Всім привіт) Записала для вас відосик про шрифт за 5 хвилин. Росказала про свою улюблену забавку і антистрес, модульні шрифти.

На минулому тижні Марія поділилася своїми спостереженнями і знахідками, які формуються точно не за один день і не за один тиждень — і ми за це дуже вдячні. Також щасливі бачити, яке ком’юніті у нас формується щодня 💙

Найкраще у цьому каналі — що всі матеріали зберігаються, і до них можна повернутися в будь-який момент. Але сподіваємося, що кожен уже встиг зберегти для себе щось важливе.

Маріє, щиро дякуємо і не прощаємося — ще побачимося на курсі Graphic Design Medium!

Не забудьте підписатися на Instagram кураторки)

Нагадуємо за найближчі старти цього місяця і рухаємося далі ✨

Цього тижня у нас особливий гість)

Як сказали в одній українській рекламі: «Є проблеми, про які не говорять, але це не означає, що їх не існує».

Куратор цього тижня — це ми самі. А точніше, та маленька частинка всередині, яку ми зазвичай не дуже хочемо показувати — синдром самозванця.

Тому цього тижня будемо говорити про все разом: про роботу і не тільки, про сумніви, про рішення і про те, як із цим жити і працювати.

Самозванцю, запрошуємо тебе до слова 🫂

Друзі, наступного тижня ми проведемо нетиповий для спільноти тиждень. За тиждень у світ вийде книга Саші Трегуба «Метод казана». На її сторінках серед всього іншого затишно розмістилася Сашина сповідь про свій синдром самозванця на початку шляху дизайнера. Тому, цього тижня канал вестиме..... 🥁 Самозванець. Просимо його любити, не ображати, бо він і сам з цим справляється недурно) Цей тиждень разом із ним будемо досліджувати свій синдром самозванця, як нам з ним живеться, чи токсичний він чи може бути нам корисним. А паралельно Самозванець привідкриє кілька вразливих сторінок з книги Саші. Самозванце, покажися. Канал твій!

Мені дали цей канал на тиждень. Не знаю чому. Мабуть, переплутали з кимось іншим.

Такс, ну привіт. Давайте знайомитися. Я ваша самозванка на тиждень.

Тобто як — поважні люди запросили мене побути тут нею. Напевно, розгледіли в мені щось достатньо лихе для такої авантюри.

Або все таки сплутали з кимось. 

Бо надто відповідально. Та і я не професійна самозванка, не те що там он... ну можна ж було покликати професіонала. Когось з Red Dot-ом, злитком Effie, номінованим на Шевченківську премію або хоча б сертифікованим, словом когось провалідованого. А покликали мене. В мене хіба що грамота з Dila за здачу аналізів.

Я бачила самозванців і покруче. Такі знаєте, яскраві тіпи — там он бачила Ксенія Шнайдер у «Весна Літо» сказала «Головна риса яка відрізняє KSENIASCHNAIDER від глобальних фешн брендів — це те, що ми не знаємо, як треба». Оце я розумію рівень самозванства PRO Max — ми взагалі не знаємо як треба, але щось там робимо і весь світ носить наші джінси. Оце я розумію самозванка 🤌

А я шо, я так, чисто таксую для душі — текстики пописую. Не щось непересічне.

Копірайтерка я. Працюю з текстами (страшно сказати) з 2017го. Це знаєте, ті роки, коли на ринку про «копірайтинг» було відомо нічого. Бо всі сиділи чекали виходу книги Ільяхова «Пиши, скорочуй» (тьху на нього). Чомусь коли кажеш скільки років ти в професії, одразу здається, що за цей час можна було вже огого і отого, а ти лише заробив вінєгрєт різноманітного досвіду, гроші і розуміння, що тебе впирає, а що ні (що насправді немає ціни).

Словом, діставайте попкорн. Тиждень обіцяє бути рясними на рефлексії, душевні нутрощі та цікаві історії.

«— Ти не дизайнер, ти зв'язківець!

— гримів диявол моїх сумнівів.

— Ти займаєш чуже місце. Іди й розкажи, хто ти насправді.

Усе ніби йшло непогано. Ніби.

..

З кожним словом я дедалі більше червонів. І розумів, що це місце не для мене. Я не мав освіти. Я не володів програмами. Я не уявляв, що таке бути дизайнером часопису. Чому я взагалі вирішив, що можу займати це місце?»

Оце читаю зараз «Метод Казана» Саші Трегуба, ніби себе читаю.

Коли мене запросили вести цей канал від імені самозванця, я так рвучко кинулася в роботу, що в перший же день пройшла тест на самозванця, прочитала дослідження і купила книгу «Синдром самозванця». Ну щоб не підвести і відповідати за самозванський базар. Класична я — викластися на 150%, щоб тільки результат дотягнув до того, що можна назвати пристойним. 

Зараз на 170ій сторінці. Капець, я не дотягую