Держпродспоживслужба та Національна академія аграрних наук України обговорили подальші напрями наукового та інноваційного співробітництва у сфері ветеринарної медицини
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів робочу зустріч із академіком-секретарем відділення ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України Валерієм Ушкаловим та директором Інституту ветеринарної медицини НААН Сергієм Боровковим.
👉Ключова тема зустрічі: обговорення можливостей поглиблення наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та академії у сфері ветеринарної медицини.
«Держпродспоживслужба завжди націлена на підтримку конструктивного співробітництва з провідними науковими школами ветеринарної медицини. Водночас, на наше глибоке переконання, ветеринарні дослідження мають бути практично орієнтованими, давати відповіді на реальні практичні проблеми. Фахівці Держпродспоживслужби враховують у своїй роботі достовірні результати наукових розвідок. В цих питаннях ми підтримуємо плідне співробітництво із вченими Національної академії аграрних наук України та інших установ», - зазначив Сергій Захарін.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів робочу зустріч із академіком-секретарем відділення ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України Валерієм Ушкаловим та директором Інституту ветеринарної медицини НААН Сергієм Боровковим.
👉Ключова тема зустрічі: обговорення можливостей поглиблення наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та академії у сфері ветеринарної медицини.
«Держпродспоживслужба завжди націлена на підтримку конструктивного співробітництва з провідними науковими школами ветеринарної медицини. Водночас, на наше глибоке переконання, ветеринарні дослідження мають бути практично орієнтованими, давати відповіді на реальні практичні проблеми. Фахівці Держпродспоживслужби враховують у своїй роботі достовірні результати наукових розвідок. В цих питаннях ми підтримуємо плідне співробітництво із вченими Національної академії аграрних наук України та інших установ», - зазначив Сергій Захарін.
🍽️ Шкільне меню: хто складає, хто затверджує та коли потрібне погодження?
Що сьогодні буде на обід у школі - не випадковий набір страв. Шкільне меню планується заздалегідь, має відповідати встановленим нормам харчування та пройти визначений шлях від розроблення до затвердження.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - коротко про головне щодо меню.
📋 Хто складає меню?
Якщо страви готують у закладі, меню складає медичний працівник, а за його відсутності - особа, відповідальна за організацію харчування. До роботи також залучають кухаря або завідувача виробництва.
Якщо харчування організовано із залученням постачальника послуг, меню розробляє постачальник та узгоджує його з керівником закладу.
👤 Хто затверджує?
Незалежно від моделі організації харчування, примірне чотиритижневе сезонне меню затверджує керівник закладу освіти.
🔎 Що погоджує Держпродспоживслужба?
До територіального органу Держпродспоживслужби на погодження подається затверджене примірне чотиритижневе сезонне меню.
Якщо заклад використовує меню, рекомендоване Міністерством охорони здоров’я України, додаткове погодження Держпродспоживслужби не потрібне.
📑 А технологічні картки?
Держпродспоживслужба не погоджує технологічні картки на страви та вироби. Водночас рекомендуємо подавати їх разом із меню - це допоможе фахівцям комплексно його опрацювати та зменшити потребу в додаткових уточненнях.
❗ Меню не погодили - що далі?
Необхідно врахувати надані зауваження, доопрацювати меню та повторно подати його на погодження до територіального органу Держпродспоживслужби.
Причиною для доопрацювання може бути невідповідність нормам харчування, вимогам щодо частоти включення окремих груп продуктів, маси порцій, енергетичної та поживної цінності раціону тощо.
✅ І пам’ятайте: правильно складене меню - лише перший крок. Важливо, щоб те, що заплановано в меню, відповідало тому, що фактично отримує дитина на тарілці.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, що необхідно перевірити під час приймання харчових продуктів до закладу освіти.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #БезпечнеХарчування #Держпродспоживслужба
Що сьогодні буде на обід у школі - не випадковий набір страв. Шкільне меню планується заздалегідь, має відповідати встановленим нормам харчування та пройти визначений шлях від розроблення до затвердження.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - коротко про головне щодо меню.
📋 Хто складає меню?
Якщо страви готують у закладі, меню складає медичний працівник, а за його відсутності - особа, відповідальна за організацію харчування. До роботи також залучають кухаря або завідувача виробництва.
