Forwarded from Projector
Зупиніться й подумайте: що у вашому тижні є для вас?
Часто за бескінечними тасками та дедлайнами ми забуваємо про головне — пожити.
Бо баланс — це не ідеальна формула. Це постійний процес, у якому ми часом програємо, але всеодно повертаємось до себе.
Зробили допис-нагадування з простими порадами, які допоможуть вам зупинитися та помітити, як життя трапляється з вами прямо зараз.
Часто за бескінечними тасками та дедлайнами ми забуваємо про головне — пожити.
Бо баланс — це не ідеальна формула. Це постійний процес, у якому ми часом програємо, але всеодно повертаємось до себе.
Зробили допис-нагадування з простими порадами, які допоможуть вам зупинитися та помітити, як життя трапляється з вами прямо зараз.
❤7
Як це, бути графічною дизайнеркою у 1920-х?
Розкажемо на прикладі Франциска Барух — німецько-ізраїльської дизайнерки XX століття.
Мисткиня почала свій шлях у Берліні, коли їй було 17. Навчалася у школі мистецтв і ремесел, де вивчала декорування, ілюстрацію та графіку. Через два роки виграла конкурс за дизайн різдвяних тарілок для прусського королівського дому — і це був лише початок кар’єри.
Далі Барух захоплюється типографікою та створює літери для пасхальної Агади, а згодом розробляє власний шрифт Stam, натхненний манускриптами XV–XVI століть.
У 1933-му мисткиня поїхала шукати кращої долі до Тель-Авів, проте дорогою втратила майже усі збереження. А в новому місті виявилось, що її професія абсолютно не затребувана, тож Барух пішла на курси з декорування вікон, щоб знайти хоча б якусь роботу.
Як би складно не було, Барух все одно горіла дизайном і завжди поверталася до нього.
Як результат — у 47 років вона спроектувала обкладинку першого ізраїльського паспорта та емблему міста Jerusalem.
Розкажемо на прикладі Франциска Барух — німецько-ізраїльської дизайнерки XX століття.
Мисткиня почала свій шлях у Берліні, коли їй було 17. Навчалася у школі мистецтв і ремесел, де вивчала декорування, ілюстрацію та графіку. Через два роки виграла конкурс за дизайн різдвяних тарілок для прусського королівського дому — і це був лише початок кар’єри.
Далі Барух захоплюється типографікою та створює літери для пасхальної Агади, а згодом розробляє власний шрифт Stam, натхненний манускриптами XV–XVI століть.
У 1933-му мисткиня поїхала шукати кращої долі до Тель-Авів, проте дорогою втратила майже усі збереження. А в новому місті виявилось, що її професія абсолютно не затребувана, тож Барух пішла на курси з декорування вікон, щоб знайти хоча б якусь роботу.
Як би складно не було, Барух все одно горіла дизайном і завжди поверталася до нього.
Як результат — у 47 років вона спроектувала обкладинку першого ізраїльського паспорта та емблему міста Jerusalem.
❤12❤🔥3
Forwarded from Projector
Хвилинка гордості за наших студентів
Юлія Коцюба, випускниця курсу Animated Films Direction, отримала відзнаку Спілки кінокритиків України за фільм «Моя Шафа» із альманаху "What I love", створений в рамках курсу Projector під кураторством Олега Маламужа.
Раніше ми ділилися тизером до фільму. Це особиста історія про спроби знайти опору в буденних речах, коли навколо — тривога, а всередині — страх та відчай.
За цей час стрічка побувала на низці українських та міжнародних фестивалів, принесла першу перемогу Юлії, і рухається далі.
Авторка каже:
Радіємо за Юлію та пишаємося 💙
Юлія Коцюба, випускниця курсу Animated Films Direction, отримала відзнаку Спілки кінокритиків України за фільм «Моя Шафа» із альманаху "What I love", створений в рамках курсу Projector під кураторством Олега Маламужа.
