Пошкодження Чонгарського мосту і понтонна переправа натомість: «Схеми» публікують супутникові знімки
На супутникових знімках Planet Labs, які є у розпорядженні журналістів, видно наслідки атаки в ніч на 7 червня по Чонгарському мосту, який поєднує материкову Україну з Кримським півостровом. Це, зокрема, темні плями від уражень у центральній частині мосту, а також розгорнута поруч із ним понтонна переправа.
В окупаційній владі Херсонської області 7 червня повідомили, що через ураження мосту українськими безпілотниками вимушені перекрити рух. Цей міст є важливим шляхом для постачання армії РФ, який використовується для забезпечення російського угруповання військ на півдні.
У 475-му окремому штурмовому полку Сухопутних військ ЗСУ CODE 9.2 повідомили, що разом із пілотами 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла завдали удару по мосту «засобами компанії Fire Point та БПЛА “Бегемот”».
Водночас аналіз «Схем» супутникових знімків за попередні роки свідчить, що російські військові, ймовірно, готувалися до українських ударів по цьому мосту заздалегідь. Вперше понтонна переправа з’явилася біля Чонгарського мосту ще у червні 2023 року. Пізніше її можна було побачити вже захованою під ним.
9 червня 2026 року міст вчергове зазнав атаки безпілотниками. Супутникових знімків за цю дату, однак, ще немає.
На супутникових знімках Planet Labs, які є у розпорядженні журналістів, видно наслідки атаки в ніч на 7 червня по Чонгарському мосту, який поєднує материкову Україну з Кримським півостровом. Це, зокрема, темні плями від уражень у центральній частині мосту, а також розгорнута поруч із ним понтонна переправа.
В окупаційній владі Херсонської області 7 червня повідомили, що через ураження мосту українськими безпілотниками вимушені перекрити рух. Цей міст є важливим шляхом для постачання армії РФ, який використовується для забезпечення російського угруповання військ на півдні.
У 475-му окремому штурмовому полку Сухопутних військ ЗСУ CODE 9.2 повідомили, що разом із пілотами 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла завдали удару по мосту «засобами компанії Fire Point та БПЛА “Бегемот”».
Водночас аналіз «Схем» супутникових знімків за попередні роки свідчить, що російські військові, ймовірно, готувалися до українських ударів по цьому мосту заздалегідь. Вперше понтонна переправа з’явилася біля Чонгарського мосту ще у червні 2023 року. Пізніше її можна було побачити вже захованою під ним.
9 червня 2026 року міст вчергове зазнав атаки безпілотниками. Супутникових знімків за цю дату, однак, ще немає.
🔥99👍18❤7👏1😱1
Нардеп Олексій Кучеренко і справа «Мідас». Що повʼязує колишнього голову енергетичної комісії ВР із фігурантами справи про розкрадання в енергетиці? Чому його ім'я на «плівках Міндіча» згадують «Рокет» та «Тенор» і яку угоду його родина укладала з сімʼєю Цукерманів?
Попри публічне заперечення знайомства з ключовими дійовими особами справи «Мідас», перший заступник голови комітету з енергетики та у 2024–2025 роках голова тимчасової слідчої комісії з цього ж питання, народний депутат від партії «Батьківщина» Олексій Кучеренко міг мати з ними контакти.
«Схеми» встановили це, проаналізувавши отримані фрагменти так званих «плівок Міндіча», на яких підозрювані у розкраданні на енергетиці Ігор Миронюк та Дмитро Басов згадують Кучеренка як людину, через яку можна просувати власні інтереси.
Також журналісти отримали угоду про продаж Кучеренком нерухомості в центрі Києва. З неї випливає, що колишній голова енергетичної ТСК ще до президентства Володимира Зеленського мав справи зі ще одним фігурантом розслідування НАБУ – Олександром Цукерманом. Його родині нардеп за довіреністю від дружини продав квартиру в будинку в центрі Києва, де, за даними правоохоронців, згодом був облаштований один із «бек-офісів», в якому збирали готівку для передачі високопосадовцям.
