🌾 У Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики представлено проєкт Закону України «Про засоби захисту рослин» як важливу складову наближення українського законодавства до права Європейського Союзу.
✅ «Держпродспоживслужба підтримує текст законопроєкту, є його співавтором і вважає, що його прийняття –ще один послідовний крок України на шляху до вступу в ЄС. Ми готові брати активну участь у дискусіях та надавати конструктивні пропозиції, які сприятимуть реалізації європейських підходів в українських реаліях. Це, безумовно, відкриє нові можливості в міжнародній торгівлі українським виробникам агропродукції», — наголосив Вадим Чайковський, заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України.
🌐 Детальніше: https://surl.li/ieqclw
✅ «Держпродспоживслужба підтримує текст законопроєкту, є його співавтором і вважає, що його прийняття –ще один послідовний крок України на шляху до вступу в ЄС. Ми готові брати активну участь у дискусіях та надавати конструктивні пропозиції, які сприятимуть реалізації європейських підходів в українських реаліях. Це, безумовно, відкриє нові можливості в міжнародній торгівлі українським виробникам агропродукції», — наголосив Вадим Чайковський, заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України.
🌐 Детальніше: https://surl.li/ieqclw
🇺🇦🇮🇩 Держпродспоживслужба інформує, що за повідомленням, отриманим від Індонезійського карантинного органу (IQA), оновлено фітосанітарні вимоги для експорту пшениці з України до Індонезії, які набудуть чинності з 01.06.2026.
☝️ Експортерам важливо враховувати, що кожна партія зерна пшениці повинна:
▫️ супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, виданим Національною організацією захисту рослин (НОЗР) України. У фітосанітарному сертифікаті в графі 11 «Додаткова декларація» необхідно буде зазначати: «Цим засвідчується, що дана партія відповідає фітосанітарним вимогам Індонезії щодо експорту зерна пшениці (Triticum aestivum L.) з України до Республіки Індонезія» та «Цим також засвідчується, що ця партія поставляється експортером, з ідентифікаційним кодом:(реєстраційним кодом)».
▫️ бути вільною від зараження шкідливими організмами, що становлять загрозу, а саме від: капрового жука Trogoderma granarium, фузаріоза колоса Fusarium culmorum, Fusarium sporotrichioides, Gibberella zeae, фузаріозної кореневої гнилі Gibberella avenacea, бактеріальної плямистості Pseudomonas syringae pv. syringae, рожевої гнилі Erwinia rhapontici;
▫️ бути вільною від ґрунту, бур’янів, рослинних решток та інших домішок;
▫️ фумігована фосфіном.
❗Разом з цим, до відправлення кожної партії зерна пшениці при експорті з України, повинне бути попереднє повідомлення, яке видане експортером або його представником в Україні.
✅ Кожна партія зерна пшениці з України повинна відповідати індонезійським нормам безпеки харчових продуктів.
👀 Ознайомитись з оновленими фітосанітарними вимогами Індонезії можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі: «Діяльність», «Фітосанітарія, контроль у сфері насінництва та розсадництва», «Фітосанітарні вимоги країн», «Фітосанітарні вимоги Республіка Індонезія IPPC» за посиланням: https://surl.li/ppjkkl.
☝️ Експортерам важливо враховувати, що кожна партія зерна пшениці повинна:
▫️ супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, виданим Національною організацією захисту рослин (НОЗР) України. У фітосанітарному сертифікаті в графі 11 «Додаткова декларація» необхідно буде зазначати: «Цим засвідчується, що дана партія відповідає фітосанітарним вимогам Індонезії щодо експорту зерна пшениці (Triticum aestivum L.) з України до Республіки Індонезія» та «Цим також засвідчується, що ця партія поставляється експортером, з ідентифікаційним кодом:(реєстраційним кодом)».
