“Я їх вважаю своїми дітьми”, — каже старший сержант Сергій Бородинов, позивний Семенович. Він одягає, годує й підтримує свій підрозділ. Найбільше ж йому болить, коли когось із цих “дітей” втрачає…
Семенович із Кременчука. У березні 2022 року сам пішов у військкомат, а вже у квітні був мобілізований і став сержантом із матеріального забезпечення у 91-му окремому батальйоні. Нині служить у 2-й роті ПТРК. “На строковій я був помічником старшини, тому добре знав, що таке ця робота: одяг, харчі — усе, що потрібно хлопцям”.
Часто доводилося самому сідати за кермо й везти продукти просто на передову. “Дорога була важка, але хтось мав це зробити. Хлопці чекали”.
Запорізька область, село Полтавка. До ворога — вісім кілометрів. Сергій із побратимами ховався в погребі під обстрілом: тринадцять прильотів у двір і хату. Саме там він зустрів пса Рижого.
“Спершу я його підгодовував, він крутився біля нас. Коли ми відходили, пес лишився. Але за два дні я повернувся. Свиснув — і він одразу прибіг, застрибнув у бусик. Відтоді ми разом. Навіть у відпустку його з собою додому брав”.
Семенович має за плечима підприємницький досвід. У війську ж він здобув і бойовий вишкіл, і справжніх побратимів. За сумлінність у службі Сергія Бородинова нагороджено відзнакою Головнокомандувача ЗСУ.
До війни він працював зі склом та дзеркалами. Після Перемоги хоче повернутися до цієї справи. “Попит на мою роботу буде. Але найбільший попит зараз — на Перемогу. І заради неї ми всі тут”, — каже Семенович.
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #91Батальйон #війна_не_закінчиться_без_тебе
Семенович із Кременчука. У березні 2022 року сам пішов у військкомат, а вже у квітні був мобілізований і став сержантом із матеріального забезпечення у 91-му окремому батальйоні. Нині служить у 2-й роті ПТРК. “На строковій я був помічником старшини, тому добре знав, що таке ця робота: одяг, харчі — усе, що потрібно хлопцям”.
Часто доводилося самому сідати за кермо й везти продукти просто на передову. “Дорога була важка, але хтось мав це зробити. Хлопці чекали”.
Запорізька область, село Полтавка. До ворога — вісім кілометрів. Сергій із побратимами ховався в погребі під обстрілом: тринадцять прильотів у двір і хату. Саме там він зустрів пса Рижого.
“Спершу я його підгодовував, він крутився біля нас. Коли ми відходили, пес лишився. Але за два дні я повернувся. Свиснув — і він одразу прибіг, застрибнув у бусик. Відтоді ми разом. Навіть у відпустку його з собою додому брав”.
Семенович має за плечима підприємницький досвід. У війську ж він здобув і бойовий вишкіл, і справжніх побратимів. За сумлінність у службі Сергія Бородинова нагороджено відзнакою Головнокомандувача ЗСУ.
До війни він працював зі склом та дзеркалами. Після Перемоги хоче повернутися до цієї справи. “Попит на мою роботу буде. Але найбільший попит зараз — на Перемогу. І заради неї ми всі тут”, — каже Семенович.
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #91Батальйон #війна_не_закінчиться_без_тебе
❤5🫡1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Хтось обрав втечу. Ми — захист.
Поки одні шукають спокій за кордоном — ми тримаємо лінію фронту, щоб Україна залишалась вільною.
26 окрема артилерійська бригада — це ті, хто щодня нищать ворога вогнем далекобійної артилерії.
Мирне життя вдома існує лише тому, що ми зупиняємо окупантів тут і зараз.
👉 Приєднуйся до 26 ОАБр: водії, артилеристи, зв’язківці, медики - кожен важливий. Телефонуй зараз: +380 63 593 9061
Стань поруч із тими, хто не відступає.
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #26Бригада #війна_не_закінчиться_без_тебе #артилерія
Поки одні шукають спокій за кордоном — ми тримаємо лінію фронту, щоб Україна залишалась вільною.
26 окрема артилерійська бригада — це ті, хто щодня нищать ворога вогнем далекобійної артилерії.