У розмові зі «Схемами» Кучеренко заперечив вплив фігурантів справи «Мідас» на себе. Миронюк та Басов на час публікації на запитання, які журналісти передали їм у СІЗО через адвокатів, не відповіли. Як і Цукерман. Втім, усі троє раніше відкидали обвинувачення.
Повний текст розслідування
Попри публічне заперечення знайомства з ключовими дійовими особами справи «Мідас», перший заступник голови комітету з енергетики та у 2024–2025 роках голова тимчасової слідчої комісії з цього ж питання, народний депутат від партії «Батьківщина» Олексій Кучеренко міг мати з ними контакти.
«Схеми» встановили це, проаналізувавши отримані фрагменти так званих «плівок Міндіча», на яких підозрювані у розкраданні на енергетиці Ігор Миронюк та Дмитро Басов згадують Кучеренка як людину, через яку можна просувати власні інтереси.
Також журналісти отримали угоду про продаж Кучеренком нерухомості в центрі Києва. З неї випливає, що колишній голова енергетичної ТСК ще до президентства Володимира Зеленського мав справи зі ще одним фігурантом розслідування НАБУ – Олександром Цукерманом. Його родині нардеп за довіреністю від дружини продав квартиру в будинку в центрі Києва, де, за даними правоохоронців, згодом був облаштований один із «бек-офісів», в якому збирали готівку для передачі високопосадовцям.
У розмові зі «Схемами» Кучеренко заперечив вплив фігурантів справи «Мідас» на себе. Миронюк та Басов на час публікації на запитання, які журналісти передали їм у СІЗО через адвокатів, не відповіли. Як і Цукерман. Втім, усі троє раніше відкидали обвинувачення.
Повний текст розслідування
Радіо Свобода
Нардеп Кучеренко і справа «Мідас». Що пов'язує ексголову енергетичної комісії ВР із підозрюваними у розкраданні в енергетиці
Журналісти зʼясували, що імʼя нардепа лунає на «плівках Міндіча», а ще – він мав справи з родиною Цукерманів
👍66🤬57🔥8❤6😁4🤔3👎2
Схеми
Битва за 3 мільярди: як держава намагається забрати активи російських банків в Україні у росіян Нагадаємо майже рік тому «Схеми» розповіли, як на початку 2024-го компанія «Спектрум Ессетс» перемогла на торгах фонду гарантування вкладів і отримала активи ліквідованих…
Битва за 3 мільярди: як держава намагається забрати у росіян активи російських банків в Україні
Своє вирішальне слово має сказати Верховний Суд – і вже завтра з цього приводу відбудеться засідання Касаційного господарського суду у його складі.
На чий бік стануть судді – держави Україна чи приватної компанії «Спектрум Ессетс», яка приховала від українських контролюючих органів своє російське коріння, скуповуючи активи ліквідованих російських банків в Україні?
Про те, що власниця цієї компанії Марина Євсєєва має громадянство Росії публічно стало відомо у грудні 2024 року із розслідування «Схем» авторства Георгія Шабаєва.
Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Після виходу матеріалу Національний банк підтвердив знахідки «Схем», визнав репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною і відібрав у компанії фінансову ліцензію.
Не бездіяв і Фонд гарантування вкладів, на аукціоні якого і перемогла «Спектрум Ессетс» у 2024 році. Після виходу журналістського розслідування «Схем», яке викрило приховане російське коріння компанії-переможця, дочекавшись підтвердження від СБУ – у Фонді ухвалили рішення про розірвання угод з компанією «Спектрум Ессетс». Саме з тієї причини, що фірма порушила умови договору в частині відсутності бенефіціарів з країни-агресора.
Відтак компанія мала б в 11-денний термін повернути все набуте за договором та сплатити державі чималий штраф – 124 мільйони гривень, що відповідає сукупній вартості укладених угод.
