Сьогодні – перший офіційний візит Президента України до Ірландії від часу встановлення дипломатичних відносин між нами. Ми затвердили Дорожню карту партнерства між Україною та Ірландією щонайменше на наступні 5 років. Був підписаний відповідний документ.
 
Поінформував під час зустрічі Прем’єр-міністра Мікхола Мартіна, команду про перемовини заради миру. Детально обговорили увесь двосторонній порядок денний: підтримку енергетичну та гуманітарну, підтримку членства України у Євросоюзі, питання тиску на Росію, санкції, використання заморожених російських активів, необхідність притягнення Росії до відповідальності за агресію і також гуманітарну та культурну співпрацю.
 
Дякую Ірландії за всю дорогу, за повагу до наших людей, до України й за те, що ви з нами не просто через політичні міркування, а тому, що Ірландія щиро захищає право народів на життя.

Звернувся до парламенту Ірландії. Для мене велика честь бути сьогодні тут – у країні, яка розуміє ціну свободи краще, ніж багато хто у Європі, краще, ніж багато хто у світі, і яка поділяє нашу віру в те, що кожен голос важливий, кожна нація важлива. Пам'ятайте, що ваш голос має значення: від голосування Ірландії в ООН до повідомлень у ваших медіа. Від ваших думок тут, у Дубліні, до кожної домівки в глобальній ірландській спільноті по всьому світу. Це мільйони людей, які можуть впливати на сотні мільйонів інших. Коли наймогутніші застосовують тиск, світова спільнота допомагає спрямувати його у правильному напрямі. Агресор має бути притягнутий до відповідальності за скоєне.

Прошу вас взяти активну участь у створенні трибуналу за цю агресію. Не просто долучитися, а просувати, працювати, наполягати на тому, що правосуддя має починатися з притягнення винуватців до відповідальності. Прошу вас продовжувати відстоювати всі форми санкцій проти Росії. І настав час застосувати російські активи для справи миру – для оборони та відбудови України. Це рішення давно вже назріло, і воно має бути втілене. І закликайте всіх у світі допомогти з поверненням усіх дітей, яких викрала Росія, і всіх в'язнів, яких досі утримують у російських в'язницях і таборах – багато хто з них перебуває там не лише з 2022 року, але й з 2014 року, коли Росія розгорнула проти нас гібридну війну й окупувала Крим. Це занадто далеко зайшло, щоб просто заплющити очі й перегорнути сторінку з Росією.

Без справедливого миру ненависть не згасне – вона тлітиме далі й провокуватиме нове насильство. В історії це вже траплялося. І цього разу має бути інакше. Нам потрібен справжній мир. Допоможіть нам його досягти. І ніколи не втрачайте віри в Україну.