«БЕРДЯНСЬК БУВ МОЇМ СХОВКОМ». ІСТОРІЯ МОРСЬКОГО БІОЛОГА, ЯКИЙ СТАВ КОМАНДИРОМ У ЗСУ

До війни Максим (ім`я змінено з метою безпеки) досліджував моря, працював у наукових експедиціях, занурювався з аквалангом в пошуках відповідей про життя безхребетних. Сьогодні він очолює службу безпілотних апаратів в одному зі зведених підрозділів, за плечима – фронтові міста, втрачені зв’язки, переосмислення і пам’ять про рідний Бердянськ, який став для нього більше, ніж просто точкою на мапі.

Максим виріс в Бердянську, де шість поколінь його родини жили на одній землі. Дитинство в 90-х, з усіма економічними труднощами, що їх знали діти бюджетників, він згадує світлим.

«Я, мабуть, тоді був щасливим», – ділиться чоловік.

Змалку його цікавила біологія. Натхненням стали фільми Кусто, ті, що відкривали світ океану. Навчання у школі з художнім ухилом, участь у гуртках, відвідування єврейського центру – не з походження, а з інтересу. Все це формувало кругозір чоловіка.

Вищу освіту він здобув у Криму ще до окупації. Після Революції Гідності була важка боротьба за український диплом і повернення до рідного міста, щоби досліджувати море.

Проте реалізувати себе вдома не вдалося. З трьома тисячами в кишені він поїхав до Одеси, аби знайти, де зможе бути морським біологом. Спочатку була випадкова робота, короткочасна невизначеність, але згодом наукова робота в нацпарку, міжнародні дослідницькі проєкти, антарктична експедиція. Усе це з фокусом на морських безхребетних.

«У якийсь момент саме наша команда відповідала на питання – чисте в нас море чи брудне. І відповідали ми не емоціями, а дослідженнями».

На Антарктичній станції, куди його запросили у 2021 році, він започаткував нові напрямки роботи, які досі продовжуються. Але в серці залишався Бердянськ і він щороку повертався додому. Проводи з родиною на кладовищі, зустрічі з дядьками з-за кордону. Зараз уже четвертий рік поспіль цього не сталося.

Повномасштабне вторгнення застало його в стані прострації. Максим не міг зрозуміти, навіщо виходити з дому. Але знайомі, що займалися волонтерством, покликали допомагати. Спочатку займався укріпленнім блокпостів, потім облаштуванняи сховищ. Згодом запрацював науковий інститут.

«Я хотів у 2022-му піти в армію сапером. Але директор сказав, що якщо я піду, все посиплеться. Я був керівником кількох напрямків, треба було налагодити моніторинг, навчити людей».

Коли робота в інституті була стабілізована, він таки пішов до ТЦК і подав документи з водолазними сертифікатами. Хотів до ВМС, але потрапив у піхоту. Звання, взвод, а потім пропозиція перейти до частини спеціального призначення на посаду офіцера водолазної служби.

«Далі було багато цікавого: блокпости, фронтові міста, бойове злагодження, нові напрямки. Зараз я очолюю службу БПАК, керую хлопцями, які в минулому були частиною СЗЧ – самостійних зведених частин».

Ці бійці часто не хотіли повертатися до материнських підрозділів. Хтось мав травматичний досвід, хтось не знайшов спільної мови з командирами, а хтось просто загубився. Але він зумів створити для них простір довіри:

«Я намагався бути першим серед рівних. Не посилати людей туди, куди сам би не пішов. Давати право на помилку, але не на безвідповідальність. Мені було важливо, щоб кожен розумів, що його не використовують».

Каже, що найважче було пояснювати стороннім людям, чому щось не злітає, чому важливо не поспішати. А ще – прийняти, що повертатися додому нікуди.

«Вдома навіть стіни лікують. Вулиці, подвір’я, таємні проходи, які знав з дитинства. Квартира, в якій кожен спогад прив’язаний до якогось кутка. Це місце – сховок. Можливо, колись вдасться знайти щось подібне, але поки – ні».

Він не знає, що сказати тим, хто залишився. Але якби мав шанс, то сказав би:

«Чекайте. Пам’ятайте, хто ми. Бережіть себе. Ми всі ще потрібні один одному».

📷Вересень: в Бердянську другий раз за рік квітнуть каштани.

Фото: соцмережі міста.

📩Надсилайте фото, відео та свої повідомлення в чат-бот @BerdNow_bot.

Підписатись | Facebook |
Instagram | TikTok |
YouTube

З окупованої території евакуювали чотирьох українських воїнів, які більше трьох років перебували на землі, підконтрольній ворогу

Командувач Військово-морських сил розповів, що уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців отримала інформацію, що брат-близнюк щойно обміняного військовослужбовця корпусу морської піхоти ВМС під час ведення бойових дій на сході України у 2022 році, отримавши важке поранення — опинився в лікарні та завдяки небайдужим лікарям був прихований від російських силовиків.

