🌍 Знай своїх

Ольга Кобилянська — письменниця, яка випередила свій час

27 листопада 1863 року на Буковині народилася Ольга Кобилянська — одна з найяскравіших постатей українського модернізму. Вона стала голосом сильної, мислячої жінки в літературі тоді, коли про жіночу свободу ще говорили дуже обережно.

Кобилянська писала про внутрішню незалежність, право жінки на самореалізацію, складність людських почуттів і пошук власного шляху. Її твори «Царівна», «Людина», «Valse mélancolique» і сьогодні вражають глибиною психологізму та сміливістю думки.

Вона не просто створювала прозу — вона змінювала уявлення про українську літературу. Її стиль був новаторським, європейськи вишуканим і дуже особистим. Саме тому Кобилянську вважають однією з тих, хто заклав основу модерної української прози.

Ольга Кобилянська прожила більшу частину життя в Чернівцях і померла там 21 березня 1942 року. Але її тексти й досі звучать напрочуд сучасно — бо говорять про свободу, гідність і право бути собою.

Час від часу ми публікуємо дописи про нові проекти нашого порталу.
Хтось міг помітити, що вони різні:
🏙 ми створюємо інтерактивну мапу районних чатів Києва;
📍 запрошуємо до співпраці міські спільноти з усієї України;
📡 підтримуємо моніторингові канали, які щодня допомагають нам бути в безпеці.

Але насправді це не три окремі ідеї. Це один великий проект.
Ми хочемо, щоб між українськими спільнотами було менше випадковостей і більше зв'язків. Щоб люди, які переїхали в інший район, могли швидко знайти місцеву спільноту. Щоб під час надзвичайних ситуацій важлива інформація доходила швидше.
Щоб адміністратори чатів, моніторингових каналів і локальних громад не були самі по собі, а могли підтримувати одне одного тоді, коли це справді потрібно.

Саме про це були наші попередні публікації:
🤝 Мережа районних чатів Києва;
🏙 Єдність громад України;
📡 Співпраця з моніторинговими каналами.

Ми не будуємо ще одну соціальну мережу.
Ми просто хочемо, щоб добрі проекти знаходили один одного, а корисна інформація мала більше шансів дійти до тих, кому вона потрібна.

Якщо ви адмініструєте районний чат, міську спільноту, волонтерський або моніторинговий канал і вам близька ця ідея — будемо раді познайомитися.
📩 Координатор проекту: @akilla_qoshqa

Разом можна зробити інформаційний простір України трохи сильнішим. Іноді цього достатньо, щоб у потрібний момент допомога знайшла того, хто її чекає.

🇺🇦 Вітаю! Потрібна ваша допомога! 🇺🇦

Наша спільнота Workshop of Victory – Майстерня перемоги збирає:
🔹 використані одноразові електронні сигарети;
🔹 неробочі павербанки;
🔹 непотрібні кабелі, зарядки та шнури до телефонів.

Усе це не сміття, а цінні комплектуючі для виготовлення ліхтариків, які передаються нашим військовим на фронт.
Ваша використана одноразка для когось стане світлом у бліндажі, на позиції чи під час виконання бойового завдання.

Якщо у вас вдома лежать такі речі без діла — не викидайте їх. Передайте на добру справу та допоможіть нашим захисникам.

Пишіть у коментарі або в особисті повідомлення, щоб домовитися про передачу: @Yupi_KS та @akilla_qoshqa

Дякуємо кожному, хто долучається! 💙💛
Репост також буде доречним!
#активнийзбір

🎬 Кіно вечора

Сьогодні хочу порадити фільм, який б'є прямо в серце — "Земля блакитна, ніби апельсин" (2020, реж. Ірина Цілик).

Це документальна стрічка про родину з Красногорівки на Донеччині, яка знімає власне кіно про війну, поки війна триває буквально за вікном. Мама з чотирма дітьми — і кожен з них знаходить свій спосіб пережити те, що відбувається: хтось через камеру, хтось через музику, хтось просто через щоденну турботу одне про одного.

Фільм отримав нагороду за найкращу режисуру на Sundance — перший такий випадок для української стрічки. Але найголовніше — він не про війну як абстракцію, а про людей, які продовжують жити, любити і творити, попри все.
Раджу подивитись з рідними — важкий, але дуже світлий фільм.

Гарного вечора і приємного перегляду,

Доброго ранку 🌅

Є одна притча, яку люблю згадувати. Йшов чоловік берегом моря після шторму — а там тисячі викинутих на пісок морських зірок. Назустріч хлопчик, піднімає зірки одну за одною і кидає назад у воду. Чоловік каже: "Та їх тут тисячі, ти ж усіх не врятуєш, яка різниця?" А хлопчик підняв ще одну, кинув у хвилі й відповів: "Для цієї — різниця є."

От і я думаю — не можна змінити все одразу. Але можна зробити щось для когось конкретного сьогодні. Для сусіда, для друга, для когось у нашому чаті, кому важко.

Як гадаєте, що за місце?

поки є час до рубрики, яка буде о 12:00, спробуємо ще вгадати місце....

🌆 Роздум дня: Машина часу, якої немає
Якби ви могли повернутися назад в часі, що б ви виправили?

Перша думка зазвичай масштабна: попередити про небезпеки, уникнути фатальних помилок, змінити глобальні рішення. Але серце найчастіше сумує за іншим.

Ми б виправили невиказані слова. Обійняли б міцніше тих, кого вже немає поруч. Не сварилися б через немитий посуд. Сказали б коханим, які вони важливі, замість того, щоб ховати образу. Ми б точно менше відкладали життя на омріяне «колись» і більше цінували тихі вечори.

Подорожі у часі — це красива кінематографічна ілюзія. Але у цієї ілюзії є дивовижна суперсила. Вона підказує, що саме є найціннішим прямо зараз.

