✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін відвідав Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (м. Ніжин, Чернігівська область), де поспілкувався з науково-педагогічними працівниками, а також ознайомився із станом організації освітнього процесу для підготовки фахівців у сферах безпечності харчових продуктів, харчових технологій, біохімії, харчової хімії.
📍 Ключова тема візиту: обговорення співробітництва у сфері підготовки та підвищення кваліфікації фахівців для установ лабораторної діагностики, а також участь у заходах з нагоди 30-річчя часопису «Наукові записки».
🌐 Детальніше: https://surl.li/ukddik
📍 Ключова тема візиту: обговорення співробітництва у сфері підготовки та підвищення кваліфікації фахівців для установ лабораторної діагностики, а також участь у заходах з нагоди 30-річчя часопису «Наукові записки».
🌐 Детальніше: https://surl.li/ukddik
🇺🇦 Держпродспоживслужба спільно з Глобальним альянсом зі сприяння торгівлі офіційно запустили проєкт трансформації послуг у сфері агропродовольчого експорту.
📍Старт ініціативи відбувся у Києві під час презентації та підписання Меморандуму про взаєморозуміння.
У заході взяли участь представники Мінекономіки, Мінцифри, бізнесу та міжнародних партнерів, що свідчить про системну та скоординовану підтримку цифрових реформ на державному рівні.
Цей проєкт — важливий крок у розвитку цифрових сервісів для бізнесу та спрощення міжнародної торгівлі.
«Агропродовольчий сектор України є ключовим рушієм нашої економіки, і сучасні державні послуги є важливими для підтримки його зростання, – сказав Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби. – Розробка платформи eFood замінить трудомістку паперову роботу сучасними цифровими послугами, підтримуючи експортерів та посилюючи нагляд за безпечністю харчових продуктів».
🔗Детальніше за посиланням.
📍Старт ініціативи відбувся у Києві під час презентації та підписання Меморандуму про взаєморозуміння.
У заході взяли участь представники Мінекономіки, Мінцифри, бізнесу та міжнародних партнерів, що свідчить про системну та скоординовану підтримку цифрових реформ на державному рівні.
Цей проєкт — важливий крок у розвитку цифрових сервісів для бізнесу та спрощення міжнародної торгівлі.
«Агропродовольчий сектор України є ключовим рушієм нашої економіки, і сучасні державні послуги є важливими для підтримки його зростання, – сказав Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби. – Розробка платформи eFood замінить трудомістку паперову роботу сучасними цифровими послугами, підтримуючи експортерів та посилюючи нагляд за безпечністю харчових продуктів».
🔗Детальніше за посиланням.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Без черг, без паперів, без зайвих бар’єрів.
Український агроекспорт переходить у цифровий формат разом із запуском eFood.
📍Це про зручність для українського виробника та нові можливості на глобальних ринках.
🤝На цьому шляху команду Держпродспоживслужби підтримують міжнародні партнери, зокрема Глобальний альянс зі сприяння торгівлі, які допомагають впроваджувати сучасні рішення та наближати українські сервіси до найкращих світових практик.
Український агроекспорт переходить у цифровий формат разом із запуском eFood.
📍Це про зручність для українського виробника та нові можливості на глобальних ринках.
🤝На цьому шляху команду Держпродспоживслужби підтримують міжнародні партнери, зокрема Глобальний альянс зі сприяння торгівлі, які допомагають впроваджувати сучасні рішення та наближати українські сервіси до найкращих світових практик.
🐝 Пасічнику на замітку: як зареєструвати пасіку і навіщо це потрібно
Якщо ви утримуєте бджіл — пасіку потрібно зареєструвати. Це проста процедура, яка допомагає працювати офіційно, отримувати важливу інформацію та краще захищати свої бджолосім’ї.
Зареєструвати пасіку можуть як підприємці та фермерські господарства, так і звичайні громадяни, які мають бджолині сім’ї.
📍 Де реєструється пасіка
Пасіка реєструється в органі місцевого самоврядування:
▪ за місцем проживання власника (для фізичних осіб);
▪ за місцезнаходженням підприємства або ФОП.
📄 З чого почати
Перший крок — отримати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.
Його видають фахівці територіального органу Держпродспоживслужби після огляду пасіки та перевірки стану здоров’я бджіл.
Після цього потрібно подати заяву про реєстрацію пасіки до органу місцевого самоврядування та додати копію паспорта пасіки.
✅ Реєстрація проводиться у день звернення.
📊 Яку інформацію вказують
У заяві зазначаються:
• дані власника пасіки;
• адреса або місце проживання;
• контактний номер телефону та електронна пошта.
Після реєстрації інформацію про пасіку вносять до журналу обліку пасік, де фіксуються:
• місце розташування пасіки;
• кількість бджолиних сімей;
• порода бджіл (за наявності);
• унікальний номер пасіки.
⚠ Важливо знати
Якщо пасіка припиняє діяльність, про це потрібно повідомити орган місцевого самоврядування протягом 10 днів.
🌼 Чому реєстрація важлива
Зареєстрована пасіка допомагає своєчасно отримувати повідомлення про обробку полів засобами захисту рослин поблизу.
Органи місцевого самоврядування інформують пасічників протягом 4 годин після отримання такої інформації, що дозволяє вчасно вжити заходів для захисту бджіл.