Мирне життя вдома існує лише тому, що ми зупиняємо окупантів тут і зараз.
👉 Приєднуйся до 26 ОАБр: водії, артилеристи, зв’язківці, медики - кожен важливий. Телефонуй зараз: +380 63 593 9061
Стань поруч із тими, хто не відступає.
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #26Бригада #війна_не_закінчиться_без_тебе #артилерія
❤6🫡3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Тримайте нову підбірку – чергова серія безглуздих атак окупантів і влучної роботи асів дронарного мистецтва 420-го батальйону безпілотних систем. Так, хтось може сказати, що це надто жорсткі кадри. Але варто пам’ятати: кожен з них заслужив таку долю за злочини проти України та нашого народу.
Ми продовжуємо стояти й бити ворога – за кожен дім, за кожне життя, за свободу.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps #420Батальйон
Ми продовжуємо стояти й бити ворога – за кожен дім, за кожне життя, за свободу.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps #420Батальйон
❤6🫡3
Янголи у броні — бойові медики 41-ї механізованої бригади. В руках — медичні інструменти та аптечки. У серцях й душах — мужність і любов.
У короткі хвилини спокою вони усміхаються, жартують. Але варто пролунати сигналу тривоги — і вони вже єдиним цілим стають в бій зі смертю заради життя наших Героїв-захисників.
Без вагань. Без сумнівів. Без права на помилку.
🔺Приєднуйся до 41-ї бригади: 068 734 21 61; 098 701 08 98
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #війна_не_закінчиться_без_тебе
#41Бригада #16_армійський_корпус #16armycorps
У короткі хвилини спокою вони усміхаються, жартують. Але варто пролунати сигналу тривоги — і вони вже єдиним цілим стають в бій зі смертю заради життя наших Героїв-захисників.
Без вагань. Без сумнівів. Без права на помилку.
🔺Приєднуйся до 41-ї бригади: 068 734 21 61; 098 701 08 98
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #війна_не_закінчиться_без_тебе
#41Бригада #16_армійський_корпус #16armycorps
❤7
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚔️500 днів бійці 57 окремої мотопіхотної бригади ім.Костя Гордієнка тримають свою смугу оборони у місті Вовчанськ. 500 днів наші воїни боронять Харківщину від навали okyпантів з півночі. 500 днів важких боїв, які стали випробовуванням для тіла та духу.
Ця дата – 500 днів оборони міста – є можливою завдяки кожному, хто вірний військові присязі та сумлінно виконує свою роботу. Ця дата виборена кров’ю і потом піхоти, розвідки, артилерії, медиків, підрозділів забезпечення тощо.
Відео - Вовкодави 34 окремого мотопіхотного батальйону 57 ОМПБр та відділення комунікацій 57-ї мотопіхотної бригади. Повна версія - https://www.youtube.com/watch?v=IBri4YY8fnw
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #Вовчанськ #Вовкодави
#57Бригада #16_армійський_корпус #16armycorps
Ця дата – 500 днів оборони міста – є можливою завдяки кожному, хто вірний військові присязі та сумлінно виконує свою роботу. Ця дата виборена кров’ю і потом піхоти, розвідки, артилерії, медиків, підрозділів забезпечення тощо.
Відео - Вовкодави 34 окремого мотопіхотного батальйону 57 ОМПБр та відділення комунікацій 57-ї мотопіхотної бригади. Повна версія - https://www.youtube.com/watch?v=IBri4YY8fnw
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #Вовчанськ #Вовкодави
#57Бригада #16_армійський_корпус #16armycorps
🔥5🫡2
Станом на 21.09.2025 року оперативна обстановка в смузі відповідальності підрозділів 16-го армійського корпусу суттєвих змін не зазнала.
Противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 3 авіаційні удари, скинувши при цьому 6 керованих авіабомб (КАБ). Крім цього, здійснив 334 обстріли та залучив для ураження 106 дронів-камікадзе.