▫️ бути вільною від зараження шкідливими організмами, що становлять загрозу, а саме від: капрового жука Trogoderma granarium, фузаріоза колоса Fusarium culmorum, Fusarium sporotrichioides, Gibberella zeae, фузаріозної кореневої гнилі Gibberella avenacea, бактеріальної плямистості Pseudomonas syringae pv. syringae, рожевої гнилі Erwinia rhapontici;
▫️ бути вільною від ґрунту, бур’янів, рослинних решток та інших домішок;
▫️ фумігована фосфіном.
❗Разом з цим, до відправлення кожної партії зерна пшениці при експорті з України, повинне бути попереднє повідомлення, яке видане експортером або його представником в Україні.
✅ Кожна партія зерна пшениці з України повинна відповідати індонезійським нормам безпеки харчових продуктів.
👀 Ознайомитись з оновленими фітосанітарними вимогами Індонезії можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі: «Діяльність», «Фітосанітарія, контроль у сфері насінництва та розсадництва», «Фітосанітарні вимоги країн», «Фітосанітарні вимоги Республіка Індонезія IPPC» за посиланням: https://surl.li/ppjkkl.
#знай_свої_права
🚭 Держпродспоживслужба нагадує громадянам та суб’єктам господарювання, що в нашій країні Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» заборонено куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства: кафе, бари , ресторани, тощо.
❌ Також у закладах ресторанного господарства заборонено розміщення інформації про послуги приготування кальянів, оскільки розміщення інформації про тютюнові вироби або пов`язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах, підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів.
☝️ Нагадуємо, що штраф за розміщення попільничок чи кальяну або куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства становить 3 000 гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень – 15 000 гривень.
📲 В разі виявлення випадків порушення вимог антитютюнового законодавства звертайтесь до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
🚭 Держпродспоживслужба нагадує громадянам та суб’єктам господарювання, що в нашій країні Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» заборонено куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства: кафе, бари , ресторани, тощо.
❌ Також у закладах ресторанного господарства заборонено розміщення інформації про послуги приготування кальянів, оскільки розміщення інформації про тютюнові вироби або пов`язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах, підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів.
☝️ Нагадуємо, що штраф за розміщення попільничок чи кальяну або куріння, вживання, використання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства становить 3 000 гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень – 15 000 гривень.
📲 В разі виявлення випадків порушення вимог антитютюнового законодавства звертайтесь до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін відвідав Технологічний центр біорізноманіття, екології, екологічних та харчових технологій ВЕТА (Королівство Іспанія) з навчально-ознайомчим візитом.
📍Ключова мета візиту: опрацювання інноваційних технологій циклічної біоекономіки, у тому числі в частині вторинного використання відходів виробництва сільськогосподарської сировини.
👉 Детальніше: https://surli.cc/fqinqu
📍Ключова мета візиту: опрацювання інноваційних технологій циклічної біоекономіки, у тому числі в частині вторинного використання відходів виробництва сільськогосподарської сировини.
👉 Детальніше: https://surli.cc/fqinqu
🇺🇦🇪🇸 Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби в рамках робочого візиту відвідав Madrid Food Innovation Hub та Eatable Adventures - дві складові єдиної системи, яку місто побудувало для розвитку харчових інновацій, підтримки стартапів та сучасного foodtech-напряму.
Madrid Food Innovation Hub працює як державна або комунальна установа та повністю фінансується за кошти бюджету. У Мадриді вже створено мережу з семи таких хабів, і кожен із них працює як відкритий простір для розвитку нових ідей у харчовій галузі. Фактично, це велика сучасна фабрика-кухня, де стартапери, виробники, шеф-кухарі, студенти університетів і навіть представники великих компаній можуть безкоштовно тестувати нові продукти, рецептури, технології виробництва та приготування.
Місто забезпечує все: приміщення, обладнання, лабораторну базу, технічний супровід і команду фахівців. У середньому в кожному такому хабі працює 5–7 спеціалістів, які повністю утримуються за кошти бюджету.
