✅У І кварталі 2026 року Держпродспоживслужбою здійснено 88 позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у частині формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у сфері житлово-комунальних послуг.
За результатами проведених перевірок у 86 випадках (97,7%) встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері ціноутворення.
💭«Наша мета — забезпечення економічно обґрунтованих тарифів та недопущення порушень законодавства у сфері ціноутворення житлово-комунальних послуг. Держпродспоживслужба здійснює контроль виключно в межах визначених повноважень і реагує на кожне обґрунтоване звернення громадян», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
🌐Детальніше.
За результатами проведених перевірок у 86 випадках (97,7%) встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері ціноутворення.
💭«Наша мета — забезпечення економічно обґрунтованих тарифів та недопущення порушень законодавства у сфері ціноутворення житлово-комунальних послуг. Держпродспоживслужба здійснює контроль виключно в межах визначених повноважень і реагує на кожне обґрунтоване звернення громадян», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
🌐Детальніше.
#безпечність_харчових_продуктів
🥩 Що ми насправді купуємо? Як маркування харчових продуктів захищає споживача
Коли ми обираємо продукти в магазині, зазвичай дивимось на ціну або бренд. Але справжня цінність прихована в іншому — в маркуванні 🧾
Це своєрідний «паспорт їжі», який показує шлях продукту від виробника до нашого столу.
В Україні правила маркування визначені нормативними вимогами, зокрема наказом Мінекономрозвитку № 679. Він встановлює, яку інформацію обов’язково має бачити споживач, зокрема щодо походження імпортних продуктів, а саме м’ясо, мед та оливкова олія.
🐄 Чому важливо знати походження продукту?
Для окремих харчових продуктів (особливо м’яса) обов’язково зазначається:
• де тварина народилась
• де її вирощували
• де відбувся забій
• і навіть код для простежуваності
🔎 Це називається простежуваність — можливість відстежити шлях продукту «від ферми до полиці магазину».
👉 Простими словами: якщо виникає проблема — можна швидко знайти джерело.
🥩 Чому це особливо важливо для м’яса?
Маркування дозволяє чітко розуміти:
• країну народження тварини
• країни відгодівлі
• країну забою
Це про свідомий вибір і довіру до того, що ми споживаємо.
🛡 Що це дає споживачу?
✔ прозорість — знаємо, що купуємо
✔ безпечність — легше відстежити ризики
✔ контроль якості — відповідальність виробника
✔ захист від фальсифікацій
🛒 Як правильно читати етикетку?
Звертайте увагу на:
• країну походження
• склад продукту
• ідентифікаційні коди
• умови зберігання
Маркування — це не просто текст на упаковці.
Це система, яка працює для нашої безпеки, прозорості ринку та усвідомленого вибору.
Наступного разу в магазині — придивіться до етикетки уважніше. Вона розповідає більше, ніж здається 👀
🥩 Що ми насправді купуємо? Як маркування харчових продуктів захищає споживача
Коли ми обираємо продукти в магазині, зазвичай дивимось на ціну або бренд. Але справжня цінність прихована в іншому — в маркуванні 🧾
Це своєрідний «паспорт їжі», який показує шлях продукту від виробника до нашого столу.
В Україні правила маркування визначені нормативними вимогами, зокрема наказом Мінекономрозвитку № 679. Він встановлює, яку інформацію обов’язково має бачити споживач, зокрема щодо походження імпортних продуктів, а саме м’ясо, мед та оливкова олія.
🐄 Чому важливо знати походження продукту?
Для окремих харчових продуктів (особливо м’яса) обов’язково зазначається:
• де тварина народилась
• де її вирощували
• де відбувся забій
• і навіть код для простежуваності
🔎 Це називається простежуваність — можливість відстежити шлях продукту «від ферми до полиці магазину».
👉 Простими словами: якщо виникає проблема — можна швидко знайти джерело.
🥩 Чому це особливо важливо для м’яса?
Маркування дозволяє чітко розуміти:
• країну народження тварини
• країни відгодівлі
• країну забою
Це про свідомий вибір і довіру до того, що ми споживаємо.
🛡 Що це дає споживачу?
✔ прозорість — знаємо, що купуємо
✔ безпечність — легше відстежити ризики
✔ контроль якості — відповідальність виробника
✔ захист від фальсифікацій
🛒 Як правильно читати етикетку?