Утім «Спектрум Ессетс» відмовилась добровільно повертати державі набуті за договорами активи та сплачувати штрафи. Тому ці угоди стали предметом численних судових спорів.
Ключовий з них – стосується найбільшого активу, який купила приватна компанія з російським корінням.
Це права вимоги боргу за кредитом вартістю 2,3 мільярда гривень – який ще у 2011 році «Сбербанк» надав одеському футбольному клубу «Чорноморець».
Суди вже двох інстанцій стали на бік держави, постановивши що приватна фірма, яка приховала своє російське коріння, беручи участь в державному аукціоні із продажу цих націоналізованих російських активів – порушила низку заборон. І перша інстанція, і апеляційний суд визнали результати державного аукціону нікчемними, та постановили що активи мають бути повернуті державі – а саме Фонду гарантування вкладів.
Але фірма, заснована росіянами «Спектрум Ессетс» із цим не погоджується – і подала касацію, яку і мають завтра розглянути судді вже Верховного Суду.
Стежимо за справою та за нагоди нагадуємо обставини цієї історії – наше розслідування тут
Своє вирішальне слово має сказати Верховний Суд – і вже завтра з цього приводу відбудеться засідання Касаційного господарського суду у його складі.
На чий бік стануть судді – держави Україна чи приватної компанії «Спектрум Ессетс», яка приховала від українських контролюючих органів своє російське коріння, скуповуючи активи ліквідованих російських банків в Україні?
Про те, що власниця цієї компанії Марина Євсєєва має громадянство Росії публічно стало відомо у грудні 2024 року із розслідування «Схем» авторства Георгія Шабаєва.
Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Після виходу матеріалу Національний банк підтвердив знахідки «Схем», визнав репутацію «Спектрум Ессетс» небездоганною і відібрав у компанії фінансову ліцензію.
Не бездіяв і Фонд гарантування вкладів, на аукціоні якого і перемогла «Спектрум Ессетс» у 2024 році. Після виходу журналістського розслідування «Схем», яке викрило приховане російське коріння компанії-переможця, дочекавшись підтвердження від СБУ – у Фонді ухвалили рішення про розірвання угод з компанією «Спектрум Ессетс». Саме з тієї причини, що фірма порушила умови договору в частині відсутності бенефіціарів з країни-агресора.
Відтак компанія мала б в 11-денний термін повернути все набуте за договором та сплатити державі чималий штраф – 124 мільйони гривень, що відповідає сукупній вартості укладених угод.
Утім «Спектрум Ессетс» відмовилась добровільно повертати державі набуті за договорами активи та сплачувати штрафи. Тому ці угоди стали предметом численних судових спорів.
Ключовий з них – стосується найбільшого активу, який купила приватна компанія з російським корінням.
Це права вимоги боргу за кредитом вартістю 2,3 мільярда гривень – який ще у 2011 році «Сбербанк» надав одеському футбольному клубу «Чорноморець».
Суди вже двох інстанцій стали на бік держави, постановивши що приватна фірма, яка приховала своє російське коріння, беручи участь в державному аукціоні із продажу цих націоналізованих російських активів – порушила низку заборон. І перша інстанція, і апеляційний суд визнали результати державного аукціону нікчемними, та постановили що активи мають бути повернуті державі – а саме Фонду гарантування вкладів.
Але фірма, заснована росіянами «Спектрум Ессетс» із цим не погоджується – і подала касацію, яку і мають завтра розглянути судді вже Верховного Суду.
