Під постійними обстрілами військові оператори бойових дронів 154-ї окремої механізованої бригади використовують різні модифікації безпілотників для ураження ворога.

Один із них — дрон під назвою “Дартс”. Він схожий на маленький літачок, що несе на собі боєприпас. Його завдання — проникати в тил противника та вражати логістику, склади або командні пункти ворога.

Сучасні технології, зокрема безпілотники, дозволяють дистанційно знищувати ворога, створюючи більш безпечні умови для наших оборонців.

#16_армійський_корпус #16armycorps #154Бригада

“Привиди” 2 механізованого батальйону 41 окремої механізованої бригади розпізнають усі ворожі хитрощі і завдають загарбникам смертельних ударів.💥💥💥

Наш бій триває!

🔺Приєднуйся до роти безпілотних авіаційних комплексів “Привид” 2 механізованого батальйону 41 окремої механізованої бригади: 0978112451

#війна_не_закінчиться_без_тебе
#16_армійський_корпус #16armycorps #41Бригада

Знайомтеся, Дарина, 21 рік, Миколаїв. Одна з тих, хто нещодавно доєднався до Залізної бригади за контрактом 18-24.

Такі як вона розуміють, що Україна не вистоїть у битві з московією без молодого покоління. Дівчина має й особистий мотив — помститися за старшого брата Дениса, який загинув на війні рік тому.

#16_армійський_корпус #16armycorps #ЗалізнаБригада
#Харківський_напрямок

Техніка окупаційної армії, на якій возять свою піхоту, — гарна ціль для дроноводів об'єднаних сил Залізної бригади. Особливо якщо одночасно з «колесами» вдається утилізувати нелюдей.

#Харківський_напрямок #ЗалізнаБригада #16_армійський_корпус #16armycorps

420-й окремий батальйон безпілотних систем починає новий проєкт на підтримку духу — “Культурний Хорт”: відомі українські діячі культури читатимуть вірші про війну, а також поезії, написані самими військовими.
У першому випуску українська акторка театру та кіно Анна Кошмал прочитала вірш української поетеси Ліни Костенко: “Були у мене за дитячих літ...”.

Культура і слово — теж наша зброя. Вони тримають дух і зміцнюють український код у часи боротьби.

#КультурнийХорт #420ОББпС #16_армійський_корпус #16armycorps #КультураСпротиву #АннаКошмал #ЛінаКостенко

Верховна Рада України на пленарному засіданні прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням в умовах воєнного стану військової частини або місця служби, реєстр. №13260.
Військовим, які без дозволу залишили частину, загрожує тюремне ув’язнення від 5 до 10 років. У разі ухвалення відповідного законопроєкту в цілому, суд не зможе застосувати помʼякшувальну норму.
Нагадаємо, термін добровільного повернення військових з СЗЧ сплив 30 серпня.
Не руйнуйте своє життя та репутацію, відносьтесь до військової служби гідно і відповідально!

Вечір після позицій. “Відьмак” і “Нечай” із 2-ї роти ударних БпАК 91-го окремого батальйону сидять на капоті HMMWV. Усмішки й тиша з’являються лише тоді, коли повертаєшся живим. Цього разу шлях був особливим: машину, що мала їх забрати, знищили ворожі FPV-дрони, тож довелося пройти десять кілометрів пішки під загрозою нових ударів. Їх підібрали побратими з 2-ї роти ПТРК, а вже потім “Нечай” повернувся по майно, яке вдалося вивезти.

Колись вони ділили один бліндаж. Туди прилетів КАБ. За секунди кожен устиг подумати: “Невже кінець?” Вижили. І тепер добре знають: перед залізом у небі ти безсилий, але сила з’являється тоді, коли поруч — побратим.

На фронті їхні шляхи різні, але ротація спільна. Виїзд — разом. Повернення — разом. І в цьому “разом” — сила, що тримає й веде далі. Бо завтра знову будуть пульти й дрони, знову робота заради єдиної мети — щоб Україна вистояла.

#16_армійський_корпус #16armycorps #91Батальйон

Шановні громадяни!

Ворог продовжує атакувати громади Харківщини дронами-камікадзе, в тому числі FPV на оптоволокні. Вони небезпечні, навіть якщо лежать на землі чи виглядають пошкодженими.

Не переміщуйте дрони, не намагайтеся розібрати їх, заносити у приміщення, закопувати у землю, кидати у водойми тощо. Не фотографуйте та не публікуйте знімки у мережі Інтернет. Відійдіть від підозрілого предмета якомога далі.

Негайно повідомте про знахідку підрозділи ДСНС за номером 101, поліції — 102, або на загальний номер екстреної допомоги - 112.

Дочекайтеся приїзду фахівців та вкажіть місце розташування підозрілої знахідки.