Наші хоробрі українські воїни завдають загарбникам відчутних втрат у живій силі та техніці. Зокрема знешкоджені 67 російських військовослужбовців. Ворог втратив втратили знищеними та пошкодженими 68 одиниць озброєння та військової техніки, а саме:
▪️ 1 артилерійську систему;
▪️ 4 одиниці автомобільної техніки;
▪️ 6 одиниць спеціальної техніки;
▪️ 57 безпілотних літальних апаратів;
Знищено чи пошкоджено 41 укриття для особового складу.
Підрозділи 16-го армійського корпусу міцно тримають лінію оборони й продовжують успішно виконувати поставлені бойові завдання.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps
Противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 3 авіаційні удари, скинувши при цьому 6 керованих авіабомб (КАБ). Крім цього, здійснив 334 обстріли та залучив для ураження 106 дронів-камікадзе.
Наші хоробрі українські воїни завдають загарбникам відчутних втрат у живій силі та техніці. Зокрема знешкоджені 67 російських військовослужбовців. Ворог втратив втратили знищеними та пошкодженими 68 одиниць озброєння та військової техніки, а саме:
▪️ 1 артилерійську систему;
▪️ 4 одиниці автомобільної техніки;
▪️ 6 одиниць спеціальної техніки;
▪️ 57 безпілотних літальних апаратів;
Знищено чи пошкоджено 41 укриття для особового складу.
Підрозділи 16-го армійського корпусу міцно тримають лінію оборони й продовжують успішно виконувати поставлені бойові завдання.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps
👍6
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Величезні втрати змушують армію РФ шукати нове гарматне м’ясо.
Вербують найманців та соціально вразливих з усього світу — обіцяють гроші, паспорти, нове життя.
Насправді ж кидають у смерть без підготовки та шансів вижити.
У когось це жадібність, у когось відчай.
Але в кінці всіх чекає одне — стати витратним матеріалом Кремля.
Відео – 10 армійський корпус
Вербують найманців та соціально вразливих з усього світу — обіцяють гроші, паспорти, нове життя.
Насправді ж кидають у смерть без підготовки та шансів вижити.
У когось це жадібність, у когось відчай.
Але в кінці всіх чекає одне — стати витратним матеріалом Кремля.
Відео – 10 армійський корпус
❤1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🎥 Зустрічайте 48-й окремий розвідувально-ударний батальйон “Тиха ніч”. Чому тиха? Тому що вони всіх російських загарбників ліквідували на своєму шляху.
“Тиха ніч” — звучить тихо, діє гучно.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #війна_не_закінчиться_без_тебе
#48Батальйон #16_армійський_корпус #16armycorps
“Тиха ніч” — звучить тихо, діє гучно.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #війна_не_закінчиться_без_тебе
#48Батальйон #16_армійський_корпус #16armycorps
❤5
Сержант – це захисник України, лідер, наставник та помічник командира. І головний сержант роти 151-ї окремої механізованої бригади Ігор Абрам’як повністю відповідає цьому визначенню. 33-річний уродженець Хмельниччини пройшов з боями по Запорізькій, Донецькій та Харківській області. Раз за разом отримував поранення та повертався, аби знову вести у бій своїх побратимів.
- Як вас занесло на Харківщину?
- В середині літа ми прибули сюди, я як раз після першого важкого поранення. Міномет вів обстріл й міна над нами влучила в дерево, розірвалася та трошки “затрьохсотило”. Це не перше поранення.
- Відновилися?
- Та неможливо повністю відновитися. Ті ж самі нерви вже не ті. Контузії були численні. Під Даченським, наприклад, що біля Покровська. Пройшов ВЛК, визнали обмежено придатним. Але потрібно знову йти на вихід. Сходив, знову поранення. Реабілітація. 28 днів у Харкові лежав, лікував наслідки контузій. Але ж треба йти знову і знову.
- Це якось змінило вас?
- Рідні вдома кажуть, що змінило і конкретно. По собі цього не помічаю.
- Не було у вас такого, що про одні речі спочатку думали одне, а потім до цих звичних речей ваше ставлення змінилося?
- Не помічаю за собою такого. Як раніше любив рибалку, так і люблю, хоч прямо зараз зганяв би. Так само і в ліс по грибочки.
- А не було переосмислення таких речей, як сміливість, совість, зрада?