Якщо харчування організовано із залученням постачальника послуг, меню розробляє постачальник та узгоджує його з керівником закладу.
👤 Хто затверджує?
Незалежно від моделі організації харчування, примірне чотиритижневе сезонне меню затверджує керівник закладу освіти.
🔎 Що погоджує Держпродспоживслужба?
До територіального органу Держпродспоживслужби на погодження подається затверджене примірне чотиритижневе сезонне меню.
Якщо заклад використовує меню, рекомендоване Міністерством охорони здоров’я України, додаткове погодження Держпродспоживслужби не потрібне.
📑 А технологічні картки?
Держпродспоживслужба не погоджує технологічні картки на страви та вироби. Водночас рекомендуємо подавати їх разом із меню - це допоможе фахівцям комплексно його опрацювати та зменшити потребу в додаткових уточненнях.
❗ Меню не погодили - що далі?
Необхідно врахувати надані зауваження, доопрацювати меню та повторно подати його на погодження до територіального органу Держпродспоживслужби.
Причиною для доопрацювання може бути невідповідність нормам харчування, вимогам щодо частоти включення окремих груп продуктів, маси порцій, енергетичної та поживної цінності раціону тощо.
✅ І пам’ятайте: правильно складене меню - лише перший крок. Важливо, щоб те, що заплановано в меню, відповідало тому, що фактично отримує дитина на тарілці.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, що необхідно перевірити під час приймання харчових продуктів до закладу освіти.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #БезпечнеХарчування #Держпродспоживслужба
Під час оздоровчої кампанії-2026 проведено 1418 досліджень проб питної води у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Результати показали: частка відхилень за бактеріологічними показниками зменшилася з 5% у 2025 році до 2% у 2026 році, за санітарно-хімічними — з 9% до 8%.
🚰Якість питної води — одна з базових умов безпечного відпочинку дітей. Вода використовується не лише для пиття, а й для приготування страв, тому її якість упродовж оздоровчого сезону перебувала в полі уваги фахівців Держпродспоживслужби. Вимоги щодо забезпечення дітей безпечною питною водою та контролю її якості передбачені Санітарним регламентом для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
За результатами досліджень води з централізованих джерел водопостачання відхилення становили 2% за мікробіологічними та 8% за санітарно-хімічними показниками. Для нецентралізованих джерел — 3% та 7% відповідно.
💭«Результати досліджень дають можливість не лише оцінити якість води, а насамперед своєчасно реагувати там, де виявлені відхилення. Якщо джерело не може гарантувати безпечну воду, мають застосовуватися альтернативні рішення. Коли йдеться про дітей, компромісів щодо якості питної води бути не може», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
🚰Якість питної води — одна з базових умов безпечного відпочинку дітей. Вода використовується не лише для пиття, а й для приготування страв, тому її якість упродовж оздоровчого сезону перебувала в полі уваги фахівців Держпродспоживслужби. Вимоги щодо забезпечення дітей безпечною питною водою та контролю її якості передбачені Санітарним регламентом для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
За результатами досліджень води з централізованих джерел водопостачання відхилення становили 2% за мікробіологічними та 8% за санітарно-хімічними показниками. Для нецентралізованих джерел — 3% та 7% відповідно.
💭«Результати досліджень дають можливість не лише оцінити якість води, а насамперед своєчасно реагувати там, де виявлені відхилення. Якщо джерело не може гарантувати безпечну воду, мають застосовуватися альтернативні рішення. Коли йдеться про дітей, компромісів щодо якості питної води бути не може», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін та інші відповідальні працівники апарату Держпродспоживслужби долучилися до роботи ІІІ Форуму крафтового виробництва, проведеного на майданчиках Миколаївського національного аграрного університету.
📍 У роботі форуму взяли участь керівники та представники понад 140 вітчизняних виробників крафтової та органічної продукції з різних регіонів України, а також наукові та науково-педагогічні працівники, що досліджують широкий спектр проблем безпечності харчових продуктів, технологій виробництва у харчовій промисловості, лабораторно-діагностичної роботи тощо.
👉 Детальніше: https://surl.li/wznnir
📍 У роботі форуму взяли участь керівники та представники понад 140 вітчизняних виробників крафтової та органічної продукції з різних регіонів України, а також наукові та науково-педагогічні працівники, що досліджують широкий спектр проблем безпечності харчових продуктів, технологій виробництва у харчовій промисловості, лабораторно-діагностичної роботи тощо.