Особливу увагу заслуговує внутрішня лабораторія, розташована безпосередньо у самому хабі. Там проводять як документальну, так і фізичну перевірку продуктів, оцінюють показники безпечності, тестують готові страви та нові розробки. Тобто людина приходить не просто з ідеєю нового продукту, а фактично отримує можливість пройти перший етап його реального тестування та оцінки.
Усе це використовується не лише для бізнесу чи стартапів, а й у навчальних і наукових цілях. Студенти приходять сюди на практику, тестують власні ідеї, працюють із сучасним обладнанням та вчаться працювати з реальними продуктами і технологіями.
Другий етап цієї екосистеми - Eatable Adventures. Це одна з провідних європейських платформ у сфері foodtech, яка займається акселерацією, інвестуванням та виведенням інноваційних продуктів на ринок.
Якщо Madrid Food Innovation Hub - це простір для створення і тестування ідей, то Eatable Adventures працює вже на етапі масштабування, інвестицій та комерціалізації продукту.
Команда платформи працює з інноваційними рішеннями у сфері харчових технологій, біоінженерії, нових інгредієнтів, ферментації, рослинних білків, штучного інтелекту, машинного навчання, аналітики даних, сучасного пакування та агротехнологій.
Окремо обговорили роботу акселераційних програм, венчурних фондів та можливості підтримки стартапів на ранніх етапах розвитку. Важливо, що ця структура поєднує у собі одразу кілька напрямів: навчання, акселерацію, аналітику та інвестиції.
Доволі цікавий досвід, адже фактично йдеться про модель, де місто, наука, бізнес та інвестори працюють як єдина система для розвитку харчової галузі та підтримки інновацій.
Madrid Food Innovation Hub працює як державна або комунальна установа та повністю фінансується за кошти бюджету. У Мадриді вже створено мережу з семи таких хабів, і кожен із них працює як відкритий простір для розвитку нових ідей у харчовій галузі. Фактично, це велика сучасна фабрика-кухня, де стартапери, виробники, шеф-кухарі, студенти університетів і навіть представники великих компаній можуть безкоштовно тестувати нові продукти, рецептури, технології виробництва та приготування.
Місто забезпечує все: приміщення, обладнання, лабораторну базу, технічний супровід і команду фахівців. У середньому в кожному такому хабі працює 5–7 спеціалістів, які повністю утримуються за кошти бюджету.
Особливу увагу заслуговує внутрішня лабораторія, розташована безпосередньо у самому хабі. Там проводять як документальну, так і фізичну перевірку продуктів, оцінюють показники безпечності, тестують готові страви та нові розробки. Тобто людина приходить не просто з ідеєю нового продукту, а фактично отримує можливість пройти перший етап його реального тестування та оцінки.
Усе це використовується не лише для бізнесу чи стартапів, а й у навчальних і наукових цілях. Студенти приходять сюди на практику, тестують власні ідеї, працюють із сучасним обладнанням та вчаться працювати з реальними продуктами і технологіями.
Другий етап цієї екосистеми - Eatable Adventures. Це одна з провідних європейських платформ у сфері foodtech, яка займається акселерацією, інвестуванням та виведенням інноваційних продуктів на ринок.
Якщо Madrid Food Innovation Hub - це простір для створення і тестування ідей, то Eatable Adventures працює вже на етапі масштабування, інвестицій та комерціалізації продукту.
Команда платформи працює з інноваційними рішеннями у сфері харчових технологій, біоінженерії, нових інгредієнтів, ферментації, рослинних білків, штучного інтелекту, машинного навчання, аналітики даних, сучасного пакування та агротехнологій.
Окремо обговорили роботу акселераційних програм, венчурних фондів та можливості підтримки стартапів на ранніх етапах розвитку. Важливо, що ця структура поєднує у собі одразу кілька напрямів: навчання, акселерацію, аналітику та інвестиції.
Доволі цікавий досвід, адже фактично йдеться про модель, де місто, наука, бізнес та інвестори працюють як єдина система для розвитку харчової галузі та підтримки інновацій.
🌾🔬 Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку.
