Обіцянка, яка привела мене сюди.
Обіцянка, тягар якої ти ніс.
Обіцянка, яку пам’ятаю лише я.

Бо того тебе, мій любий друже, вже більше не існує.

Цього разу… Прошу, подаруй цьому світові щасливішу історію.
Історію, в якій ти більше ніколи не зробиш того виразу.

І… Коли все скінчиться, якщо матимеш хоч трохи сил…

Я б хотів, аби ти знову став другом для «мене».