Звертайте увагу на:
• країну походження
• склад продукту
• ідентифікаційні коди
• умови зберігання
Маркування — це не просто текст на упаковці.
Це система, яка працює для нашої безпеки, прозорості ринку та усвідомленого вибору.
Наступного разу в магазині — придивіться до етикетки уважніше. Вона розповідає більше, ніж здається 👀
🤝Держпродспоживслужба та Полтавський національний педагогічний університет провели спільний круглий стіл з проблематики підготовки майбутніх хіміків, біологів та біохіміків
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін взяв участь у роботі круглого столу «Актуальні проблеми підготовки фахівців з хімії, біології, біохімії», що був проведений на майданчиках Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.
Учасники заходу: наукові та науково-практичні працівники, представники органів управління освітою, публічні службовці, фахівці спеціалізованих підприємств, технологи.
🌐Детальніше.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін взяв участь у роботі круглого столу «Актуальні проблеми підготовки фахівців з хімії, біології, біохімії», що був проведений на майданчиках Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.
Учасники заходу: наукові та науково-практичні працівники, представники органів управління освітою, публічні службовці, фахівці спеціалізованих підприємств, технологи.
🌐Детальніше.
🐣В Україні триває впровадження нових вимог до благополуччя курей-несучок: відбувся онлайн-семінар
Понад 80 учасників долучилися до онлайн-семінару на тему: «Впровадження вимог до благополуччя курей-несучок під час їх утримання». Це не просто черговий навчальний захід — це практичний крок до впровадження нових стандартів, які вже з 1 січня 2026 року є обов’язковими для операторів ринку.
В Україні триває послідовне оновлення підходів у сфері благополуччя сільськогосподарських тварин. І птахівництво — серед ключових напрямів змін, що напряму впливають на якість продукції, довіру споживачів та експортні можливості.
💭Заступник Голови Держпродспоживслужби Володимир Кустуров підкреслив, що зміни мають стратегічне значення: «Сучасний світ змінюється. Благополуччя сільськогосподарських тварин стає базовою вимогою споживачів у всьому світі. Забезпечення благополуччя курей-несучок є стратегічно важливим — як у контексті євроінтеграції, так і для зміцнення довіри споживачів та підвищення конкурентоспроможності української продукції на міжнародних ринках. В Україні вже набрали чинності відповідні нормативні акти, і ключовим завданням є їх системне та повномасштабне впровадження. Благополуччя — це не лише умови утримання, а комплексний підхід: мікроклімат, стан птиці, підготовка персоналу та належне ведення документації. Окремо звертаю увагу експортерів: дотримання вимог має бути стабільним на всіх виробничих потужностях, адже Україна відповідає за підтвердження цих стандартів на міжнародному рівні».
Понад 80 учасників долучилися до онлайн-семінару на тему: «Впровадження вимог до благополуччя курей-несучок під час їх утримання». Це не просто черговий навчальний захід — це практичний крок до впровадження нових стандартів, які вже з 1 січня 2026 року є обов’язковими для операторів ринку.
В Україні триває послідовне оновлення підходів у сфері благополуччя сільськогосподарських тварин. І птахівництво — серед ключових напрямів змін, що напряму впливають на якість продукції, довіру споживачів та експортні можливості.
💭Заступник Голови Держпродспоживслужби Володимир Кустуров підкреслив, що зміни мають стратегічне значення: «Сучасний світ змінюється. Благополуччя сільськогосподарських тварин стає базовою вимогою споживачів у всьому світі. Забезпечення благополуччя курей-несучок є стратегічно важливим — як у контексті євроінтеграції, так і для зміцнення довіри споживачів та підвищення конкурентоспроможності української продукції на міжнародних ринках. В Україні вже набрали чинності відповідні нормативні акти, і ключовим завданням є їх системне та повномасштабне впровадження. Благополуччя — це не лише умови утримання, а комплексний підхід: мікроклімат, стан птиці, підготовка персоналу та належне ведення документації. Окремо звертаю увагу експортерів: дотримання вимог має бути стабільним на всіх виробничих потужностях, адже Україна відповідає за підтвердження цих стандартів на міжнародному рівні».
🐖 Як не допустити африканську чуму свиней у приватному господарстві
АЧС — це небезпечна хвороба свиней, яка швидко поширюється і може повністю знищити поголів’я. Ліків і вакцини від неї немає, тому головне правило — профілактика.
