Також в цьому музеї я дізналася, що літери називаються Upper case та Lower case тому що рядкові буквально лежали в нижньому кейсі, а заголовні у верхньому 😁
❤🔥21🤯11
Хочу поділитися з вами нетиповим джерелом типографічного надхнення — титри до фільмів. Уявіть, десь там є дизайнер, чия робота гарно заверстати ім’я Джонні Депа або Бреда Піта у титрах.
Art of the Title — це спеціалізований вебсайт, присвячений аналізу, історії та візуальній культурі титульних послідовностей у кіно, на телебаченні та в інтерактивних медіа.
Forget the Film, Watch the Titles! — це онлайн-архів і медіаплатформа, присвячена створенню та аналізу титрів у фільмах, телебаченні, відеоіграх та інших медіа. Сайт висвітлює мистецтво дизайну титрів, знайомить із режисерами, дизайнерами та студіями, які формують цей візуальний жанр.
Enjoy 🤓
Art of the Title — це спеціалізований вебсайт, присвячений аналізу, історії та візуальній культурі титульних послідовностей у кіно, на телебаченні та в інтерактивних медіа.
Forget the Film, Watch the Titles! — це онлайн-архів і медіаплатформа, присвячена створенню та аналізу титрів у фільмах, телебаченні, відеоіграх та інших медіа. Сайт висвітлює мистецтво дизайну титрів, знайомить із режисерами, дизайнерами та студіями, які формують цей візуальний жанр.
Enjoy 🤓
❤31
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
❤🔥14❤5👍1