Нам не потрібна машина часу, щоб зателефонувати чи обійняти когось вдома. Щоб щиро подякувати сусіду чи просто посміхнутися собі. Все те, що ми мріяли б змінити «тоді», ми можемо створювати «зараз». Минуле вже написане, але теперішній момент — повністю у наших руках.

Дбайте про тих, хто поруч, і не відкладайте тепло на завтра. Спокою та затишку вам!

#нампишуть


👋Добрий день, шукаємо моделей на чоловічу стрижку

🚇 В 7 хвилинах від Станції Житомирська
💈Стрижка безкоштовна за умови відгуку на майстра, або на репост у сторіс

Якщо цікаво пишіть в особисті повідомлення @Dmytro_barber, запишу вас на вільне вікно

📍 Джерело: Перейти до допису

🏷 #пропоную #ремонт

🏙️ Київ, якого ти не знаєш

Даю кілька підказок, а ви — вгадуйте.
🔹 Це перший у СРСР житловий масив, збудований на штучно створеному острові.
🔹 Його з трьох боків оточує канал, а з четвертого — Дніпро.
🔹 У 60–70-х тут працювали підсвічені фонтани, і район жартома називали «київською Венецією».
🔹 Це один із небагатьох масивів Києва, де за роки незалежності майже не змінилась висотна забудова.
🔹 За однією з версій, назва походить від прізвища землевласника XVI століття.

Що це за район?

📺 Чи дивилися ви колись фільм «Клік: З пультом по життю» з Адамом Сендлером?

За комедійною обгорткою там ховається одна з найпотужніших драм нашого часу. Головний герой отримує магічний пульт, який дозволяє «перемотувати» нудні, важкі чи рутинні моменти життя: затори, застуди, сімейні сварки та завантаження по роботі. Він хотів залишити лише успіх і свята. Але в результаті пульт сам перемотав усе його життя, перетворивши його на чужого на власному святі.

Ми часто ловимо себе на схожому бажанні: «швидше б закінчився цей важкий тиждень», «скоріше б минула ця зима». Ми хочемо перемотати рутину чи труднощі. Але сенс у тому, що життя не складається лише з яскравих спалахів. Воно є і в цих заторах, і в тихих буднях, і в сірих вечорах. Коли ми намагаємось щось «перемотати», ми втрачаємо часточку самого себе.

Цінуйте кожен кадр вашого сьогодні. Навіть якщо він здається занадто простим чи буденним. Перемотки немає. Є тільки зараз!

#нампишуть

Чисто-біла киця прийшла на вулицю Мрії, 1А. Виглядає доглянутою, схоже, що просто загубилась і шукає дорогу додому.
Якщо впізнаєте свою улюбленицю або знаєте, чия вона — відгукніться!
📞 0689557358
Допоможемо разом знайти господарів 🤍
📍 Джерело: Перейти до допису

🏷 #знайдено_тварину

🌅 Доброго ранку!

Притча про двох вовків: старий індіанець каже онуку, що в кожній людині живуть два вовки — один зла: заздрість, гнів, образа. Другий добра: терпіння, любов, щирість. Вони борються весь час. Онук питає: "А який переможе?" Дід відповідає: "Той, якого ти годуєш".

Щоранку ми обираємо, якого вовка годувати — і саме з цих маленьких виборів складається те, якою людиною ми стаємо.

якщо вгадали, що за місце, можливо район, пишіть у коменти....

💭 Роздум дня

Знаєте, є така штука — коли довго живеш у напрузі, починаєш забувати, як це, коли легко. Не тому що щастя зникло, а тому що ми звикли завжди триматись, завжди бути готовими до чогось.
І іноді треба свідомо собі дозволити: сьогодні я просто відпочину. Просто подивлюсь у вікно, вип'ю чаю, нічого не вирішуватиму глобального. Це не слабкість і не байдужість — це те, що дає сили йти далі.

Бо якщо не даємо собі бодай маленьких пауз, довго на одній напрузі не протримаємось — ні ми самі, ні ті, хто поруч.

Дозволяєте собі іноді просто "нічого не робити"? Чи теж важко це приймати? 🤍

#нампишуть

Добрий день! 😊

У нашому будинку кицька народила кошенят. Сьогодні бачила чотирьох. Вони знаходяться за адресою: просп. Берестейський, 89А.

Можливо, хтось давно мріяв про пухнастого друга або знає людей, які хотіли б взяти кошеня в добрі руки. 🐱
0506011275 Ірина (підкажу де 👀)

📍 Джерело: Перейти до допису

🏷 #віддам_тварину #притулок

Шановне паньство, принагідно хочу згадати ось цей пост.

Було б дуже чудово підтримати наших героїчних хлопців (не знаю, чи будуть там саме дівчата). Одним словом, всіх, хто прийматиме участь.

Записуйтесь, івент нестандартний, але вражень має бути аж за край!
Дуже хотілося б отримати трохи ваших відгуків в коментарях. З нетерпінням чекаємо ❤️

#нампишуть

Сусіди привіт!

11.07.2026
Київська область, село Гатне (поруч Юріївка, Віта Поштова, Крюківщина, Вишневе) знайдено собаку.

Молода сука. Є нашийник. Більше тягнеться до жінок. Боїться авто і ліфта, але гарно знає, як спати в ліжку😀

093 940 18 18
Телефонуйте або пишіть у будь-який мессенджер, якщо впізнали

П.с. Я не придумала нічьо краще, як приволокти її до нас на Борщажєньку, ну і по суті, не так і далеко до того Гатного - може хто шо чув чи бачив, що таке чудо шукають

📍 Джерело: Перейти до допису

🏷 #знайдено_тварину