🍽️ Шкільне харчування: як безпечно готувати страви на харчоблоці?
Продукти прийняли та правильно зберегли. Наступний етап - приготування страв. Тут важливо дотримуватися меню і технології, не допустити перехресного забруднення та забезпечити належну термічну обробку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня».
📋 Готуємо відповідно до меню. На тарілці дитини мають бути саме ті страви та в тій кількості, які передбачені меню на конкретний день. Важливо дотримуватися переліку страв, кількості продуктів, установленого виходу порцій і технології приготування.
Самовільно змінювати страви чи продукти не можна. Якщо заміна необхідна, вона здійснюється відповідно до встановлених вимог і норм харчування.
🥩 Сире і готове - розділяємо. Сирі продукти не повинні контактувати з готовими до споживання продуктами та стравами. Особлива увага - м'ясу, птиці, рибі та яйцям. Це допомагає запобігти перехресному забрудненню.
🔪 Для різних продуктів - окремий інвентар. Обробні дошки, ножі та інше кухонне приладдя мають бути промарковані та використовуватися за призначенням. Наприклад, інвентар для сирого м'яса не використовують для риби, овочів, хліба чи готових продуктів.
Після використання інвентар і робочі поверхні необхідно належним чином очищати, мити, а за потреби дезінфікувати.
🧼 Чисті руки - обов'язкова умова. Працівники харчоблоку мають дотримуватися правил особистої гігієни. Руки необхідно мити перед початком роботи, після контакту із сирими продуктами, після забруднення та перед роботою з готовими стравами.
📑 Готуємо не «на око». Страви готують відповідно до технологічної документації. Технологічна картка визначає склад і кількість продуктів, послідовність приготування та вихід готової страви.
Просто запам'ятати: МЕНЮ - що готуємо. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА - як готуємо.
🌡️ Термічна обробка має бути достатньою. Продукти, які її потребують, необхідно готувати таким чином, щоб забезпечити безпечність готової страви. Після приготування важливо не допустити її повторного забруднення.
🧽 Чистота - протягом усього процесу. Робочі поверхні, обладнання та інвентар необхідно підтримувати в належному санітарному стані не лише наприкінці робочого дня, а під час усього процесу приготування.
Безпечність шкільного харчування - це безперервний ланцюг: приймання → зберігання → підготовка → приготування → видача.
➡️ У наступному матеріалі кампанії розповімо про бракераж готових страв і контроль перед видачею дітям.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Продукти прийняли та правильно зберегли. Наступний етап - приготування страв. Тут важливо дотримуватися меню і технології, не допустити перехресного забруднення та забезпечити належну термічну обробку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня».
📋 Готуємо відповідно до меню. На тарілці дитини мають бути саме ті страви та в тій кількості, які передбачені меню на конкретний день. Важливо дотримуватися переліку страв, кількості продуктів, установленого виходу порцій і технології приготування.
Самовільно змінювати страви чи продукти не можна. Якщо заміна необхідна, вона здійснюється відповідно до встановлених вимог і норм харчування.
🥩 Сире і готове - розділяємо. Сирі продукти не повинні контактувати з готовими до споживання продуктами та стравами. Особлива увага - м'ясу, птиці, рибі та яйцям. Це допомагає запобігти перехресному забрудненню.
🔪 Для різних продуктів - окремий інвентар. Обробні дошки, ножі та інше кухонне приладдя мають бути промарковані та використовуватися за призначенням. Наприклад, інвентар для сирого м'яса не використовують для риби, овочів, хліба чи готових продуктів.
Після використання інвентар і робочі поверхні необхідно належним чином очищати, мити, а за потреби дезінфікувати.
🧼 Чисті руки - обов'язкова умова. Працівники харчоблоку мають дотримуватися правил особистої гігієни. Руки необхідно мити перед початком роботи, після контакту із сирими продуктами, після забруднення та перед роботою з готовими стравами.
📑 Готуємо не «на око». Страви готують відповідно до технологічної документації. Технологічна картка визначає склад і кількість продуктів, послідовність приготування та вихід готової страви.
Просто запам'ятати: МЕНЮ - що готуємо. ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА - як готуємо.
🌡️ Термічна обробка має бути достатньою. Продукти, які її потребують, необхідно готувати таким чином, щоб забезпечити безпечність готової страви. Після приготування важливо не допустити її повторного забруднення.
🧽 Чистота - протягом усього процесу. Робочі поверхні, обладнання та інвентар необхідно підтримувати в належному санітарному стані не лише наприкінці робочого дня, а під час усього процесу приготування.