Дотримуйтесь правил безпеки! Збережіть життя та здоров’я!

#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps #ЗСУ

Три роки тому, 6 вересня 2022 року розпочався контрнаступ Сил оборони України, що призвів до практично повного звільнення Харківщини від російських окупантів.

Успішному контрнаступу передувала серйозна підготовка, яка довгий час трималася в секреті. Поставки в Україну західного озброєння, зокрема американських реактивних систем M142 HIMARS, дозволили завдавати точних ударів по російських складах із боєприпасами, що послабило вогневу міць окупантів. Складалися сприятливі передумови для контрнаступу, який окупанти очікували передусім на південному напрямку, тому перекинули туди свої резерви. Тим більше, що Генштаб ЗСУ неодноразово повідомляв про намір звільнити Херсон, який лишався єдиним обласним центром, підконтрольним росіянам.

29 серпня українські сили розпочали наступ на Херсон, паралельно готуючи удар на Харківському напрямку. Зосередивши необхідні сили на північ від Балаклії в районі Вербівки, Сили оборони України 6 вересня ударили в напрямку Балаклія – Волохів Яр – Шевченкове – Куп’янськ та на схід від Балаклії, в районах Савинці, Куньє тощо. Уже в перший день українські війська пройшли на 20 кілометрів углиб окупованих територій і звільнили біля 400 км2.

Наступ на Балаклію розпочала 80 ОДШБр, з наскоку прорвавши оборону противника. В цей час із півдня їм назустріч вирушила 71 єгерська бригада за підтримки танкового батальйону 3 танкової бригади. З четвертого боку, закриваючи пастку, російський гарнізон в Балаклії атакував загін ГУР МО «Кракен», що призвело до повного оточення і розгрому окупантів.

Паралельно з цим від Чугуєва 103 і 113-та бригади ТрО атакували позиції двох російських БТГр, які обороняли Чкаловське, і стрімко зайшли до Шевченкового, захопивши вогневі позиції 281 артбригади 1 танкової армії окупантів, що призвело до руйнування системи вогневої підтримки ворога на всьому напрямку. Несподіваний наступ дезорієнтував росіян і сіяв паніку.

Українські стратеги використали тактику маневрового наступу, коли підрозділи українських Збройних Сил не зосереджувались на захопленні населених пунктів, а обходили їх і стрімко просувалися вглиб, створюючи для ворога загрозу оточення.

8 вересня український прапор замайорів над Балаклією, 10 вересня – над Куп’янськом та Ізюмом. 12 вересня українські війська зайшли на територію міста Святогірська на півночі Донецької області. Експерти Американського інституту вивчення війни назвали звільнення Ізюма найбільшим військовим досягненням України після перемоги в битві за Київ.

Одночасно впродовж 11-13 вересня захисники України розпочали наступ у напрямку на північ від Харкова, який завершився виходом на лінію міжнародно визнаного державного кордону між Україною та РФ.

Залишені без логістичної підтримки, росіяни в паніці тікали, залишаючи техніку, яку нічим було заправити, та боєприпаси. Станом на 13 вересня 2022 року, за даними МОУ, на Харківщині було звільнено від російських окупантів 3800 кв. км території та понад 300 населених пунктів, де жили 150 тис. людей.

У Слобожанському контрнаступі брали участь також 81 ОАеМБр, 95 ОДШБр, 25 ОПДБр, підрозділи ССО, ДУК, 406 ОАБр, 107, 112, 125, 127 та 128 ОБрТрО, бійці Батальйону Джохара Дудаєва, 1 ОБрСП, 4 ОТБр, 14, 93 та 92 ОМБр, 26, 40, 43 та 44 ОАБр, 15 ОБрАР, 60 ОПБр, 107 РеАБр, 227 ОАБ, 17 ОСБ та інші бойові підрозділи.

Другий етап контрнаступу на Слобожанщині тривав з 12 вересня по 2 жовтня 2022 року. В його ході було звільнено Куп’янськ-Вузловий, Ямпіль, Лиман, а також інші населені пункти Луганської та Донецької областей.

Звільнення Харківщини стало потужним ударом по російській пропаганді, яка встигла проголосити Лиман, де окупанти провели імітаційний «референдум», російською територією. Заплановані «референдуми» в інших містах просто не відбулися. Поразка на Харківщині змусила російського президента оголосити часткову мобілізацію та прискорити плани анексії Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Однак уже за два місяці Херсон та частина області також повернулися під український прапор.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

#контрнаступ #Слобожанська_операція
#Харківськ

Оперативна обстановка в смузі відповідальності підрозділів 16 армійського корпусу станом на 06.09.2025 року

Суттєвих змін в положенні не відбулося, ситуація залишається складною, але контрольованою.