Згодом з’ясувалося, що разом із братом-близнюком в лікарні перебували ще троє військовослужбовців Національної гвардії, які змушені були переховуватися там протягом більше трьох років.

В підсумку загін спеціальної розвідки ВМС "Янголи" евакуював морського піхотинця, трьох бійців НГУ та медичного працівника лікарні, який допомагав у переховуванні військовослужбовців.

Операцію спланували та розділили на кілька етапів, з урахуванням нелегального становища усіх осіб, високою активністю ведення бойових дій, що ускладнювалося посиленими фільтраційними заходами з боку спецслужб рф.

💬Наразі наші воїни у безпеці та нарешті з рідними. Відтак загін спеціальної розвідки ВМС "Янголи" врятували вже 88 людей та вкотре довели, що для українських воїнів немає нічого неможливого. Боремося за кожного, - заявив командувач Військово-морських сил Олексій Неїжпапа.

🦉Шановні українці!

7 вересня ми відзначаємо День воєнної розвідки України ― професійне свято тих, хто веде часом невидиму, проте надзвичайно важливу боротьбу за свободу і безпеку нашої держави, наших громадян.

Воєнна розвідка ― це очі, вуха та мозок нашої армії. Це хоробрість, рішучість, холодний розум і відкрите серце, віддане Україні.

Повсякденна робота українських розвідників ― це поєднання гострого інтелекту, сучасних технологій, стратегічної аналітики та незламної відваги.

Чимало наших побратимів за довгі роки цієї війни заплатили найвищу ціну, залишившись вірними присязі та Батьківщині. Їхні імена назавжди викарбувані на нашому Меморіалі пам’яті.

Дякую кожному розвіднику, кожній родині, яка чекає своїх Героїв. Дякую всім українцям, які підтримують наше військо у героїчній боротьбі за свободу, за незалежність, за майбутнє наших дітей.

Ми ― сильні. Ми ― сучасні. Ми ― професіонали. Ми ― разом. І саме це робить нас непереможними. Доєднуйтесь до нас!

З Днем воєнної розвідки України!

Слава Героям!
Слава Україні!

@ChiefUkrDIU

📹Усі студенти в окупованому Бердянську носять із собою гривні: рашисти провели опитування і обомліли від результатів.

Окупаційних пропагандистів дуже здивувало, що молодь Бердянська чекає Україну. Російські пропагандисти вбачають у цьому загрозу своєму режиму, та планують збільшити виховну роботу серед молоді на ТОТ.

📈Зростання цін на пальне в окупованому Бердянську.

⛽️Перше фото - 21 серпня.
⛽️Друге фото - 8 вересня.

В той же час в окупованому Криму перекупники продають літр бензину АІ-92 і АІ-95 по 150 і 180 рублів відповідно; ціна дизелю в них сягає 80 рублів.

Активісти руху "Жовта Стрічка" повідомляють, що продаж здійснюється поза офіційними АЗС, з фур та великих складів. Знаходять клієнтів перекупи в місцевих чатах в телеграмі.

При цьому у чаті "губернатора" Развожаєва, перекупщиків, які пропонують такі послуги, не банять уже більше доби, а повідомлення від них не видаляють. Наштовхує на думки, що перекупщики пов’язані з представниками окупаційної адміністрації.

📩Надсилайте фото, відео та свої повідомлення в чат-бот @BerdNow_bot.

Підписатись | Facebook |
Instagram | TikTok |
YouTube

📷Бердянців повідомляють, що вчора на Приморській площі спиляли багато дерев.

📩Надсилайте фото, відео та свої повідомлення в чат-бот @BerdNow_bot.

Підписатись | Facebook |
Instagram | TikTok |
YouTube

У Бердянську окупанти засудили жінку за проукраїнські коментарі в Telegram

Російські загарбники продовжують переслідувати мешканців тимчасово окупованого Бердянська за проукраїнську позицію. Так званий «суд» призначив місцевій жительці покарання у вигляді 6 місяців колонії-поселення лише за коментарі у месенджері Telegram.

За даними пропагандистських ресурсів, 29-річна жінка залишала проукраїнські повідомлення та графічні зображення у відкритих каналах із березня по грудень 2023 року. Вона публічно висловлювала незгоду з російською «спецоперацією» та підтримувала боротьбу українців за свободу.

Окупаційний «Бердянський міжрайонний суд» кваліфікував ці дії за статтею 280 Кримінального кодексу РФ («публічні заклики до екстремістської діяльності») та засудив жінку до пів року ув’язнення, а також заборонив користуватися соціальними мережами протягом півтора року.

Подібні вироки є ще одним свідченням того, що на тимчасово окупованих територіях росіяни систематично придушують свободу слова та тероризують мирних громадян, намагаючись залякати місцеве населення за будь-які прояви проукраїнської позиції.