Ліки не можуть бути політичними. Так? #марафонстарихреклам

2005 рік, турбулентність після Помаранчевої революції ще не вщухла. Тоді про етику в рекламі загалом говорили небагато, а політична реклама вже на усякий лад використала гасла «Так», «Не так» і можливі похідні.

• Однак цей приклад — не реклама чергової політичної сили, а продуктовий ролик, який побудований на політичному наративі. «Революція в животі відміняється», — кажуть ліки, а на фоні лунає скандування натовпу. Дуже нетонкий натяк на Помаранчеву революцію, якій тут, очевидно, приписується негативна роль — вона як біль у животі.

То що це — недалекоглядність при виборі метафори чи маніпуляція?

P.S. цей самий ролик існує р*сійською мовою (як і більшість реклам того часу). Тож там, певно, ці ліки купували ще активніше.

Я вже достатньо креативний? А зараз?

Класичне сприйняття креативника: оригінальний творець, що працює виключно правою півкулею мозку та фонтанує ідеями.

Реальність креативника: людина, яка створює рішення, керується логікою та аналітичним мисленням.

• Про креативність як робочий процес (а не магію), пошук унікальних рішень та чому в кожній роботі можна знайти креатив — читайте у статті.