Останній тиждень а бразилії був не таким вже й поганим. Їздили на океан і на останню тусу з басейном. Взяли єшку і я підцепила якийсь коньюктивіт. Наступного дня мала забрати ноут, зробити тест на корону і сьєбати в сан паоло. Але не змогла відкрити очі через гній. Треба купити каплі, каплі по рецепту тільки, рецепт в лікаря. За приватного я єбала ще раз платити, тому 5 годин чекала звичайного. Якийсь чувак в черзі знепритомнів і його відвезли далі, якась жінка виблювала, але її залишили. Я почала казати їм що в мене виліт зараз, на 6й раз зайобів врачів мене провели без черги. Хлопець з капельницею пішов зі мною бути переводчиком до лікаря, вирвав випадково капельницю і залив кровью себе і стіни. Краплі дали безкоштовно. Тест не встигала робити, поц обдзвонив всі лікарні, але там лише антиген роблять швидко. Як приїхала додому почала істєрити, але вже треба було їсти і їхати на автобус. Поц сказав щоб ми завтра зробили тест тут і трохи довше побули разом, міняю квиток, наче все ок. Гроші за автобус повертають повністю.
Новий день, вдягаю нові носки на щастя. Хуй там

Найєбанутіший день в житті. Дзвонить в лікарню ще раз, кажуть ціну в 2 рази більшу і результат буде до 4 вечора. Мені треба максимум о 10-11. Сциконула, їдемо в аеропорт, там наче має бути ок з тестом. Ніхуя. Розумію, що пройобую виліт. Шукаю новий квиток, зла шо пезда. 150 баксів на вітер. Поїли, покурили. 1 година до мого автобуса на попередній літак. Я нагуглила що в аеропорту сан паоло наче роблять тест щоб мати результат за 4 години. Собіраю шмот, викликаю таксі. Поц в шоці, але якщо автобус зупинять під аеропортом, то все вчтигну. Приїхали, просимо у воділ, вони кажуть ні. Я в ахуї. Сідаю в автобус, хз нащо

Поц купив інтернет, пише що показалось йому що я встала з автобуса. Чекав мене ше 2 автобуса, але зрозуміла я, що творю хуйню і їду в сан паоло без причини через 40 хвилин. І добре що ми в сусідньому місті ще були. Цікаві в них воділи: під аеропортом не встануть, а посеред міста мене випустить їм ок. За той день в'єбала більше грошей ніж за будь-який інший день в цій блядській країні (не враховуючи той, коли купила телефона). Пролився йогурт на штани, сиджу в молі, заряджаю телефон, надворі вже темно і пробка пезда, додому їхати годин 2. Їм пончики поца, а вони осухішали і як каменюки з повидлом. З лосін стікає йогурт як конча, на карті мінусовий баланс, а завтра квитки нові брати. Вперше промилькнула мисль що я заєбалась і хочу додому.
Приїхала до поца, який вкурився гашишом поки їхав додому і забув купить мені пиво. Це було останньой крапльой. Я можу мать найхуйовіший день з мільярдом пройобів, і я блять понімаю шо він таскався зі мною і переживав то все тоже, но блять я сказала йому не їхать по мене 2 часа по пробці а просто принести блядський півас і зустріти з автобуса.

В результаті я 54 хвилини говорила зі стулом щоб зняти стрес, випила 3 пива і пішла спать. Наступного дня ми таки зробили той блядський тест, купили тьомі шариків в аеропорт, я знайшла хоста в ріо, звідки новий виліт, а вночі я заєбалась і предложила йому розійтись. Написала другу гею що возможно приїду ночувати до нього. Поц почав істерить і вибив двері. Ми вдома самі, стало стрьомно що щось кончене зробить. Спустя час його трохи попустило і ми рішили залишить все як є

Останній день пройшов швидко, но важко. Я трохи радувалась шо сйобую нарешті, бо я втомилась не сйобувать. Їхать було пезда важко, хоч автобус був класний. Поц теж чуть не помер.

Приїхала в ріо, хоста немає дома, но в його живе туєва купа людей зазвичай. Мене зустрічала трушна бразілка чорна мала з косічками в 7 ранку після туси. Нарешті хтось говорить на англ. Ми поспали, я пів дня возилась з тим, щоб відправити теоефон хосту в сан паоло і моя карта майже ніде не приймалась.
Але потім все як по маслу. Поїхала до подружані з Аргентини, з нею пішли пішки на пляж до нашої бразілки. Вона купила мені мак, зацінила історії про бразилію. Пішли на скалу, хорошо посиділи. Ріо в період крістмаса красиве. Я й досі сцикувала за виліт

Наступного дня вилітаю. В аеропорту єбали мозг що пезда. На кожній точці. Але пустили таки. З літака глянула Анди, приснилось що поц порізав руки поки я тріпувала, пішла фоткать йому нюдси в туалет. Летіли 5 годин, не кормили, з хавки не було нічого окрім горішків. Я голодна і зла, ще й чилі виглядає як вірменія якась, зате тест на корону в аеропорту безкоштовний. Вони обладнали цілий поверх аеропорту для тестів на корону, зробили сайт і в них майже всі вакциновані 3ма дозами файзеру.
Надуваю шарики, жду тьому