👉 Детальніше: https://surl.li/wznnir
👉Україна робить черговий крок до розширення географії експорту продукції тваринного походження. Розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини.
Українську сторону представляють заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний ветеринарний інспектор України - Володимир Кустуров та команда фахівців Держпродспоживслужби.
💭«Вихід української яловичини на ринок Великої Британії відкриє нові можливості для вітчизняних виробників. Наше завдання — продемонструвати, що система державного контролю в Україні працює послідовно та здатна гарантувати безпечність продукції, її простежуваність і відповідність вимогам країни-імпортера», — наголосив Володимир Кустуров.
🌐Детальніше.
Українську сторону представляють заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний ветеринарний інспектор України - Володимир Кустуров та команда фахівців Держпродспоживслужби.
💭«Вихід української яловичини на ринок Великої Британії відкриє нові можливості для вітчизняних виробників. Наше завдання — продемонструвати, що система державного контролю в Україні працює послідовно та здатна гарантувати безпечність продукції, її простежуваність і відповідність вимогам країни-імпортера», — наголосив Володимир Кустуров.
🌐Детальніше.
#безпечність_харчових_продуктів
🎂 Обираючи торт на день народження, весілля чи інше свято, ми насамперед дивимося на його вигляд, начинку та ціну. Але не менш важливо знати, хто його виготовляє і чи дотримується вимог безпечності. Особливо це актуально для замовлень через соціальні мережі та інтернет-платформи. 📱💻
⚖️ Законодавство України встановлює чіткі вимоги до операторів ринку харчових продуктів, незалежно від того, чи здійснюють вони діяльність у стаціонарному приміщенні, чи приймають замовлення онлайн.
🔎 Держпродспоживслужба нагадує, що кондитери, які реалізують харчові продукти через інтернет, зобов’язані:
✅ зареєструватись відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
🧼 дотримуватися гігієнічних вимог під час виготовлення, зберігання та транспортування продукції;
❄️ мати умови для дотримання холодового ланцюга, особливо для тортів із кремами, молочними та іншими швидкопсувними інгредієнтами;
🏷️ надавати споживачу правдиву інформацію про склад, можливі алергени, строк придатності та умови зберігання;
🚫 не використовувати неперевірені або заборонені добавки.
💡 З огляду на зазначене радимо споживачам:
🎂 замовляйте торти лише у зареєстрованих операторів ринку;
🔍 звертайте увагу на наявність повної інформації про продавця в інтернет-магазині;
🥜 просіть надати інформацію про склад, особливо про наявність алергенів;
📋 уважно вивчіть інформацію про склад продукту та умови доставки.
🌐 Якщо ви вирішили зробити замовлення на платформах спільного доступу в мережі Інтернет, врахуйте, що там бути розміщені оголошення, зокрема, фізичних осіб (громадян), які не є суб’єктами господарювання.
⚠️ У випадку виникнення неприємних ситуацій через придбання громадянином товару у іншої фізичної особи - у Держпродспоживслужби відсутні правові підстави для вжиття будь-яких заходів до таких продавців, оскільки Держпродспоживслужба наділена повноваженнями перевіряти додержання вимог законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тільки щодо суб’єктів господарювання.
🎂 Обираючи торт на день народження, весілля чи інше свято, ми насамперед дивимося на його вигляд, начинку та ціну. Але не менш важливо знати, хто його виготовляє і чи дотримується вимог безпечності. Особливо це актуально для замовлень через соціальні мережі та інтернет-платформи. 📱💻
⚖️ Законодавство України встановлює чіткі вимоги до операторів ринку харчових продуктів, незалежно від того, чи здійснюють вони діяльність у стаціонарному приміщенні, чи приймають замовлення онлайн.
🔎 Держпродспоживслужба нагадує, що кондитери, які реалізують харчові продукти через інтернет, зобов’язані:
✅ зареєструватись відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
🧼 дотримуватися гігієнічних вимог під час виготовлення, зберігання та транспортування продукції;
❄️ мати умови для дотримання холодового ланцюга, особливо для тортів із кремами, молочними та іншими швидкопсувними інгредієнтами;
🏷️ надавати споживачу правдиву інформацію про склад, можливі алергени, строк придатності та умови зберігання;
🚫 не використовувати неперевірені або заборонені добавки.
