🌾🍇 Україна — аграрна держава з потужним сільськогосподарським виробництвом. Українські аграрії вирощують широкий асортимент овочів, фруктів та ягід, які щодня потрапляють на столи споживачів.

🍁 У періоди, коли сезонне виробництво в Україні не може повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, необхідний імпорт. Саме він дозволяє підтримувати стабільні поставки та широкий вибір свіжої продукції для споживачів.

❓ Звідки овочі і фрукти імпортуються в Україну: https://surl.li/kcvyno

🇺🇦 Сьогодні, у День Святої Покрови та День українського козацтва, ми вшановуємо наших героїв - захисників та захисниць України. Саме завдяки їхній жертовності та надлюдській мужності продовжує існувати наша держава, а українські міста і села мають завтрашній день.

Сердечно бажаю кожному воїну непохитної сили, сталевої витримки, міцного здоров’я та надійного тилу. Нехай Пресвята Богородиця береже вас на кожній позиції та наближає чесний і справедливий мир!

Безмежна шана і світла памʼять тим Героям, які віддали свої життя за незалежність і свободу України. Ми в неоплатному боргу перед кожним із них.

Слава українським захисникам і захисницям!

Слава Україні!



З повагою,

Сергій ТКАЧУК, Голова Держпродспоживслужби

​#знай_свої_права

🛍️ Купили товар, але не отримали чек? Або чек загубився, а згодом виникла потреба повернути товар чи звернутися до продавця через його недолік?

📌 Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» суб’єкт господарювання зобов’язаний видати споживачу розрахунковий документ, що засвідчує факт продажу товару.

🧾 Таким документом може бути, зокрема, касовий або товарний чек, квитанція чи інший документ, передбачений законодавством.

📋 Радимо споживачам:

1. 🧾 Під час кожної покупки отримуйте розрахунковий документ.

2. 📱 Якщо чек надається в електронній формі, перевірте, чи отримали його на електронну пошту, номер телефону або іншим передбаченим способом.

3. 📂 Зберігайте гарантійний талон, технічну документацію та інші документи на товар.

4. 💻 Під час онлайн-покупок не видаляйте підтвердження замовлення, електронні чеки та листування з продавцем.

5. 🔎 Якщо чек втрачено, зберіть усі інші наявні документи та відомості, які можуть підтвердити факт придбання товару, і зверніться до продавця з відповідною вимогою.

6. ⚖️ У разі порушення ваших прав як споживача та відмови продавця у задоволенні законних вимог звертайтеся до територіального органу Держпродспоживслужби в установленому законодавством порядку.

❗ Пам’ятайте: чек — важливий документ, який підтверджує факт придбання товару. Тому найкраще правило для споживача — отримати розрахунковий документ під час покупки та зберігати його разом з іншими документами на товар.

🐟🛒 Україна має значний попит на різні види риби, зокрема ті, що не виловлюються або не вирощуються у достатніх обсягах всередині країни. Тому імпорт рибної продукції має важливе значення. Але перш ніж потрапити до українських магазинів, ресторанів чи інших закладів, імпортна риба проходить державний контроль під час перетину державного кордону України.

📍 За даними міжрегіональних головних управлінь Держпродспоживслужби на державному кордоні, протягом січня–липня 2026 року державний контроль здійснювався щодо 131 003,94 тонни рибної продукції (мороженої риби, оселедця, скумбрії та червоної риби).

🌍 Особливо цікавою є географія походження цієї продукції. Україна імпортує рибу не лише з традиційних для цього виду продукції країн Північної Європи, а й із держав Південної Америки, Азії, Африки та навіть віддалених острівних територій.

👉 Детальніше: https://surl.li/hggqyz

✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів нараду-семінар з питань впровадження новітніх механізмів оптимізації робочих процесів, у першу чергу - на основі використання цифрових інструментів.

📍 Одним із актуальних завдань є створення алгоритмів оперативного оцінювання роботи територіальних органів, у тому числі у розрізі так званих “функціональних блоків”, що має на меті підвищити прозорість та ефективність управлінських процесів.

🌐 Детальніше: https://surl.li/ebtmda

​Держава вже кілька місяців послідовно працює над спрощенням процедур для громадян, які працюють або планують працювати із сільськогосподарською технікою.

