У багатьох регіонах зараз тривають відновлювальні роботи після ночі російських ударів по цивільній інфраструктурі. Є, на жаль, руйнування. Від удару дронами у Фастові згоріла головна будівля вокзалу. Беззмістовний з військової точки зору удар, і росіяни не могли не розуміти це. Були також удари по підприємствах і житлових будинках Київської області. Постраждали Дніпровщина, Чернігівщина, Запоріжжя, Одещина, Львівщина, Волинь, Миколаївщина. Понад 650 дронів та 51 ракета, в тому числі аеробалістичні та балістичні. Є поранені в регіонах. Всім допомагають.

Головні цілі цих ударів знову енергетика. Мета росіян – зробити боляче мільйонам українців, і впали вже настільки низько, що запускають ракети по мирних містах у День святого Миколая. Саме тому потрібен додатковий тиск. Санкції мають працювати, і так само наша ППО має працювати, а отже, потрібно зберігати підтримку захисників життя. Дякую всім, хто працює заради цього.

Все недарма. Є заради кого. У цьому переконуюся кожен раз, коли приїжджаю до дітвори. Бачу їхні очі. Чую захопливі історії, мрії.

Сьогодні ними ділилися хлопці та дівчата, які проживають у малому груповому будинку. Найпершому в області та країні.

Вихованців там зараз 13. Наймолодшому – 7 років, старшим по 16. Для них створені всі умови. Такі, щоб вони почувалися у родинному колі. Привчалися поратися по дому. Розвивалися. Відчували підтримку.

Фахівцям, які завжди поруч з ними, передав слова вдячності. За те, що оточують майбутнє нашої країни турботою. Це велика й потрібна справа. Дітям – подарунки від Чудотворця.

Так хочеться, щоб він супроводжував всіх малих по життю. Оберігав і застерігав від будь-якої біди. Нехай буде саме так.

З Днем Святого Миколая! Давайте не тільки вірити у дива, а й творити їх самотужки.

На недитячі випробування обрікають росіяни наших малих. Пробачити це неможливо. Особливо, коли бачиш їх на лікарняному ліжку.

Чотирирічна Дінара постраждала через атаку БпЛА по Дніпру. Дівчинка – боєць, хоча ми – дорослі, розуміємо, що зранене не тільки тіло. Просто так вона не забуде той страшний день.

Рідні постійно біля неї. Як і медики. Разом роблять все можливе, аби вона якнайшвидше одужала. Але це час. Дорогоцінний, вкрадений, бо мав би бути безтурботним.

Поряд 17-річний Володимир з Кривого Рогу. Він підірвався на міні. Цього небезпечного мотлоху ми б не мали, аби ними не смітив противник. В результаті – ампутація. Попереду відновлення, протезування, реабілітація. Хлопець сильний духом. Запевнив – йтиме вперед і ніколи не буде здаватися.

Вірю його словам, бо наші хлопці та дівчата фору дадуть всім. Такі відважні, а головне – відкриті. Попри все. Побажав їм одужання та ніколи більше не стикатися зі злом.