💡 З огляду на зазначене радимо споживачам:
🎂 замовляйте торти лише у зареєстрованих операторів ринку;
🔍 звертайте увагу на наявність повної інформації про продавця в інтернет-магазині;
🥜 просіть надати інформацію про склад, особливо про наявність алергенів;
📋 уважно вивчіть інформацію про склад продукту та умови доставки.
🌐 Якщо ви вирішили зробити замовлення на платформах спільного доступу в мережі Інтернет, врахуйте, що там бути розміщені оголошення, зокрема, фізичних осіб (громадян), які не є суб’єктами господарювання.
⚠️ У випадку виникнення неприємних ситуацій через придбання громадянином товару у іншої фізичної особи - у Держпродспоживслужби відсутні правові підстави для вжиття будь-яких заходів до таких продавців, оскільки Держпродспоживслужба наділена повноваженнями перевіряти додержання вимог законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тільки щодо суб’єктів господарювання.
⚠️ Експорт пшениці до Індонезії: посилено фітосанітарний контроль
Індонезійський карантинний орган посилив контроль за дотриманням оновлених вимог до експорту пшениці з України.
Експортерам необхідно забезпечити:
🔹 фумігацію вантажів відповідно до встановлених режимів фумігації;
🔹 супровід кожної партії фітосанітарним сертифікатом;
🔹експорт пшениці з України вільної від шкідливих організмів, що становлять загрозу для Індонезії, а саме:
📍 комірного довгоносика - Sitophilus granarius,
📍 фузаріоза колоса - Fusarium culmorum, Fusarium sporotrichioides, Gibberella zeae,
📍фузаріозної кореневої гнилі – Gibberella avenacea,
📍бактеріальної плямистості – Pseudomonas syringae pv. syringae,
📍рожевої гнилі - Erwinia rhapontici.
Недотримання вимог може призвести до затримання вантажу, застосування додаткових фітосанітарних заходів або відмови у ввезенні партії до Індонезії.
Індонезійський карантинний орган посилив контроль за дотриманням оновлених вимог до експорту пшениці з України.
Експортерам необхідно забезпечити:
🔹 фумігацію вантажів відповідно до встановлених режимів фумігації;
🔹 супровід кожної партії фітосанітарним сертифікатом;
🔹експорт пшениці з України вільної від шкідливих організмів, що становлять загрозу для Індонезії, а саме:
📍 комірного довгоносика - Sitophilus granarius,
📍 фузаріоза колоса - Fusarium culmorum, Fusarium sporotrichioides, Gibberella zeae,
📍фузаріозної кореневої гнилі – Gibberella avenacea,
📍бактеріальної плямистості – Pseudomonas syringae pv. syringae,
📍рожевої гнилі - Erwinia rhapontici.
Недотримання вимог може призвести до затримання вантажу, застосування додаткових фітосанітарних заходів або відмови у ввезенні партії до Індонезії.
⚠️ Підозра на харчове отруєння: алгоритм дій для бізнесу
Повідомлення від відвідувача про погіршення самопочуття після вживання їжі ще не підтверджує, що причиною став саме заклад. Водночас це сигнал, який потребує негайного реагування.
Що має зробити оператор ринку?
1️⃣ Зафіксувати інформацію. Уточнити дату й час відвідування, перелік замовлених страв, час появи симптомів та чи зверталася людина по медичну допомогу.
2️⃣ Призупинити використання та реалізацію продуктів або страв, з якими може бути пов’язаний ризик. Їхні залишки необхідно ізолювати та зберегти з дотриманням відповідних температурних умов для можливого відбору зразків.
3️⃣ Застосувати внутрішні процедури НАССР. Перевірити всі етапи: приймання сировини, умови й температурні режими зберігання, приготування та реалізації продукції, дотримання санітарних вимог.
4️⃣ Забезпечити простежуваність. Підготувати інформацію про постачальників, партії сировини, супровідні документи, відповідні записи та журнали контролю.
5️⃣ Перевірити стан здоров’я працівників. Особи із симптомами кишкової інфекції або іншого інфекційного захворювання не повинні працювати з харчовими продуктами.
6️⃣ Повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби. Якщо є підстави вважати, що введені в обіг харчові продукти можуть бути шкідливими для здоров’я людей, оператор ринку має письмово поінформувати компетентний орган не пізніше одного робочого дня та повідомити про вже вжиті заходи.