⏳ За період з 18.05.2026 по 24.05.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 818,6 тис. тонн зернових та олійних культур було оформлено 4083 фітосанітарних сертифікатів.
🔎 Проведено 10366 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних об’єктів регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Було виявлено 2 види та 1 рід карантинних організмів, обмежено поширених в Україні:
☘️ амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 29 випадках;
☘️ золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) в 99 випадках;
☘️ повитиці (Cuscuta spp.) в 1 випадку.
⏳ За період з 18.05.2026 по 24.05.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 818,6 тис. тонн зернових та олійних культур було оформлено 4083 фітосанітарних сертифікатів.
🔎 Проведено 10366 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних об’єктів регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Було виявлено 2 види та 1 рід карантинних організмів, обмежено поширених в Україні:
☘️ амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 29 випадках;
☘️ золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) в 99 випадках;
☘️ повитиці (Cuscuta spp.) в 1 випадку.
🌾 Фітосанітарний контроль імпортної продукції на державному кордоні України є невід’ємною складовою забезпечення безпеки у сфері карантину рослин.
📍 У 2026 році фітосанітарний контроль на державному кордоні України продовжує фіксувати типові порушення при імпорті рослинної продукції, які мають системний характер, а саме: https://surl.lu/chdiji
🌍 Держпродспоживслужба проводить системну роботу щодо опрацювання виявлених невідповідностей та забезпечує належний інформаційний обмін з міжнародними партнерами.
📍 У 2026 році фітосанітарний контроль на державному кордоні України продовжує фіксувати типові порушення при імпорті рослинної продукції, які мають системний характер, а саме: https://surl.lu/chdiji
🌍 Держпродспоживслужба проводить системну роботу щодо опрацювання виявлених невідповідностей та забезпечує належний інформаційний обмін з міжнародними партнерами.
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін відвідав Державний торговельно-економічний університет з робочим візитом.
📍 Ключова тема робочого візиту: обговорення поточних результатів співробітництва Держпродспоживслужби та університету у сферах безпечності харчових продуктів та непродовольчих товарів, якості туристичного та готельного обслуговування, виконання законодавства про рекламу, організації громадського харчування, захисту прав споживачів, ринкового нагляду, товарознавства та ін.
🌐 Детальніше: https://surl.li/eugpes
📍 Ключова тема робочого візиту: обговорення поточних результатів співробітництва Держпродспоживслужби та університету у сферах безпечності харчових продуктів та непродовольчих товарів, якості туристичного та готельного обслуговування, виконання законодавства про рекламу, організації громадського харчування, захисту прав споживачів, ринкового нагляду, товарознавства та ін.
🌐 Детальніше: https://surl.li/eugpes
☀️ Літні канікули вже розпочинаються, а це означає, що тисячі дітей вирушать до таборів на відпочинок та оздоровлення. Щоб літні враження були лише приємними, батькам варто завчасно подбати про безпеку та підготовку дитини.
✅ Перед придбанням путівки:
🔹 перевірте, чи має заклад дозвіл на роботу в умовах воєнного стану;
🔹 переконайтеся, що табір внесений до державного реєстру та має відповідну атестацію: https://rstmo.ioc.gov.ua/mop/index.html;
🔹 ознайомтеся з правилами перебування, програмою відпочинку та умовами проживання.
✅ Перед відправкою дитини:
🔹 оформіть необхідну медичну довідку;
🔹 повідомте персонал про алергії, хронічні захворювання чи інші особливості здоров’я дитини;
🔹 підготуйте засоби особистої гігієни, зручний одяг, головний убір та речі відповідно до погодних умов.
✅ Обов’язково нагадайте дитині:
🔹 як діяти під час сигналу повітряної тривоги;
🔹 чому важливо дотримуватися правил табору та вказівок вихователів;
🔹 не залишати територію без дозволу дорослих;
🔹 купатися лише під наглядом;
🔹 дбати про особисту гігієну та своє здоров’я.