Стежимо за справою та за нагоди нагадуємо обставини цієї історії – наше розслідування тут
❤48👍33🤔22🔥4
Схеми
Справу про поновлення екссудді Львова, у якого «Схеми» знайшли російський паспорт, розгляне Велика палата Верховного суду Позов колишнього очільника Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова про визнання протиправним та скасування…
Велика палата Верховного суду повернула назад до касації справу про поновлення екссудді Львова, у якого «Схеми» знайшли російський паспорт
Раніше ми вже розповідали, що Касаційний адміністративний суд Верховного суду (ВС), куди зі скаргою звернувся колишній суддя Касаційного господарського суду Богдан Львов, дійшов висновку, що припинення його повноважень одноосібно головою Верховного суду на підставі листа СБУ про наявність в нього російського громадянства має «виключну правову проблему». І зазначив, що вирішення цієї проблеми – компетенція Великої палати ВС.
Як дізнались журналісти, Велика палата з таким твердженнями касації не погодилася і заявила про «відсутність правових підстав для прийняття цієї справи».
Про це йдеться в ухвалі від 9 червня: «Саме по собі застосування різних підходів до вирішення судами одного й того ж правового питання не свідчить про існування виключної правової проблеми». Тобто, на думку суддів Великої палати, фактично їхні колеги в касації не довели, чому ця справа потребує розгляду саме ними. Таким чином, справу про поновлення екссудді Львова знову розглядатиме Касаційний адмінсуд.
Богдан Львов подав позов щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». 10 січня 2024-го року суд першої інстанції – Київський окружний адміністративний суд – задовольнив цей позов, з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію.
Влітку 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ і скасував рішення суду першої інстанції.
Наказ про припинення повноважень судді Львова виніс тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року на підставі листа Служби безпеки про наявність у Львова громадянства Російської Федерації.
15 вересня 2022-го року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.
Раніше ми вже розповідали, що Касаційний адміністративний суд Верховного суду (ВС), куди зі скаргою звернувся колишній суддя Касаційного господарського суду Богдан Львов, дійшов висновку, що припинення його повноважень одноосібно головою Верховного суду на підставі листа СБУ про наявність в нього російського громадянства має «виключну правову проблему». І зазначив, що вирішення цієї проблеми – компетенція Великої палати ВС.
Як дізнались журналісти, Велика палата з таким твердженнями касації не погодилася і заявила про «відсутність правових підстав для прийняття цієї справи».
Про це йдеться в ухвалі від 9 червня: «Саме по собі застосування різних підходів до вирішення судами одного й того ж правового питання не свідчить про існування виключної правової проблеми». Тобто, на думку суддів Великої палати, фактично їхні колеги в касації не довели, чому ця справа потребує розгляду саме ними. Таким чином, справу про поновлення екссудді Львова знову розглядатиме Касаційний адмінсуд.
Богдан Львов подав позов щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу». 10 січня 2024-го року суд першої інстанції – Київський окружний адміністративний суд – задовольнив цей позов, з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію.
Влітку 2024-го Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з доводами представників Верховного суду та СБУ і скасував рішення суду першої інстанції.
Наказ про припинення повноважень судді Львова виніс тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року на підставі листа Служби безпеки про наявність у Львова громадянства Російської Федерації.
15 вересня 2022-го року журналісти-розслідувачі «Схем» оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт РФ після досягнення 45-річчя. Богдан Львов це публічно заперечував.
🤬60🤔48❤4👏2🤡2
Атака на російський завод електроніки для ракет у Воронежі: «Схеми» публікують супутникові знімки
На фото Planet Labs за 23 червня, які є у розпорядженні журналістів, можна побачити наслідки ракетних ударів Збройних сил України по «Воронезькому заводу напівпровідникових приладів» (російською – АО «Воронежский завод полупроводниковых приборов – Сборка»). Пошкоджені щонайменше дві будівлі цього російського підприємства.
В день атаки губернатор Воронезької області Олександр Гусєв також повідомив про пошкодження «виробничих об’єктів одного з підприємств Воронежа».
За даними ресурсу War&Sanctions, який підпорядковується Головному управлінню розвідки Міноборони України, цей завод у Воронежі виробляє напівпровідники для таких ракет, як «Іскандер-К» та Х-101, а також електроніку для російських систем протиповітряної оборони «Панцир-С1».