За минулу добу російський агресор двічі наносив авіаційні удари з використанням КАБів та некерованих авіаракет, 473 рази обстрілював позиції наших військ, в тому числі 109 разів наносив удари дронами-камікадзе.

Українські воїни знищили 47 російських військових, знищили і пошкодили 55 одиниць ворожої зброї та техніки, в тому числі:
• 2 автомобілі;
• 3 артилерійські системи;
• 9 одиниць спеціальної техніки;
• 41 ворожий дрон.

Уражено і знищено 22 укриття росіян, а також 3 стартові позиції БпЛА.

Продовжуємо успішно виконувати бойові завдання з захисту України та знищення російських загарбників.

#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps

Вони різні за віком, фахом, професійним та життєвим досвідом, але їх об’єднує рідна Слобожанщина, а також сила духу і характер…

Розкрити характери захисників за допомогою фото, об’єднавши художні світлини з класичним репортажем, покликаний проект, що реалізує 16-й армійський корпус/16 Army Corps спільно з українським фотохудожником і журналістом Станіславом Остроусом.

Сьогодні 16 корпус б’є загарбників на Харківщині, тому головними героями фотосесій стають люди, яким випала військова доля захищати малу батьківщину.

Символічно, що ці зйомки відбулися напередодні річниці початку Слобожанської наступальної операції (6 вересня 2022 року) там, де проходила межа окупації Харківщини в районі Печенізького водосховища.

Залізну бригаду, що входить до складу 16 армійського корпусу, першими презентують дві чарівні наші посестри — сержант Єлизавета Федюха та солдат Оксана Котлярова.

Ліза народилася у селищі Слатине Дергачівського району. 2022 року, коли ворог уже топтав українську землю, вона закінчила школу. Війна перекреслила всі мрії про подальше життя. Вибір був важкий, але дівчина має бойовий характер.

«Я не могла спокійно сидіти і байдуже спостерігати, за тим, що коїться, — розповідає Ліза. — Тому прийняла рішення, що зараз — моє місце в армії. Я маю допомагати хлопцям, які воюють, і допомагати не в тилу.

Вступила до військового коледжу сержантського складу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після його закінчення, минулого року, служу у Залізній бригаді. Роблю те, що умію і те, що маю робити».

Сержант Федюха наразі обіймає посаду начальника їдальні медичної роти. Опікується забезпеченням воїнів повноцінним харчуванням.

Оксана Котлярова народилася та виросла у селищі Пролісне (раніше Чкаловське) Чугуївського району. Після закінчення у Харкові Національного фармацевтичного університету працювала в кількох харківських аптеках. Після початку великої війни повернулася до рідного селища, де залишалася мама.

У солдата Котлярової своя мотивація та рахунки до московитів.

«Я пережила окупацію і добре знаю, який він насправді, той «рускій мір», — розповідає Оксана. — Після звільнення Харківщини допомагала армії, займалась волонтерством і відчувала, що чогось не вистачає. Згодом викристалізувалося — я маю бути серед тих, хто захищає нашу землю зі зброєю в руках».

Нині служить на посаді санітарного інструктора. «Я все зробила правильно, — наголошує жінка. — Я там, де маю бути у такий важкий час, адже захист Батьківщини — це обов’язок кожного громадянина України».

…Одного по-літньому спекотного дня на березі водойми поблизу Печеніг фотохудожник Станіслав Остроус, ніби чарівник, переніс наших героїнь в атмосферу XIX століття.

Це сталося завдяки фототехніці, зокрема апарату понад 100-річної давнини. Саме за допомогою технології зйомки на скляні пластини з світлочутливим шаром Станіслав перетворює звичайні чорно-білі світлини на витвори мистецтва.

Станіслав не лише знімав, а й розкривав секрети створення світлин. Показував всі етапи копіткої підготовки до зйомки, а також роботу з хімікатами, перемежовуючи «лекцію» та роботу жартами та незмінною посмішкою.

Та головні «хімікати» майстра — талант та відданість мистецтву фотографії. Роботи Остроуса високо цінуються і в Україні, і за її межами. Станіслав — учасник та лавреат багатьох міжнародних виставок та фестивалів. Низка його шедеврів перебувають у приватних колекціях Європи, США та Австралії.

Попри тривалий та виснажливий процес зйомки за технологією позаминулого століття, завдяки фотографу-чарівнику та куратору зі штабу 16 армійського корпусу на майданчику панувала легка, невимушена, а інколи й весела атмосфера.

З нетерпінням чекаємо нових робіт фотохудожника про захисників та захисниць України.
--------------------------
Зйомка репортажу — Сергій Карпець, Ігор Петрук.

#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps #ЗалізнаБригада #ЗСУ