— Пей Жаню, — перебив його Янь Джвень.

Пей Жань подивився на нього: — Гм?

Янь Джвень був вищий за нього, і через козирок бейсболки Пей Жаню доводилось старатися, щоб підвести погляд, коли вони розмовляли.

Янь Джвень підвів руку й трохи припідняв козирок.

Він запитав: — Пам’ятаєш, як я казав тобі, що ти мені подобаєшся?

Черевики завжди можна купити нові. А от дружина падінь не витримує.
Три тисячі юанів за нову модель – це дрібниці. Лі Чишу – безцінний.

Після кількох років постійної зміни шкіл через напружений графік свого батька-одинака Шен Ван з нетерпінням повертається додому та дізнається, що йому доведеться ділити житло з новою жінкою батька та її сином. Чи зможе він звикнути до нової школи, однокласників, навчальної програми і... ще декого?

Непокірний і безпристрасний ґон, що поступається лише ласці, а не примусу х Ледачий молодий пан, що безмежно цінує себе – шов.
Шен Ван: Я прямий як стріла.
Дзян Тянь: Я гомофоб.

[Янь Джвень: .]

[Пей Жань: ?]

[Янь Джвень: Перевіряю, чи я ще тут.]

[Пей Жань: Де тут?]

[Янь Джвень: У твоєму списку друзів.]

Шіну підійшов трохи ближче до чоловіка.

– Міст Йонін. Ви його знаєте?

– …Так?

– Тіла людей підвішені на мосту. Ви знаєте, що сталося?

– Це, е-е, це… у церкві, у церкві…

– …У церкві?

Лінь Сюхвань деякий час мовчав, але врешті не зміг не запитати: — Цей хлопець, він справді твій колишній?

Перш ніж він встиг закінчити, капітан вдарив його по голові.

— Ой... — Лінь Сюхвань ображено надув губи. — Мені просто було цікаво. Ми з Жань баобеєм достатньо близькі, що таке питати.

— Так, – відверто зізнався Пей Жань.

Група гетеросексуальних кіберспортсменів за столом хором кивнула, намагаючись виглядати природно.

Янь Джвень сказав: — Я не можу тебе додати.

Дівчина запитала: — Га? Чому?

— Людина, яка мені подобається, тут, і було б недобре, якби вона це побачила, — недбало зауважив Янь Джвень.

Пей Жань: — ...

Дівчина: — ...Вибачте, що потурбувала вас.

Лво Ціншань посміхнувся, повернув голову, і його очі були сповнені глузування. Зі сміхом він запитав: — Як думаєш, він прийде чи ні?

Янь Джвень сидів мовчки, не видаючи жодного звуку.

— Я… я можу дзвонити йому, коли п'яний, бо... у нас є почуття одне до одного. Навіть якщо ми розлучимося, наші... наші почуття однаково залишаться... — Лво Ціншань запитав. — А як щодо тебе? Коли ти будеш п'яний, ти наважишся йому подзвонити? У тебе є... хоч якісь, блять, підстави змушувати його витирати за тобою лайно?

Що ж подобається Хе Джао? Це було справді непросте запитання.
Сє Ю вважав, що смак у Хе Джао був надзвичайно хорошим лише в одному.
У виборі хлопця. Навіть кращим, ніж у більшості людей.