Безпечність шкільного харчування - це безперервний ланцюг: приймання → зберігання → підготовка → приготування → видача.
➡️ У наступному матеріалі кампанії розповімо про бракераж готових страв і контроль перед видачею дітям.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Україна посилює фітосанітарний захист: завершено аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів
👉Цьогоріч Держпродспоживслужба провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. І 15 вересня завершено черговий важливий етап: робоча група схвалила звіти ще щодо 9 небезпечних для рослин організмів.
Засідання робочої групи Держпродспоживслужби з питань аналізу фітосанітарного ризику відбулося під головуванням заступника Голови Держпродспоживслужби, Головного державного фітосанітарного інспектора України Вадима Чайковського.
Аналіз фітосанітарного ризику — це не лише наукова оцінка. Його результати є основою для визначення того, які шкідливі організми відповідають критеріям карантинних організмів для умов України та які фітосанітарні заходи необхідні для недопущення їх занесення і поширення. Водночас ця робота є складовою подальшого наближення української системи захисту рослин до вимог Європейського Союзу.
🌐Детальніше.
👉Цьогоріч Держпродспоживслужба провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. І 15 вересня завершено черговий важливий етап: робоча група схвалила звіти ще щодо 9 небезпечних для рослин організмів.
Засідання робочої групи Держпродспоживслужби з питань аналізу фітосанітарного ризику відбулося під головуванням заступника Голови Держпродспоживслужби, Головного державного фітосанітарного інспектора України Вадима Чайковського.
Аналіз фітосанітарного ризику — це не лише наукова оцінка. Його результати є основою для визначення того, які шкідливі організми відповідають критеріям карантинних організмів для умов України та які фітосанітарні заходи необхідні для недопущення їх занесення і поширення. Водночас ця робота є складовою подальшого наближення української системи захисту рослин до вимог Європейського Союзу.
🌐Детальніше.
Держпродспоживслужба та Національний університет біоресурсів та природокористування обговорили ключові напрями співробітництва у 2026/27 навчальному році
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергій Захарін відвідав Національний університет біоресурсів та природокористування з робочим візитом.
✅Ключова тема візиту: обговорення ключових напрямів співробітництва Держпродспоживслужби та університету у 2026/27 навчальному році (з урахуванням актуальних епізоотичних та фітосанітарних викликів).
🌐Детальніше.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергій Захарін відвідав Національний університет біоресурсів та природокористування з робочим візитом.
✅Ключова тема візиту: обговорення ключових напрямів співробітництва Держпродспоживслужби та університету у 2026/27 навчальному році (з урахуванням актуальних епізоотичних та фітосанітарних викликів).
🌐Детальніше.
#знай_свої_права 📱
Мобільний зв’язок — невід’ємна частина нашого повсякденного життя. Ми телефонуємо, надсилаємо повідомлення, користуємося мобільним інтернетом та іншими електронними комунікаційними послугами. Водночас споживач має право отримувати такі послуги на умовах, визначених договором та законодавством.
📌 На що має право споживач?
Користувач мобільних послуг має право:
🔹 отримувати інформацію про умови та вартість послуг, тарифи, обсяг послуг та умови їх зміни;
🔹 отримувати послуги відповідно до умов укладеного договору;
🔹 знати умови припинення або зміни договору;
🔹 звертатися до постачальника послуг із вимогами, скаргами та пропозиціями;
🔹 отримувати належну інформацію про послуги та умови їх надання;
🔹 захищати свої права у разі неналежного надання послуг.
📲 Що робити, якщо мобільний зв’язок працює неналежно?
Якщо послуга не надається, має неналежну якість, виникли проблеми з тарифікацією або з рахунком, насамперед варто звернутися до свого оператора та зафіксувати звернення.
Якщо питання не вирішено, споживач може звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
⚖️ Під час воєнного стану, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303, заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюються за рішенням НКЕК у порядку, визначеному законодавством.
Мобільний зв’язок — невід’ємна частина нашого повсякденного життя. Ми телефонуємо, надсилаємо повідомлення, користуємося мобільним інтернетом та іншими електронними комунікаційними послугами. Водночас споживач має право отримувати такі послуги на умовах, визначених договором та законодавством.
📌 На що має право споживач?