- Після всього, що відбулося, я бачу речі так само як і раніше. Як почалася “повномасштабка”, були такі, що хвалилися – ми тут на блокпостах стоїмо. Я кажу, на блокпостах стояти не буду. Однозначно. Сидіти вдома, “кошмарити” людей – ні! Потім вже як служив, приїжджав додому. Дивлюся на “сміливих” хлопців, кажу: “Йдіть сюди, з собою заберу – будете у мене служити”. А вони: “Та ти що? Там стріляють! У тебе ж поранення важке. Може в СЗЧ?” Яке СЗЧ? Ви чого? Я не кину пацанів, я звик до хлопців. У нас колектив. Так само, коли визнали обмежено придатним. Пропонували перевестися в тилову частину. Кажу, ні! ТЦК не моє. Я тут більше користі принесу. І бойові виходи, звісно, після цього були. Я ж головний сержант. Привозять нових хлопців. А в мене вже досвід є. Бував у боях. І їх поведу і навчу.
- Що відчуваєте під час виходів? Які емоції чи почуття відповідальності?
- Я майже завжди йду першим в групі. Переживаю за людей, колектив, який ведеш у бій. Не за себе хвилюєшся, за людей, щоб з ними нічого не трапилося. Пояснюєш все. Торочиш. Намагаєшся контролювати…
- Але ж не все у ваших руках?
- Не все. Але менше з тим, як виходиш, то ж розумієш, що тобі треба. Як старший групи, ти вже битий воїн, хлоп битий. Знаєш, що воно таке.
- А внутрішньо ви що відчуваєте в той момент?
- В принципі, особливо нічого не змінюється. Хіба що, більш тривожний. За всім спостерігаєш уважніше. На дрібниці звертаєш увагу. Хочеться все розпланувати і контролювати. Але зазвичай так не виходить.
_ А які відчуття, коли повертаєтеся з бойового виходу?
- Полегшення. Що вийшов живим.
- Є якісь ритуали перед чи після виходу?
- Ритуалів немає. Є забобони, амулети, типу браслет, який не знімаєш. Весь час він на тобі й приносить удачу. Як оберіг.
- Чи був коли-небудь стан, схожий на паніку, коли здається, нічого неможливо вдіяти й ситуація вийшла з-під контролю?
- Особисто у мене такого не було. А ось хлопці в паніку впадали, бачив. Заспокоював, як міг. Все по-різному. Комусь і слова достатньо, аби заспокоїтися.
- Тобто відчуття безпорадності ніколи не було?
- Ні. Навіть в Даченському, коли нас оточили росіяни. Вони кричать: “Сдавайтесь, сдавайтесь”. Бачу, вже хлопці ламатися стали, обговорюють здачу. “Щас”, кажу, і гранату-ефочку москалям ляп. “Що робиш?” – кричать мені наші. “Здаюся, - кажу, - ви думайте, що робите. Ви багато їхніх поклали, як вважаєте, що з вами зроблять? ”
- Яке було відчуття, коли вам пропонували здатися і ви розуміли, що оточені?
- Злість. Ми проґавили пару росіян і вони зайшли з тилу. Але ми вийшли і всіх їх поклали. Це було 30 грудня. Поночі виходили. Двох наших відразу до госпіталю відправили, у них трошки осколкові поранення були. Я і ще один хлопець з контузіями лягли під крапельниці.
- Як вас занесло на Харківщину?
- В середині літа ми прибули сюди, я як раз після першого важкого поранення. Міномет вів обстріл й міна над нами влучила в дерево, розірвалася та трошки “затрьохсотило”. Це не перше поранення.
- Відновилися?
- Та неможливо повністю відновитися. Ті ж самі нерви вже не ті. Контузії були численні. Під Даченським, наприклад, що біля Покровська. Пройшов ВЛК, визнали обмежено придатним. Але потрібно знову йти на вихід. Сходив, знову поранення. Реабілітація. 28 днів у Харкові лежав, лікував наслідки контузій. Але ж треба йти знову і знову.
- Це якось змінило вас?
- Рідні вдома кажуть, що змінило і конкретно. По собі цього не помічаю.
- Не було у вас такого, що про одні речі спочатку думали одне, а потім до цих звичних речей ваше ставлення змінилося?
