Атака на російський завод електроніки для ракет у Воронежі: «Схеми» публікують супутникові знімки
На фото Planet Labs за 23 червня, які є у розпорядженні журналістів, можна побачити наслідки ракетних ударів Збройних сил України по «Воронезькому заводу напівпровідникових приладів» (російською – АО «Воронежский завод полупроводниковых приборов – Сборка»). Пошкоджені щонайменше дві будівлі цього російського підприємства.
В день атаки губернатор Воронезької області Олександр Гусєв також повідомив про пошкодження «виробничих об’єктів одного з підприємств Воронежа».
За даними ресурсу War&Sanctions, який підпорядковується Головному управлінню розвідки Міноборони України, цей завод у Воронежі виробляє напівпровідники для таких ракет, як «Іскандер-К» та Х-101, а також електроніку для російських систем протиповітряної оборони «Панцир-С1».
Підрозділи Повітряних сил ЗСУ завдали ударів по підприємству 22 червня, про що повідомили у Генштабі. У відомстві уточнили, що для ураження використовували «високоточні крилаті ракети повітряного базування».
На фото Planet Labs за 23 червня, які є у розпорядженні журналістів, можна побачити наслідки ракетних ударів Збройних сил України по «Воронезькому заводу напівпровідникових приладів» (російською – АО «Воронежский завод полупроводниковых приборов – Сборка»). Пошкоджені щонайменше дві будівлі цього російського підприємства.
В день атаки губернатор Воронезької області Олександр Гусєв також повідомив про пошкодження «виробничих об’єктів одного з підприємств Воронежа».
За даними ресурсу War&Sanctions, який підпорядковується Головному управлінню розвідки Міноборони України, цей завод у Воронежі виробляє напівпровідники для таких ракет, як «Іскандер-К» та Х-101, а також електроніку для російських систем протиповітряної оборони «Панцир-С1».
Підрозділи Повітряних сил ЗСУ завдали ударів по підприємству 22 червня, про що повідомили у Генштабі. У відомстві уточнили, що для ураження використовували «високоточні крилаті ракети повітряного базування».
🔥93❤16
Зруйнований залізничний міст в окупованому Криму: фото з супутника
«Схеми» публікують знімок Planet Labs за 23 червня, на якому видно, як виглядає залізничний міст через Північнокримський канал після того, як його уразили Сили спеціальних операцій ЗСУ під час ударів 22 та 23 червня.
«Підрозділи Middle Strike Cил спеціальних операцій у взаємодії з підпільниками Руху опору ССО знищили залізничний міст через Північнокримський канал, у тимчасово окупованому Криму, поблизу села Роздольне», – йшлося у повідомленні ССО.
За даними відомства, міст був «стратегічною військово-логістичною артерією окупантів».
В ССО стверджують, що цей об’єкт був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів, ресурсів і військово-матеріальних засобів у двох ключових напрямках: із території РФ через Крим – для забезпечення угруповання військ на південному напрямку, а також усередині півострова – для підтримання функціонування кримської військової інфраструктури.
«Схеми» публікують знімок Planet Labs за 23 червня, на якому видно, як виглядає залізничний міст через Північнокримський канал після того, як його уразили Сили спеціальних операцій ЗСУ під час ударів 22 та 23 червня.
«Підрозділи Middle Strike Cил спеціальних операцій у взаємодії з підпільниками Руху опору ССО знищили залізничний міст через Північнокримський канал, у тимчасово окупованому Криму, поблизу села Роздольне», – йшлося у повідомленні ССО.
За даними відомства, міст був «стратегічною військово-логістичною артерією окупантів».
В ССО стверджують, що цей об’єкт був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів, ресурсів і військово-матеріальних засобів у двох ключових напрямках: із території РФ через Крим – для забезпечення угруповання військ на південному напрямку, а також усередині півострова – для підтримання функціонування кримської військової інфраструктури.
🔥110❤16👏7
Нафтобази у вогні, пошкоджені мости та генератори диму для маскування: «Схеми» публікують підбірку супутникових знімків з наслідками українських атак по окупованому Криму та інфраструктурі навколо
На супутникових знімках компанії Vantor з 12 по 22 червня можна побачити руйнування на ключових логістичних маршрутах, які використовують для постачання російських військ в окупованому Криму, та пожежі нафтових об'єктах у цьому регіоні.