💙 Правильна підготовка до поїздки — це запорука безпечного, здорового та радісного відпочинку.
Бажаємо вашим дітям яскравого, цікавого та безпечного літа!
✅ Перед придбанням путівки:
🔹 перевірте, чи має заклад дозвіл на роботу в умовах воєнного стану;
🔹 переконайтеся, що табір внесений до державного реєстру та має відповідну атестацію: https://rstmo.ioc.gov.ua/mop/index.html;
🔹 ознайомтеся з правилами перебування, програмою відпочинку та умовами проживання.
✅ Перед відправкою дитини:
🔹 оформіть необхідну медичну довідку;
🔹 повідомте персонал про алергії, хронічні захворювання чи інші особливості здоров’я дитини;
🔹 підготуйте засоби особистої гігієни, зручний одяг, головний убір та речі відповідно до погодних умов.
✅ Обов’язково нагадайте дитині:
🔹 як діяти під час сигналу повітряної тривоги;
🔹 чому важливо дотримуватися правил табору та вказівок вихователів;
🔹 не залишати територію без дозволу дорослих;
🔹 купатися лише під наглядом;
🔹 дбати про особисту гігієну та своє здоров’я.
💙 Правильна підготовка до поїздки — це запорука безпечного, здорового та радісного відпочинку.
Бажаємо вашим дітям яскравого, цікавого та безпечного літа!
🇺🇦🇸🇪 Курс на європейські стандарти триває.
Не всі рішення, які наближають Україну до ЄС, ухвалюються в переговірних залах. Часто вони починаються з вивчення досвіду тих країн, які вже побудували ефективні системи захисту споживачів і підтримки бізнесу.
Саме з цією метою представники Держпродспоживслужби та Мінекономіки відвідали Швецію, де ознайомилися з роботою системи ринкового нагляду — одного з ключових елементів європейського ринку.
У центрі уваги — сучасні підходи до контролю за безпечністю нехарчової продукції, оцінка ризиків, взаємодія держави та бізнесу, а також практики, які допомагають захищати споживачів і водночас не створювати зайвого навантаження на підприємців.
Що це означає для України?
✔️ наближення законодавства до вимог ЄС;
✔️ ефективніший контроль за небезпечною продукцією;
✔️ менше бар’єрів для доброчесного бізнесу;
✔️ нові можливості для українських виробників;
✔️ ще один крок до «промислового безвізу» з Європейським Союзом.
Детальніше: https://surl.li/zdscny
Не всі рішення, які наближають Україну до ЄС, ухвалюються в переговірних залах. Часто вони починаються з вивчення досвіду тих країн, які вже побудували ефективні системи захисту споживачів і підтримки бізнесу.
Саме з цією метою представники Держпродспоживслужби та Мінекономіки відвідали Швецію, де ознайомилися з роботою системи ринкового нагляду — одного з ключових елементів європейського ринку.
У центрі уваги — сучасні підходи до контролю за безпечністю нехарчової продукції, оцінка ризиків, взаємодія держави та бізнесу, а також практики, які допомагають захищати споживачів і водночас не створювати зайвого навантаження на підприємців.
Що це означає для України?
✔️ наближення законодавства до вимог ЄС;
✔️ ефективніший контроль за небезпечною продукцією;
✔️ менше бар’єрів для доброчесного бізнесу;
✔️ нові можливості для українських виробників;
✔️ ще один крок до «промислового безвізу» з Європейським Союзом.
Детальніше: https://surl.li/zdscny
У Житомирі провели тренінг з питань державного контролю використання антибіотиків
👉Антимікробна резистентність уже сьогодні входить до переліку глобальних викликів для систем охорони здоров’я, ветеринарної медицини та продовольчої безпеки. Саме тому ефективний контроль за застосуванням антибіотиків у тваринництві стає не лише професійним завданням, а й питанням національної безпеки.