- Не помічаю за собою такого. Як раніше любив рибалку, так і люблю, хоч прямо зараз зганяв би. Так само і в ліс по грибочки.
- А не було переосмислення таких речей, як сміливість, совість, зрада?
- Після всього, що відбулося, я бачу речі так само як і раніше. Як почалася “повномасштабка”, були такі, що хвалилися – ми тут на блокпостах стоїмо. Я кажу, на блокпостах стояти не буду. Однозначно. Сидіти вдома, “кошмарити” людей – ні! Потім вже як служив, приїжджав додому. Дивлюся на “сміливих” хлопців, кажу: “Йдіть сюди, з собою заберу – будете у мене служити”. А вони: “Та ти що? Там стріляють! У тебе ж поранення важке. Може в СЗЧ?” Яке СЗЧ? Ви чого? Я не кину пацанів, я звик до хлопців. У нас колектив. Так само, коли визнали обмежено придатним. Пропонували перевестися в тилову частину. Кажу, ні! ТЦК не моє. Я тут більше користі принесу. І бойові виходи, звісно, після цього були. Я ж головний сержант. Привозять нових хлопців. А в мене вже досвід є. Бував у боях. І їх поведу і навчу.
- Що відчуваєте під час виходів? Які емоції чи почуття відповідальності?
- Я майже завжди йду першим в групі. Переживаю за людей, колектив, який ведеш у бій. Не за себе хвилюєшся, за людей, щоб з ними нічого не трапилося. Пояснюєш все. Торочиш. Намагаєшся контролювати…
- Але ж не все у ваших руках?
- Не все. Але менше з тим, як виходиш, то ж розумієш, що тобі треба. Як старший групи, ти вже битий воїн, хлоп битий. Знаєш, що воно таке.
- А внутрішньо ви що відчуваєте в той момент?
- В принципі, особливо нічого не змінюється. Хіба що, більш тривожний. За всім спостерігаєш уважніше. На дрібниці звертаєш увагу. Хочеться все розпланувати і контролювати. Але зазвичай так не виходить.
_ А які відчуття, коли повертаєтеся з бойового виходу?
- Полегшення. Що вийшов живим.
- Є якісь ритуали перед чи після виходу?
- Ритуалів немає. Є забобони, амулети, типу браслет, який не знімаєш. Весь час він на тобі й приносить удачу. Як оберіг.
- Чи був коли-небудь стан, схожий на паніку, коли здається, нічого неможливо вдіяти й ситуація вийшла з-під контролю?
- Особисто у мене такого не було. А ось хлопці в паніку впадали, бачив. Заспокоював, як міг. Все по-різному. Комусь і слова достатньо, аби заспокоїтися.
- Тобто відчуття безпорадності ніколи не було?
- Ні. Навіть в Даченському, коли нас оточили росіяни. Вони кричать: “Сдавайтесь, сдавайтесь”. Бачу, вже хлопці ламатися стали, обговорюють здачу. “Щас”, кажу, і гранату-ефочку москалям ляп. “Що робиш?” – кричать мені наші. “Здаюся, - кажу, - ви думайте, що робите. Ви багато їхніх поклали, як вважаєте, що з вами зроблять? ”
- Яке було відчуття, коли вам пропонували здатися і ви розуміли, що оточені?
- Злість. Ми проґавили пару росіян і вони зайшли з тилу. Але ми вийшли і всіх їх поклали. Це було 30 грудня. Поночі виходили. Двох наших відразу до госпіталю відправили, у них трошки осколкові поранення були. Я і ще один хлопець з контузіями лягли під крапельниці.
❤9🫡3🔥1
Оперативна обстановка в смузі відповідальності підпорядкованих військових частин 16-го армійського корпусу станом на 22.09.2025 року не змінилася, залишаючись складною, але контрольованою.
Минулої доби ворог завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 3 авіаційні удари, використавши при цьому 16 ракет та скинувши 9 керованих авіабомб (КАБ). Також здійснив 302 обстріли позицій наших військ та залучив для ураження 124
Продовжуємо завдавати окупаційним військам відчутних втрат у живій силі та техніці. За минулу добу знешкоджені 57 російських загарбників, знищено чи пошкоджено 54 одиниці озброєння та військової техніки, а саме:
▪️ 11 одиниць автомобільної техніки;
▪️ 4 одиниці спеціальної техніки;
▪️ 35 безпілотних літальних апаратів;
Уражено 30 укриття для особового складу.