Раніше ми ділилися тизером до фільму. Це особиста історія про спроби знайти опору в буденних речах, коли навколо — тривога, а всередині — страх та відчай.
За цей час стрічка побувала на низці українських та міжнародних фестивалів, принесла першу перемогу Юлії, і рухається далі.
Авторка каже:
Мені здається, що поки в місті, де щодня лунають тривоги й тривають обстріли, у підвальних укриттях проводять фестивалі й дивляться кіно — нас неможливо зламати. Ми продовжуємо творити, дивитися, відчувати.
Життя триває. І переможе.
Радіємо за Юлію та пишаємося 💙
❤🔥9❤5
Давайте відверто.
Чорна пʼятниця — не наша історія. Бо хайп і знижки — не про цінність.
Це як грати зі шрифтами і постійно програвати.
А ми у Проджі віримо у продукти, створені з любові.
Тому ми зробили все неправильно і даємо не знижки, а можливість отримати велику цінність. Дуже велику.
До 30 листопада візьміть курс, який вам справді потрібен і отримайте рік доступу одразу до десяти курсів Проджа у режимі глядача.
Можливо, це краще, ніж всі чорні п’ятниці разом взяті ✨
Деталі за посиланням
Чорна пʼятниця — не наша історія. Бо хайп і знижки — не про цінність.
Це як грати зі шрифтами і постійно програвати.
А ми у Проджі віримо у продукти, створені з любові.
Тому ми зробили все неправильно і даємо не знижки, а можливість отримати велику цінність. Дуже велику.
До 30 листопада візьміть курс, який вам справді потрібен і отримайте рік доступу одразу до десяти курсів Проджа у режимі глядача.
Можливо, це краще, ніж всі чорні п’ятниці разом взяті ✨
Деталі за посиланням
❤15
Google — новий Берлін.
Тобто... Google — новий Pinterest.
Ну добре, не важливо, хто там новий, а хто старий.
Головне те, що тепер у застосунку Google Images з'являться рекомендації і альбоми пов'язаних зображень для колекціонування референсів.
Запуск стартує у США, а далі все як завжди.
Вам же було мало однієї апки для візуальних мудбордів?
Тобто... Google — новий Pinterest.
Ну добре, не важливо, хто там новий, а хто старий.
Головне те, що тепер у застосунку Google Images з'являться рекомендації і альбоми пов'язаних зображень для колекціонування референсів.
Запуск стартує у США, а далі все як завжди.
Вам же було мало однієї апки для візуальних мудбордів?
❤15
Ви ж знаєте Академію мистецтв імені Бойчука? Може навіть там навчались, чи навчаєтесь зараз.
Та можете не знати, що ж це за Михайло Бойчук, на честь якого названо цілу академію.
А про нього варто знати.
Михайло Бойчук — український художник-монументаліст, реформатор і один із найважливіших авторів українського модернізму початку ХХ століття.
Можна сказати, один з прабатьків нашого дизайну.
Він заснував напрям бойчукізму —що поєднував візантійські традиції, українську ікону, народну естетику та модерністське бачення.
Бойчук мріяв сформувати унікальний український стиль, що не копіював би світові зразки.
У 1937 його розстріляли в СРСР разом з учнями, а більшість робіт знищили — бо система не терпіла незалежного мислення.
↓
Та можете не знати, що ж це за Михайло Бойчук, на честь якого названо цілу академію.
А про нього варто знати.
Михайло Бойчук — український художник-монументаліст, реформатор і один із найважливіших авторів українського модернізму початку ХХ століття.
Можна сказати, один з прабатьків нашого дизайну.
Він заснував напрям бойчукізму —що поєднував візантійські традиції, українську ікону, народну естетику та модерністське бачення.
Бойчук мріяв сформувати унікальний український стиль, що не копіював би світові зразки.
У 1937 його розстріляли в СРСР разом з учнями, а більшість робіт знищили — бо система не терпіла незалежного мислення.
↓
❤12💔9