🐝 Держпродспоживслужба закликає пасічників реєструвати пасіки.
Це важливий крок для захисту бджіл, розвитку бджільництва та ефективної взаємодії між пасічниками й агровиробниками.
🔎 Більше роз’яснень, зразки заяв та корисну інформацію шукайте у розділі «Бджільництво» на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
Детальніше як здійснюється реєстрація пасіки у спільній інфографіці з європейським проєктом EU4SaferFood.
Якщо ви утримуєте бджіл — пасіку потрібно зареєструвати. Це проста процедура, яка допомагає працювати офіційно, отримувати важливу інформацію та краще захищати свої бджолосім’ї.
Зареєструвати пасіку можуть як підприємці та фермерські господарства, так і звичайні громадяни, які мають бджолині сім’ї.
📍 Де реєструється пасіка
Пасіка реєструється в органі місцевого самоврядування:
▪ за місцем проживання власника (для фізичних осіб);
▪ за місцезнаходженням підприємства або ФОП.
📄 З чого почати
Перший крок — отримати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.
Його видають фахівці територіального органу Держпродспоживслужби після огляду пасіки та перевірки стану здоров’я бджіл.
Після цього потрібно подати заяву про реєстрацію пасіки до органу місцевого самоврядування та додати копію паспорта пасіки.
✅ Реєстрація проводиться у день звернення.
📊 Яку інформацію вказують
У заяві зазначаються:
• дані власника пасіки;
• адреса або місце проживання;
• контактний номер телефону та електронна пошта.
Після реєстрації інформацію про пасіку вносять до журналу обліку пасік, де фіксуються:
• місце розташування пасіки;
• кількість бджолиних сімей;
• порода бджіл (за наявності);
• унікальний номер пасіки.
⚠ Важливо знати
Якщо пасіка припиняє діяльність, про це потрібно повідомити орган місцевого самоврядування протягом 10 днів.
🌼 Чому реєстрація важлива
Зареєстрована пасіка допомагає своєчасно отримувати повідомлення про обробку полів засобами захисту рослин поблизу.
Органи місцевого самоврядування інформують пасічників протягом 4 годин після отримання такої інформації, що дозволяє вчасно вжити заходів для захисту бджіл.
🐝 Держпродспоживслужба закликає пасічників реєструвати пасіки.
Це важливий крок для захисту бджіл, розвитку бджільництва та ефективної взаємодії між пасічниками й агровиробниками.
🔎 Більше роз’яснень, зразки заяв та корисну інформацію шукайте у розділі «Бджільництво» на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
Детальніше як здійснюється реєстрація пасіки у спільній інфографіці з європейським проєктом EU4SaferFood.
🇺🇦Експорт із доданою вартістю: Україна відкрила ринок Китаю для борошна
Ще один крок уперед для українського агросектору — і одразу на стратегічному напрямку. Україна офіційно відкриває можливість експорту пшеничного борошна до Китайської Народної Республіки.
✍️Відповідний Протокол інспекційних, фітосанітарних та санітарних вимог підписано між Держпродспоживслужбою та Генеральною митною адміністрацією КНР.
“Це не просто формальність — це «зелений сигнал» для українських виробників виходити на один із найбільших і найвимогливіших ринків світу. Це рішення значно більше, ніж новий експортний напрям. Йдеться про розвиток переробки, зростання доданої вартості та зміцнення позицій України як надійного постачальника якісної й безпечної продукції на світовому ринку. Україна не просто експортує сировину — ми впевнено заходимо у сегмент готової продукції й робимо це за найвищими міжнародними стандартами”, — підкреслив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
🌐Детальніше.
Ще один крок уперед для українського агросектору — і одразу на стратегічному напрямку. Україна офіційно відкриває можливість експорту пшеничного борошна до Китайської Народної Республіки.
✍️Відповідний Протокол інспекційних, фітосанітарних та санітарних вимог підписано між Держпродспоживслужбою та Генеральною митною адміністрацією КНР.
“Це не просто формальність — це «зелений сигнал» для українських виробників виходити на один із найбільших і найвимогливіших ринків світу. Це рішення значно більше, ніж новий експортний напрям. Йдеться про розвиток переробки, зростання доданої вартості та зміцнення позицій України як надійного постачальника якісної й безпечної продукції на світовому ринку. Україна не просто експортує сировину — ми впевнено заходимо у сегмент готової продукції й робимо це за найвищими міжнародними стандартами”, — підкреслив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
🌐Детальніше.
👥 Відбулося розширене засідання секції “Фітосанітарна безпека та контроль в рослинництві” Науково-методичної ради Держпродспоживслужби.
📍 Ключове питання - розгляд проєкту збірника «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2026 році».
✅ Засідання проведене під головуванням Голови Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергія Захаріна, за участю представників профільних наукових установ, закладів вищої освіти, дослідницьких та громадських організацій.
🌐 Детальніше: https://surl.lt/pxpceh
📍 Ключове питання - розгляд проєкту збірника «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2026 році».
✅ Засідання проведене під головуванням Голови Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергія Захаріна, за участю представників профільних наукових установ, закладів вищої освіти, дослідницьких та громадських організацій.
🌐 Детальніше: https://surl.lt/pxpceh