7️⃣ Вилучити або відкликати продукцію. Якщо є підстави вважати, що вона не відповідає вимогам безпечності, необхідно негайно припинити її обіг. Якщо така продукція могла потрапити до споживачів — поінформувати їх і за потреби провести відкликання.
8️⃣ Сприяти проведенню розслідування. Надати фахівцям необхідні документи та інформацію, забезпечити можливість відбору зразків і виконати визначені заходи для усунення ризику.
У випадках групових інфекційних захворювань або харчових отруєнь діє окремий механізм взаємодії державних органів. Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2026 року № 505, за наявності обґрунтованої підозри, що випадки захворювання спричинені недотриманням вимог законодавства, головний державний санітарний лікар відповідної адміністративно-територіальної одиниці направляє територіальному органу Держпродспоживслужби повідомлення про необхідність проведення позапланового заходу державного нагляду.
Такий механізм передбачений, зокрема, у разі реєстрації п’яти і більше випадків сальмонельозу, інших бактеріальних або вірусних кишкових інфекцій чи харчових отруєнь.
Для бізнесу головне — не чекати початку перевірки, а одразу вжити заходів, щоб встановити можливе джерело небезпеки та не допустити нових випадків.
Повідомлення від відвідувача про погіршення самопочуття після вживання їжі ще не підтверджує, що причиною став саме заклад. Водночас це сигнал, який потребує негайного реагування.
Що має зробити оператор ринку?
1️⃣ Зафіксувати інформацію. Уточнити дату й час відвідування, перелік замовлених страв, час появи симптомів та чи зверталася людина по медичну допомогу.
2️⃣ Призупинити використання та реалізацію продуктів або страв, з якими може бути пов’язаний ризик. Їхні залишки необхідно ізолювати та зберегти з дотриманням відповідних температурних умов для можливого відбору зразків.
3️⃣ Застосувати внутрішні процедури НАССР. Перевірити всі етапи: приймання сировини, умови й температурні режими зберігання, приготування та реалізації продукції, дотримання санітарних вимог.
4️⃣ Забезпечити простежуваність. Підготувати інформацію про постачальників, партії сировини, супровідні документи, відповідні записи та журнали контролю.
5️⃣ Перевірити стан здоров’я працівників. Особи із симптомами кишкової інфекції або іншого інфекційного захворювання не повинні працювати з харчовими продуктами.
6️⃣ Повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби. Якщо є підстави вважати, що введені в обіг харчові продукти можуть бути шкідливими для здоров’я людей, оператор ринку має письмово поінформувати компетентний орган не пізніше одного робочого дня та повідомити про вже вжиті заходи.
7️⃣ Вилучити або відкликати продукцію. Якщо є підстави вважати, що вона не відповідає вимогам безпечності, необхідно негайно припинити її обіг. Якщо така продукція могла потрапити до споживачів — поінформувати їх і за потреби провести відкликання.
8️⃣ Сприяти проведенню розслідування. Надати фахівцям необхідні документи та інформацію, забезпечити можливість відбору зразків і виконати визначені заходи для усунення ризику.
У випадках групових інфекційних захворювань або харчових отруєнь діє окремий механізм взаємодії державних органів. Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2026 року № 505, за наявності обґрунтованої підозри, що випадки захворювання спричинені недотриманням вимог законодавства, головний державний санітарний лікар відповідної адміністративно-територіальної одиниці направляє територіальному органу Держпродспоживслужби повідомлення про необхідність проведення позапланового заходу державного нагляду.
Такий механізм передбачений, зокрема, у разі реєстрації п’яти і більше випадків сальмонельозу, інших бактеріальних або вірусних кишкових інфекцій чи харчових отруєнь.
Для бізнесу головне — не чекати початку перевірки, а одразу вжити заходів, щоб встановити можливе джерело небезпеки та не допустити нових випадків.
✅ Сьогодні відбулося чергове засідання Громадської ради при Держпродспоживслужбі, до участі в якому долучився заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін.
🤝 Учасники засідання — представники громадських організацій та асоціацій — мали можливість поставити актуальні запитання стосовно основних напрямів цифрової трансформації служби
Громадська рада продовжує активну роботу навіть в умовах воєнного стану, долучаючись до обговорення питань, що знаходяться в компетенції Держпродспоживслужби.
