✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергій Захарін відвідав лабораторію ентомологїі та агрозоології Національного університету біоресурсів та природокористування з робочим візитом.
📍 Ключова тема візиту: обговорення можливих напрямів співробітництва Держпродспоживслужби та університету у сфері агрозоології та ентомології (з урахуванням актуальних фітосанітарних викликів), зокрема - в контексті оптимізації підготовки фахівців із захисту рослин.
👉 Детальніше: https://surl.li/fnrjcd
📍 Ключова тема візиту: обговорення можливих напрямів співробітництва Держпродспоживслужби та університету у сфері агрозоології та ентомології (з урахуванням актуальних фітосанітарних викликів), зокрема - в контексті оптимізації підготовки фахівців із захисту рослин.
👉 Детальніше: https://surl.li/fnrjcd
🍄 Грибний сезон: як обирати гриби безпечно?
Дикорослі гриби можуть накопичувати радіонукліди, особливо якщо їх зібрали на забрудненій території. Тому купуйте їх лише на офіційних агропродовольчих ринках: там гриби проходять лабораторну перевірку у державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби, зокрема на вміст радіонуклідів. За її результатами видають експертний висновок.
Пам’ятайте про прості правила:
⚠️ Не збирайте незнайомі гриби — їстівні види легко сплутати з отруйними.
⚠️ Не купуйте дикорослі гриби на стихійних ринках.
✅ Купуючи гриби в магазині чи на ринку, перевіряйте умови зберігання, упаковку та термін придатності. Не беріть продукт з ознаками псування або здутими кришками консервів.
✅ Не зберігайте готові грибні страви довго.
Якщо після вживання грибів відчули перші симптоми отруєння — негайно зверніться по медичну допомогу. Бережіть себе та близьких!
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили пам'ятку для населення, щоб не отруїтися дикорослими грибами.
Дикорослі гриби можуть накопичувати радіонукліди, особливо якщо їх зібрали на забрудненій території. Тому купуйте їх лише на офіційних агропродовольчих ринках: там гриби проходять лабораторну перевірку у державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби, зокрема на вміст радіонуклідів. За її результатами видають експертний висновок.
Пам’ятайте про прості правила:
⚠️ Не збирайте незнайомі гриби — їстівні види легко сплутати з отруйними.
⚠️ Не купуйте дикорослі гриби на стихійних ринках.
✅ Купуючи гриби в магазині чи на ринку, перевіряйте умови зберігання, упаковку та термін придатності. Не беріть продукт з ознаками псування або здутими кришками консервів.
✅ Не зберігайте готові грибні страви довго.
Якщо після вживання грибів відчули перші симптоми отруєння — негайно зверніться по медичну допомогу. Бережіть себе та близьких!
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили пам'ятку для населення, щоб не отруїтися дикорослими грибами.
Ви реалізували успішний проєкт у співпраці між громадянським суспільством, бізнесом та владою?
Поділіться історією про це у VI щорічному Конкурсі історій «Громадянське суспільство, бізнес та влада – кращі практики співпраці», який реалізує Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) спільно з Міністерством культури України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Національною соціальною сервісною службою України, Міністерством внутрішніх справ, Національним агентством з питань запобігання корупції.
🌟 Направляйте нам свої історії успішної співпраці, які розкажуть світові про вашу діяльність на підтримку війська, вирішення гуманітарних проблем, підтримку співгромадян, захист довкілля, підтримку реформ, і багато іншого.
Цей конкурс - про справжні історії, які розкривають єдність і спільність українців у звершенні реформ, у змінах, які не зробить ніхто, крім них.
🏆 Історії, які відповідають вимогам конкурсу, увійдуть до Збірника історій, який презентуватиметься на загальнонаціональному рівні.
Це чудова можливість розповісти про вашу співпрацю, надихнути інших і знову довести: разом ми можемо все!
Дедлайн подачі: 31 жовтня 2026 року.
👉 Умови конкурсу та форма для подачі історій: Google-форма - https://docs.google.com/forms/d/1qXiLPV97fiTeYYeE-r6yYGhZ8qGfNlPWy67W9s2Fohw/edit
💙💛 Разом ми творимо зміни - діліться своїми історіями, щоб їх почув увесь світ!
Поділіться історією про це у VI щорічному Конкурсі історій «Громадянське суспільство, бізнес та влада – кращі практики співпраці», який реалізує Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) спільно з Міністерством культури України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Національною соціальною сервісною службою України, Міністерством внутрішніх справ, Національним агентством з питань запобігання корупції.