Підрозділи Повітряних сил ЗСУ завдали ударів по підприємству 22 червня, про що повідомили у Генштабі. У відомстві уточнили, що для ураження використовували «високоточні крилаті ракети повітряного базування».
На фото Planet Labs за 23 червня, які є у розпорядженні журналістів, можна побачити наслідки ракетних ударів Збройних сил України по «Воронезькому заводу напівпровідникових приладів» (російською – АО «Воронежский завод полупроводниковых приборов – Сборка»). Пошкоджені щонайменше дві будівлі цього російського підприємства.
В день атаки губернатор Воронезької області Олександр Гусєв також повідомив про пошкодження «виробничих об’єктів одного з підприємств Воронежа».
За даними ресурсу War&Sanctions, який підпорядковується Головному управлінню розвідки Міноборони України, цей завод у Воронежі виробляє напівпровідники для таких ракет, як «Іскандер-К» та Х-101, а також електроніку для російських систем протиповітряної оборони «Панцир-С1».
Підрозділи Повітряних сил ЗСУ завдали ударів по підприємству 22 червня, про що повідомили у Генштабі. У відомстві уточнили, що для ураження використовували «високоточні крилаті ракети повітряного базування».
🔥93❤16
Зруйнований залізничний міст в окупованому Криму: фото з супутника
«Схеми» публікують знімок Planet Labs за 23 червня, на якому видно, як виглядає залізничний міст через Північнокримський канал після того, як його уразили Сили спеціальних операцій ЗСУ під час ударів 22 та 23 червня.
«Підрозділи Middle Strike Cил спеціальних операцій у взаємодії з підпільниками Руху опору ССО знищили залізничний міст через Північнокримський канал, у тимчасово окупованому Криму, поблизу села Роздольне», – йшлося у повідомленні ССО.
За даними відомства, міст був «стратегічною військово-логістичною артерією окупантів».
В ССО стверджують, що цей об’єкт був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів, ресурсів і військово-матеріальних засобів у двох ключових напрямках: із території РФ через Крим – для забезпечення угруповання військ на південному напрямку, а також усередині півострова – для підтримання функціонування кримської військової інфраструктури.
«Схеми» публікують знімок Planet Labs за 23 червня, на якому видно, як виглядає залізничний міст через Північнокримський канал після того, як його уразили Сили спеціальних операцій ЗСУ під час ударів 22 та 23 червня.
«Підрозділи Middle Strike Cил спеціальних операцій у взаємодії з підпільниками Руху опору ССО знищили залізничний міст через Північнокримський канал, у тимчасово окупованому Криму, поблизу села Роздольне», – йшлося у повідомленні ССО.
За даними відомства, міст був «стратегічною військово-логістичною артерією окупантів».
В ССО стверджують, що цей об’єкт був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів, ресурсів і військово-матеріальних засобів у двох ключових напрямках: із території РФ через Крим – для забезпечення угруповання військ на південному напрямку, а також усередині півострова – для підтримання функціонування кримської військової інфраструктури.
🔥110❤16👏7
Нафтобази у вогні, пошкоджені мости та генератори диму для маскування: «Схеми» публікують підбірку супутникових знімків з наслідками українських атак по окупованому Криму та інфраструктурі навколо
На супутникових знімках компанії Vantor з 12 по 22 червня можна побачити руйнування на ключових логістичних маршрутах, які використовують для постачання російських військ в окупованому Криму, та пожежі нафтових об'єктах у цьому регіоні.
Крім того, на знімках Керченського мосту за 22 червня зафіксовано роботу кількох машин із димовими генераторами, які намагалися замаскувати окремі ділянки проїжджої частини та конструкцій мосту.
1 Пожежа на нафтобазі у Керчі, 20 червня 2026 року.
2 Дим від пожежі на нафтобазі в Керчі та робота димових генераторів на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
3 Димові генератори на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
4 Пошкоджений Генічеський міст та нові альтернативні переправи поруч з ним, Херсонська область, 21 червня 2026 року.