Підрозділи 16-го армійського корпусу продовжують успішно виконувати поставлені бойові завдання з захисту України.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps
Минулої доби ворог завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 3 авіаційні удари, використавши при цьому 16 ракет та скинувши 9 керованих авіабомб (КАБ). Також здійснив 302 обстріли позицій наших військ та залучив для ураження 124
Продовжуємо завдавати окупаційним військам відчутних втрат у живій силі та техніці. За минулу добу знешкоджені 57 російських загарбників, знищено чи пошкоджено 54 одиниці озброєння та військової техніки, а саме:
▪️ 11 одиниць автомобільної техніки;
▪️ 4 одиниці спеціальної техніки;
▪️ 35 безпілотних літальних апаратів;
Уражено 30 укриття для особового складу.
Підрозділи 16-го армійського корпусу продовжують успішно виконувати поставлені бойові завдання з захисту України.
Окремо сильні, разом непереможні!
#Харківський_напрямок #16_армійський_корпус #16armycorps
👍6🫡2🔥1
"Воюю, щоб мої діти бачили майбутнє в мирній і вільній Україні," –говорить Дмитро (“Леопард”) Шевченко, батьков двох синів з Кіровоградщини.
До війни працював далекобійником, проїхав усю Україну. У 2024-му пішов добровольцем до лав 154-ї ОМБр, бо не хотів, щоб ворог прийшов до його дому.
Став мінометником, брав участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині. Сьогодні – головний сержант мінометної батареї 1-го механізованого батальйону.
Побратими називають його “Леопард” за рішучість, швидкість і точність — риси, які характеризують його як професійного військового і справжнього лідера на полі бою.
Порада від Дмитра тим, хто ще вагається приєднатися до лав Збройних Сил: “Не чекайте, поки ворог прийде до вашого дому. Кожен, хто стає на захист України, робить свій внесок у майбутнє наших дітей і свободу нашої землі. Це не просто обов’язок — це честь і можливість показати, що ми здатні захищати свою країну та людей, яких любимо. Діяти потрібно зараз, бо кожен день має значення!”
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #154Бригада #війна_не_закінчиться_без_тебе
До війни працював далекобійником, проїхав усю Україну. У 2024-му пішов добровольцем до лав 154-ї ОМБр, бо не хотів, щоб ворог прийшов до його дому.
Став мінометником, брав участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині. Сьогодні – головний сержант мінометної батареї 1-го механізованого батальйону.
Побратими називають його “Леопард” за рішучість, швидкість і точність — риси, які характеризують його як професійного військового і справжнього лідера на полі бою.
Порада від Дмитра тим, хто ще вагається приєднатися до лав Збройних Сил: “Не чекайте, поки ворог прийде до вашого дому. Кожен, хто стає на захист України, робить свій внесок у майбутнє наших дітей і свободу нашої землі. Це не просто обов’язок — це честь і можливість показати, що ми здатні захищати свою країну та людей, яких любимо. Діяти потрібно зараз, бо кожен день має значення!”
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #154Бригада #війна_не_закінчиться_без_тебе
❤9🫡3
Бій у “зеленій зоні” — це не просто виклик. Це мистецтво виживання.
Тут немає права на помилку. Кожна секунда і рух — вирішальні. У таких тренуваннях народжується витримка, сила і впевненість. Так куються наші Переможці!
📞 Приєднуйся до 41 окремої механізованої бригади: 068 734 21 61; 098 701 08 98
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #41Бригада #війна_не_закінчиться_без_тебе
Тут немає права на помилку. Кожна секунда і рух — вирішальні. У таких тренуваннях народжується витримка, сила і впевненість. Так куються наші Переможці!
📞 Приєднуйся до 41 окремої механізованої бригади: 068 734 21 61; 098 701 08 98
Окремо сильні, разом непереможні!
#16_армійський_корпус #16armycorps #41Бригада #війна_не_закінчиться_без_тебе
🔥8👍2