Питання складнощів з отриманням посвідчень неодноразово порушували самі аграрії, зокрема під час зустрічей та нарад за участі Прем’єр-міністра України Сергія Корецького. Уряд почув запит галузі, і за підтримки Міністра Агрополітики Тараса Висоцького спільно з Держпродспоживслужбою розпочалася робота над практичними рішеннями, які дозволять прибрати зайві бар’єри та спростити чинні процедури.

Важливий крок уже зроблено. 28 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1183, якою спрощено доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки.

У період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування громадяни, які мають національне посвідчення водія України категорій C1, C, D1 або D, можуть керувати машинами категорій А1, А2, В1, В2 та В3 без отримання посвідчення тракториста-машиніста.

Водночас отримання посвідчення тракториста-машиніста на право керування машинами категорій А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1 та Е2 здійснюється за умови наявності кваліфікаційного посвідчення на право керування машинами категорії А1 та стажу роботи на таких машинах не менше одного року.

При виїзді на вулично-дорожню мережу рух машин категорій А1, А2, В1, В2 та В3 особами, які мають національне посвідчення водія відповідних категорій, дозволяється районними автомобільними дорогами місцевого значення.

Ці рішення особливо важливі в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів в аграрному секторі. Вони дають можливість оперативніше залучати людей до роботи із сільськогосподарською технікою та забезпечувати безперервність сільськогосподарських робіт.

Наступний етап — спрощення порядку перепідготовки трактористів-машиністів. Наразі опрацьовується відповідний проєкт змін, який має усунути окремі процедурні бар’єри та зробити перепідготовку доступнішою для більшої кількості громадян.

Очікується, що реалізація запропонованих змін сприятиме зменшенню дефіциту таких фахівців, підвищенню рівня зайнятості населення та забезпеченню безперебійного обробітку земель сільськогосподарського призначення.

Усі ці кроки мають спільну мету — зробити необхідні процедури простішими та доступнішими для громадян і водночас забезпечити аграрний сектор фахівцями, яких він потребує.

Завдання Держпродспоживслужби — щоб якомога більше громадян могли скористатися цими можливостями: проходити навчання та перепідготовку, підвищувати кваліфікацію, отримувати посвідчення тракториста-машиніста та долучатися до роботи в аграрному секторі.

​#фітосанітарна_безпека
🌱 Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України 🇺🇦 та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку 🌍.
📅 За період з 21.09.2026 по 27.09.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 246,9 тис. тонн зернових та олійних культур 🌾, оформлено 7 197 фітосанітарних сертифікатів 📄.
🔬 Проведено 23618 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів* *з об’єктами регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження території країни.
⚠️ Було виявлено 6 видів та 1 рід карантинних організмів, відсутніх та обмежено поширених в Україні, а саме:
🔎 жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal.) в 2 випадках;
🔎 західний квітковий трипс (*Frankliniella occidentalis *Perg.) в 1 випадку;
🔎 західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) в 39 випадках;
🔎 золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) в 8 випадках;
🔎 амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 227 випадках;
🔎 сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) в 1 випадку;
🔎 повитиці (*Cuscuta *spp.) в 13 випадках.

☕🧉 Чай, кава та какао – для нас не екзотика, а щоденний ритуал. Проте їх вирощують переважно в країнах із відповідними кліматичними умовами, тому для забезпечення українського ринку цією продукцією важливе значення має імпорт.

🔎 Контроль відповідності вимогам українського законодавства імпортної продукції розпочинається ще до того, як вона потрапить на полиці магазинів, — під час перетину державного кордону України.

⌛ За перші сім місяців 2026 року фахівці Держпродспоживслужби під час державного контролю на державному кордоні перевірили 46 718,20 тонни чаю, кави та какао.

🔗 Детальніше: https://surl.li/vgcghb

​🥕 Шкільне харчування: що і як часто має бути в меню школяра?

Овочі — щодня. Фрукти та ягоди — регулярно. Риба — двічі на тиждень. Бобові — щонайменше тричі. А картопля має чергуватися із зерновими та бобовими стравами.

Шкільне меню — це не випадковий перелік страв. За ним стоять конкретні норми: що має отримувати дитина, як часто і в якій кількості залежно від віку.

Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня» і цього разу зазираємо безпосередньо в тарілку школяра.

🥕 Овочі — щодня.
Для сніданку, обіду та вечері за п’ятиденного перебування передбачено 15 порцій овочів на тиждень. Картопля до цієї групи не належить. Порція овочів — 100 г для дітей 6–11 років і 120 г для школярів 11–18 років.

🍎 Фрукти та ягоди — 10 порцій на тиждень.
Вони передбачені щодня на сніданок або вечерю, а також на обід. А сік — лише двічі на тиждень по 200 мл. Тобто сік не є щоденною заміною фруктам.

🌾 Злакові, зернові та бобові — щодня.
Бобові мають пропонуватися щонайменше тричі на тиждень. А для картоплі діє принцип чергування: одна страва з картоплі на чотири-п’ять страв із злакових, зернових або бобових.

🐟 Риба — двічі на тиждень.
І тут уже добре видно різницю за віком: порція становить 60 г для дітей 6–11 років, 90 г — для 11–14 років та 120 г — для 14–18 років.

🍗 М’ясні страви також мають визначену частоту.
За такого режиму харчування птиця передбачена шість разів на тиждень у межах сніданків, обідів та вечерь, а свинина, телятина або яловичина — тричі на тиждень під час обіду.

🥚 Яйця — тричі на тиждень.
Одна порція — одне яйце, приготовлене до повної готовності.
🍽️ А скільки має бути на тарілці?
Це залежить від віку. Наприклад, обід має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Орієнтовно це 630–735 ккал для дітей 6–11 років, 720–840 ккал — для 11–14 років та 810–945 ккал — для 14–18 років.

Тож збалансоване шкільне меню — це не одна «правильна» страва. Це система: овочі та фрукти → злакові та бобові → риба і м’ясо → яйця та молочні продукти → правильне чергування → порції відповідно до віку.

І важливо: не варто оцінювати харчування за однією тарілкою чи одним днем. Для різних режимів харчування встановлені різні норми, тому дивитися потрібно на весь цикл меню — які продукти отримують діти, як часто вони чергуються та чи дотримана встановлена частота.

👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, чому порція школяра залежить від віку та чим відрізняються потреби першокласника і старшокласника.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3

#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба

​Відбувся Міжнародний науково-практичний форум «Ветеринарні лікарські засоби і кормові добавки», приурочений до 50-річчя Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів). Інститут є однією з наукових установ, що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Учасники заходу: науковці, науково-педагогічні працівники, представники компаній з виробництва ветеринарних препаратів та кормових добавок, керівники органів державної влади та управління, експерти громадських організацій, іноземні партнери.

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук привітав колектив Інституту з 50-річчям та наголосив на ключовій ролі установи у розбудові системи біобезпеки країни. Наукові розробки, що виконуються в Інституті, є вагомими та актуальними. Успішно тривають дослідження, спрямовані на адаптацію українських ветеринарних стандартів до вимог Європейського Союзу. Діяльність інституту має вкрай важливе значення також і з огляду на загострення проблеми підтримки належної глобальної продовольчої безпеки.

Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян у вітальному слові звернув увагу на важливість побудови чесної і відкритої системи контролю, яка унеможливлює потрапляння на ринок підроблених чи неякісних засобів, оскільки безпечність ветеринарних препаратів і кормів безпосередньо впливає на здоров’я тварин та якість харчових продуктів для людей. Інститут має широкі зв’язки з міжнародними партнерами.

Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужб Сергій Захарін повідомив, що Інститут виконує дослідження, які є практично значущими, а наявні методичні матеріали широко впроваджуються в практику ветеринарної медицини та лабораторно-діагностичної роботи. Окрім того, Інститут має ліцензію на право провадження освітньої діяльності, і ефективно здійснює підвищення кваліфікації фахівців за актуальними освітніми програмами.

У межах роботи Форуму було проведено панельні дискусії «Європейська інтеграція та нові регуляторні вимоги до ветеринарних лікарських засобів і кормових добавок» та «Від реєстрації до практики: контроль обігу і належне застосування» за участю провідних вітчизняних та іноземних вчених та фахівців.

Представники Держпродспоживслужби вручили кращим працівникам Інституту відомчі відзнаки, а також взяли участь у заходах, передбачених програмою Форуму.