28 травня у Житомирі фахівці Держпродспоживслужби з трьох областей України зібралися, щоб відпрацювати практичні механізми контролю використання антибіотиків та обговорити нові вимоги ветеринарного законодавства. Регіональний тренінг відбувся у межах міжнародного проєкту EpiC за участі Асоціації «Свинарі України».
У навчанні взяли участь інспектори ветеринарної медицини, уповноважені ветеринарні лікарі та епізоотологи Житомирської, Рівненської та Волинської областей.
🌐Детальніше.
📲 Держпродспоживслужба у соціальних мережах - https://linkbio.co/8042807pvU9Aw
👉Антимікробна резистентність уже сьогодні входить до переліку глобальних викликів для систем охорони здоров’я, ветеринарної медицини та продовольчої безпеки. Саме тому ефективний контроль за застосуванням антибіотиків у тваринництві стає не лише професійним завданням, а й питанням національної безпеки.
28 травня у Житомирі фахівці Держпродспоживслужби з трьох областей України зібралися, щоб відпрацювати практичні механізми контролю використання антибіотиків та обговорити нові вимоги ветеринарного законодавства. Регіональний тренінг відбувся у межах міжнародного проєкту EpiC за участі Асоціації «Свинарі України».
У навчанні взяли участь інспектори ветеринарної медицини, уповноважені ветеринарні лікарі та епізоотологи Житомирської, Рівненської та Волинської областей.
🌐Детальніше.
📲 Держпродспоживслужба у соціальних мережах - https://linkbio.co/8042807pvU9Aw
🥛За кожною склянкою молока стоїть не лише фермер, а й ветеринарний лікар, лабораторія та державний інспектор Держпродспоживслужби.
Перші сліди використання молока людиною вчені знаходять у посуді віком понад 7 тисяч років. За цей час змінилися технології, ферми, способи зберігання та транспортування продукції. Незмінним залишилося одне — прагнення до якості молока.
Важливим інструментом розвитку молочного сектору в Україні є Програма контролю сирого молока, яка реалізується вже 7 років. За цей час вона стала дієвим механізмом для отримання об’єктивної інформації про якість сирого молока та сприяла впровадженню кращих практик у молочному виробництві.
👉Програма реалізується Держпродспоживслужбою. Спочатку вона була розроблена як пілотний проєкт у чотирьох областях за підтримки Швейцарії в межах Проєкту з безпечності молока. Нині її впровадження на національному рівні відповідно до вимог чинного законодавства здійснюється в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), яку реалізує Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві з SAFOSO AG (Швейцарія).
Лише протягом реалізації Програми було відібрано та досліджено десятки тисяч зразків сирого молока. Отримані дані допомагають виробникам оцінювати стан виробництва, вдосконалювати технологічні процеси та підвищувати якість продукції.
Результати свідчать про позитивні зміни у молочному секторі. Все більше виробників впроваджують належні практики гігієни доїння, покращують умови утримання тварин, модернізують обладнання та підвищують культуру виробництва. Це сприяє поступовому покращенню показників якості сирого молока та наближенню українського виробництва до європейських вимог.
🍶У Всесвітній день молока відзначаємо не лише важливість цього продукту в раціоні людини, а й розвиток сучасного молочного сектору України, який впевнено рухається шляхом підвищення якості та конкурентоспроможності.
Якісне молоко — це результат спільної роботи виробників, фахівців та багаторічних системних зусиль галузі.
Перші сліди використання молока людиною вчені знаходять у посуді віком понад 7 тисяч років. За цей час змінилися технології, ферми, способи зберігання та транспортування продукції. Незмінним залишилося одне — прагнення до якості молока.
Важливим інструментом розвитку молочного сектору в Україні є Програма контролю сирого молока, яка реалізується вже 7 років. За цей час вона стала дієвим механізмом для отримання об’єктивної інформації про якість сирого молока та сприяла впровадженню кращих практик у молочному виробництві.
👉Програма реалізується Держпродспоживслужбою. Спочатку вона була розроблена як пілотний проєкт у чотирьох областях за підтримки Швейцарії в межах Проєкту з безпечності молока. Нині її впровадження на національному рівні відповідно до вимог чинного законодавства здійснюється в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), яку реалізує Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві з SAFOSO AG (Швейцарія).