🌟 Направляйте нам свої історії успішної співпраці, які розкажуть світові про вашу діяльність на підтримку війська, вирішення гуманітарних проблем, підтримку співгромадян, захист довкілля, підтримку реформ, і багато іншого.
Цей конкурс - про справжні історії, які розкривають єдність і спільність українців у звершенні реформ, у змінах, які не зробить ніхто, крім них.
🏆 Історії, які відповідають вимогам конкурсу, увійдуть до Збірника історій, який презентуватиметься на загальнонаціональному рівні.
Це чудова можливість розповісти про вашу співпрацю, надихнути інших і знову довести: разом ми можемо все!
Дедлайн подачі: 31 жовтня 2026 року.
👉 Умови конкурсу та форма для подачі історій: Google-форма - https://docs.google.com/forms/d/1qXiLPV97fiTeYYeE-r6yYGhZ8qGfNlPWy67W9s2Fohw/edit
💙💛 Разом ми творимо зміни - діліться своїми історіями, щоб їх почув увесь світ!
Українська делегація обговорила з APHIS нові можливості для торгівлі
☝️Які ветеринарні вимоги мають виконуватися, щоб українські господарства могли безпечно завозити племінну худобу, сперму та ембріони зі США? Це питання стало одним із ключових під час робочої зустрічі представників Держпродспоживслужби з керівництвом Служби інспекції здоров’я тварин і рослин Міністерства сільського господарства США (the U.S. Department of Agriculture’s Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS)) на чолі з докторкою Кейт А. Бауерс.
Українську делегацію очолив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ігор Лоцкін. До її складу також увійшли Олексій Клименко — начальник управління здоров’я та благополуччя тварин, організації протиепізоотичних заходів цього Департаменту; Аліна Бондар — заступниця начальника відділу двосторонніх відносин Управління міжнародного співробітництва, торгівлі та євроінтеграції; Оксана Співак — тимчасова виконувачка обов’язків заступника начальника управління — начальника відділу організації державного та ветеринарно-санітарного контролю на кордоні Управління контролю на державному кордоні.
Сторони обговорили ветеринарно-санітарні процедури та можливості розширення двосторонньої торгівлі. Зокрема, йшлося про постачання української агропродукції до США та перспективи відкриття американського ринку для вітчизняної продукції птахівництва.
☝️Які ветеринарні вимоги мають виконуватися, щоб українські господарства могли безпечно завозити племінну худобу, сперму та ембріони зі США? Це питання стало одним із ключових під час робочої зустрічі представників Держпродспоживслужби з керівництвом Служби інспекції здоров’я тварин і рослин Міністерства сільського господарства США (the U.S. Department of Agriculture’s Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS)) на чолі з докторкою Кейт А. Бауерс.
Українську делегацію очолив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ігор Лоцкін. До її складу також увійшли Олексій Клименко — начальник управління здоров’я та благополуччя тварин, організації протиепізоотичних заходів цього Департаменту; Аліна Бондар — заступниця начальника відділу двосторонніх відносин Управління міжнародного співробітництва, торгівлі та євроінтеграції; Оксана Співак — тимчасова виконувачка обов’язків заступника начальника управління — начальника відділу організації державного та ветеринарно-санітарного контролю на кордоні Управління контролю на державному кордоні.
Сторони обговорили ветеринарно-санітарні процедури та можливості розширення двосторонньої торгівлі. Зокрема, йшлося про постачання української агропродукції до США та перспективи відкриття американського ринку для вітчизняної продукції птахівництва.
🏫 Шкільне харчування під час повітряної тривоги: що потрібно знати?
Повітряна тривога пролунала перед обідом. Діти спустилися до укриття, а приготовані страви залишилися на кухні. Минає кілька годин, і школярі вже зголодніли.
❓ Чи можна замінити гарячий обід? Які продукти варто передбачити в укритті? Що робити зі стравами, які залишилися на харчоблоці?
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня» та пояснюємо, як діяти в таких ситуаціях.
🔹 Коли можна замінити гарячий обід?
Якщо від попереднього прийому їжі минуло понад чотири години, а укриття не обладнане для споживання гарячої їжі, дітям дозволяється запропонувати готові харчові продукти.
Це можуть бути хлібці, галетне печиво, фрукти, сухофрукти, молоко тривалого зберігання, соки та інші продукти, що відповідають вимогам до дитячого харчування.
