних проєктів. 32 громади з загальною вартістю близько 8 мільярдів гривень.

Тобто на сьогодні ми маємо прорахований пакет пропозиції Асоціації на 75 мільярдів гривень. За цією цифрою стоять дуже конкретні речі. Водогони і системне відновлення, лікарні, укриття, енергетика, житло та комунальна інфраструктура. Тобто об'єкти, від яких у прямому сенсі залежить чи залишатимуться люди у своїх громадах і містах, чи зможуть ці громади нормально працювати. Одне з найбільших принципових для нас питань – додаткові 4% ПДФО. Ми наполягаємо на тому, що за громадами, як і цього року, потрібно зберегти 64% ПДФО.

За нашими розрахунками, це забезпечить додатково близько 18,2 мільярда гривень для місцевих бюджетів. Це кошти, необхідні для роботи комунальних підприємств і громадського транспорту, проведення аварійних ремонтів, забезпечення енергетичної стійкості та роботи соціальної інфраструктури. Але найголовніше, що це ще й можливості після чергового удару не чекати тижнями на допомогу, а одразу починати відновлювати те, що було зруйноване. Тому наша позиція залишається незмінною. Додаткові 4% ПДФО мають залишатися в громадах».

«Українці не повинні стояти останніми в черзі на увагу власної держави»: Ігор Терехов про новий Трудовий кодекс

Робота в Україні має бути першочергово для українців, а жодна реформа не повинна зменшувати їхній соціальний захист. Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст і громад та міський голова Харкова Ігор Терехов, коментуючи підготовку нового Трудового кодексу та урядові ініціативи щодо спрощення залучення іноземної робочої сили. За його словами, перш ніж шукати працівників за кордоном, держава повинна допомогти працевлаштуватися ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та людям, чиї підприємства були зруйновані через війну. Очільник АПМГ наголосив, що заклик до українців повертатися додому має підкріплюватися гідними зарплатами та робочими місцями.

«Трудове законодавство України має передусім захищати українців, а не створювати додаткові стимули для залучення трудових мігрантів.
Якщо десь справді не вистачає працівників - треба запропонувати ці вакансії перед усім українцям. Навчити тих, кому потрібна нова професія. Допомогти ветеранам і ВПО знайти роботу. Підняти зарплати там, де за нинішні гроші люди просто не йдуть працювати.
Міста і громади готові разом з урядом та бізнесом допомагати людям опановувати потрібні професії, повертати ветеранів і переселенців до роботи, шукати рішення для підприємств, яким бракує кадрів.
Водночас нестачу працівників не можна розглядати окремо від рівня зарплат. Небажання трудитися за копійки - не доказ того, що в Україні немає кому працювати. Людина повинна мати змогу утримувати родину своєю працею.
Не підтримую й окремі норми нового Трудового кодексу: збільшення базового ліміту понаднормової роботи та скорочення додаткової відпустки для одиноких матерів і батьків. Людям потрібен час на відновлення та виховання дітей. Ці гарантії маємо зберегти.
Сподіваюсь, українським політикам вистачить відповідальності не витрачати час на «ліберальні експерименти», а правильно розставити пріоритети: захист людей, боротьба з бідністю, підтримка бізнесу та посилення обороноздатності країни.
Нам потрібні рішення, які дадуть бізнесу можливість розвиватися, а українським громадянам - роботу й гідний заробіток. Саме так ми зміцнюватимемо економіку та допоможемо людям. Нашим людям.
Українці не повинні стояти останніми в черзі на увагу власної держави».