Крім того, на знімках Керченського мосту за 22 червня зафіксовано роботу кількох машин із димовими генераторами, які намагалися замаскувати окремі ділянки проїжджої частини та конструкцій мосту.
1 Пожежа на нафтобазі у Керчі, 20 червня 2026 року.
2 Дим від пожежі на нафтобазі в Керчі та робота димових генераторів на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
3 Димові генератори на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
4 Пошкоджений Генічеський міст та нові альтернативні переправи поруч з ним, Херсонська область, 21 червня 2026 року.
5 Пошкоджений пункт пропуску «Джанкой» в селі Передмістне, Крим, 17 червня 2026 року.
6 Наслідки ураження мосту через Північнокримський канал у селі Ставки, Херсонська область 20 червня 2026 року.
7 Руйнування на Чонгарському мосту, Крим, 12 червня 2026 року.
8 Пожежа на нафтобазі в порту Кавказ, Росія, 21 червня 2026 року.
На супутникових знімках компанії Vantor з 12 по 22 червня можна побачити руйнування на ключових логістичних маршрутах, які використовують для постачання російських військ в окупованому Криму, та пожежі нафтових об'єктах у цьому регіоні.
Крім того, на знімках Керченського мосту за 22 червня зафіксовано роботу кількох машин із димовими генераторами, які намагалися замаскувати окремі ділянки проїжджої частини та конструкцій мосту.
1 Пожежа на нафтобазі у Керчі, 20 червня 2026 року.
2 Дим від пожежі на нафтобазі в Керчі та робота димових генераторів на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
3 Димові генератори на Керченському мосту, 22 червня 2026 року.
4 Пошкоджений Генічеський міст та нові альтернативні переправи поруч з ним, Херсонська область, 21 червня 2026 року.
5 Пошкоджений пункт пропуску «Джанкой» в селі Передмістне, Крим, 17 червня 2026 року.
6 Наслідки ураження мосту через Північнокримський канал у селі Ставки, Херсонська область 20 червня 2026 року.
7 Руйнування на Чонгарському мосту, Крим, 12 червня 2026 року.
8 Пожежа на нафтобазі в порту Кавказ, Росія, 21 червня 2026 року.
🔥97❤13👏3👍2
Кілометрові затори перед Керченським мостом – фото з супутника
На знімках Planet Labs за 24 червня, які є у розпорядженні журналістів «Схем», зафіксовано скупчення автомобілів у бік Керченського (Кримського) мосту. Затори починаються від пропускного пункту перед мостом і закінчуються в районі села Іванівка у Керченському районі. Вони сягають більше десяти кілометрів. Це приблизно півтори тисячі авто, що рухаються на виїзд з території окупованого Криму.
Як раніше повідомляло Радіо Свобода, рух цією стратегічно важливою для окупаційної адміністрації та армії РФ переправою регулярно призупиняють через оголошення ракетної небезпеки, роботу ППО або загрозу атак українських морських дронів. Крім того, на тлі паливної кризи та відключень електроенергії мешканці Криму все частіше пишуть у соцмережах про наміри залишити півострів, принаймні тимчасово.
Також окупаційна влада запровадила в Криму жорсткі оглядові заходи на контрольно-пропускних пунктах. Такі дії регулярно паралізують як цивільну, так і військову логістику між анексованим півостровом та територією РФ.
На знімках Planet Labs за 24 червня, які є у розпорядженні журналістів «Схем», зафіксовано скупчення автомобілів у бік Керченського (Кримського) мосту. Затори починаються від пропускного пункту перед мостом і закінчуються в районі села Іванівка у Керченському районі. Вони сягають більше десяти кілометрів. Це приблизно півтори тисячі авто, що рухаються на виїзд з території окупованого Криму.
Як раніше повідомляло Радіо Свобода, рух цією стратегічно важливою для окупаційної адміністрації та армії РФ переправою регулярно призупиняють через оголошення ракетної небезпеки, роботу ППО або загрозу атак українських морських дронів. Крім того, на тлі паливної кризи та відключень електроенергії мешканці Криму все частіше пишуть у соцмережах про наміри залишити півострів, принаймні тимчасово.