Лише протягом реалізації Програми було відібрано та досліджено десятки тисяч зразків сирого молока. Отримані дані допомагають виробникам оцінювати стан виробництва, вдосконалювати технологічні процеси та підвищувати якість продукції.
Результати свідчать про позитивні зміни у молочному секторі. Все більше виробників впроваджують належні практики гігієни доїння, покращують умови утримання тварин, модернізують обладнання та підвищують культуру виробництва. Це сприяє поступовому покращенню показників якості сирого молока та наближенню українського виробництва до європейських вимог.
🍶У Всесвітній день молока відзначаємо не лише важливість цього продукту в раціоні людини, а й розвиток сучасного молочного сектору України, який впевнено рухається шляхом підвищення якості та конкурентоспроможності.
Якісне молоко — це результат спільної роботи виробників, фахівців та багаторічних системних зусиль галузі.
#безпечність_харчових_продуктів
🍼🍌 Ми це те, що ми їмо! Дитяче харчування обов’язково має бути якісним, безпечним і корисним, адже в цьому запорука здоров’я і розвитку наших дітей.
☝️ Тому до виробників і реалізаторів дитячого харчування в Україні є особливі вимоги, зокрема, щодо його маркування.
👀 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та операторів ринку - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт має бути вказана додаткова інформація, зокрема:
▫️ поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт;
▫️ особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти;
▫️ інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту і попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу;
▫️ обов’язкова розширена інформація про поживну цінність, що має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину;
▫️ інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання;
▫️ інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування;
▫️ маркування, представлення та реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не повинні містити слова "гуманізований", "материнський", "адаптований" або будь-які однокореневі слова чи похідні від них будь-якою мовою.
✅ Повний перелік обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування визначено статтею 6-1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
☝️ Нагадуємо суб’єктам господарювання про необхідність надання Держпродспоживслужбі повідомлення про намір введення в обіг дитячого харчування.
✅ Перелік повідомлень про намір введення в обіг дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
🍼🍌 Ми це те, що ми їмо! Дитяче харчування обов’язково має бути якісним, безпечним і корисним, адже в цьому запорука здоров’я і розвитку наших дітей.
☝️ Тому до виробників і реалізаторів дитячого харчування в Україні є особливі вимоги, зокрема, щодо його маркування.
👀 Держпродспоживслужба звертає увагу споживачів та операторів ринку - на дитячому харчуванні окрім обов’язкової інформації про харчовий продукт має бути вказана додаткова інформація, зокрема:
▫️ поряд з назвою зазначається - вік дитини, з якого вона може споживати такий продукт;
▫️ особливі харчові потреби, функціональні стани та/або захворювання, за наявності яких рекомендовано вживати такі харчові продукти;
▫️ інформація про спосіб приготування та/або використання такого харчового продукту і попередження про небезпеку для здоров’я дитини у разі невідповідного приготування або зберігання, а також, якщо це має значення, - позначка щодо важливості дотримання цього способу;
▫️ обов’язкова розширена інформація про поживну цінність, що має додатково включати кількість кожної мінеральної речовини (крім молібдену) і кожного вітаміну, а також - кількість холіну, інозитолу та карнітину;
▫️ інформація про вміст вітамінів і мінералів, яка виражається як відсоток відповідних референсних величин споживання;
▫️ інформація про безумовну перевагу грудного вигодовування;
▫️ маркування, представлення та реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування не повинні містити слова "гуманізований", "материнський", "адаптований" або будь-які однокореневі слова чи похідні від них будь-якою мовою.
✅ Повний перелік обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування визначено статтею 6-1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
☝️ Нагадуємо суб’єктам господарювання про необхідність надання Держпродспоживслужбі повідомлення про намір введення в обіг дитячого харчування.
✅ Перелік повідомлень про намір введення в обіг дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.