Держпродспоживслужба нагадує прості кроки захисту:
🔒 Біобезпека починається з двору
• утримуйте свиней у закритих або ізольованих приміщеннях;
• не допускайте контакту з дикими тваринами;
• обмежуйте доступ сторонніх осіб.
🍲 Безпечне годування
• не згодовуйте свиням необроблені харчові відходи;
• використовуйте лише перевірені корми.
🧼 Чистота — обов’язкова умова
• дезінфікуйте приміщення та інвентар;
• контролюйте чистоту взуття та транспорту.
👀 Щоденний контроль тварин
Слідкуйте за апетитом, поведінкою та станом свиней. Будь-які зміни — сигнал для уваги.
📞 У разі підозри:
• не переміщуйте тварин;
• не здійснюйте забій чи продаж;
• одразу повідомте Держпродспоживслужбу.
💡 АЧС не лікується — її можна лише не допустити.
У мультфільмі просто показано: дотримання базових правил утримання, годування та гігієни — це найкращий захист вашого господарства.
АЧС — це небезпечна хвороба свиней, яка швидко поширюється і може повністю знищити поголів’я. Ліків і вакцини від неї немає, тому головне правило — профілактика.
Держпродспоживслужба нагадує прості кроки захисту:
🔒 Біобезпека починається з двору
• утримуйте свиней у закритих або ізольованих приміщеннях;
• не допускайте контакту з дикими тваринами;
• обмежуйте доступ сторонніх осіб.
🍲 Безпечне годування
• не згодовуйте свиням необроблені харчові відходи;
• використовуйте лише перевірені корми.
🧼 Чистота — обов’язкова умова
• дезінфікуйте приміщення та інвентар;
• контролюйте чистоту взуття та транспорту.
👀 Щоденний контроль тварин
Слідкуйте за апетитом, поведінкою та станом свиней. Будь-які зміни — сигнал для уваги.
📞 У разі підозри:
• не переміщуйте тварин;
• не здійснюйте забій чи продаж;
• одразу повідомте Держпродспоживслужбу.
💡 АЧС не лікується — її можна лише не допустити.
У мультфільмі просто показано: дотримання базових правил утримання, годування та гігієни — це найкращий захист вашого господарства.
YouTube
Як запобігти поширенню АЧС в приватних домогосподарствах? (мультфільм)
Інформаційний відеоролик щодо особливості розповсюдження та поширення АЧС, розроблений за фінансування та координування Агентства зменшення загроз Посольства США в Україні в рамках Програми зменшення білогічної загрози
🤝Держпродспоживслужба та Європейська Бізнес Асоціація обговорили ключові питання від епізоотичної безпеки до e-сервісів
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук провів зустріч із представниками Європейської Бізнес Асоціації, під час якої обговорили ключові питання, що сьогодні визначають темпи імпорту, безпечність продукції та ефективність державного контролю.
Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу, де компанії-члени Асоціації порушили низку практичних питань, що безпосередньо впливають на ведення бізнесу в Україні.
Однією з центральних тем стало запобігання занесенню небезпечних захворювань тварин на територію України. Позиція Держпродспоживслужби залишається чіткою: рішення ухвалюються на основі міжнародних стандартів і спрямовані на забезпечення епізоотичного благополуччя в Україні та захист національного виробника.
🌐Детальніше.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук провів зустріч із представниками Європейської Бізнес Асоціації, під час якої обговорили ключові питання, що сьогодні визначають темпи імпорту, безпечність продукції та ефективність державного контролю.
Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу, де компанії-члени Асоціації порушили низку практичних питань, що безпосередньо впливають на ведення бізнесу в Україні.
Однією з центральних тем стало запобігання занесенню небезпечних захворювань тварин на територію України. Позиція Держпродспоживслужби залишається чіткою: рішення ухвалюються на основі міжнародних стандартів і спрямовані на забезпечення епізоотичного благополуччя в Україні та захист національного виробника.
🌐Детальніше.
🔬Чернігівська регіональна лабораторія Держпродспоживслужби бере активну участь у імплементації кращих «цифрових практик»
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін та начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Сергій Чаплієв відвідали Чернігівську регіональну державну лабораторію з робочим візитом, під час якого поспілкувалися з працівниками лабораторії, а також оглянули наявне обладнання та комп’ютерну техніку.
Ключові завдання робочого візиту: вивчення практики використання наявного лабораторного обладнання з програмним забезпеченням, комп’ютерної техніки, а також ознайомлення з актуальною проблематикою застосування в лабораторній практиці сучасних цифрових продуктів.
🌐Детальніше.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін та начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Сергій Чаплієв відвідали Чернігівську регіональну державну лабораторію з робочим візитом, під час якого поспілкувалися з працівниками лабораторії, а також оглянули наявне обладнання та комп’ютерну техніку.
Ключові завдання робочого візиту: вивчення практики використання наявного лабораторного обладнання з програмним забезпеченням, комп’ютерної техніки, а також ознайомлення з актуальною проблематикою застосування в лабораторній практиці сучасних цифрових продуктів.
🌐Детальніше.
💊У час, коли доступ до лікарських засобів є питанням не лише здоров’я, а й національної стійкості, держава посилює контроль за цінами на фармацевтичному ринку. За дорученням Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко, Держпродспоживслужба суттєво активізувала нагляд за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Це не просто перевірки — це системна робота, спрямована на головне: щоб кожен українець мав доступ до життєво необхідних ліків за справедливими цінами, навіть в умовах воєнного стану.
Результати І кварталу 2026 року вражають масштабом. Фахівцями Держпродспоживслужби проведено 340 перевірок, із них 49 планових та 291 позапланова. За результатами контрольних заходів у 222 випадках (65,3%) встановлено порушення законодавства про ціни і ціноутворення.
💭За словами заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Крейтора: «Контроль за цінами на лікарські засоби — це не лише питання економіки, а й соціальної справедливості. У період воєнного стану держава має діяти рішуче, щоб унеможливити будь-які спроби спекуляцій на здоров’ї людей. Наше завдання — забезпечити прозорі правила гри для бізнесу та гарантувати громадянам доступ до якісних і доступних ліків. Ми й надалі посилюватимемо контроль і реагуватимемо на кожен сигнал про порушення».
Це не просто перевірки — це системна робота, спрямована на головне: щоб кожен українець мав доступ до життєво необхідних ліків за справедливими цінами, навіть в умовах воєнного стану.
Результати І кварталу 2026 року вражають масштабом. Фахівцями Держпродспоживслужби проведено 340 перевірок, із них 49 планових та 291 позапланова. За результатами контрольних заходів у 222 випадках (65,3%) встановлено порушення законодавства про ціни і ціноутворення.
💭За словами заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Крейтора: «Контроль за цінами на лікарські засоби — це не лише питання економіки, а й соціальної справедливості. У період воєнного стану держава має діяти рішуче, щоб унеможливити будь-які спроби спекуляцій на здоров’ї людей. Наше завдання — забезпечити прозорі правила гри для бізнесу та гарантувати громадянам доступ до якісних і доступних ліків. Ми й надалі посилюватимемо контроль і реагуватимемо на кожен сигнал про порушення».
Партнерство заради експорту: Держпродспоживслужба та Офіс з розвитку підприємництва та експорту підписали Меморандум
✍️Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук та директор Державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Андрій Талама підписали Меморандум про співпрацю, який відкриває новий етап у підтримці українських виробників та просуванні їх продукції на міжнародні ринки.
Угода задає чіткий вектор: від розрізнених ініціатив — до скоординованої державної політики, де кожен інструмент працює на результат. Йдеться не лише про інформаційну взаємодію, а й про практичну допомогу бізнесу — від участі у міжнародних виставках до роз’яснення вимог іноземних ринків.
Сергій Ткачук акцентував на фундаментальному аспекті — довірі до української продукції:«Український експорт має базуватися на довірі. А довіра починається з якості та безпечності продукції. Саме ці критерії сьогодні визначають, чи зможе виробник вийти на міжнародний ринок і закріпитися на ньому. Ми не просто контролюємо — ми допомагаємо бізнесу зрозуміти вимоги різних країн, адаптувати виробництво до міжнародних стандартів і уникнути бар’єрів під час експорту. Це про партнерство з виробником і про спільну відповідальність за результат.Наша мета — щоб українська продукція асоціювалася у світі з якістю, безпечністю та надійністю. І підписання цього Меморандуму — ще один крок до того, щоб українські виробники впевнено виходили на нові ринки та ставали повноцінними гравцями глобальної економіки».
Андрій Талама наголосив: «Ми будуємо екосистему, в якій підприємець не залишається сам на сам із викликами експорту. Об’єднання зусиль із Держпродспоживслужбою дозволяє нам рішення — як виходити на нові ринки і закріплюватися на них».
✍️Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук та директор Державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Андрій Талама підписали Меморандум про співпрацю, який відкриває новий етап у підтримці українських виробників та просуванні їх продукції на міжнародні ринки.
Угода задає чіткий вектор: від розрізнених ініціатив — до скоординованої державної політики, де кожен інструмент працює на результат. Йдеться не лише про інформаційну взаємодію, а й про практичну допомогу бізнесу — від участі у міжнародних виставках до роз’яснення вимог іноземних ринків.
Сергій Ткачук акцентував на фундаментальному аспекті — довірі до української продукції:«Український експорт має базуватися на довірі. А довіра починається з якості та безпечності продукції. Саме ці критерії сьогодні визначають, чи зможе виробник вийти на міжнародний ринок і закріпитися на ньому. Ми не просто контролюємо — ми допомагаємо бізнесу зрозуміти вимоги різних країн, адаптувати виробництво до міжнародних стандартів і уникнути бар’єрів під час експорту. Це про партнерство з виробником і про спільну відповідальність за результат.Наша мета — щоб українська продукція асоціювалася у світі з якістю, безпечністю та надійністю. І підписання цього Меморандуму — ще один крок до того, щоб українські виробники впевнено виходили на нові ринки та ставали повноцінними гравцями глобальної економіки».
Андрій Талама наголосив: «Ми будуємо екосистему, в якій підприємець не залишається сам на сам із викликами експорту. Об’єднання зусиль із Держпродспоживслужбою дозволяє нам рішення — як виходити на нові ринки і закріплюватися на них».
#знай_свої_права
🧸Купівля іграшки — це не лише про радість для дитини. Це про безпеку, здоров’я і відповідальність виробника та продавця. В Україні ці питання чітко регулює Технічний регламент безпечності іграшок — і він дає споживачу конкретні права. Розбираємося просто і по суті.
Що вважається іграшкою. Закон чітко визначає: іграшка — це будь-яка продукція, призначена для гри дітей до 14 років.
Тобто це не лише ляльки чи машинки, а й:
📍настільні ігри
📍конструктори
📍м’які іграшки
📍навіть деякі гаджети, якщо вони для гри
Важливо: якщо товар виглядає як іграшка, він має відповідати вимогам безпечності — навіть якщо виробник назвав його “сувеніром”.
👉Передусім, іграшка повинна бути безпечною: не містити шкідливих речовин, не мати гострих або небезпечних елементів, не створювати ризику травмування чи шкоди здоров’ю.
На що звернути увагу в магазині. Як споживач, ви маєте право отримати повну і достовірну інформацію.
Перевіряйте:
📍Маркування та інструкцію українською мовою
📍Вікові обмеження (наприклад: “3+”)
📍Попередження про ризики
📍Дані виробника або імпортера
Наприклад, для деяких іграшок обов’язкові спеціальні попередження:
📍для імітацій шоломів — що вони не захищають
📍для іграшок на мотузках — попередження про ризик заплутування
Відсутність цієї інформації — привід не купувати товар.
☝️Важливо також знати, що відповідальність за безпечність несе не лише виробник, а й імпортер і продавець. Вони зобов’язані забезпечити, щоб у продаж потрапляла лише продукція, яка відповідає встановленим вимогам.
Якщо ж іграшка викликає сумніви — наприклад, має різкий запах, не містить необхідної інформації або не відповідає віку дитини — від покупки краще відмовитися. Безпека не повинна бути компромісом.
📩У разі, якщо ви вже придбали небезпечну іграшку, ви маєте право вимагати повернення коштів або звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби у вашому регіоні. Це не лише захист ваших прав, а й внесок у безпеку інших споживачів.
Пам’ятайте: свідомий вибір іграшки — це простий крок, який допомагає зберегти здоров’я та безпеку дитини.
🧸Купівля іграшки — це не лише про радість для дитини. Це про безпеку, здоров’я і відповідальність виробника та продавця. В Україні ці питання чітко регулює Технічний регламент безпечності іграшок — і він дає споживачу конкретні права. Розбираємося просто і по суті.
Що вважається іграшкою. Закон чітко визначає: іграшка — це будь-яка продукція, призначена для гри дітей до 14 років.
Тобто це не лише ляльки чи машинки, а й:
📍настільні ігри
📍конструктори
📍м’які іграшки
📍навіть деякі гаджети, якщо вони для гри
Важливо: якщо товар виглядає як іграшка, він має відповідати вимогам безпечності — навіть якщо виробник назвав його “сувеніром”.
👉Передусім, іграшка повинна бути безпечною: не містити шкідливих речовин, не мати гострих або небезпечних елементів, не створювати ризику травмування чи шкоди здоров’ю.
На що звернути увагу в магазині. Як споживач, ви маєте право отримати повну і достовірну інформацію.
Перевіряйте:
📍Маркування та інструкцію українською мовою
📍Вікові обмеження (наприклад: “3+”)
📍Попередження про ризики
📍Дані виробника або імпортера
Наприклад, для деяких іграшок обов’язкові спеціальні попередження:
📍для імітацій шоломів — що вони не захищають
📍для іграшок на мотузках — попередження про ризик заплутування
Відсутність цієї інформації — привід не купувати товар.
☝️Важливо також знати, що відповідальність за безпечність несе не лише виробник, а й імпортер і продавець. Вони зобов’язані забезпечити, щоб у продаж потрапляла лише продукція, яка відповідає встановленим вимогам.
Якщо ж іграшка викликає сумніви — наприклад, має різкий запах, не містить необхідної інформації або не відповідає віку дитини — від покупки краще відмовитися. Безпека не повинна бути компромісом.
📩У разі, якщо ви вже придбали небезпечну іграшку, ви маєте право вимагати повернення коштів або звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби у вашому регіоні. Це не лише захист ваших прав, а й внесок у безпеку інших споживачів.
Пам’ятайте: свідомий вибір іграшки — це простий крок, який допомагає зберегти здоров’я та безпеку дитини.
👉Держпродспоживслужба зробила важливий крок у протидії протимікробній резистентності — затверджено План державного моніторингу, який впроваджує в Україні сучасну систему відстеження стійкості бактерій до протимікробних препаратів.
Йдеться не просто про черговий документ, а про запуск системної роботи, побудованої за європейськими правилами. Україна переходить до комплексного збору даних, який дозволить чітко розуміти, де і як поширюється мікроорганізми стійкі до протимікробних речовин— одна з ключових загроз для здоров’я людей і тварин у світі.
🔎Моніторинг охоплюватиме такі види тварин та продукцію як бройлери, кури-несучки, індики на відгодівлі, свіже м’ясо свиней, ВРХ та інші. Особливу увагу приділено дослідженню бактерій, які мають найбільше значення для громадського здоров’я. Серед них — Salmonella, Campylobacter, Escherichia coli, а також MRSA — бактерія, відома своєю стійкістю до антибіотиків.
«Отримані дані не залишаться «в шухляді». Держпродспоживслужба щороку аналізуватиме результати, формуватиме національний звіт і відкрито публікуватиме його. Це дасть змогу не лише оцінювати поточну ситуацію, а й оперативно реагувати на потенційні ризики», - підкреслив перший заступник Держпродспоживслужби Олег Осіян.
Йдеться не просто про черговий документ, а про запуск системної роботи, побудованої за європейськими правилами. Україна переходить до комплексного збору даних, який дозволить чітко розуміти, де і як поширюється мікроорганізми стійкі до протимікробних речовин— одна з ключових загроз для здоров’я людей і тварин у світі.
🔎Моніторинг охоплюватиме такі види тварин та продукцію як бройлери, кури-несучки, індики на відгодівлі, свіже м’ясо свиней, ВРХ та інші. Особливу увагу приділено дослідженню бактерій, які мають найбільше значення для громадського здоров’я. Серед них — Salmonella, Campylobacter, Escherichia coli, а також MRSA — бактерія, відома своєю стійкістю до антибіотиків.
«Отримані дані не залишаться «в шухляді». Держпродспоживслужба щороку аналізуватиме результати, формуватиме національний звіт і відкрито публікуватиме його. Це дасть змогу не лише оцінювати поточну ситуацію, а й оперативно реагувати на потенційні ризики», - підкреслив перший заступник Держпродспоживслужби Олег Осіян.