Також окупаційна влада запровадила в Криму жорсткі оглядові заходи на контрольно-пропускних пунктах. Такі дії регулярно паралізують як цивільну, так і військову логістику між анексованим півостровом та територією РФ.
🔥86😁44🎉10👍8👏5❤2
Науковець, який обґрунтував «автоматичне» повернення старої версії Конституції за Януковича – нині суддя КСУ
Мова про чинного суддю Конституційного Суду Юрія Барабаша. У 2010 році він як науковець підготував висновок для КСУ, яким обґрунтував неконституційність «політреформи 2004 року», і – як наслідок – «автоматичне» відновлення Конституції часів Леоніда Кучми 1996 року, встановили журналісти «Схем».
Реформа 2004 року передбачала зміни до Конституції, ухвалені під час Помаранчевої революції, коли форма правління в країні змінилася з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську. Наприкінці 2004 року цей крок став частиною політичного компромісу. Тоді Верховний Суд України визнав масштабні фальсифікації під час президентських виборів і скасував результати другого туру, за якими перемагав Віктор Янукович. Щоб домогтися згоди від провладних сил провести переголосування, опозиція на чолі з Віктором Ющенком погодилася на суттєве обмеження повноважень майбутнього очільника держави.
Втім, вже у 2010 році, коли Віктор Янукович таки обрався президентом України, Конституційний Суд скасував «політреформу 2004 року» – це означало, що країна знову ставала президентсько-парламентською, що розширювало повноваження президента Віктора Януковича, на які його не обирали, і призвело до відкату досягнутого раніше демократичного поступу в країні.
Позиція Юрія Барабаша, як науковця, по яку звернулись судді КСУ, тоді була співзвучна з баченням соратників Януковича – прем'єр-міністра Миколи Азарова та міністра юстиції Олександра Лавриновича.
Тепер у коментарі журналістам Юрій Барабаш щодо свого висновку для КСУ повідомив, що відтоді «трансформував» свої погляди на це питання.
Повна версія матеріалу
Мова про чинного суддю Конституційного Суду Юрія Барабаша. У 2010 році він як науковець підготував висновок для КСУ, яким обґрунтував неконституційність «політреформи 2004 року», і – як наслідок – «автоматичне» відновлення Конституції часів Леоніда Кучми 1996 року, встановили журналісти «Схем».
Реформа 2004 року передбачала зміни до Конституції, ухвалені під час Помаранчевої революції, коли форма правління в країні змінилася з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську. Наприкінці 2004 року цей крок став частиною політичного компромісу. Тоді Верховний Суд України визнав масштабні фальсифікації під час президентських виборів і скасував результати другого туру, за якими перемагав Віктор Янукович. Щоб домогтися згоди від провладних сил провести переголосування, опозиція на чолі з Віктором Ющенком погодилася на суттєве обмеження повноважень майбутнього очільника держави.
Втім, вже у 2010 році, коли Віктор Янукович таки обрався президентом України, Конституційний Суд скасував «політреформу 2004 року» – це означало, що країна знову ставала президентсько-парламентською, що розширювало повноваження президента Віктора Януковича, на які його не обирали, і призвело до відкату досягнутого раніше демократичного поступу в країні.
Позиція Юрія Барабаша, як науковця, по яку звернулись судді КСУ, тоді була співзвучна з баченням соратників Януковича – прем'єр-міністра Миколи Азарова та міністра юстиції Олександра Лавриновича.
Тепер у коментарі журналістам Юрій Барабаш щодо свого висновку для КСУ повідомив, що відтоді «трансформував» свої погляди на це питання.
Повна версія матеріалу
🤬182🤯27😁12❤5😱2
За Галущенка внесли понад 100 млн гривень застави. «Схеми» з’ясували, хто саме.
За даними джерел, за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка внесли майже дві третини застави - 105 млн грн з призначених судом 150 внесли три приватні компанії. Тобто вихідні ексміністр все ж має провести в СІЗО.
🔸Найбільшу суму, 54 млн грн, внесла компанія «Тетрас Оптіма». Основний вид її діяльності – оптова торгівля деревиною. Власниця – мешканка Харківщини Тетяна Ліннікова. Востаннє компанія подавала річний фінансовий звіт за 2023-й: тоді її чистий прибуток склав 35,6 тисяч гривень. У 2026 компанія була відповідачем у справі про стягнення податкового боргу у майже 4 тис. грн.