🔗 Детальніше: https://surl.li/glwajj
🤝 Учасники засідання — представники громадських організацій та асоціацій — мали можливість поставити актуальні запитання стосовно основних напрямів цифрової трансформації служби
Громадська рада продовжує активну роботу навіть в умовах воєнного стану, долучаючись до обговорення питань, що знаходяться в компетенції Держпродспоживслужби.
🔗 Детальніше: https://surl.li/glwajj
🍽️ Шкільне харчування: як правильно приймати продукти на харчоблоці?
Безпечність шкільного обіду починається ще до приготування страви - з моменту приймання продуктів. Важливо не просто отримати поставку, а перевірити, що саме привезли, у якому стані та чи можна ці продукти використовувати для харчування дітей.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - про шлях продукту від постачальника до харчоблоку.
📦 Поставка приїхала - що перевірити?
Насамперед переконайтеся, що доставлені продукти відповідають замовленню та супровідним документам. Зверніть увагу на:
найменування та виробника;
кількість продукції;
цілісність і чистоту упаковки;
наявність та читабельність маркування;
дату виробництва і строк придатності;
відсутність ознак псування;
умови транспортування та зберігання.
Важливий принцип - походження продукту має бути простежуваним.
🌡️ Температура має значення. Молочні продукти, м'ясо, риба, заморожена продукція та інші швидкопсувні харчові продукти потребують особливої уваги. Під час приймання необхідно переконатися, що холодовий ланцюг не був порушений, а після приймання продукція без зволікань потрапила до відповідного холодильного або морозильного обладнання.
🚚 Перевіряємо і умови доставки. Транспорт та ємності для перевезення мають захищати харчові продукти від забруднення та, за необхідності, забезпечувати відповідний температурний режим.
❗ Є сумніви щодо безпечності продукту? Якщо пошкоджена упаковка, відсутнє необхідне маркування, минув строк придатності, є ознаки псування, неможливо встановити походження або порушено необхідні умови транспортування - такий продукт не повинен потрапити у страву дитини.
📋 Результати приймання фіксуємо. Інформацію про приймання визначених харчових продуктів вносять до бракеражного журналу харчових продуктів, що надійшли від постачальника.
У ньому, зокрема, зазначають назву та кількість продукту, дані постачальника, дату і час надходження, номер супровідного документа, строк придатності, результат оцінки якості та підпис відповідальної особи.
❗ Важливо: до журналу вноситься інформація не про всі продукти.
У ньому фіксують, зокрема, надходження охолодженого та замороженого м'яса, свіжомороженої морської риби, молока, кефіру, сметани, сирів, вершкового масла, курячих яєць, а також інших продуктів, строк придатності яких зазначається датою «вжити до».
Тобто приймання - це не лише огляд поставки. Результат контролю визначених продуктів має бути зафіксований відповідальною особою у бракеражному журналі.
Прийняли продукти — одразу забезпечуємо правильне зберігання. Ланцюг безпеки не повинен перериватися: постачання → приймання → зберігання → приготування → готова страва.
Приймання продуктів - це перший «фільтр» харчоблоку, який дозволяє вчасно виявити невідповідність і не допустити небезпечний або неякісний продукт до харчування дітей.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо про правильне зберігання продуктів: температурний режим, товарне сусідство та строки придатності.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Безпечність шкільного обіду починається ще до приготування страви - з моменту приймання продуктів. Важливо не просто отримати поставку, а перевірити, що саме привезли, у якому стані та чи можна ці продукти використовувати для харчування дітей.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - про шлях продукту від постачальника до харчоблоку.
📦 Поставка приїхала - що перевірити?
Насамперед переконайтеся, що доставлені продукти відповідають замовленню та супровідним документам. Зверніть увагу на:
найменування та виробника;
кількість продукції;
цілісність і чистоту упаковки;
наявність та читабельність маркування;
дату виробництва і строк придатності;
відсутність ознак псування;
умови транспортування та зберігання.
Важливий принцип - походження продукту має бути простежуваним.
🌡️ Температура має значення. Молочні продукти, м'ясо, риба, заморожена продукція та інші швидкопсувні харчові продукти потребують особливої уваги. Під час приймання необхідно переконатися, що холодовий ланцюг не був порушений, а після приймання продукція без зволікань потрапила до відповідного холодильного або морозильного обладнання.