Користувач мобільних послуг має право:
🔹 отримувати інформацію про умови та вартість послуг, тарифи, обсяг послуг та умови їх зміни;
🔹 отримувати послуги відповідно до умов укладеного договору;
🔹 знати умови припинення або зміни договору;
🔹 звертатися до постачальника послуг із вимогами, скаргами та пропозиціями;
🔹 отримувати належну інформацію про послуги та умови їх надання;
🔹 захищати свої права у разі неналежного надання послуг.
📲 Що робити, якщо мобільний зв’язок працює неналежно?
Якщо послуга не надається, має неналежну якість, виникли проблеми з тарифікацією або з рахунком, насамперед варто звернутися до свого оператора та зафіксувати звернення.
Якщо питання не вирішено, споживач може звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
⚖️ Під час воєнного стану, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303, заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюються за рішенням НКЕК у порядку, визначеному законодавством.
Держпродспоживслужба переймає досвід Латвії у сфері карантину та захисту рослин
У межах реалізації проєкту технічної допомоги «Удосконалення фітосанітарної системи в Україні» відбувся семінар на тему «Система планування у сфері здоров’я рослин: досвід Латвії». Захід об’єднав державних фітосанітарних інспекторів територіальних органів Держпродспоживслужби, які працюють у сферах карантину та захисту рослин.
💭«Досвід Латвії важливий для України не лише як приклад ефективного планування, а й як практичний орієнтир на шляху до європейської інтеграції. Чітке визначення ризиків, системний моніторинг і належна звітність дають змогу своєчасно виявляти шкідливі організми та оперативно реагувати на фітосанітарні загрози. Отримані напрацювання використаємо для вдосконалення української системи карантину та захисту рослин відповідно до підходів Європейського Союзу», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
🌐Детальніше.
У межах реалізації проєкту технічної допомоги «Удосконалення фітосанітарної системи в Україні» відбувся семінар на тему «Система планування у сфері здоров’я рослин: досвід Латвії». Захід об’єднав державних фітосанітарних інспекторів територіальних органів Держпродспоживслужби, які працюють у сферах карантину та захисту рослин.
💭«Досвід Латвії важливий для України не лише як приклад ефективного планування, а й як практичний орієнтир на шляху до європейської інтеграції. Чітке визначення ризиків, системний моніторинг і належна звітність дають змогу своєчасно виявляти шкідливі організми та оперативно реагувати на фітосанітарні загрози. Отримані напрацювання використаємо для вдосконалення української системи карантину та захисту рослин відповідно до підходів Європейського Союзу», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.
🌐Детальніше.
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів семінар-нараду з питань впровадження новітніх технологій функціонування інформаційних ресурсів, у тому числі в частині імплементації відповідних протоколів кіберстійкості та забезпечення безперебійної роботи інформаційно-комунікаційних систем.
📍 Учасники заходу обмінялися думками про найбільш ефективні засоби протидії потенційним ризикам, що виникають під час експлуатації наявних цифрових ресурсів.
👉 Детальніше: https://surl.li/sxeaqb
📍 Учасники заходу обмінялися думками про найбільш ефективні засоби протидії потенційним ризикам, що виникають під час експлуатації наявних цифрових ресурсів.
👉 Детальніше: https://surl.li/sxeaqb
#фітосанітарна_безпека
🌾Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку. 🌾🌍
📅 За період з 07.09.2026 по 13.09.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 134,1 тис. тонн зернових та олійних культур, оформлено 6 559 фітосанітарних сертифікатів. 📜
🔬 Проведено 29997 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів з об’єктами регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження території країни.
⚠️ Було виявлено 9 видів та 1 рід карантинних організмів, відсутніх та обмежено поширених в Україні, а саме:
🌱 вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire) в 1 випадку;
🌱 жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal.) в 1 випадку;
🌱 південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) в 5 випадках;
🌱 західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) в 126 випадках;
🌱 американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) в 5 випадках;
🌱 золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) в 3 випадках;
🌱 потівірус шарки сливи (віспа) (Plum pox potyvirus) в 2 випадках;
🌱 амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 193 випадках;
🌱 сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) в 2 випадках;
🌱 повитиці (*Cuscuta spp.) в 15 випадках.
🌾Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку. 🌾🌍
📅 За період з 07.09.2026 по 13.09.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 134,1 тис. тонн зернових та олійних культур, оформлено 6 559 фітосанітарних сертифікатів. 📜
🔬 Проведено 29997 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів з об’єктами регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження території країни.