З вересня 2024 по січень 2025 у засновниках фірми значився інвестиційний фонд «Адамант». За даними реєстру юросіб, цей фонд є співвласником низки юридичних осіб разом із фірмами з групи компаній «Авалон», власником якої себе називав львівський бізнесмен Григорій Козловський.
🔸Ще 46 млн грн внесла фірма «Гіран Констракт», заснована 2024-го і зареєстрована в Броварах. Основний вид діяльності – оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням. За даними YouControl, розмір її статутного капіталу станом на жовтень 2024 – 5 тис. гривень. За два попередні роки, відповідно до фінзвітів, компанія не мала прибутків. Керівницею та бенефіціаркою є Олена Сідун. Її номер у інших користувачів підписаний як «Контролер ЛьвівОблЕнерго», «Контролер Світло Львів».
🔸Ще 5 млн грн внесла «Скайт Рітейл», заснована у 2021-го у Харкові, що займається оптовою торгівлею деревиною. У своїй фінансовій звітності за 2023 рік на той момент керівник і бенефіціар компанії мешканець Харківської області Дмитро Островський зазначив лише одного працівника, «нульовий» дохід і вказав капітал фірми у 200 тис. грн. За даними YouControl, більше фінзвітів компанії не подавала, однак у червні 2025 року змінила власника на харків’янку Тетяну Степних та місце реєстрації на село Щасливе Київської області.
Зв'язатися з власниками чи представниками згаданих фірм «Схемам» не вдалось.
Раніше в НАБУ та САП повідомили Галущенку про підозру у межах справи «Мідас» – йому інкримінують відмивання коштів і участь у злочинній організації. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ВАКС обрав для Германа Галущенка 17 лютого.
За даними джерел, за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка внесли майже дві третини застави - 105 млн грн з призначених судом 150 внесли три приватні компанії. Тобто вихідні ексміністр все ж має провести в СІЗО.
🔸Найбільшу суму, 54 млн грн, внесла компанія «Тетрас Оптіма». Основний вид її діяльності – оптова торгівля деревиною. Власниця – мешканка Харківщини Тетяна Ліннікова. Востаннє компанія подавала річний фінансовий звіт за 2023-й: тоді її чистий прибуток склав 35,6 тисяч гривень. У 2026 компанія була відповідачем у справі про стягнення податкового боргу у майже 4 тис. грн.
З вересня 2024 по січень 2025 у засновниках фірми значився інвестиційний фонд «Адамант». За даними реєстру юросіб, цей фонд є співвласником низки юридичних осіб разом із фірмами з групи компаній «Авалон», власником якої себе називав львівський бізнесмен Григорій Козловський.
🔸Ще 46 млн грн внесла фірма «Гіран Констракт», заснована 2024-го і зареєстрована в Броварах. Основний вид діяльності – оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням. За даними YouControl, розмір її статутного капіталу станом на жовтень 2024 – 5 тис. гривень. За два попередні роки, відповідно до фінзвітів, компанія не мала прибутків. Керівницею та бенефіціаркою є Олена Сідун. Її номер у інших користувачів підписаний як «Контролер ЛьвівОблЕнерго», «Контролер Світло Львів».
🔸Ще 5 млн грн внесла «Скайт Рітейл», заснована у 2021-го у Харкові, що займається оптовою торгівлею деревиною. У своїй фінансовій звітності за 2023 рік на той момент керівник і бенефіціар компанії мешканець Харківської області Дмитро Островський зазначив лише одного працівника, «нульовий» дохід і вказав капітал фірми у 200 тис. грн. За даними YouControl, більше фінзвітів компанії не подавала, однак у червні 2025 року змінила власника на харків’янку Тетяну Степних та місце реєстрації на село Щасливе Київської області.
Зв'язатися з власниками чи представниками згаданих фірм «Схемам» не вдалось.
Раніше в НАБУ та САП повідомили Галущенку про підозру у межах справи «Мідас» – йому інкримінують відмивання коштів і участь у злочинній організації. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ВАКС обрав для Германа Галущенка 17 лютого.
🤬175🤡19😁3❤2