Зупиняйте екран і ловіть підтримку від Господа на тиждень🎁.

@citaministries

Надзвичайна єдність

„Скажи йому, Тимофію, благаю!“ – кричала Мавра, вмовляючи свого чоловіка. „Скажи правителеві, де сховане Писання, – й отримай свободу! Я не можу більше дивитися на це“. Тимофій і Мавра, жителі римської провінції Мавританія, до арешту були одружені лише кілька тижнів.

Мавра з жахом спостерігала, як воїни гарячим залізом викололи очі її чоловікові, намагаючись зламати його волю. Тепер він, за наказом римського правителя Аріана, з тягарем довкола шиї висів догори ногами, чекаючи, поки йому витягнуть з рота кляп.

Замість страху, який він відчував під час арешту, його опанував надприродний спокій.

Вояки сподівалися, що Тимофій зречеться своєї віри і скаже, де заховані копії Писання, які належать його церкві. Але він лише хвилювався за свою молоду дружину.

„Нехай твоя любов до мене не випереджає твоєї любові до Христа“, – переконував він Мавру, показуючи бажання й рішучість померти заради свого Спасителя.

Побачивши мужність чоловіка, Мавра ще більше утвердилася у своєму переконанні. Аріан, що розгнівався через відмову Тимофія, вирішив зламати новоявлену мужність Маври.

Він засудив її до найважчих тортур у римському світі. Та вона не зламалася і відмовилася зректися Христа.

Тимофій і Мавра витерпіли невимовні страждання і були розіп’яті поруч.

“Ісус не доручив Свою місію окремим вірним, а заснував духовну сім’ю. Він уживав такі слова, як „брат“ і „сестра“, вважаючи, що Його учні не повинні бути самотніми. Павло продовжив місію Христа, наказавши новим вірним збиратися разом у церквах для спілкування і спільного богослужіння. Християни потребують один одного, особливо в час випробувань. Коли один із вірних спіткнеться, інші згуртовуються, підтримуючи та підбадьорюючи його. Саме тому Новий Завіт розглядає обов’язок жити за прикладом, як нагальну потребу в християнській вірі. Приклад віри й відваги однієї особи може надихнути й об’єднати інших робити так само. І навпаки, коли один вірний зламається під тягарем переслідувань, іншим також легше поступитися. Історія високо цінує братерство християнської спільноти, особливо під час переслідувань”.

Джерело: товариство “Голос мучеників”.

#голос_мучеників

​​Урок прощення від Коррі тен Бум

До 50 років Коррі тен Бум ще не приступила до найскладнішого Божого завдання у своєму житті. Вона не була одружена, не мала дітей, доглядала батька й працювала з ним у годинниковій майстерні. Коррі стала першою жінкою-ліцензованою годинникаркою у своїй родині та в Нідерландах.
Коррі вірила в Бога й була слухняною Йому — її серце, розум і життя були відкриті, щоб чути Його голос.

Її родина любила єврейський народ: батько запрошував євреїв додому на молитву та вивчення Біблії, і дехто з них визнав Ісуса своїм Господом і Спасителем.

Поколіннями їхні рідні молилися за євреїв. У 1844 році дід Коррі, Віллем тен Бум, переніс молитовні зібрання за єврейський народ до свого дому. Вони тривали сто років — аж до 28 лютого 1944 року, коли нацисти заарештували Коррі та всю її родину за переховування євреїв.

У концтаборі Бетсі була для Коррі прикладом побожності й постійно нагадувала дякувати Богові за будь-яких обставин.

Коли Коррі нарікала на безліч бліх у бараці, Бетсі радила дякувати за них. Це здавалося дивним, але згодом сестри зрозуміли чому: через бліх наглядачі трималися подалі й не викрили їхніх таємних читань Біблії для інших ув’язнених.

На жаль, Бетсі та їхній з Коррі батько померли в концтаборі.

Після звільнення й закінчення війни Коррі допомагала жертвам нацизму знаходити зцілення через любов і прощення Ісуса.

Вона відвідала 64 країни, свідчачи про те, як Бог навчив її прощати й виявляти милосердя до тих, хто жорстоко поводився з нею та її рідними.

Після одного з виступів у церкві в Німеччині до Коррі підійшов чоловік. Вона одразу впізнала в ньому колишнього наглядача з концтабору, який знущався з неї та Бетсі.

“Я став християнином, — сказав він. — Бог простив мене. Чи простите мене ви?” — і простягнув руку.

Коррі було важко, але вона помолилася й подала руку у відповідь. Бог дав їй силу по-справжньому пробачити. Вона згадала слова Ісуса (Мт. 6:15): "якщо ж не прощаєте людям їхніх переступів, то й ваш Отець не простить вам ваших переступів."

#місіонер_біографія
@citaministries

🇺🇦У Міжнародний день рідної мови переконайтеся самі, наскільки багата й різноманітна українська — дивіться відео!

Яке українське слово запам’яталося? Діліться в коментарях

@citaministries

“Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові” (Филип’ян 4:6).

Друзі!

Ми хочемо молитися за вас 🙏
Напишіть у коментарях свої потреби, і ми з радістю підтримаємо вас у молитві.

Якщо вам не зручно ділитися у спільних коментарях, напишіть нам на @CITA2014.

@citaministries

​​24 лютого. Ранок, у який ніхто не хотів вірити

Рев повітряних тривог по всій країні. Перші вибухи і руйнування. Бої за Київ, Маріуполь, міста півночі й півдня. Перші втрати. Перші сльози. І страшне усвідомлення — війна.

У цій реальності українці живуть уже чотири роки.

Сотні тисяч загиблих військових і цивільних. Випалені вщент міста і села. Мільйони людей, які вимушено залишити свої домівки. Розірвані сім’ї. Зламані плани.

Чи існують слова, здатні передати біль у серцях українців?
Чому це сталося?
Коли це закінчиться?

Ми втомилися. Але ми стоїмо, хоч не сталеві.

Загиблих не повернути, рани від втрат не зцілити повністю.

Та ми маємо жити далі — заради них. Зберегти пам’ять.

Говорити правду про безпрецедентне вторгнення росії в Україну.

Пам’ятаємо.
Співчуваємо.
Молимося.
Разом наближаємо перемогу України.

#cita_україна
@citaministries

🇺🇦Українців підтримують в Ефіопії

Тисячі кілометрів від України. Інший континент. Інша культура. Але одне серце — у молитві.

Під час масштабної євангелізації директор місії CITA разом з народом Ефіопії молилися за перемогу, справедливий мир і зцілення України.

Світ розділяють відстань і кордони.
Молитва об’єднує нас всіх!

🇪🇹Дякуємо Ефіопії за підтримку🙏.

#cita_україна
#cita_ефіопія
@citaministries