⚠️ Було виявлено 9 видів та 1 рід карантинних організмів, відсутніх та обмежено поширених в Україні, а саме:
🌱 вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire) в 1 випадку;
🌱 жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal.) в 1 випадку;
🌱 південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) в 5 випадках;
🌱 західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) в 126 випадках;
🌱 американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) в 5 випадках;
🌱 золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) в 3 випадках;
🌱 потівірус шарки сливи (віспа) (Plum pox potyvirus) в 2 випадках;
🌱 амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 193 випадках;
🌱 сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) в 2 випадках;
🌱 повитиці (*Cuscuta spp.) в 15 випадках.
Некомерційне переміщення тварин: Україна посилює співпрацю з Європейською Комісією
👉Як зробити переміщення домашніх тварин через кордон безпечнішим, а обмін інформацією між компетентними органами — оперативнішим? Ці питання обговорили під час онлайн-зустрічі представників Держпродспоживслужби та Європейської Комісії.
Українську сторону на зустрічі представив заступник Голови Держпродспоживслужби — Головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
У центрі уваги — практичні ситуації, що виникають під час некомерційного переміщення тварин через кордон. Йшлося про перевірку супровідних документів і ветеринарних сертифікатів, підтвердження вакцинації проти сказу, а також реагування на можливі порушення встановлених вимог.
🌐Детальніше.
👉Як зробити переміщення домашніх тварин через кордон безпечнішим, а обмін інформацією між компетентними органами — оперативнішим? Ці питання обговорили під час онлайн-зустрічі представників Держпродспоживслужби та Європейської Комісії.
Українську сторону на зустрічі представив заступник Голови Держпродспоживслужби — Головний державний ветеринарний інспектор України Володимир Кустуров.
У центрі уваги — практичні ситуації, що виникають під час некомерційного переміщення тварин через кордон. Йшлося про перевірку супровідних документів і ветеринарних сертифікатів, підтвердження вакцинації проти сказу, а також реагування на можливі порушення встановлених вимог.
🌐Детальніше.
🌽 Західний кукурудзяний жук — небезпечний шкідник врожаю!
Diabrotica virgifera virgifera Le Conte пошкоджує коріння, молоді качани та листя кукурудзи. Це призводить до вилягання рослин, зниження врожайності та розвитку хвороб.
🔎 Як розпізнати?
▪️ Личинки — жовтувато-білі, до 18 мм, шкодять корінню
▪️ Дорослий жук — жовто-чорний, з темними поздовжніми смугами на надкрилах
▪️ Рослини в’януть, жовтіють, стебло набуває форми «гусячої шиї»
🚨 Що робити?
✅ Дотримуйтесь сівозміни — не вирощуйте кукурудзу на одному полі щороку
✅ Слідкуйте за посівами в період цвітіння
✅ Використовуйте феромонні пастки
✅ Не перевозьте ґрунт із заражених ділянок
✅ Обирайте стійкі гібриди
📣 При підозрі — звертайтеся до територіального органу Держпродспоживслужби!
📄 Матеріали створено спільно з європейським проєктом EU4SaferFood — дізнавайтеся більше про захист посівів від шкідників.
#Держпродспоживслужба #ЗахіднийКукурудзянийЖук #Агробезпека #КарантинніШкідники #EU4SaferFood #ЗахистВрожаю
Diabrotica virgifera virgifera Le Conte пошкоджує коріння, молоді качани та листя кукурудзи. Це призводить до вилягання рослин, зниження врожайності та розвитку хвороб.
🔎 Як розпізнати?
▪️ Личинки — жовтувато-білі, до 18 мм, шкодять корінню
▪️ Дорослий жук — жовто-чорний, з темними поздовжніми смугами на надкрилах
▪️ Рослини в’януть, жовтіють, стебло набуває форми «гусячої шиї»
🚨 Що робити?
✅ Дотримуйтесь сівозміни — не вирощуйте кукурудзу на одному полі щороку
✅ Слідкуйте за посівами в період цвітіння
✅ Використовуйте феромонні пастки
✅ Не перевозьте ґрунт із заражених ділянок
✅ Обирайте стійкі гібриди
📣 При підозрі — звертайтеся до територіального органу Держпродспоживслужби!
📄 Матеріали створено спільно з європейським проєктом EU4SaferFood — дізнавайтеся більше про захист посівів від шкідників.
#Держпродспоживслужба #ЗахіднийКукурудзянийЖук #Агробезпека #КарантинніШкідники #EU4SaferFood #ЗахистВрожаю