🚚 Перевіряємо і умови доставки. Транспорт та ємності для перевезення мають захищати харчові продукти від забруднення та, за необхідності, забезпечувати відповідний температурний режим.
❗ Є сумніви щодо безпечності продукту? Якщо пошкоджена упаковка, відсутнє необхідне маркування, минув строк придатності, є ознаки псування, неможливо встановити походження або порушено необхідні умови транспортування - такий продукт не повинен потрапити у страву дитини.
📋 Результати приймання фіксуємо. Інформацію про приймання визначених харчових продуктів вносять до бракеражного журналу харчових продуктів, що надійшли від постачальника.
У ньому, зокрема, зазначають назву та кількість продукту, дані постачальника, дату і час надходження, номер супровідного документа, строк придатності, результат оцінки якості та підпис відповідальної особи.
❗ Важливо: до журналу вноситься інформація не про всі продукти.
У ньому фіксують, зокрема, надходження охолодженого та замороженого м'яса, свіжомороженої морської риби, молока, кефіру, сметани, сирів, вершкового масла, курячих яєць, а також інших продуктів, строк придатності яких зазначається датою «вжити до».
Тобто приймання - це не лише огляд поставки. Результат контролю визначених продуктів має бути зафіксований відповідальною особою у бракеражному журналі.
Прийняли продукти — одразу забезпечуємо правильне зберігання. Ланцюг безпеки не повинен перериватися: постачання → приймання → зберігання → приготування → готова страва.
Приймання продуктів - це перший «фільтр» харчоблоку, який дозволяє вчасно виявити невідповідність і не допустити небезпечний або неякісний продукт до харчування дітей.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо про правильне зберігання продуктів: температурний режим, товарне сусідство та строки придатності.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Фахівці Держпродспоживслужби впроваджують новітні цифрові технології у сфері моніторингу якості питної води
👉Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін долучився до круглого столу «Перспективи цифровізації моніторингу якості питної води та впровадження новітніх технологій очищення стічних вод», проведеного на майданчиках Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради.
У заході взяли участь представники підвідомчих установ Міністерства економіки та довкілля України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Сумської міської ради, КП «Міськводоканал», фахівці лабораторних установ, науковці.
🌐Детальніше.
👉Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін долучився до круглого столу «Перспективи цифровізації моніторингу якості питної води та впровадження новітніх технологій очищення стічних вод», проведеного на майданчиках Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради.
У заході взяли участь представники підвідомчих установ Міністерства економіки та довкілля України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Сумської міської ради, КП «Міськводоканал», фахівці лабораторних установ, науковці.
🌐Детальніше.
В Україні розпочинається осіння кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Цьогоріч спеціальні принади з вакциною планують розповсюджувати на території 20 областей — з обов’язковим урахуванням безпекової ситуації.
👉Пероральна імунізація є одним із ключових заходів у системі профілактики та контролю сказу. Адже лисиці та інші дикі м’ясоїдні тварини залишаються одним з основних природних резервуарів збудника та можуть передавати захворювання свійським тваринам.
Для вакцинації використовують спеціальні принади, усередині яких міститься капсула з вакциною. Їх розповсюджуватимуть у визначених місцях проживання диких тварин.
💭"Позитивна динаміка вже спостерігається: за 7 місяців 2026 року кількість зареєстрованих випадків сказу серед тварин зменшилася на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року", - підкреслює заступник Голови Држпродспоживслужби Володимир Кустуров
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували інформаційний матеріал щодо проведення пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин від сказу.
👉Пероральна імунізація є одним із ключових заходів у системі профілактики та контролю сказу. Адже лисиці та інші дикі м’ясоїдні тварини залишаються одним з основних природних резервуарів збудника та можуть передавати захворювання свійським тваринам.
Для вакцинації використовують спеціальні принади, усередині яких міститься капсула з вакциною. Їх розповсюджуватимуть у визначених місцях проживання диких тварин.
💭"Позитивна динаміка вже спостерігається: за 7 місяців 2026 року кількість зареєстрованих випадків сказу серед тварин зменшилася на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року", - підкреслює заступник Голови Држпродспоживслужби Володимир Кустуров
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували інформаційний матеріал щодо проведення пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин від сказу.