5 Пошкоджений пункт пропуску «Джанкой» в селі Передмістне, Крим, 17 червня 2026 року.
6 Наслідки ураження мосту через Північнокримський канал у селі Ставки, Херсонська область 20 червня 2026 року.
7 Руйнування на Чонгарському мосту, Крим, 12 червня 2026 року.
8 Пожежа на нафтобазі в порту Кавказ, Росія, 21 червня 2026 року.
На супутникових знімках компанії Vantor з 12 по 22 червня можна побачити руйнування на ключових логістичних маршрутах, які використовують для постачання російських військ в окупованому Криму, та пожежі нафтових об'єктах у цьому регіоні.
Крім того, на знімках Керченського мосту за 22 червня зафіксовано роботу кількох машин із димовими генераторами, які намагалися замаскувати окремі ділянки проїжджої частини та конструкцій мосту.
1 Пожежа на нафтобазі у Керчі, 20 червня 2026 року.
2 Дим від пожежі на нафтобазі в Керчі та робота димових генераторів на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
3 Димові генератори на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
4 Пошкоджений Генічеський міст та нові альтернативні переправи поруч з ним, Херсонська область, 21 червня 2026 року.
5 Пошкоджений пункт пропуску «Джанкой» в селі Передмістне, Крим, 17 червня 2026 року.
6 Наслідки ураження мосту через Північнокримський канал у селі Ставки, Херсонська область 20 червня 2026 року.
7 Руйнування на Чонгарському мосту, Крим, 12 червня 2026 року.
8 Пожежа на нафтобазі в порту Кавказ, Росія, 21 червня 2026 року.
🔥97❤13👏3👍2
Кілометрові затори перед Керченським мостом – фото з супутника
На знімках Planet Labs за 24 червня, які є у розпорядженні журналістів «Схем», зафіксовано скупчення автомобілів у бік Керченського (Кримського) мосту. Затори починаються від пропускного пункту перед мостом і закінчуються в районі села Іванівка у Керченському районі. Вони сягають більше десяти кілометрів. Це приблизно півтори тисячі авто, що рухаються на виїзд з території окупованого Криму.
Як раніше повідомляло Радіо Свобода, рух цією стратегічно важливою для окупаційної адміністрації та армії РФ переправою регулярно призупиняють через оголошення ракетної небезпеки, роботу ППО або загрозу атак українських морських дронів. Крім того, на тлі паливної кризи та відключень електроенергії мешканці Криму все частіше пишуть у соцмережах про наміри залишити півострів, принаймні тимчасово.
Також окупаційна влада запровадила в Криму жорсткі оглядові заходи на контрольно-пропускних пунктах. Такі дії регулярно паралізують як цивільну, так і військову логістику між анексованим півостровом та територією РФ.
На знімках Planet Labs за 24 червня, які є у розпорядженні журналістів «Схем», зафіксовано скупчення автомобілів у бік Керченського (Кримського) мосту. Затори починаються від пропускного пункту перед мостом і закінчуються в районі села Іванівка у Керченському районі. Вони сягають більше десяти кілометрів. Це приблизно півтори тисячі авто, що рухаються на виїзд з території окупованого Криму.
Як раніше повідомляло Радіо Свобода, рух цією стратегічно важливою для окупаційної адміністрації та армії РФ переправою регулярно призупиняють через оголошення ракетної небезпеки, роботу ППО або загрозу атак українських морських дронів. Крім того, на тлі паливної кризи та відключень електроенергії мешканці Криму все частіше пишуть у соцмережах про наміри залишити півострів, принаймні тимчасово.
Також окупаційна влада запровадила в Криму жорсткі оглядові заходи на контрольно-пропускних пунктах. Такі дії регулярно паралізують як цивільну, так і військову логістику між анексованим півостровом та територією РФ.
🔥86😁44🎉10👍8👏5❤2