🔹 Чи потрібно дотримуватися затвердженого меню?
Під час тривалого перебування дітей в укритті, коли неможливо забезпечити звичний режим харчування, законодавство дозволяє тимчасово відступати від затвердженого меню.
Водночас вимоги до безпечності харчових продуктів залишаються обов'язковими.
🔹 Що варто передбачити для укриття?
🥤 Питну воду, соки та молоко тривалого зберігання.
🍪 Галетне печиво, хлібці, зернові продукти.
🍎 Сухофрукти, горіхи, насіння.
🥫 Готові до споживання консервовані продукти.
Важливо враховувати склад продуктів, строки придатності, умови зберігання, вік дітей та можливі харчові алергії.
🔹 Скільки питної води потрібно?
Рекомендований добовий запас для школярів:
💧 6–11 років — 1–1,5 л;
💧 11–14 років — 1,5–2 л;
💧 14–18 років — 1,5–2 л.
🔹 Чи потрібен запас на 48 годин?
Законодавство передбачає можливість створення засновником закладу освіти запасу води та продуктів із розрахунку щонайменше на 48 годин безперервного перебування дітей і працівників в укритті.
🔹 А що робити з обідом, який залишився на кухні?
Після завершення тривоги не можна автоматично подавати дітям страви, приготування або видачу яких було перервано.
Рішення щодо можливості їх подальшого використання приймає бракеражна комісія з урахуванням умов зберігання та безпечності продуктів.
✅ Головне — повітряна тривога може змінити звичний графік харчування, але не вимоги до його безпечності. Тому важливо заздалегідь подбати про запас питної води, відповідні продукти та порядок організації харчування дітей в укритті.
➡️ У наступному матеріалі розповімо, як організувати харчування дітей із харчовими алергіями та особливими дієтичними потребами.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Повітряна тривога пролунала перед обідом. Діти спустилися до укриття, а приготовані страви залишилися на кухні. Минає кілька годин, і школярі вже зголодніли.
❓ Чи можна замінити гарячий обід? Які продукти варто передбачити в укритті? Що робити зі стравами, які залишилися на харчоблоці?
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня» та пояснюємо, як діяти в таких ситуаціях.
🔹 Коли можна замінити гарячий обід?
Якщо від попереднього прийому їжі минуло понад чотири години, а укриття не обладнане для споживання гарячої їжі, дітям дозволяється запропонувати готові харчові продукти.
Це можуть бути хлібці, галетне печиво, фрукти, сухофрукти, молоко тривалого зберігання, соки та інші продукти, що відповідають вимогам до дитячого харчування.
🔹 Чи потрібно дотримуватися затвердженого меню?
Під час тривалого перебування дітей в укритті, коли неможливо забезпечити звичний режим харчування, законодавство дозволяє тимчасово відступати від затвердженого меню.
Водночас вимоги до безпечності харчових продуктів залишаються обов'язковими.
🔹 Що варто передбачити для укриття?
🥤 Питну воду, соки та молоко тривалого зберігання.
🍪 Галетне печиво, хлібці, зернові продукти.
🍎 Сухофрукти, горіхи, насіння.
🥫 Готові до споживання консервовані продукти.
Важливо враховувати склад продуктів, строки придатності, умови зберігання, вік дітей та можливі харчові алергії.
🔹 Скільки питної води потрібно?
Рекомендований добовий запас для школярів:
💧 6–11 років — 1–1,5 л;
💧 11–14 років — 1,5–2 л;
💧 14–18 років — 1,5–2 л.
🔹 Чи потрібен запас на 48 годин?
Законодавство передбачає можливість створення засновником закладу освіти запасу води та продуктів із розрахунку щонайменше на 48 годин безперервного перебування дітей і працівників в укритті.
🔹 А що робити з обідом, який залишився на кухні?
Після завершення тривоги не можна автоматично подавати дітям страви, приготування або видачу яких було перервано.
Рішення щодо можливості їх подальшого використання приймає бракеражна комісія з урахуванням умов зберігання та безпечності продуктів.
✅ Головне — повітряна тривога може змінити звичний графік харчування, але не вимоги до його безпечності. Тому важливо заздалегідь подбати про запас питної води, відповідні продукти та порядок організації харчування дітей в укритті.
➡️ У наступному матеріалі розповімо, як організувати харчування дітей із харчовими алергіями та особливими дієтичними потребами.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба